Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

В роки перших п’ятирічок

Культурний розвиток | Соціально-економічний розвиток | Культурно-освітній розвиток | УМАНЩИНА В 1900–1920 РОКАХ | Регіон в роки Першої російської революції | Впровадження столипінської реформи на Уманщині | Розвиток освіти | Революції та громадянської війни | Індустріалізація краю | Модернізаційні процеси на селі.Голодомор 1932–1933 років |


 

Час минав, життя продовжувалось і зарубцьовувались рани у душах і серцях нескореного українського народу. Люди жили бідно, але були задоволені, бо з кожним роком їх життя істотно поліпшувалось. Благоустрій населення порівнювався не з нормальним людським життям, а з тим, що було в 1933 році. Директивно кероване і плановане «п’ятирічками» народне господарство розвивалося хоч і не такими темпами, як стверджувала офіційна радянська статистика, але завдяки ентузіазму і героїчній, самопожертвенній праці мільйонів трудівників було створено могутню економічну базу.

В 1930 році у Ладижинці була утворена перша в Уманському районі машинно-тракторна станція, Бабанська МТС заснована в 1932 році, в 1934 році створено МТС в селі Дубова. На колгоспних полях стали працювати трактори, комбайни та інша сільськогосподарська техніка. Перший комбайн «Комунар» появився в селі Ладижинка у 1934 р.

Значну ідейно-політичну і виховну роботу серед колгоспів проводив політвідділи МТС, які здійснювали керівництво партійними і комсомольськими організаціями колгоспів. У результаті їх роботи колгоспи сіл економічно зміцніли. Комуністи сіл, районні організації доклали багато зусиль не тільки до росту господарств району, піднесення добробуту селянства, але й значному росту політичної свідомості, розвитку культури.

Великий вклад у справу боротьби за соціалістичну перебудову села внесли комсомольські організації, які почали створюватися ще в 1922–1923 роках. Молодь швидко підхоплювала ініціативи, віддавалася справі до кінця, активно включалася в змагання.

У 1935 році за прикладом стахановського руху в промисловості розгорнувся рух за кращі досягнення в підвищенні продуктивності праці і в сільському господарстві. Цілі райони і колгоспи укладали договори на соціалістичне змагання. Всі колгоспи Уманщини брали участь у міжрайонних змаганнях за вирощення 200 центнерів цукрових буряків з гектара.

Скрипник Лукерія з Ладижинки зі своєю ланкою в 1935 р. зібрали по 300 ц цукрових буряків з гектара, взявши участь у змаганні п’ятисотенниць. За це вона була записана на Червону дошку пошани.

Однією з перших ударниць села Дмитрушки була Заболотня Марія Леонтіївна. Вона включилась в соціалістичне змагання по вирощуванню цукрового буряка і взяла зобов’язання виростити по 507 ц з 1 га. Стала учасником зльоту п’ятисотиннець, що відбувся в місті Києві. За ударну працю Марію Леонтіївну нагородили грошовою премією, бібліотечкою книг. У 1937 році в м. Черкасах Заболотня М. Л. зустрічалася з Марією Демченко.

За досягнення в розвитку тваринництва в 1939 році доярка Лещенко Килина Андронівна, свинар Салабай Антін Йосипович, рибовод Добрянський Федір та бухгалтер Пирожак Гнат Карпович з села Городниці стали учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки в Москві. Їх прізвища занесені в Книгу пошани виставки.

 


Дата добавления: 2015-08-02; просмотров: 63 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Сталінські репресії на Уманщині| Культурне будівництво

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)