Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Визволення

Впровадження столипінської реформи на Уманщині | Розвиток освіти | Революції та громадянської війни | Індустріалізація краю | Модернізаційні процеси на селі.Голодомор 1932–1933 років | Сталінські репресії на Уманщині | В роки перших п’ятирічок | Культурне будівництво | Окупаційний режим | Вивезених у роки війни до Німеччини |


Читайте также:
  1. Визволення с. Ропотухи

Та вже початок 1944 року став початком визволення Уманщини. Війна вже рухалася на захід і перший раз фронт наблизився до Умані в січні 1944 року. Спалахами північного неба і далекими вибухами долинала до уманчан Корсунь-Шевченківська битва. Фронт від Умащини віддалявся, бо затискувались у кільце оточення німецькі дивізії. Деяким німецьким військовим частинам вдалося прорватися і втекти до Умані.

Після розгрому німецьких військ в районі Корсунь-Шевченківського, розпочалася підготовка до нової наступальної операції. Умансько-Ботошанська операція почалася 5 березня 1944 року. Долаючи бездоріжжя і опір ворога, радянські війська на третій день вийшли до річки Гірський Тікич, прорвавши оборону противника, а на кінець 9 березня – на рубіж Христинівка – Умань.

Не встигла ще ніч розділити восьме від дев’ятого березня, як 881-й самохідний артилерійський полк, який укріпився додатковими танками, зупинився на узліссі ліска, що зараз перетинає автомагістраль, коли їхати на Київ між Дмитрушками і Родниківкою. Командир полку М. П. Борисенко вислав розвідку до Війтівки (Родниківка). За допомогою місцевого жителя М. Я. Топчія було розвідано ситуацію. Протягом кількох важких днів Умань була звільнена від фашистів. Настав час визволення і всієї Уманщини. Березень 1944 року знаменував, як день визволення Уманщини (Додаток Р). Батьківщина високо оцінила мужність учасників визволення Уманщини, 26 воїнів були удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Москва салютувала переможцям 24 залпами із 224 гармат.

Стоять гранітні обеліски з викарбуваними іменами, про яких свято та урочисто пам’ятають уманчани, які віддали своє життя на вівтар великої Перемоги (Додаток Н).

Уманщина була вже визволена, але війна не закінчилася. Постійно поповнювалися ряди нових воїнів для подальшої боротьби з фашизмом. Жителів краю також було знову призвано до лав армії, для подальшої боротьби з ворогом. Віддаючи своє життя за визволення інших українських територій, а також Східної Європи. І вони, в більшості молоді, необстріляні, чимало навіть не переодягнені в військову форму, майже без зброї, потрапили в саме пекло. Йшла Яссько-Кишинівська військова операція. Багато, дуже багато уманчан загинули в цій битві і сплять вічним сном вони на молдавській і румунській землі.

Загальна кількість мобілізованих на війну жителів Уманського району становить 12304 осіб, 6207 з них загинули.(Додаток Е)


ТЕМА 9


Дата добавления: 2015-08-02; просмотров: 53 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Рух Опору на Уманщині| Наш край в післявоєнний період

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)