Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо останнє може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - це особи, які можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін.

Підставами участі в процесі третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору є:

а) можливість виникнення в майбутньому регресного
позову до такої особи;

б) інша юридична зацікавленість у результатах справи;

в) наявність матеріально-правових відносин лише з тією
особою, на сторону якої вона залучається;

г) відсутність матеріально-правових відносин із
протилежною стороною.

Юридична заінтересованість третіх осіб пов'язана з можливим регресним позовом, своєчасним запобіганням порушенню своїх прав. Беручи участь у процесі, який передує регресному позову, третя особа може сприяти з'ясуванню обставин справи, щоб попередити пред'явлення до неї регресних вимог (наприклад участь особи, яка вже одержує аліменти, при пред'явленні до боржника іншою особою іншого позову про стягнення аліментів).

Крім запобігання пред'явленню невигідного для себе регресного позову, третя особа може бути заінтересованою також в тому, щоб, вступивши у процес, сприяти в майбутньому пред'явленні нею позову до сторони, на боці якої вона виступає (наприклад участь на боці позивача, який ставить вимогу про визнання нового заповіту недійсним, особи, яка за попереднім заповітом є відказоодержувачем).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, захищає свої права, свободи та законні інтереси шляхом захисту суб'єктивних прав сторони, на боці якої вона виступає. Для вступу в процес по справі подається заява із зазначенням мотивів вступу і посиланням на докази. Така заява не підлягає оплаті судовим збором і повинна бути подана до закінчення судового розгляду справи.

Інколи обов'язкова участь у цивільному процесі третьої особи зумовлена нормами матеріального права. Наприклад, відповідно до ст. 660 ЦК при договорі купівлі-продажу, якщо стороння особа на підставах, що виникли до продажу товару, пред'явить до покупця позов про витребування товару, покупець повинен повідомити про це продавця та подати клопотання про залучення його до участі у справі. Продавець при цьому вступає у справу на боці покупця як третя особа без самостійних вимог. Якщо покупець не повідомив продавця про пред'явлення іншою особою позову про витребування товару та не подав клопотання про залучення до участі у справі, продавець не відповідає перед покупцем, якщо доведе, що, взявши участь у справі, він міг би відвернути відібрання проданого товару у покупця.

притягуватися до участі у справі за клопотанням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі

Третя особа без самостійних вимог може вступити у

процес:

за в ласною ініці ативою з ініціативи суду (ст. 35

ЦПК).

Закон зобов'язує сторону, у якої за рішенням суду виникає право заявити вимогу до третьої особи або до якої може заявити вимогу сама третя особа, повідомити суд про таку особу.

Сторона, яка бажає залучити на свій бік третю особу, мусить довести існування певного зв'язку, певних відносин між третьою особою і даною стороною, а також власного інтересу. Якщо суд не вбачатиме такого зв'язку, то він не допустить особу до процесу. Тому у заяві, яка подається до суду, повинні міститися зазначення ім'я (найменування) третьої особи, місце її проживання (перебування) або місцезнаходження та підстави, з яких вона має бути залучена до участі у справі.

Суд повідомляє третю особу про справу, направляє їй копію заяви про залучення третьої особи і роз'яснює її право заявити про свою участь у справі. Копія заяви надсилається особам, які беруть участь у справі. Якщо від третьої особи не надійшло повідомлення про згоду на участь у справі, справа розглядається без неї.

Якщо особи, які беруть участь у справі, заперечують проти залучення чи допуску до участі в справі, це питання вирішується судом залежно від обставин справи. З питання залучення або допуску до участі в справі третьої особи суд постановляє ухвалу (ст. 36 ЦПК), яка оскарженню не підлягає.

На відміну від вступу у цивільний процес третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору, вступ у процес третьої особи без вимог не тягне за собою необхідності розгляду справи спочатку.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки особи, яка бере участь у справі (ст. 27 ЦПК), а також іншими правами й обов'язками, визначеними процесуальним законом.

Трудове законодавство встановлює особливість участі третіх осіб без самостійних вимог на боці відповідача у справах про незаконне звільнення чи переведення працівників. Наприклад, відповідно до ст. 237 КЗпП суд покладає на службову особу, винну у незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з вимушеним прогулом або виконанням нижчеоплачуваної роботи. Суть цієї особливості зводиться до того, що суд розглядає одночасно і первісну, і регресну вимоги. Тобто, при поновленні працівника на попередній роботі, суд зобов'язує роботодавця оплатити час вимушеного прогулу, а також винну службову особу - відшкодувати завдану матеріальну шкоду. Ця норма містилась у ЦПК 1963 року, однак справедливо визнана такою, що вже не відповідає потребам часу, оскільки суперечить диспозитивності цивільного судочинства та фактично наділяє суд непритаманними для нього управлінськими функціями.

Дата добавления: 2015-07-21