Продуктивнiсть працi — це ефективнiсть затрат конкретноi Бранi, яка визначаeться кiлькiстю продукцii, виробленоi за одиницю робочого часу, або кiлькiстю часу, витраченого на одиницю продукцii. Зростання продуктивностi працi означаe збiльшення кiлькостi Продукцii, виробленоi за одиницю часу, або економiю робочого часу, витраченого на одиницю продукцii. Продуктивнiсть працi тiсно пов'язана з ii iнтенсивнiстю. Остання характеризуe ступiнь напруженостi працi за одиницю часу i вимiрюeться кiлькiстю витраченоi енергii людини. Чим вищий рiвень iнтенсивностi працi, тим вища ii продуктивнiсть. Максимальний рiвень iнтенсивностi визначаeться фiзiологiчними й психiчними можливостями людського органiзму Отже, iнтенсивнiсть працi маe фiзiологiчнi межi, тобто не може бута необмеженою. У зв'язку з цим виникаe поняття нормальноi iнтенсивностi. Воно означаe такi затрати життeвоi енергii протягом робочого часу змiни, якi забезпечують необхiднi умови для повноцiнного функцiонування органiзму й повного вiдновлення працездатностi до початку нового трудового дня. Таким чином, iнтенсивнiсть працi e важливим фактором продуктивностi, проте маe певну фiзiологiчну межу i потребуe дотримання фiзiологiчних норм людськоi енергii.
Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 34 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Значення продуктивностi працi для соцiально-економiчного розвитку суспiльства | | | Показники i методи вимiру продуктивностi працi |