Процесуальна співучасть

Процесуальна співучасть - це обумовлена нормами матеріального права множинність осіб на тій чи іншій стороні у цивільному процесі в силу наявності спільного права чи спільного обов'язку (ст. 32 ЦПК). Від співучасті слід відрізняти об'єднання позовів судом, за якого суб'єктивні права та обов'язки не залежать один від одного, а множинність утворюється на розсуд суду (судді) з метою процесуальної економії.

Підстави для виникнення процесуальної співучасті (ст.

32 ЦПК):

· предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів;

· права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;

· предметом спору є однорідні права та обов'язки.

- Види процесуальної співучасті:

■ 4= активна -	якщо
позивачами	є дві
чи більше осіб, а
відпові дачем	-
одна

пасивна - якщо позивач один, а відповідачами є дві чи більше осіб

змішана - якщо у справі приймають

участь декілька позивачів і декілька відповідачі

Активна співучасть може виникнути тільки з ініціативи самих позивачів, оскільки це є проявом диспозитивності у цивільному процесі. Наприклад, у разі захисту права власності на річ, яка перебуває у спільній власності.

Особливістю пасивної співучасті є те, що вона можлива як з ініціативи позивача (позивачів), так і суду, який має право притягнути особу як співвідповідача для участі у справі на підставі норми матеріального права. Не породжує пасивної співучасті залучення іншого відповідача у порядку заміни неналежного відповідача. Залежно від імперативності залучення співвідповідачів до справи, пасивна процесуальна співучасть поділяється на

обов'язкову та факультативну:

а) Обов'язкова пасивна співучасть настає тоді, коли
права та обов'язки сторін у справі не можна визначити без
встановлення прав та обов'язків інших суб'єктів спірних
матеріальних правовідносин. Наприклад, коли шкода заподіяна
кількома особами, у справах про виселення із займаного житлового
приміщення та ін.

б) Факультативна пасивна співучасть має місце тоді,
коли у справі беруть участь співучасники, хоча питання щодо прав
одного з відповідачів можна було б вирішити самостійно незалежно
від прав та обов'язків інших співучасників.

Особливість участі процесуальних співучасників у цивільному процесі полягає у тому, що кожен із них щодо іншої сторони діє у процесі самостійно. Співучасники можуть доручити вести справу одному із співучасників, крім випадків, коли останній має вади цивільної процесуальної дієздатності (ст. 32 ЦПК). Якщо інтереси позивачів або відповідачів між собою суперечать, то співучасті немає. Відповідно до ст. 216 ЦПК суд, ухвалюючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, має зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або вказати, що відповідальність чи право стягнення є солідарним. Співучасники також можуть оскаржувати судові рішення самостійно, або приєднуватися до скарг інших співпозивачів чи співвідповідачів (ст. ст. 299, 329 ЦПК).

Дата добавления: 2015-07-21