Основні труднощі виходу підприємства на ринок при здійсненні ЗЕД.

В процесі виходу на зовнішні ринки організація може зіштовхнутись з певними труднощами. В першу чергу, серед них можна назвати:

1) додаткові витрати на маркетингові дослідження підприємницького середовища зарубіжних країн;

2) підвищення складності управління і загальної роботи фірми (потреба в кваліфікованих кадрах);

3) високі ризики зарубіжної діяльності;

4) складність пошуку закордонних партнерів;

5) високі бар’єри та широкий набір захисних заходів з боку інших держав.

В якості прикладу можна розглянути фактори ризику щодо розширення в Укра­їні іноземними інвесторами своєї діяльності, які дають підґрунтя для рейтин­гових показників України та формують загальний інвестиційний клі­мат.

Їх можна виділити в наступні групи:

1 група – Ризики зовнішньополітичного характеру:

· створення штучної напруженості у відносинах із сусідніми державами;

· участь у військових операціях, що перетворюють державу на об’єкт уваги міжнародного тероризму.

2 група – Ризики внутрішньополітичного характеру:

· ситуація перманентної політичної кризи;

· прояви політичної нестабільності і незбалансованості гілок законодавчої, виконавчої та судової гілок влади, а звідси невпев­не­ність іноземних партнерів у гаран­тіях права власності та ефективності використання вкладених коштів;

· спроби та дії щодо перегляду права власності на вже привати­зо­вані об’єк­ти, їх реприватизація на основі політичних мотивів.

3 група – Ризики законодавчого і нормативного характеру:

· недостатнє забезпечення правової стабільності, зокрема у проведенні зако­но­дав­чих змін у питаннях платежів до бюджетів всіх рівнів та центра­лі­зованих фондів спеціального призначення;

· невідповідність, у ряді випадків, між законодавчими актами і підзаконни­ми нормативними документами як позавідомчого, так і відомчого харак­теру;

· запровадження, в окремих випадках, нормативних актів “заднім числом”;

· неврегульованість законодавства про банкрутство.

4 група – Ризики правового характеру:

· відсутність дієвого механізму правового захисту інвесторів від боржників та недобросовісних партнерів, недостатній рівень інвестиційної і правової безпеки та фінансових гарантій для інвесторів;

· слабка дієздатність судової системи, негативна практика недотримання українськими боржниками своїх зобов’язань;

· невирішеність проблем, пов’язаних із стандартизацією та сертифікацією продукції і товарів, приведенням її до загальноєвропейських вимог;

· поширення в Україні практики зміни прав власності «рейдерським інструментарієм», де ключову роль відіграють ланки судової системи.

5 група – Ризики адміністративного характеру:

· нестабільність економічної і податкової політики, її залежність від організаційних змін на урядовому рівні;

· значний адміністративний контроль та бюрократичні перешкоди;

· бюрократичні перепони в сфері приватизації;

· наявність в Україні (за даними німецьких видань) значного рівня корупції.

6 група – Ризики організаційного характеру:

· повільність реструктуризації підприємств;

· нечіткість визначення кола потенційних стратегічних інвесторів (в тому числі і закордонних) в процесі приватизації підприємств ключових галу­зей (в тому числі в сфері енергетики), від яких в подальшому залежить робота підприємств іншого галузевого спрямування.

7 група – Ризики фінансово-кредитного характеру:

· складний фінансовий стан багатьох підприємств і як наслідок – їх низька привабливість для іноземних інвесторів;

· недостатня прозорість податкової політики, високий рівень оподаткуван­ня, який позбавляє державу конкурентних переваг при залученні інозем­них інвесторів;

· високі ставки ввізного мита при надходженні іноземних інвестицій в Укра­їну, високі митні ставки на інвестиційний товар (обладнання, техніку, тощо);

· відсутність до цього часу системи закладу землі під кредити в процесі інвестування;

· слабкість банківської системи, відсутність можливості кредитування та гарантування іноземних кредитів на місці.

8 група – Ризики інфраструктурного характеру:

· значні недоліки у функціонуванні енергетичної інфраструктури;

· нерозвиненість транспортної та комунікаційної інфраструктури.

9 група – Ризики соціального характеру:

· низька купівельна спроможність значної частини населення зменшує мож­ли­вості реалізації на внутрішньому ринку продукції підприємств, в т.ч. і з іноземним капіталом.

10 група – Ризики ментально-психологічного характеру.

Дата добавления: 2015-08-27