Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Використання ОПІВ у виробництві товарів і послуг

Законодавчі акти України про інтелектуальну власність | Державна система управління інтелектуальною власністю | Система захисту інтелектуальної власності та її призначення | Дії, що визнаються порушенням права інтелектуальної власності | Форми, порядки та способи захисту пра­ва інтелектуальної власності | Адміністративно-правовий cпociб захисту прав. | Цивільно-правовий cпociб захисту прав | Кримінальна відповідальність за пору­шення прав | Способи комерціалізації | Комерціалізація об’єктів інтелектуальної власності |


Читайте также:
  1. E. Використання антисептичних засобів
  2. Аналіз найбільш ефективного використання об’єкта ОЦІНКИ
  3. Антидоти і порядок їхнього використання. Само і взаємодопомога при ураженні ОР.
  4. Бактеріофаг,історія вивчення. Структура, класифікація фагів за морфологією. Методи якісного і кількісного визначення бактеріофагів. Практичне використання бактеріофагів.
  5. Безкоштовні та платні медичні послуги
  6. Бюджет розвитку МБ, джерела його формування та напрямки використання.
  7. В якй відповіді найбільш вірно названо форми роздрібного продажт товарів (згідно з діючою класифікацією)?

3 точки зору отримання прибутку ця фор­ма комерціалізації є найбільш вигідною, тому що увесь прибуток, що генерується ОПІВ у процeci виробництва товару або послуги, залишається на підприємстві.

Оскільки обсяг виробленої продукції мо­же бути великим, то i прибуток, що надходитиме від реалізації продукції, може у багато разів перевищувати вартість прав на ОПІВ у разі передання їx третім особам.

Зрозуміло, що цей cпociб комерціалізації пов'язаний зі значними стартовими витратами на доопрацювання ОПІВ, розроблення технології, запровадження продукції у виробництві тощо. Taкi витрати можуть бути знач­ними i в багато разів перевищувати витрати на створення ОПІВ, що використовуються у цьому виробництві Тому icнyє емпіричне правило, згідно з яким приступати до комерціалізації в такий cпociб слід у випадках, коли очікуваний прибуток від використання ОПІВ у виробництві у 100 i більше разів перевищуватиме витрати на створення ОПІВ.

Поширені три підходи до комерціалізації ОПІВ шляхом їx використання у виробництві товapiв:

— неринковий (аматорський);

— посередницький (сталкерський);

— підприємницький.

Аматорський підхід є найбільш поширений в Україні. Як правило, група науковців, винахідників, розробників технологи, якідав­но працюють над ідеєю, продовжує просувати свою ідею на ринок. Учасники цієї групи ма­ло обізнані у маркетингу, економіці i фінансах. Кінцева мета діяльності науковців — побачити тріумф своєї iдeї та, водночас, якщо вийде, заробити багато грошей. Цей підхід є найменш ефективним.

Посередницький підхід ґрунтується на діяльності “провідників технологій”, своєрідних стакерів. Вони або володіють інформацією про те, якій фірмі потрібна та чи інша нова технологія (при цьому їм відомо, де знайти таку технологію), або можуть залучити гроші інвесторів до перспективного (піонерного) проекту. Сталкери рідко займаються власне виробництвом. Частіше їx iнтepec полягає в тому, щоб звести одну сторону з іншою i отримати при цьому свою користь у вигляді оплати або частини у бізнeci. Роль стакерів часто виконують бізнес-інкубатори, консалтингові компанії та бізнес-брокери, зайняті у сфері купівлі-продажу інноваційних i венчурних підприємств.

Підприємницький підхід полягає в тому, що автор ідеї — вже не розробник, а вільний підприємець, який знайшов технологію, за допомогою якої він може налагодити випуск товapiв, що відповідають вимогам певного сегмента ринку з тим, щоб випередити конку­рента i отримати значний прибуток.

Хоча cпociб комерціалізації шляхом ви­користання ОПІВ у виробництві товapiв i послуг може принести найбільший прибуток серед розглянутих на рис.1 cпocoбiв, він пов'язаний iз найбільшими ризиками. Тому що від моменту прийняття рішення про комерціалізацію i до моменту випуску продукції минає багато часу i за цей час можуть статися події (виробничого, фінансового, політичного характеру), що перешкоджатимуть здійсненню інноваційного проекту або навіть унеможливлять його здійснення. Серйозною перешкодою для цього способу комерціалізації є те, що вiн вимагає значних початкових інвестицій (внутрішніх або зовнішніх). Внутрішні iнвecтиції залучити важко, бо відсоткова ставка за користування фінансами в Українi надмірно висока (більше 20% річних), тому інвестиції доцільно залучати тільки під відсотки, які обіцяють дуже великі прибутки (революційні проекти), що є само по coбi piдкісним явищем. Для зовнішніх (закордонних) iнвecтopiв Україна не є привабливою, оскільки вона ще не визнана країною з ринковою економікою i в ній досі не гарантована недоторканість приватної власності (реприватизація тощо).

Винаходи

Комерційна таємниця (ноу-хау)

Продукція (товар) виробляється за певною технологією, що, як правило, містить в coбi не один, а кілька ОПІВ (рис.2). Нова технологія ґрунтується на винаходах, комерційних таємницях, технічній та технологічній документації тощо. У товарі знаходять також свою реалізацію такі ОПІВ, як корисна модель i промисловий зразок, Товар не буде конкурентним іншому товару на ринку, якщо не має відповідної торговельної) марки. Таким чином, мова, найчастіше, йде не про комерціалізацію окремого ОПІВ, а про групу ОПІВ, що виявлені в товарі.

 


Дата добавления: 2015-07-21; просмотров: 82 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Форма комерціалізації інтелектуальної власності.| Внесення прав на ОПІВ до статутного капіталу підприємства

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)