Поняття, система та завдання конкурентного права 17 страница

• зміст узгоджених дій, за наданням дозволу на які звертається заявник;

• зміст позитивного суспільного ефекту від узгоджених дій, змін в узгоджених діях, а саме те, що ці дії сприяють: вдосконаленню виробництва, придбанню або реалізації товару; техніко-технологічному, еконо­мічному розвитку; розвитку малих або середніх під­приємців; оптимізації експорту чи імпорту товарів;

розробці ‘та застосуванню уніфікованих технічних умов або стандартів на товари; раціоналізації вироб­ництва;

• найменування, реквізити (поштова адреса, факс, теле-^ фон та ін.) учасника(ів) узгоджених дій;

| • перелік документів і відомостей, що додаються до зая-|» ви про надання дозволу.

Крім того, в обов’язковому порядку до заяви додається до­кумент, що підтверджує внесення плати за її подання (пла­тіжне доручення на перерахування плати з відміткою уста­нови банку або квитанція).

До заяви обов’язково додається комплект документів що потрібен для її розгляду та прийняття рішення по суті. До­кументи у комплекті мають бути складені у певному поряд­ку. Комплект документів повинен мати суцільну нумерацію та бути підшитий у папці-швидкозшивачі. Установчі до­кументи, зміни до них які додаються до заяви, мають бути засвідчені у встановленому порядку. Заяву про надання дозволу на узгоджені дії або про надання дозволу на зміни

в узгоджених діях, яка подається до органів Комітету, підпи-В сує керівник юридичної особи — заявник (уповноважена І ним особа) або фізична особа — заявником. І

Відомості та інші документи, що додаються до заяви, під- Ч писує заявник, який або від імені якого здійснюються ці уз­годжені дії, або уповноважена ним особа та засвідчуються печаткою. Також зазначаються прізвище, посада, місце ро-» боти, контактний телефон того, хто готував відповіді на пи­тання відповідного розділу, дата закінчення підготовки відо­мостей.

Учасники узгоджених дій мають право подати спільну зая­ву. Таку заяву підписують керівники всіх юридичних осіб та фізичні особи — заявники (або уповноважені ними особи).

У зв’язку з тим, що узгоджені дії за своїм змістом мають різні види та форми, з заявою до органів Комітету про надан­ня дозволу на здійснення узгоджених дій звертаються різні особи. Так, із заявою про надання дозволу, попередніх вис­новків звертаються:

• сторони угод — на укладення суб’єктами господарю­вання угод у будь-якій формі;

• об’єднання, що приймає рішення — на прийняття об’­єднаннями рішень у будь-якій формі;

• засновники (учасники) — на створення суб’єкта гос­подарювання;

• учасники відповідних дій, які приймають рішення про цю поведінку — на іншу погоджену конкурентну по­ведінку;

• учасники узгоджених дій, які чинять або мають намір чинити змінені узгоджені дії — на внесення змін до узгоджених дій.

Зазначені органи та особи можуть призначити та уповно­важити свого представника звернутися до Комітету, відді­лення із заявою, а також представляти інтереси учасника заявленої дії у процесі розгляду заяви, справи.

Для представлення інтересів учасників узгоджених дій, представники мають подати письмові підтвердження своїх повноважень у формі договору, доручення чи довіреності учасника заявленої дії своєму представнику представляти інтереси в органах Комітету. У цьому дорученні слід за­значити:

• прізвище, ім’я та’по батькові представника, його по­саду та місце роботи;

• адресу представника, номери телефону, телефаксу;

• назву суб’єкта господарювання, інтереси якого упов­новажений представляти представник.

У дорученні також обов’язково зазначається, що ризики негативних наслідків, пов’язаних із переглядом органом Ко­мітету рішення, прийнятого на підставі поданої представни­ком недостовірної інформації, несуть учасники узгоджених дій, які призначили представника, або їхні правонаступники.

Залежно від змісту узгоджених дій та їх виду в органах Антимонопольного комітету існує певна підвідомчість розг­ляду заяв. Входячи з цього органи, до яких має подаватися для розгляду заява про надання дозволу на узгоджені дії,

(різні та мають різний статус.

Так, заяву про надання дозволу на узгоджені дії суб’єктів

господарювання розглядають.

1. Комітет.

2. Адміністративна колегія Комітету.

3. Державний уповноважений Комітету.

4. Адміністративна колегія територіального відділення Ко­мітету.

Заява з питань, підвідомчих Комітету, адміністративній колегії Комітету, державному уповноваженому Комітету, по­дається до Антимонопольного комітету України. У всіх ін­ших випадках заява подається до територіального відділення Комітету.

Комітету підвідомчі питання про надання попередніх вис­новків та питання про узгоджені дії:

• які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції на ринках, гео­графічні межі яких охоплюють більше ніж третину регіонів України;

• учасником яких є підприємство, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави;

• учасником яких є транснаціональна корпорація, суб’­єкт господарювання відповідно до ст. 1 Закону Украї­ни «Про захист економічної конкуренції», у складі якого хоч би одна юридична (фізична) особа має по­стійне місцезнаходження (місце проживання) за ме-, жами України;

• учасником яких є суб’єкт господарювання, який зай­має монопольне (домінуюче) становище на ринку то­вару, за винятком випадків, коли всі учасники узгод-

жених дій зареєстровані в одному регіоні та діють наї регіональних ринках, що не виходять за межі цьогоИ

регіону; -І

• на підставі рішення Верховної Ради України, Прези-И

дента України, Кабінету Міністрів У країни; Я|

• пов’язані із забезпеченням національної безпеки, обо­рони, суспільних інтересів.

Крім того Комітет може прийняти до свого розгляду будь-яке питання про узгоджені дії.

Адміністративній колегії Комітету підвідомчі питання про надання попередніх висновків та про узгоджені дії, за винят­ком питань, підвідомчих Комітету, у разі передачі заяви на її розгляд Головою Комітету.

Державному уповноваженому Комітету підвідомчі питан­ня про надання попередніх висновків та про узгоджені дії, за винятком питань, підвідомчих Комітету та адміністративним колегіям Комітету, у випадках, якщо:

• учасники узгоджених дій зареєстровані в різних регіо­нах або/та діють на регіональних ринках, які охоплю­ють територію кількох регіонів, у тому числі частин кількох регіонів;

• узгоджені дії, що можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, поширюються на ринки, географічні межі яких охоплюють кілька регіо­нів України.

Адміністративній колегії територіального відділення Комі­тету підвідомчі питання про надання попередніх висновків та про узгоджені дії, за винятком питань, підвідомчих.Комі­тету, адміністративній колегії Комітету та державному упов­новаженому Комітету, якщо учасники узгоджених дій заре­єстровані в одному регіоні і діють на регіональному ринку, що не виходить за межі цього самого регіону, і при цьому уз­годжені дії, які можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, поширюються на ринки, що не виходять за географічні межі відповідного регіону України.

Голова Комітету має право за клопотанням заявника, ор­гану Комітету або з власної ініціативи витребувати будь-яку заяву, що є у провадженні органу Комітету чи посадової осо­би Комітету, уповноважених розглядати заяву, і передати її на розгляд адміністративної колегії Комітету, іншого органу „ь Комітету чи посадової особи Комітету. •

• Якщо сторони, які подають заяву, вважають, що їхнім ін-

• тересам буде завдано шкоди в разі публікації або розголо-Ц шення будь-яким іншим чином певної інформації, то ця ін-^ формація подається окремо в запечатаному печаткою кон-I верті, а на кожній сторінці чітко зазначається «Інформація І з обмеженим доступом». Необхідно зазначити вид інформа-1 ції і пояснити, чому цю інформацію не можна розголошувати! або публікувати.

і І

, § 5. Порядок розгляду заяви.

Попередні висновки щодо кваліфікації дій

; Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про захист еко-| номічної конкуренції» заява про дозвіл або висновки вважа-і ються прийнятими до розгляду по закінченні 15-денного тер­міну з дати. надходження її до відповідного органу Комітету, якщо протягом цього часу державний уповноважений Комі­тету чи голова територіального відділення Комітету не по-, вернули заявникові зазначену заяву з повідомленням, ‘;. що вона та інші документи, які додано до неї, не відповіда-1 ють встановленим Комітетом вимогам, що перешкоджає її | розгляду.

^; Органи Комітету розглядають заяви про надання дозволу

на узгоджені дії протягом трьох місяців з дня прийняття її до. розгляду відповідним органом Комітету.

Заяву про зміни в узгоджених діях, на які було отримано дозвіл органів Комітету, якщо ці зміни не передбачають змі-і ну кола учасників та не поширюються на інші товарні рин-! ки, але пов’язані зі зміною предмета і цілей узгоджених дій, і порядку розподілу прибутків і збитків між учасниками узго-і джених дій, порядку формування та компетенції органу уп-’ равління, створеного суб’єкта господарювання, порядку прийняття рішень цим органом управління, а також якщо ці зміни посилюють узгодженість учасників на ринку та при-; зводять до погіршення умов конкуренції між учасниками уз-| годжених дій в інший спосіб, органи Комітету розглядають І протягом ЗО днів з дня прийняття її до розгляду відповідним, органом Комітету.

; Заява залишається без розгляду у разі надходження від: заявника клопотання про відкликання заяви, про що прий­мається розпорядження відповідних органів Комітету. Його копію надсилають заявнику протягом 10 днів з дня прийнят-

тя рішення. Залишення заяви без розгляду не позбавляє за-| явника права звернутися до Комітету, його територіальногої відділення з повторною заявою. • І

Якщо учасник узгоджених дій відмовляє іншому учасни-’ кові узгоджених дій — заявнику в наданні документів та ін­шої інформації, необхідної для розгляду заяви органами Ко­мітету, то державний уповноважений Комітету чи голова те­риторіального відділення Комітету на підставі звернення за­явника приймає розпорядження про надання учасником узгоджених дій такої інформації у визначений строк. Про прийняте розпорядження повідомляється заявникові.

Якщо дозвіл на узгоджені дії було надано органами Комі­тету на конкретно визначений строк, зокрема на строк дії договору (угоди, рішення), то суб’єкти господарювання мають право звернутися до органів Комітету із заявою про подовження дії дозволу. Така заява подається за три місяці до закінчення строку дії дозволу.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про захист еко­номічної конкуренції», якщо узгоджені дії провадяться із за­стосуванням конкурсних процедур (торги, аукціони, конкур­си, тендери тощо), заява може подаватись як до початку конкурсної процедури, так і після,’але не пізніше ЗО днів з дати оголошення переможця, якщо інше не передбачено за­коном, а згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України «Про захист еко­номічної конкуренції», якщо суб’єкт господарювання вчиняє рівноцінні узгоджені дії з різними суб’єктами господарюван­ня, то заява може бути подана щодо однієї узгодженої дії за умови надання інформації щодо всіх інших учасників узгод­жених дій.

Інформацію стосовно заявлених узгоджених дій, а саме щодо організаційно-правової форми учасників узгоджених дій, місцезнаходження та їхніх представництв, філій, а та­кож виду та змісту узгоджених дій, Комітет чи його терито­ріальне відділення може опублікувати в друкованих чи елек­тронних засобах масової інформації або оприлюднити в інший спосіб. Може бути оприлюднено й іншу інформацію стосовно заявлених узгоджених дій, якщо вона раніше була публічно оголошена або заявник не заперечує проти такої публікації.

Якщо протягом визначеного законодавством строку роз­гляду заяви органи Комітету не надали дозволу або не роз­почали розгляду справи про узгоджені дії, рішення про на-

вдання дозволу на узгоджені дії вважається прийнятим. Про | це орган Комітету, який розглядав заяву, може повідомити І заявника протягом 10 днів. Прийняття рішення про надання дозволу на узгоджені дії у такий спосіб називається мовчаз-1 на згода. Днем прийняття рішення про надання дозволу на;• узгоджені дії, зміни в узгоджених діях, вважається останній: день строку розгляду заяви.

?У разі виявлення підстав, за яких орган Комітету не може надати дозвіл на узгоджені дії, зміни в узгоджених діях, а та-в, кож у разі необхідності проведення складного поглибленого; дослідження чи експертизи відповідні органи Комітету роз-1 починають розгляд справи про узгоджені дії, про що прийма­ється розпорядження та письмово повідомляється особа, яка подала заяву. Разом із повідомленням про початок, розгляду ^! справи надсилається перелік інформації, яку заявник пови-і нен надати для прийняття Комітетом рішення у справі.

І Дозвіл на узгоджені дії, які призвели чи можуть призвес-; ти до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, може бути надано, якщо учасники узгоджених дій доведуть, що ці дії не призводять до суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи у значній його частині і сприяють від-і.повідно:

, • вдосконаленню виробництва, придбанню або реаліза-1 ції товару;

• техніко-технологічному, економічному розвитку;

‘ • розвитку малих або середніх підприємців;

; • оптимізації експорту чи імпорту товарів;

• розробці та застосуванню уніфікованих технічних ^Е умов або стандартів на товари;

• раціоналізації виробництва.

Дозвіл Комітету на узгоджені дії, зміни в узгоджених діях не може бути наданий, якщо конкуренція суттєво обмежу­ється на всьому ринку чи у значній його частині.

Разом з тим Кабінет Міністрів України може дозволити узгоджені дії, на які Антимонопольний комітет України не дав дозволу, якщо учасники узгоджених дій доведуть, що по­зитивний ефект для суспільних інтересів переважає нега­тивні наслідки обмеження конкуренції. Порядок надання такого дозволу Кабінетом Міністрів України визначається окремо.

Рішення про надання дозволу на узгоджені дії зберігає чин­ність протягом року, якщо більший строк не зазначено в рі-

шенні. Для здійснення узгоджених дій після перебігу строку чинності рішення учасники узгоджених дій подають нову зая­ву. Узгоджені дії, здійснені після перебігу строку чинності рі­шення, вважаються здійсненими без згоди органу Комітету.

Орган чи посадова особа, які прийняли рішення, не мають права визнати його недійсним або змінити. Вони мають пра­во виправити допущені в рішенні описки чи арифметичні по­милки, роз’яснити своє рішення, не змінюючи при цьому йо­го змісту, а також прийняти додаткове рішення, якщо з яко­гось питання, що досліджувалося під час розгляду заяви (справи), не прийнято рішення.

Органи Комітету надають суб’єктам господарювання, ор­ганам влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю на підставі заяви про надання попередніх висновків, про надання висновків щодо кваліфікації дій та доданої до неї інформації попередні висновки стосовно надання дозволу на узгоджені дії, зміни в узгоджених діях. Одержання попередніх висновків, вис­новків щодо кваліфікації дій не є обов’язковим і здійснюєть­ся виключно у разі виникнення потреби у суб’єкта господа­рювання.

Строк розгляду заяв про надання попередніх висновків стосовно надання дозволу на узгоджені дії, про надання вис­новків щодо кваліфікації дій, зміни в узгоджених діях стано­вить один місяць з моменту прийняття заяви до розгляду.

Висновки щодо кваліфікації дій надають органи Комітету у формі рекомендаційних роз’яснень і мають вигляд листа, в якому зазначається про:

• можливість надання дозволу на узгоджені дії, зміни в узгоджених діях;

• можливість відмови в наданні дозволу на узгоджені дії, зміни в узгоджених діях;

• необхідність чи відсутність необхідності одержання дозволу на узгоджені дії, зміни в узгоджених діях;

• недостатність інформації для будь-якого висновку. Одержання попередніх висновків стосовно узгоджених дій не звільняє учасників узгоджених дій, органи влади, міс­цевого самоврядування, адміністративно-господарського уп­равління та контролю від необхідності звернутися до відпо­відних органів Комітету із заявою про надання дозволу на здійснення узгоджених дій.

§ 6. Відповідальність за вчинення узгоджених дій без дозволу органів Антимонопольного комітету України

Вчинення узгоджених дій без одержання дозволу органів Комітету є порушенням законодавства про захист економіч­ної конкуренції і тягне за собою відповідальність, встановле­ну законом.

| Порушення законодавства про захист економічної конку-| ренції шляхом здійснення узгоджених дій без дозволу орга-^ ну Комітету вважається вчиненим, зокрема, при:

; • укладенні суб’єктами господарювання угод у будь-| якій формі — з моменту укладення угоди;

• створенні суб’єкта господарювання, метою чи наслід-> ком створення якого є координація конкурентної по­ведінки між суб’єктами господарювання, що створили зазначений суб’єкт господарювання, або між ними та | новоствореним суб’єктом господарювання — з момен-I ту державної реєстрації суб’єкта господарювання;

І • прийнятті об’єднаннями рішень у будь-якій формі — І з моменту набрання рішенням чинності;

| • здійсненні будь-якої іншої погодженої поведінки (ді-1 яльності, бездіяльності) суб’єктів господарювання, ^:! яка призвела чи може призвести до недопущення, || усунення чи обмеження конкуренції — з моменту по-К¹ чатку фактичного вчинення такої поведінки.

1| Якщо орган Комітету надав дозвіл на узгоджені дії на у підставі поданої недостовірної інформації, рішення про на­дання дозволу може бути переглянуто за нововиявленими ^; обставинами в 5-річний строк з моменту його прийняття. За | результатами перегляду може бути прийнято рішення про:

• підтвердження попереднього рішення щодо здійснен­ії ня узгоджених дій;

І • скасування повністю або частково рішення про надан­ії ня дозволу на узгоджені ді’і\та прийняття нового рі-| шення;

| • накладення штрафу в порядку, визначеному законо-I давством. ‘

^: Після одержання дозволу органів Комітету учасники узгоджених дій у встановлений термін зобов’язані подати до

., органів Комітету копії установчих договорів прийнятих рі­шень, укладених угод тощо для укладення або прийняття яких здійснювались узгоджені дії.

У разі неподання у встановлений термін таких документів відповідний орган Комітету, який дав дозвіл на узгоджені дії, порушує справу про неподання інформації, а у разі якщо по­дані документи відрізняються від документів, на підставі яких орган Комітету дав дозвіл на узгоджені дії у частині умов, що були підставами для надання дозволу, рішення про надання дозволу може бути переглянуто за нововиявленими обставинами в 5-річний строк з моменту його прийняття/За результатами перегляду може бути прийнято рішення про: •

• підтвердження попереднього рішення щодо здійснен­ня узгоджених дій;

• скасування повністю або частково рішення про надан­ня дозволу на узгоджені дії та прийняття нового рі­шення;

• накладення штрафу в порядку, визначеному законо­давством.

Контрольні запитання для самоперевірки

/. Що таке узгоджені дії суб’єктів господарювання?

2. Яка існує класифікація узгоджених дій?

3. У яких випадках здійснення узгоджених дій не потре­бує одержання дозволу органів Антимонопольного комітету України?

4. Який нормативний акт звільняє від необхідності одержання дозволу на вчинення узгоджених дій?

5. У яких випадках необхідно одержати дозвіл на здійс­нення узгоджених дій?

6. Який порядок звернення за дозволом на здійснення узгоджених дій?

7. Які існують види заяви?

8. До яких органів може бути подана заява, й підві­домчість?

9. Який порядок розгляду заяви? 10. У яких випадках вважається порушеним законодав­ство про захист економічної конкуренції шляхом здійснення узгоджених дій без дозволу Комітету?

Глава 10 ЯИ Державний контроль за процесами ^т| створення, ліквідації та реорганізації | суб’єктів господарювання, придбання, | передачі в оренду майна | (економічна концентрація) •^ш

§ 1. Сутність економічної концентрації Щ

Здійснення підприємницької діяльності суб’єктами господа­рювання зумовлює процеси їх економічної концентрації, яка відбувається у вигляді створення, злиття, ліквідації підпри­ємств, переходу прав власності, управління або користуван­ня майном, набуттям одними підприємцями прямого або опосередкованого контролю над іншими. Таким чином, з юридичної точки зору економічну концентрацію можна ви­значити як дії, спрямовані на створення, ліквідацію, реорга­нізацію суб’єктів господарювання, придбання, передачу в оренду майна. З економічної точки зору концентрація — це дії, спрямовані на набуття контролю над ринком товару. Внаслідок економічної концентрації відбувається перехід ре­сурсів від однієї особи до іншої, окремі суб’єкти господарю­вання можуть набувати значної ринкової влади, що у свою чергу дає їм змогу самостійно або разом з іншими впливати на ринкову конкуренцію.

Державний контроль за економічною концентрацією — ефективний засіб конкурентної політики, що застосовується у багатьох зарубіжних країнах, зокрема у Німеччині, Сло­ваччині та Росії. Він здійснюється з метою запобігання появі монопольних утворень, монополізації товарних ринків, на­буття або посилення свого монопольного становища окреми­ми суб’єктами господарювання, а також унеможливлення спотворення, обмеження або усунення конкуренції з ринку. Отже, значно легше запобігти появі нових монопольних ут­ворень, ніж потім боротися з їх зловживаннями та чинити примусовий поділ.

Відповідно до правил, прийнятих Європейською спільно­тою, про всі випадки концентрації, показники яких переви­щують певні визначені величини, їх учасники мають повідо-

мити Європейську Комісію. У разі неподання відповідної ін­формації передбачено відповідальність у вигляді штрафів. Якщо Комісія дійде висновку, що така концентрація створює або посилює домінуюче становище і через це ефективна кон­куренція може бути істотно обмежена на спільному ринку або в його значній частині, вона оголошує її несумісною зі спільним ринком. При цьому, якщо така концентрація вже •відбулася. Комісія може вимагати від ініціаторів концентра­ції її скасування.

У Федеративній Республіці Німеччині про кожне злиття, в якому задіяно підприємство із сукупним річним оборотом, що перевищує визначену законом суму, в обов’язковому по­рядку повідомляється Федеральне картельне відомство. Як­що очікується, що через злиття виникне або буде посилене домінуюче становище на ринку, Федеральне картельне ві­домство забороняє злиття. При цьому може бути заборонено як злиття, що вже відбулося, так і заплановане злиття.

Згідно із законодавством Франції будь-який проект кон­центрації або заходи з концентрації, які здатні погіршити конкуренцію, можуть бути піддані за запитом міністра еко­номіки експертизі Ради з конкуренції. На підставі висновку Ради міністр економіки або міністр, що відає відповідною га­луззю, може видати постанову про скасування проекту кон­центрації, відновлення попереднього становища або вжиття заходів щодо забезпечення або поновлення достатньої кон­куренції.

Аналогічні правові інститути є у законодавстві країн з пе­рехідною економікою. Відповідно до законодавства Росій­ської Федерації у визначених законом випадках злиття й приєднання комерційних організацій, створення, злиття й приєднання їх об’єднань, ліквідація й розділ (виділення) дер­жавних і муніципальних унітарних підприємств здійснюєть­ся за попередньою згодою федерального антимонопольного органу. За попередньою згодою федерального антимонополь­ного органу за певних умов здійснюється також придбання акцій (часток) із правом голосу у статутному капіталі госпо­дарського товариства, набуття у власність або користування одним господарюючим суб’єктом основних виробничих засо­бів або нематеріальних активів іншого господарюючого суб’» єкта. Федеральний антимонопольний орган має право відхи­лити відповідні клопотання, якщо їх задоволення може при­звести до посилення домінуючого становища господарюючо-

^;; го суб’єкта та (або) обмеження конкуренції. Якщо вищеза­значені дії можуть призвести до виникнення або посилення домінуючого становища господарюючого суб’єкта та (або) обмеження конкуренції, особи, які їх здійснюють, зобов’яза­ні на вимогу федерального антимонопольного органу у ви-- значені ним строки вжити заходів щодо поновлення необхід­них умов конкуренції*.

Вплив процесу економічної концентрації на конкуренцію є неоднозначним. З одного боку, економічна концентрація зов­сім необов’язково призводить до негативних економічних наслідків і навіть навпаки сприяє підвищенню ефективності виробництва, зниженню виробничих витрат суб’єктів госпо­дарювання та скороченню дублюючих ланок виробництва, відкриває нові ринки. Велику заінтересованість у поширенні процесу економічної концентрації виявляють, зокрема, ті країни, де є великі холдингові компанії, оскільки йдеться не стільки про концентрацію виробництв, скільки про концент­рацію капіталів, на базі яких розвиваються ці виробництва. Споживачі також отримують певний виграш від економічної концентрації у вигляді ширшого вибору товарів, пропонова­них за доступнішими й вигіднішими цінами.

З іншого боку, в економічній концентрації суб’єктів госпо­дарювання може критися небезпека для конкуренції, оскіль­ки лідерство на ринку за змістом дуже близьке до доміну­вання на ньому. Як для світової економіки, так і для еконо­міки України, можуть мати місце й негативні наслідки від процесу економічної концентрації. Вони полягають, зокрема, у створенні сприятливих передумов для утворення монопо­лій та олігополій, зловживання ринковою владою великими компаніями у ключових галузях економіки.

Тому процеси економічної концентрації суб’єктів господа­рювання потребують контролю з боку відповідних конку­рентних відомств. В Україні згідно з законодавством такий контроль здійснюють органи Антимонопольного комітету України.

§ 2. Економічна концентрація в Україні

В Україні з метою запобігання монополізації товарних рин­ків, зловживанням монопольним (домінуючим) становищем, обмеження конкуренції здійснюється державний контроль за концентрацією суб’єктів господарювання. У певних ви­падках створення, реорганізація (злиття, приєднання), при­дбання активів, часток (акцій, паїв), ліквідація суб’єктів гос­подарювання, особливо створення асоціацій, концернів, між­галузевих, регіональних та інших об’єднань підприємств, пе­ретворення органів управління на зазначені об’єднання мо­же призвести до суттєвого обмеження конкуренції на ринку або до його монополізації. Щоб запобігти негативним наслід­кам таких перетворень, починаючи з 1995 р. в Україні за­проваджено процедуру отримання згоди органів Антимоно-польного комітету України на економічну концентрацію суб’єктів господарювання.

Основними нормативними актами, що регулюють процеси економічної концентрації суб’єктів господарювання, є зако­ни України «Про захист економічної конкуренції» та «Про Антимонопольний комітет України». Відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист економічної конкуренції», економічною концентрацією суб’єктів господарювання ви­знається:

• злиття суб’єктів господарювання або приєднання од­ного суб’єкта господарювання до іншого;

• набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома суб’єктами господарювання над одним або кількома суб’єктами господарювання чи частинами суб’єктів господарювання, зокрема, шля­хом: безпосереднього або опосередкованого придбан­ня, набуття у власність іншим способом активів у ви­гляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу суб’єкта господарювання, одержання в уп­равління, оренду, лізинг, концесію чи набуття в інший спосіб права користування активами у вигляді ціліс­ного майнового комплексу або структурного підрозді­лу суб’єкта господарювання, у тому числі придбання активів суб’єкта господарювання, що ліквідується;

призначення або обрання на посаду керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб’єкта господарювання особи, яка вже обіймає одну чи кіль­

ка з перелічених посад в інших суб’єктах господарю­вання, або створення ситуації, при якій більше поло­вини посад членів спостережної ради, правління, ін­ших наглядових чи виконавчих органів двох чи більше суб’єктів господарювання обіймають одні й ті самі особи; створення суб’єкта господарювання двома і. більше суб’єктами господарювання, який тривалий період самостійно здійснюватиме господарську діяль­ність, і при цьому зазначене створення не приведе до координації конкурентної поведінки між суб’єктами господарювання, що створили цей суб’єкт господарю­вання, або між ними та новоствореним суб’єктом гос­подарювання;

• безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управлін­ня часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50% голосів у вищому органі управління відповідного суб’єкта господарювання.

Не вважається економічною концентрацією суб’єктів гос­подарювання:

• створення суб’єкта господарювання, метою чи внаслі­док створення якого здійснюється координація конку­рентної поведінки між суб’єктами господарювання, що створили зазначений суб’єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб’єктом господарюван­ня. Такі дії розглядаються як узгоджені дії суб’єктів господарювання;

Дата добавления: 2015-07-21