Клапчук

Падіння монархії в Росії внаслідок Лютневої революції 1917 р. й про­голошення Тимч. урядом дем. свобод у державі дало можливість пригнобленим народам імперії розпочати боротьбу за своє нац. визволення. На хвилі цієї революції в м. Києві з різних полі­т. партій, гром., культ., студ. організацій утво­рилася Центр. Рада, яка взяла на себе функції всеукр. загаль­нополіт. центру й повела боротьбу за відродження держави укр. народу.

Складовою цього процесу стало культ. будівництво. Не­обхідність першочергового вирішення вказаної проблеми диктува­лася тими обставинами, що на 1917 р. майже вся культура в Україні була зрусифікована, а ряд культ. напрямків, як наприклад, укр. видавнича справа, театр., муз., образотворче мистецтво тощо, внаслідок довготривалої дії Валуєвського цирку­ляра та Емського акта, не маючи належної держ. підтримки, роз­вивалися надто повільно. До цього слід також додати, що мізерне фінансування царизмом освіти призвело до того, що рівень непись­менності серед населення сягав майже 80 %. Зрозуміло, в такому культ. середовищі створення нац. держави натрапляло на багато труднощів. Тому її успішну розбудову нац.-ви­зв. сили тісно пов'язували з культ. відродженням укр. народу. Ця проблема навесні-влітку 1917 р. розглядалася на Укр. Нац., учительському, сел., військ., профсп., кооперативному з'їздах, парт. нарадах, другій сесії Центр. Ради. На цих форумах була вироблена за­г. концепція культ. будівництва на етапі відродження укр. держави. Її основний зміст зводився до того, щоб, спи­раючись на здобутки суспільства у сфері матер. і дух. куль­тури, розпочати будівництво нац. культури з таких її визна­чальних напрямків, як розбудова всієї системи освіти та її україніза­ція, розвиток нац. видавничої, бібліотечно-арх. спра­ви, муз.-театр. й образотв. мистецтва та створен­ня сприятливих умов для розвою культури нац. меншин.

Дата добавления: 2015-07-25