Структура програми

Програма складається з директив препроцесора, функцій, зовнішніх описів програми, коментарів.

Препроцесор - програма, що є складовою частиною компілятора і виконує підключення стандартних або особистих файлів користувача до основної програми, формування макровизначень, умовну компіляцію тощо.

Розрізняють директиви:

включення

#include <ім’я.h >
#include "ім’я.h"

макровизначення

#define ім’я значення

умовної компіляції

#if вираз
#else
#elif вираз
#endif

Директива формату #include <ім’я.h> використовується для включення стандартних файлів заголовків з каталогу include до програми користувача. Ці файли містять прототипи функцій, які користувач може використовувати у власній програмі як стандартні функції.

Директива формату #include "ім’я.h" використовується для включення власних файлів користувача до поточного коду.

1.1.2 Структура функцій програми

Функція - це іменована частина програми, що виконує логічно завершений набір дій та може викликатися з будь-якого місця програми, якщо це відповідає синтаксису програми. Функція складається з заголовка і тіла. Формат функції такий:

тип_ значення _що_повертається ім’я_функції (параметри) //заголовок
{ // тіло функції }

Одна з функцій програми має ім’я main(). Ця функція є точкою входу до програми. З цієї функції починається виконання програми. Якщо параметри відсутні, то в заголовку функції записуються тільки круглі дужки. Наприклад,

тип_ значення _що_повертається main()
{... //тіло функції }

Тіло функції містить оголошення констант, змінних і оператори відповідно до алгоритму. Оголошення можуть бути в довільному місці, але до першого звертання до змінної.

Дата добавления: 2015-08-27