Методи прихованої цінової конкуренції

Сутність прихованої цінової конкуренції полягає в тому, що інте­рес покупця до товару стимулюється не прямим зниженням ціни, а в інший спосіб, наприклад, поліпшенням споживчих властивостей то­вару та умов його реалізації за незмінного рівня продажних цін. З'явилися навіть такі вирази: конкуренція "за якістю" і конкуренція "за умовами продажу".

Конкуренція "за якістю " виявляється у праг­ненні заволодіти часткою товарного ринку конкурента, випускаю­чи нові види товарів за тією самою ціною, але кращої якості.

Кон­куренція "за умовами продажу" охоплює різноманітні засоби, до яких вдаються фірми з метою залучити покупців (гарантійні термі­ни, продаж у кредит чи з відстроченням платежу, обумовлені тер­міни постачання).

Зазначені форми прихованої цінової конкуренції водночас є законними формами нецінової конкуренції.

Для складних технічних товарів прихований характер цінової конкуренції виявляється подвійно:

· як підвищення корисного ефекту товару в розрахунку на одиницю ціни;

· у зменшенні відношення ціни до величини основних техніко-еко-номічних параметрів товару.

Удосконалення товару та технології його виробництва сприяє масовому випуску на ринок товарів з більшим корисним ефектом. При цьому рівень цін на товари може бути і підвищений, однак відношення ціни до характеристик товару зменшиться.

Розглянемо конкуренцію "за умовами продажу". Припустімо, що дві фірми продають на ринку дві моделі холодильників з однакови­ми технічними характеристиками і за однаковою ціною, але перша модель має триваліший термін гарантії. Зрозуміло, що йдеться про кращу якість цієї моделі за ту саму продажну ціну. Споживач вважає, що йому запропоновано два товари, і в першого питома ціна спо­живчих властивостей нижча, ніж у другого.

Так само стоїть справа з продажем у кредит однакових товарів (або устаткування) за однаковими цінами. Фірма, що надає дешев­ший кредит і на більшу частину вартості товару, пропонує його дещо дешевше.

До методів нецінової конкуренції можна включити й термін по­стачання товару. Якщо цей термін коротший, аніж у конкурентів, то це дає змогу покупцю швидше використати капітал у товарній формі й витратити менше коштів на банківські відсотки. Підприємець-по-купець, скоротивши терміни постачання, отримує додатковий прибу­ток за рахунок того, що йому вдалося раніше за конкурентів поста­вити товар у потрібне місце (чи освоїти нове виробництво, якщо йдеться про купівлю устаткування). Цей факт добре усвідомлює про­давець товару, а тому при коротшому терміні постачання він має два варіанти продажу товару:

· фіксує вищу ціну (цінова конкуренція);

· має змогу продавати товар у більшій кількості, за тією самою ціною, користуючись своєю перевагою перед іншими конкурента­ми у швидкості постачання (нецінова конкуренція).

Прикладом конкуренції "за умовами продажу" може також бути обумовлена в контрактах між виробником і оптовими фірмами га­рантована кількість товарів, що поставляються у певний період року (з урахуванням сезонності попиту населення).

Цінова і нецінова конкуренція тісно пов'язані. Власне кажучи, не-цінова конкуренція є прихованою, непрямою формою цінової конку­ренції на відміну від відкритої, прямої. Фірми, що використовують методи нецінової конкуренції, формально наче й дотримуються ста­лих цін, однак продають за цими цінами товари різної якості чи з різними умовами продажу. Продаж за однаковими цінами різних товарів і з різними умовами продажу рівнозначний неціновій конку­ренції.

Цінова конкуренція у відкритій і прихованій формах застосо­вується і аутсайдерами, і монополіями. Аутсайдери обмежені у фінан­сових коштах, аби мати змогу використовувати нецінові методи бо­ротьби, тому вони обирають відкриту цінову конкуренцію (знижен­ня цін порівняно з цінами монополістів). Водночас монополії також використовують ціни як метод конкурентної боротьби за зміцнення своїх монопольних позицій, особливо на світовому ринку.

Дата добавления: 2015-07-21