Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Засоби для лікування хвороби Паркінсона

Лекція на тему: Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему | Класифікація засобів для неінгаляційного наркозу за тривалістю дії | Класифікація снодійних препаратів |


Читайте также:
  1. Визначення понять „особливо небезпечні” та „карантинні” хвороби
  2. Використання 131Іидля лікування тиреотоксикозу та метастазів раку щитоподібної залози
  3. Вібрація, нормування та дія на організм. Види вібрації. Засоби захисту
  4. Вплив хвороби на психічний розвиток дитини першого року життя
  5. ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ГОСТРОГО ПЕРИКАРДИТУ
  6. Допоміжні засоби визначення норм міжнародного права .
  7. Заборонені методи і засоби ведення воєнних дій

Хвороба Паркінсона – це хронічне нейродегенеративне захворювання, при якому уражаються ядра екстрапірамідної системи. Проявами цієї патології є: тремтіння пальців і кистей, а потім з’являються ригідність лицевих м’язів (різко підвищений тонус м’язів), яка зумовлює маскоподібність обличчя; гіпокінезія (скованість рухів), поступово виникають психічні порушення. В розвитку хвороби Паркінсона основним є порушення функцій дофамінергічної та холінергічної медіації. Фармакотерапія паркінсонізму спрямована на відновлення динамічної рівноваги між різними медіаторними системами.

Класифікація протипаркінсонічних засобів за механізмом дії:

- Лікарські засоби, що активізують функцію дофамінергічної системи та комбіновані препарати: леводопа, мадопар, наком, мідантан, бромокриптин (парлодел), селегілін (юмекс).

- Лікарські засоби, що пригнічують функцію холінергічної системи: тригексифенідил (циклодол, паркопан), трипериден (норакін).

Леводопа – лівообертальний ізомер диоксифенілаланіну, утворюється в організмі з тирозину і є попередником дофаміну.

Леводопа добре всмоктується при прийомі всередину, виділяється нирками, частково з калом. Препарат проникає через ГЕБ, а потім в нейрони і перетворюється в дофамін, який усуває або ослаблює прояви паркінсонізму. Внаслідок цього підвищується рухливість, зменшується тремтіння, покращується мова, відновлюється здатність до концентрації уваги. Дія препарату починається через 1 тиждень і досягає максимуму через 1 місяць. Дозу препарату підвищують поступово. Лікування тривале.

Застосування: хвороба Паркінсона і симптоматичний паркінсонізм (за винятком паркінсонізму, спричиненого антипсихотичними засобами).

Побічна дія: нудота, блювання, збудження або депресія, безсоння, посилення тремтіння, серцева аритмія. Ці ускладнення є оборотними при зниженні дози препарату.

Протипоказання: вагітність, період годування грудьми, дітям до 12 років.

Форма випуску: капсули і таблетки по 0,25 і 0,5.

Випускають комбіновані препарати, що містять леводопу з кабідопою (наком, синемет), і леводопу з бенсеразидом (мадопар).

Мідантан – здатний гальмувати генерацію імпульсів у рухових нейронах ЦНС і зменшувати вираженість симптомів паркінсонізму. Препарат також має деякі М-холіноблокуючі ефекти.

Застосування: хвороба Паркінсона і симптоматичний паркінсонізм, особливо у випадках, коли Леводопа протипоказана.

Побічна дія: диспепсичні явища, головний біль, ортостатична артеріальна гіпотензія, галюцінації.

Протипоказання: гострі і хронічні захворювання печінки і нирок, вагітність; обережно при епілепсії і тиреотоксикозі.

Форма випуску: таб. по 0,1.

Циклодол (Паркопан) є одним із основних синтетичних холіноблокуючих препаратів, що застосовуються для лікування паркінсонізму. У хворих на паркінсонізм циклодол подібно іншим холіноблокуючим препаратам, зменшує тремор; в меншій мірі впливає на ригідність. У зв’язку з холіноблокуючою дією циклодол зменшує слинотечу, потовиділення і сальність шкіри.

Застосування: хвороба Паркінсона, паркінсонізм, екстрапірамідні розлади, що викликані нейролептичними препаратами, спастичних паралічах.

Побічна дія: сухість у роті, порушення акомодації, головокружіння. При зменшенні дози або відміні препарату ці явища проходять.

Протипоказання: глаукома, затримка сечоспускання, фібриляція передсердь.

Форма випуску: таб. по 0,001; 0,002; 0,005.

Слід пам’ятати, що:

- протипаркінсонічні засоби несумісні з холіноміметиками, антихолінестеразними засобами, транквілізаторами, наркотичними анальгетиками;

- леводопа несумісна з дротаверином;

- леводопу, мадопар не можна комбінувати з інгібіторами МАО та вітаміном В6.

 

 


Дата добавления: 2015-08-20; просмотров: 100 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ІІ. Фокальні (парціальні) форми епілепсії| Вплив НТР на структуру світового господарства

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)