Науково-педагогічне забезпечення діяльності НТФ

Імітаційне навчання здійснюється в умовах навчально-тренувальної фірми, яка є новою формою організації навчального процесу для підготовки майбутніх фахівців із комерційної діяльності.

Будь-яка діяльність, у тому числі й комерційна, включає у себе мету, засіб, результат і сам процес праці. Це - складові діяльності. Якщо основою діяльності є свідома, заздалегідь намічена мета, то обґрунтування самої мети лежить поза діяльністю - у сфері людських мотивів, ідеалів і цінностей.

Сучасний науково-технічний розвиток усе більше демонструє, що діяльність не лише у сфері культури чи мистецтва, а й у науці, економіці отримує свій сенс урешті-решт залежно від її моральної орієнтованості, від її впливу на людське існування.

Отже, діяльність - це "динамічна система взаємодії суб'єкта зі світом, в процесі якої відбуваються виникнення і втілення в об'єкті психічного образу та реалізація опосередкованих ним відношень суб'єкта у предметній дійсності. Виходячи з цього положення, за яким діяльність визнається як система, окреслимо основні її структурні компоненти, або ж підсистеми. Оскільки кожну діяльність визначає мета, на реалізацію якої спрямовані всі зусилля, то саме вона і буде першою складовою діяльності, до того ж системоутворювальною. Інша складова — результат діяльності. Рушієм будь-якої діяльності, в тому числі й комерційної, є її мотив. Мотив - це спонукання до дії, що пов'язана із задоволенням потреб суб'єкта, це - сукупність зовнішніх та внутрішніх передумов, які викликають активність суб'єкта і визначають його спрямованість.

Вчені виділяють кілька груп мотивів:

Соціальні, які мають широкий спектр прояву. Передусім це прагнення особистості через свою діяльність утвердити власний соціальний статус - у суспільстві в цілому, у певному соціальному колективі тощо.

Спонукальні, пов'язані з впливом на свідомість людини певних чинників: вимог моральних норм і принципів, приклад більш впливових, авторитетних людей та ін.

Пізнавальні, що виявляються у пробудженні пізнавальних інтересів і реалізуються через отримання задоволення від самого процесу діяльності та його результатів. Адже пізнання - це провідна сфера життєдіяльності людини.

Професійно-ціннісні мотиви відображають прагнення людини отримати добру професійну підготовку, щоб якнайповніше реалізувати себе в якості фахівця.

Меркантильні, пов'язані з безпосереднім матеріальним зиском для себе. Вони найчастіше зумовлені індивідуальними особливостями конкретної людини [70, с. 24].

З точки зору комерційної діяльності, важливим є формування, окрім професійно-ціннісних і меркантильних мотивів саме мотивів соціальних та пізнавальних. Адже не секрет, що прикметною рисою наших "нових українців" є насамперед особиста вигода й абсолютне нехтування соціальними потребами. Тому заслуговує на увагу прищеплення майбутнім підприємцям такої риси, як соціальна відповідальність.

Важливі складові професійної діяльності, які, по суті, і визначають її успіх, - це ґрунтовні знання, а також набуті професійні уміння та навички.

Таким чином, згрупувавши усі названі складові, виділяють три основні компоненти комерційної діяльності: мотиваційний, когнітивний та діяльнісний.

Мотиваційний охоплює сферу морально-ціннісних орієнтирів особистості, когнітивний - сферу знань (загальних та професійних), діяльнісний - сформовані професійні уміння та навички.

Навчання за фахом "Комерційна діяльність" в умовах навчально-тренувальної фірми, як і за будь-яким іншим профілем, включає засвоєння знань, набуття умінь та навичок у галузі комерційної діяльності, тобто підприємництва. Для успішного формування умінь і навичок велике значення для учнів мають теоретичні знання. Учні, що розуміють причинно-наслідкові зв'язки при виконанні роботи, чутливіше реагують на кожну вказівку викладача і досягають кращих результатів праці. Процес засвоєння учнями знань - це складна аналітико-синтетична діяльність. У даному випадку основна проблема навчання полягає в тому, що проведення занять у НТФ передбачає тільки відпрацьовування умінь та навичок з виконання визначених видів робіт і процесів. Таким чином, основні знання учні отримують під час вивчення інших професійно орієнтованих предметів. Причому для розуміння суті процесів, що відбуваються, при виконанні роботи в НТФ учням необхідні взаємозалежні, систематизовані знання з цілого комплексу економічних дисциплін.

Знання в рамках навчального предмета можна поділити на власне наукові, які є фундаментальними положеннями відповідної науки та наукові зведення у вигляді поточної інформації, що відзначаються меншою стабільністю і порівняно швидкою перехідною актуальністю.

В ході керівництва пізнавальною діяльністю учнів викладач повинен давати їм не тільки зведення, що становлять фундамент якоїсь науки і визначеного навчального предмета, але й поточну інформацію, яка збагачує основні наукові положення, показує їх у різноманітних зв'язках і відношеннях та одночасно актуалізує зміст навчання, наближає його до сучасних і перспективних практичних потреб суспільства й особистості, пов'язує з висунутими життям проблемами. При проведенні занять у НТФ з'являється унікальна можливість гнучко коригувати знання, які учні отримують при ознайомленні з іншими предметами, актуалізувати їх відповідно до змін, що відбуваються.

Знання повинні в логічній послідовності охоплювати найосновніше в досліджуваній галузі, бути взаємозалежними і розкривати все істотне в кожному понятті, тобто бути систематичними.

В умовах НТФ особливої актуальності набуває така невід'ємна риса знань, як їх осмислення, усвідомлення, що виявляються в умінні учня не тільки називати й описувати предмети та явища, але й пояснювати, обґрунтовувати досліджувані факти, положення, закономірності, відношення, робити з них висновки. Знання повинні також відзначатися повнотою, адже саме це сприяє глибині проникнення в сутність предметів і явищ, що вивчаються [70, с. 48].

Висуваючи пізнавальну задачу, викладач повинен піклуватися про те, щоб

викликати в учнів внутрішню потребу розв'язати її. При цьому викладач спонукає учнів до навчання, захоплюючи їх уяву цікавою для них метою. НТФ дає змогу імітувати умови для загострення протиріч між новими завданнями і наявними знаннями учнів.

Узагальнені, міцні і точно диференційовані знання забезпечують правильне вирішення задач шляхом розгорнутого ланцюга логічних міркувань. При цьому розгорнутими є не тільки оперативні судження, але й ті, що відбивають зміст поняття. Наявність таких суджень в учнів припускає вільне оперування теоретичним матеріалом, розуміння ними головного, сутнісного. Вони усвідомлюють загальні закономірності співвідношення даного поняття з іншими, а також логічно встановлюють взаємозв'язок між окремими сторонами даного поняття.

Глибоке засвоєння учнями наукових понять дає змогу оперувати ними у процесі міркувань, застосовувати знання, закони, правила на практиці.

Окрім формування в учнів одиничних понять, необхідно багато уваги приділяти формуванню у них загальнонаукових понять: загально-технічних, загальноекономічних та ін.

Також має проводитися різноманітна творча робота з фундаментальних і, зокрема, зі спеціальних предметів; оскільки вона більш конкретна і приваблива (адже відповідає обраному учнями фаху), то розвиває їх пам'ять, уяву, спостережливість, мислення, тобто сприяє розвиткові творчих та інших здібностей. Зрозуміло, що в навчальному процесі необхідно домагатися поєднання теоретичних знань і практичного їх застосування, як того вимагає виробничий процес[70, с. 51].

Формування умінь і навичок виконання учнями операцій і простих трудових процесів починається з вироблення в них уявлень про конкретну операцію, її місце в господарському процесі, про умови її виконання.

На першому етапі формування умінь і навичок, окрім показу виконання трудового процесу, розкривається його суть. Пояснення викладача стосуються методів, доцільності роботи, окремих її прийомів, послідовності виконання певних операцій і всього трудового процесу, засобів самоконтролю, попередження помилок, правил техніки безпеки та гігієни праці.

Після того як у процесі показу і пояснення в учнів склалося перше уявлення про операцію та майбутній результат праці, вони приступають до самостійних спроб. Так формуються первинні уміння і навички. Але з метою їх удосконалення учні продовжують виконувати запропоновані їм вправи. Внаслідок багаторазових повторів вправ, виконаних під керівництвом викладача НТФ, учні набувають сталих умінь і навичок, що за кількісними і якісними показниками наближаються до рівня кваліфікованих.

Однією з важливих проблем навчання за фахом "Комерційна діяльність" в умовах НТФ є визначення основних критеріїв оцінки якості виконуваних учнями робіт - кваліфікаційних характеристик умінь і навичок (швидкість, професійність виконання операцій, ритм роботи та ін.), на що орієнтує учнів викладач. Якісні та кількісні характеристики є для викладача критерієм порівняння й оцінки умінь та навичок учнів, а для останніх - регулятором дій. Маючи конкретне уявлення про темп роботи, якість виконання тих чи інших операцій або трудового процесу, учні спроможні самостійно критично оцінити власні професійні здобутки.

В умовах НТФ доцільно чітко визначити види робіт, обов'язкові для кожного учня, для кожної спеціалізації в рамках фаху "Комерційна діяльність".

Доведення умінь до високого рівня досконалості - означає формування в учнів професійної майстерності. У цьому і полягає кінцева мета практичного навчання в умовах НТФ.

Тому, найважливішими умовами успішного формування навичок і умінь є:

• наявність достатньої навчальної мотивації (інтерес, розуміння значущості майбутньої діяльності);

• активний характер навчання учнів;

• здобуття необхідних теоретичних знань та виробничого досвіду;

• визначеність завдання, розуміння учнями мети і способів її досягнення;

• засвоєння загальних принципів обраної професійної діяльності;

• відповідність методів навчання особливостям навичок і умінь, що набуваються;

• ефективність інструктажу учнів з питань формування навичок і вмінь;

• достатня кількість вправ, необхідних для розвитку навичок і умінь;

• поступове і посильне ускладнювання вправ;

• ромаїтість умов навчання, наближення їх до умов професійної дальності;

• своєчасна та об'єктивна оцінка виконуваних учнями робіт, інформування їх про результати праці;

• застосування у навчанні спеціальних технічних засобів, комп'ютерних комплексів тощо.

Сума необхідних знань, умінь та навичок визначається тими предметами, що передбачені навчальним планом за спеціальністю "Комерційна діяльність". Тому в НТФ найбільш вдало поєднуються усі перераховані вище умови і вимоги щодо успішного формування цих умінь та навичок на базі отриманих теоретичних знань. Основні професійно значущі уміння, навички та якості особистості визначають кваліфікаційну характеристику фахівця із комерційної діяльності.

Процес формування умінь і розвиток професійної майстерності учнів за фахом "Комерційна діяльність" в умовах НТФ схематично зображена в додатку А.

Професійна майстерність - це досконале, творче виконання фахівцем професійних функцій, наслідком чого є отримання найвищих результатів (показників) у тому чи іншому виді діяльності.

Специфіка практичного навчання в умовах НТФ повинна обов'язково враховуватися викладачем. Вона полягає у підготовці вмілих, розвинутих, свідомих, активних і творчо мислячих виробничих кадрів. Це й зумовлює характер навчальної діяльності та взаємовідносини викладачів і учнів, організацію та методику практичного навчання.

Знання - це результат пізнання дійсності, що відображає істотні моменти зв'язку між пізнавальною діяльністю і практичними діями людини.

Навички - дії, які внаслідок тривалого їх повторення стають автоматичними,

тобто такими, що не потребують поелементної регуляції і контролю. Навички є

Уміння - використання суб'єктом набутих знань і навичок для вибору та здійснення способу дій відповідно до поставленої мети [70, с. 114].

Дата добавления: 2015-07-20