Контроль та оцінка ефективності ЗЕД

Перше, на що необхідно звернути увагу – це відмінність у розрахунках ефективності ЗЕД держави та ЗЕД підприємства.

Всю систему показників економічної ефективності ЗЕД можна умовно поділити на дві групи:

1. Показники ефекту – абсолютні величини, що виражаються у відповідних грошових одиницях.

2. Показники ефективності – величини відносні.

При розрахунку названих показників важливо дотримуватись ряду принципів, серед яких:

· Принцип повного обліку всіх складових витрат і результату – неповний облік витрат і результатів може спотворити висновки про оцінку ефективності того чи іншого заходу, рішення;

· Принцип порівняння з базовим показником. Так, за базовий варіант можна прийняти стан справ до ухвалення рішення; неправильний вибір бази для розрахунку може бути причиною „перекручування” оцінок і спотворення реального стану справ;

· Принцип приведення витрат і результатів у порівнянний вигляд. Дані повинні бути співставні за одиницями виміру та часовими періодами.

В умовах ринкової моделі господарювання реалізація економічних інтересів господарюючих суб’єктів як на національному, так і на світовому ринках є одним з головних завдань побудови ефективної системи економічних відносин в країні. Важливою умовою успішного функціонування суб’єкта господарювання, основним видом діяльності якого є експортно-імпортні операції, є створення досконалої системи оцінки результатів зовнішньоекономічної діяльності, рівень яких характеризується ефективністю їх здійснення.

Ефективність усієї зовнішньоекономічної діяльності являє со­бою інтегральну систему, яка включає показники участі підпри­ємства у різних формах зовнішньоекономічних зв'язків. Дані по­казники взаємопов'язані та складають систему індикаторів, які забезпечують безперечну оцінку різноманітних варіантів діяль­ності підприємства та отримання кінцевого певного економічно­го результату, який би відображав загальноекономічні інтереси.

Під економічною ефективністю зовнішньоекономічних зв'я­зків підприємства розуміють кількісне відображення переваг від здійснення господарських операцій (проектів) на закордонних ринках чи за участю зарубіжних партнерів. Основними формами вияву ефекту від участі національних підприємств у міжнарод­ному поділі праці визначаються законом економії часу і поляга­ють у зовнішньоторговельному ефекті, науково-технічному ефе­кті, ефекті спеціалізації та кооперування, ефекті подолання дефіциту ресурсів і збереження ресурсів на майбутнє, ефекті ви­грашу часу.

Таким чином, ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства — це складна категорія, яка поєднує у собі параме­три, що характеризують розвиток як національного, так і зовніш­нього ринків. Для того щоб показники ефективності дали можли­вість обґрунтувати доцільність реалізації тих чи інших зовнішньоекономічних операцій на підприємстві, необхідно пра­вильно визначити критерій ефективності.

Критерій — це головна визначальна ознака суті ефективності діяльності, у відповідності до якої здійснюють кількісну оцінку ефекту. Суть проблеми підвищення ефективності діяльності (продуктивності виробничо-економічної системи) полягає у тому, щоб на кожну одиницю витрат — трудових, матеріальних, фінан­сових — досягти максимально можливого збільшення обсягу ви­робництва або доходу.

Тобто для вимірювання економічної ефективності зовнішньо­економічних операцій підприємства порівнюють економічне ви­раження результату та витрат на їх здійснення. Розрахунки базу­ються на загальних методичних положеннях оцінки ефективності економічних операцій та інвестиційних проектів при обґрунтуванні доцільності експортного виробництва, імпорту обладнання, міжнародного науково-технічного обміну, виробничого кооперу­вання тощо.

На рівні підприємства модифікованою формою єдиного кри­терію ефективності (продуктивності) його діяльності може слу­жити максимізація прибутку за умови економічно обґрунтованої побудови систем цін на вироблену продукцію та оплату праці за­лежно від кінцевих результатів діяльності.

Отже, критеріями ефективності здійснення зовнішньоеконо­мічної діяльності виступають: максимізація економії матеріаль­них та нематеріальних витрат: максимізація приросту фізичного обсягу доходу; максимізація абсолютного ефекту (чистого доходу).

Виходячи з цього можна дати таке визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства – це ступінь до­сягнення максимального обсягу чистого прибутку від зовнішньо­економічних операцій за рахунок оптимізації існуючих сукупних витрат на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Розрахунок показників ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства може проводитися поетапно за такими напрямами: по імпорту та експорту товарів та товарних груп; по торгівлі з окремими країнами та групами країн; за готівку чи в кредит; по спільних підприємствах чи по інших формах міжнаро­дного співробітництва.

Слід зазначити, що в економічній літературі існують різні то­чки зору та підходи щодо визначення економічної ефективності здійснення ЗЕД. Правомірно визна­чати її в цілому по підприємству і в розрізі окремих товарів або товарних груп. Такий підхід дозволяє оцінити раціональність асортиментної структури експортних та імпортних товарів, а та­кож визначати рівень досягнення синергетичного ефекту в зов­нішньоторговельній діяльності.

Показники економічної ефективності ЗЕД підприємства можна згрупувати у дві великі групи. До першої відносяться показники, що характеризують величину економічного ефекту від вибраного варіанта зовнішньоекономіч­ної діяльності. Це абсолютні показники ефективності, що визна­чаються як різниця між результатом і витратами та порівняльні показники ефективності, що визначаються як відношення резуль­тату до витрат щодо варіанта зовнішньоекономічних зв'язків.

До другої відносяться показники, що характеризують доціль­ність участі підприємства у зовнішньоторговельних зв'язках під­приємств та держави. До них відносяться показники локальної ефективності, які розраховуються з використанням чинних внут­рішніх цін та показники загальноекономічної ефективності, які розраховуються на підставі розрахункових цін.

Оскільки найбільш поширеними видами ЗЕД є зовнішньоторговельні операції, то визначення ефективності імпортних та експортних операцій є одним із основних напрямів вдосконалення діяльності підприємств у сфері зо­внішньоекономічних відносин.

Під імпортними операціями розуміється діяльність, пов'язана з закупівлею і ввезенням іноземних товарів для наступної реалі­зації їх на внутрішньому ринку країни.

Ефективність імпортних операцій знаходить конкретний кіль­кісний вираз у взаємопов'язаній системі показників, що характе­ризують ефективність використання основних елементів при здійсненні імпортної діяльності. При формуванні системи показ­ників ефективності імпортної діяльності підприємства бажано дотримуватися певних принципів, до яких можна віднести:

· забезпечення взаємозв'язку критерію і системи конкретних показників ефективності імпортних операцій;

· відображення ефективності використання усіх видів засто­совуваних ресурсів при імпортній діяльності;

· важливість застосування показників ефективності імпорту в управлінні різними ланками на підприємстві;

· виконання найбільш важливими показниками стимулюючої функції у процесі використання наявних резервів зростання ефе­ктивності того чи іншого виду діяльності підприємств.

Обчислення показників ефективності імпорту можна проводи­ти із застосуванням декількох підходів для оцінки прибутковості зовнішньоторговельних операцій. Вибір конкретної методики обчислення повинен базуватися на властивостях та організації суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності і чіткому визначенні рамок початку та закінчення зовнішньоекономічних угод.

Існують такі методики оцінки ефективності імпортних операцій:

1) За показниками економічної ефективності імпорту.

2) За відношенням цін імпортованих товарів на внутрішньому та зовнішньому ринках.

3) За системою показників оцінки ефективності конкретних зовнішньоекономічних угод.

Показники економічної ефективності імпорту доцільно розра­ховувати для двох основних груп товарів – товарів виробничого призначення та товарів народного споживання. Це пов'язано з рі­зним цільовим призначенням товарів, які ввозяться на митну територію країни. Тоді як у першому випадку – це використання даних товарів у процесі виробництва, тобто внутрішнє спожи­вання, то у другому – ввезення з метою продажу товарів іно­земного виробництва для отримання прибутку.

Зрозуміло, що ввезення товарів виробничого призначення іно­земного виробництва є альтернативою закупівлі аналогічного товару на національному ринку. Тому в даному випадку існує по­треба зіставлення витрат імпортера з внутрішньою ціною на ана­логічні товари.

Тому для розрахунку показників економічної ефективності імпорту товарів виробничого призначення (ТВП) необхідно ви­значити повну вартість (ПВ) імпортних ТВП за формулою:

ПВ = ФВ + НВ + МП,

де фв — фактурна вартість імпортних товарів виробничого при­значення;

НВ — накладні витрати при імпорті;

МП — митні платежі при ввезення товарів для вільного вико­ристання.

На підставі повної вартості імпортних товарів та внутрішньої вартості на аналогічні товари розраховується економічна ефекти­вність імпорту товарів виробничого призначення (Е_ім):

,

де Е_ім – економічна ефективність імпорту товарів виробничого призначення;

ПВ_іМ – повна вартість імпортованого товару;

НВ – національна вартість аналогічного товару.

Показник Еім повинен бути більший за одиницю. Він визна­чає кількість виробленої на певному імпортному товарі виробни­чого призначення продукції на гривню витрат для його придбання.

Дата добавления: 2015-08-27