Читайте также:
|
1 етап. Включає обстеження, уточнення діагнозу, отримання згоди пацієнта на операцію. Переважно спостерігаються емоційні реакції пацієнтів, серед яких переважає страх, який може мати різні відтінки: легке занепокоєння і тривога, жах, а інколи – ейфорія.
Переживання з приводу впливу наркозу, наступного больового синдрому, можливих ускладнень, можливою втратою певних частин тіла.
На цьому етапі хворому потрібно пояснювати кожен діагностичний та терапевтичний крок і обґрунтовувати його необхідність, а також вказувати на можливі відчуття, які він матиме під час тієї чи іншої процедури.
2 етап – безпосереднє очікування операції, коли прийняте остаточне рішення і призначений її термін. Тут психологічні зсуви, які спостерігалися на 1 етапі, можуть компенсуватися або, навпаки, підсилюватися.
М.В.Виноградов виділяє декілька типів ставлення хворого до майбутньої операції:
§ Переоцінка значущості операційного ризику – або зниження настрою з переважанням тривоги, страху смерті, ускладнень і надмірна іпохондрична фіксація; або повний зовнішній спокій, байдужість. За яким може приховувати почуття приречення, пасивне очікування смертельного виходу.
§ Недовіра до лікарів, діагнозу, обґрунтованості хірургічного втручання, що супроводжується зниженим настроєм та злобою стосовно лікарів.
§ Заперечення необхідності операції з дисимуляцією з метою її уникнення.
На практиці частіше зустрічається варіант нормонозогнозії. Однак кожен пацієнт пере операцією потребує відвідин хірурга і психотерапевтичної бесіди з ним.
Лікарі-хірурги також повинні пам’ятати, що на практиці нерідко зустрічаються пацієнти з патологічним прагненням до оперативного втручання. Подібні явища зазвичай спостерігаються в інфантильних пацієнтів, схильних до патологічного фантазування, в істеричних психопатів, рідше – у хворих на шизофренію та олігофренію легкого ступеню. У цьому випадку кажуть про нозофілію ("любов до хвороби") у хворих. Такі прояви це називають синдромом Мюнхаузена.
Причинами необґрунтованих хірургічних втручань можуть стати над цінні та маячні іпохондричні ідеї та соматичні еквіваленти маскованих депресій.
У "підозрілих" випадках необхідна консультація психіатра і психолога, які зможуть оцінити психічний статус хворого і спільно з хірургом прийняти рішення про спосіб лікування пацієнта.
Дата добавления: 2015-08-20; просмотров: 82 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Клінічна психологія в ендокринології | | | Післяопераційний період |