Початкова матриця для обробки результатів анкетування

№ експерта	№ компонента
	…	…	і
Ранг експерта R1	Ступінь вияву Р1	…	…	…	…	Ранг експерта Rі	Ступінь вияву Рі
1.
…	…	…	…	…	…	…	…	…
n

і – номер компонента; n – кількість педагогів-експертів (n=50 осіб).

Приклад початкової матриці для оброблення результатів анкетування представлено в додатку Д (табл. Д1).

2. Компоненту (чиннику) з найвищим рангом привласнюється ступінь, рівний 1.

3. Розраховується ступінь вияву Р_і кожного чинника за формулою [17]:

де

P_max = 1 – ступінь вияву компонента (чинника), який має найвищий ранг; R_і – ранг компонента (чинника); R_max – найвищий ранг.

4. Заповнюється зведена таблиця для заповнення результатами розрахунків (див. табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Зведена таблиця для заповнення результатами розрахунків

№ експерта	Ступінь вияву Р1		…	…	Ступінь вияву Р і
1.
…	…	…	…	…	…	…
n
Рсер.
Si
vi
Pi^в
Pi^н

5. На підставі отриманих даних Р_і розраховуються усереднені значення ступенів вияву компонентів (чинників) у структурі організації самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних ВНЗ [17]:

де

n – кількість експертів; j – номер експерта; i – номер компонента (чинника).

Ці величини вже можуть служити мірою інформативності чинника. Приклад зведеної таблиці для заповнення результатів розрахунків представлено в додатку Е.

6. Визначається дисперсія оцінок експертів S_i по кожному компоненту (чинника), яка обчислюється за формулою [17]:

де

n – кількість експертів; P_ij – ступінь вияву у структурі організації самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних ВНЗ i-го компонента (чинника) на думку j-го експерта. Величина n-1 указує на кількість ступенів свободи (n=50).

7. Визначається довірчий інтервал значення для кожної організації самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних ВНЗ за формулами [17]:

де

v_i – довірчий інтервал; – довірча вірогідність; P_i^в (P_i^н) – верхня (нижня|) довірча межа значень інформативності компонентів (чинників). Ми приймаємо, що з рівнем надійності 95% з числом ступенів свободи 50-1=49 довірча вірогідність (коефіцієнт Стьюдента) складає 1,97.

8. Будуються графіки довірчих інтервалів ступеня вияву компонентів (чинників) у структурі організації самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних ВНЗ.

9. Ранжуються значення верхніх довірчих інтервалів, що дозволить говорити про найбільш інформативні компоненти (чинники) у структурі організації самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних ВНЗ.

Тепер розглянемо вузлові моменти оброблення даних анкетування викладачів гірничого факультету Української інженерно-педагогічної академії щодо конкретних компонентів структури організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін.

У таблиці 3.3 подано результати оброблення анкет за компонентами процесу організації самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних ВНЗ, а на рисунку 3.2 – довірчі інтервали ступеня вияву складових процесу організації самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних спеціальностей.

Таблиця 3.3

Результати оброблення анкет за складовими процесу організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін

Результати	Складові процесу організації самостійної роботи студентів
Рсер.	3,6744	3,1639	3,66	3,7404	3,8265	3,6613	4,4049	4,7174	4,7636	4,545
Si	0,2738	0,2541	0,2733	0,2763	0,2795	0,2734	0,2998	0,3103	0,3118	0,3006
vi	0,0763	0,0708	0,0761	0,0770	0,0779	0,0762	0,0835	0,0864	0,0869	0,0838
Pi^в	0,6593	0,6168	0,6161	0,591	0,5839	0,5522	0,5935	0,7104	0,6449	0,6018
Pi^в	0,5067	0,4752	0,4639	0,437	0,4281	0,3998	0,4265	0,5376	0,4711	0,4342

Примітка: Р_сер. – усереднені значення ступенів вияву компонентів (чинників); S_i – дисперсія оцінок експертів; v_i – довірчий інтервал; P_i^в (P_i^н) – верхня (нижня) довірча межа значень інформативності компонентів (чинників).

Розрахунки показують, що з надійністю (рівнем значущості), яка дорівнює 95%, середні значення інформативності для кожного з 10 компонентів складових процесу організації самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних спеціальностей перебувають у межах, указаних у таблиці 3.3 (або на рис. 3.2). Усі значення перебувають у діапазоні [0;1].

Рис. 3.2. Довірчі інтервали ступеня вияву складових процесу організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін

Проранжуємо значення верхніх меж довірчих інтервалів, що дозволить говорити про найбільш інформативні складові процесу організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін (див. табл. 3.4).

Таблиця 3.4

Результати ранжування значень верхніх меж довірчих інтервалів ступеня вияву складових процесу організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін

Номер компонента
Ранг компонента за верхньою довірчою межею значень інформативності

Найбільше значення, на думку експертів, мають чинники: методичне забезпечення, стимулювання пізнавальної активності й самостійності, науково-дослідна діяльність.

Перший блок „ Методичне забезпечення організації самостійної роботи студентів ” пов’язаний з ознайомленням студентів з методичним забезпеченням процесу організації самостійної роботи:

1. Широкий спектр педагогічних впливів, що активізують діяльність студентів.

2. Спосіб створення проблемної ситуації, що пропонується для розв’язання.

3. Підвищення складності психолого-педагогічних задач, які потрібно розв’язати.

4. Наявність навчально-методичного комплексу дисципліни в паперовому й електронному вигляді.

5. Організація дискусій з актуальних психолого-педагогічних проблем.

6. Використання технічних засобів навчання.

7. Використання інтерактивних методів навчання.

Розрахунки показують, що з надійністю (рівнем значущості), яка дорівнює 95%, середні значення інформативності для кожного з 7 компонентів блоку „ Методичне забезпечення організації самостійної роботи студентів” перебувають у межах, указаних у таблиці Ж1 (див. Додаток Ж) або на рис. 3.3. Усі значення перебувають у діапазоні [0;1].

Проранжуємо значення верхніх меж довірчих інтервалів, що дозволить говорити про найбільш інформативні компоненти блоку „ Методичне забезпечення організації самостійної роботи студентів” (див. табл. Ж2 додатку Ж).

Найбільше значення, на думку експертів, мають чинники: наявність навчально-методичного комплексу дисципліни в паперовому й електронному вигляді; спосіб створення проблемної ситуації, що пропонується для розв’язання; організація дискусій з актуальних психолого-педагогічних та інженерних проблем.

Рис. 3.3. Довірчі інтервали ступеня вияву компонентів блоку „ Методичне забезпечення організації самостійної роботи студентів” в моделі організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін

Другий блок „ Стимулювання пізнавальної активності і самостійності ”:

1. Підкреслення професійної значущості психолого-педагогічних проблем і задач, що розв’язуються.

2. Підкреслення важливості індивідуального розвитку, самовдосконалення.

3. Доступність публічних виступів та дискусій.

4. Установка на творче сприйняття.

5. Установка на пошукову діяльність.

6. Можливість отримання стипендій Ученої ради, Президента України і тощо.

7. Надання пільг при вступі до аспірантури.

8. Отримання високооплачуваної роботи в престижному навчальному закладі або на підприємстві.

9. Науково-дослідницька робота в процесі навчання, здійснювана на платній (контрактній основі).

10. Підкреслення педагогічної й інженерної значущості задач, що розв’язуються.

Розрахунки показують, що з надійністю (рівнем значущості), яка дорівнює 95%, середні значення інформативності для кожного з 10 компонентів блоку „ Стимулювання пізнавальної активності і самостійності” перебувають у межах, указаних у таблиці Ж3 (див. Додаток Ж) або на рис. 3.4. Усі значення перебувають у діапазоні [0;1].

Проранжуємо значення верхніх меж довірчих інтервалів, що дозволить говорити про найбільш інформативні компоненти блоку „ Стимулювання пізнавальної активності і самостійності” (див. табл. Ж4 додатку Ж).

Найбільше значення, на думку експертів, мають чинники: оплачувана науково-дослідна робота в процесі навчання; підкреслення важливості індивідуального розвитку, самовдосконалення; доступність публічних виступів та дискусій.

Рис. 3.4. Довірчі інтервали ступеня вияву компонентів блоку „ Стимулювання пізнавальної активності і самостійності” в моделі організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін

Третій блок „Науково-дослідна діяльність студентів” ставить за мету накопичення студентами досвіду самостійної творчої роботи:

1. Створення проблемних творчих педагогічних лабораторій.

2. Студентські олімпіади.

3. Науково-дослідні і студентські конференції.

4. Самостійний вибір методів педагогічного дослідження, теми дослідження.

5. Можливість публікацій наукових робіт у студентських виданнях.

6. Участь студентів у держдоговірних науково-дослідних роботах викладачів.

Розрахунки показують, що з надійністю (рівнем значущості), яка дорівнює 95%, середні значення інформативності для кожного з 6 компонентів блоку „Науково-дослідна діяльність студентів” перебувають у межах, указаних у таблиці Ж5 (див. Додаток Ж) або на рис. 3.5. Усі значення Усі значення перебувають у діапазоні [0;1].

Проранжуємо значення верхніх меж довірчих інтервалів, що дозволить говорити про найбільш інформативні компоненти блоку „Науково-дослідна діяльність студентів” (див. табл. Ж6 додатку Ж).

Найбільше значення, на думку експертів, мають чинники: створення проблемних творчих педагогічних лабораторій, студентські олімпіади.

Метою „Педагогічної практики студентів” є професійна адаптація майбутнього фахівця в умовах навчального закладу:

1. Відпрацювання навичок системного мислення, набутих під час вивчення теоретичного курсу.

2. Мотивація практичної реалізації знань, отриманих під час навчання.

3. Наявність бази для практичної реалізації теоретичних знань (училищ, технікумів тощо).

4. Створення умов для творчої професійної діяльності з проблеми самостійного дослідження.

Рис. 3.5. Довірчі інтервали ступеня вияву компонентів блоку „Науково-дослідна діяльність студентів” в моделі організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін

Розрахунки показують, що з надійністю (рівнем значущості), яка дорівнює 95%, середні значення інформативності для кожного з 4 компонентів блоку „Педагогічна практика студентів” перебувають у межах, указаних у таблиці Ж7 (див. Додаток Ж) або на рис. 3.6. Усі значення перебувають у діапазоні [0;1].

Рис. 3.6. Довірчі інтервали ступеня вияву компонентів блоку „ Педагогічна практика студентів” у моделі організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін

Проранжуємо значення верхніх меж довірчих інтервалів, що дозволить говорити про найбільш інформативні компоненти блоку „ Педагогічна практика студентів” (див. табл. Ж8 додатку Ж).

Найбільше значення, на думку експертів, мають чинники: відпрацювання навичок системного мислення, набутих під час вивчення теоретичного курсу; створення умов для творчої професійної діяльності з проблеми самостійного дослідження.

Теоретичні знання з психолого-педагогічних та фахово-інженерних дисциплін є необхідною дидактичною умовою формування грамотного фахівця:

1. Ознайомлення із словником педагогічних та інженерних термінів іноземними мовами.

2. Створення курсів лекцій альтернативних психолого-педагогічних розробок.

3. Забезпечення студентів підручниками, додатковою літературою, довідниками.

4. Доступ до Інтернету, відеоматеріалів, бібліотечних фондів.

5. Забезпечення студентів наперед роздрукованими конспектами лекцій.

6. Наявність бази актуальних наукових психолого-педагогічних проблем.

Розрахунки показують, що з надійністю (рівнем значущості), яка дорівнює 95%, середні значення інформативності для кожного з 6 компонентів блоку „ Теоретичні знання з психолого-педагогічних дисциплін та фахово-інженерних дисциплін” перебувають у межах, указаних у таблиці Ж9 (див. Додаток Ж) або на рис. 3.7. Усі значення перебувають у діапазоні [0;1].

Рис. 3.7. Довірчі інтервали ступеня вияву компонентів блоку „Теоретичні знання з психолого-педагогічних та фахово-інженерних дисциплін” в моделі організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін

Проранжуємо значення верхніх меж довірчих інтервалів, що дозволить говорити про найбільш інформативні компоненти блоку „ Теоретичні знання з психолого-педагогічних та фахово-інженерних дисциплін” (див. табл. Ж10 додатку Ж).

Найбільше значення, на думку експертів, мають чинники: наявність бази актуальних наукових психолого-педагогічних і технічних (інженерних) проблем; створення курсів лекцій альтернативних психолого-педагогічних і інженерних розробок; забезпечення студентів підручниками, додатковою літературою, довідниками.

Контроль самостійної роботи студентів є необхідним компонентом якісної організації самостійної роботи студентів:

1. Поточний контроль з боку викладача.

2. Здійснення контролю, обмеженого в часі.

3. Здійснення самоконтролю.

4. Уведення системи штрафів за помилки.

5. Підсумковий контроль з боку викладача.

6. Попередній контроль з боку викладача.

Розрахунки показують, що з надійністю (рівнем значущості), яка дорівнює 95%, середні значення інформативності для кожного з 6 компонентів блоку „ Контроль самостійної роботи студентів” перебувають у межах, указаних у таблиці Ж11 (див. Додаток Ж) або на рис. 3.8. Усі значення перебувають у діапазоні [0;1].

Рис. 3.8. Довірчі інтервали ступеня вияву компонентів блоку „ Контроль самостійної роботи студентів” у моделі організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін

Проранжуємо значення верхніх меж довірчих інтервалів, що дозволить говорити про найбільш інформативні компоненти блоку „ Контроль самостійної роботи студентів” (див. табл. Ж12 додатку Ж).

Найбільше значення, на думку експертів, мають чинники: здійснення самоконтролю, поточний контроль з боку викладача, уведення системи штрафів за помилки.

Блок „ Особистість педагога ” описує вплив особистості педагога на процес організації самостійної роботи студентів. Перелік основних якостей педагога:

1. Уміння створити психологічно комфортні умови, у яких студенти будуть висловлювати нові ідеї різної спрямованості.

2. Уміння зацікавити студентський колектив.

3. Гнучкість та оперативність мислення.

4. Уміння формулювати свої знання в галузі педагогіки та техніки.

5. Доступність спілкування з викладачем.

6. Особиста чарівність, уважність, тактовність тощо.

Розрахунки показують, що з надійністю (рівнем значущості), яка дорівнює 95%, середні значення інформативності для кожного з 6 компонентів блоку „ Особистість педагога” перебувають у межах, указаних у таблиці Ж13 (див. Додаток Ж) або на рис. 3.9. Усі значення перебувають у діапазоні [0;1].

Рис. 3.9. Довірчі інтервали ступеня вияву компонентів блоку „ Особистість педагога” у моделі організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін

Проранжуємо значення верхніх меж довірчих інтервалів, що дозволить говорити про найбільш інформативні компоненти блоку „ Особистість педагога” (див. табл. Ж14 додатку Ж).

Найбільше значення, на думку експертів, мають чинники: доступність спілкування з викладачем, уміння зацікавити студентський колектив, гнучкість та оперативність мислення.

У блоці „ Особистість студента ” описано вплив особистих якостей студента на процес організації самостійної роботи:

1. Здатність до аналітичного, творчого мислення.

2. Вимогливість до себе.

3. Прагнення до самовдосконалення.

4. Здатність використовувати теоретичні знання в нестандартних ситуаціях.

Розрахунки показують, що з надійністю (рівнем значущості), яка дорівнює 95%, середні значення інформативності для кожного з 4 компонентів блоку „ Особистість студента” перебувають у межах, указаних у таблиці Ж15 (див. Додаток Ж) або на рис. 3.10. Усі значення перебувають у діапазоні [0;1].

Рис. 3.10. Довірчі інтервали ступеня вияву компонентів блоку „ Особистість студента” в моделі організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін

Проранжуємо значення верхніх меж довірчих інтервалів, що дозволить говорити про найбільш інформативні компоненти блоку „ Особистість студента” (див. табл. Ж16 додатку Ж).

Найбільше значення, на думку експертів, мають чинники: здатність використовувати теоретичні знання в нестандартних ситуаціях; здатність до аналітичного, творчого мислення.

Блок „ Організаційно-педагогічні у мови організації самостійної роботи студентів у процесі вивчення педагогічних дисциплін ”:

1. Визначення мотивів для самостійної роботи.

2. Планування часу для самостійної роботи при складанні навчальних планів.

3. Забезпечення творчого підходу до організації самостійної роботи шляхом використання активних методів навчання.

4. Вільний вибір теми й напрямку самостійного педагогічного дослідження.

5. Індивідуальний підбір форм навчання.

6. Зменшення числа студентів у групі.

7. Надання кожній групі студентів координатора ії самостійної творчої роботи.

8. Постійна взаємодія студентів із педагогом шляхом прямих чи зворотних зв’язків.

9. Відсутність чинників, що відволікають під час творчої роботи.

Розрахунки показують, що з надійністю (рівнем значущості), яка дорівнює 95%, середні значення інформативності для кожного з 9 компонентів блоку „ Організаційно-педагогічні у мови організації самостійної роботи студентів у процесі вивчення педагогічних дисциплін” перебувають у межах, указаних у таблиці Ж17 (див. Додаток Ж) або на рис. 3.11. Усі значення перебувають у діапазоні [0;1].

Проранжуємо значення верхніх меж довірчих інтервалів, що дозволить говорити про найбільш інформативні компоненти блоку „ Організаційно-педагогічні у мови організації самостійної роботи студентів у процесі вивчення педагогічних дисциплін” (див. табл. Ж18 додатку Ж).

Рис. 3.11. Довірчі інтервали ступеня вияву компонентів блоку „ Організаційно-педагогічні у мови організації самостійної роботи студентів у процесі вивчення педагогічних дисциплін” у моделі організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін

Найбільше значення, на думку експертів, мають чинники: відсутність факторів, що відволікають під час творчої роботи; постійна взаємодія студентів з викладачем шляхом прямих чи зворотних зв’язків; забезпечення творчого підходу до організації самостійної роботи шляхом використання активних методів навчання.

Блок „ Санітарно-гігієнічні умови організації самостійної роботи студентів у процесі вивчення педагогічних дисциплін ”:

1. Організація гуманного середовища.

2. Здійснення заходів щодо покращення психічного й соціального здоров’я студентів.

3. Створення оптимального мікроклімату в навчальних аудиторіях.

4. Пропаганда здорового способу життя.

Розрахунки показують, що з надійністю (рівнем значущості), яка дорівнює 95%, середні значення інформативності для кожного з 4 компонентів блоку „ Санітарно-гігієнічні умови організації самостійної роботи студентів у процесі вивчення педагогічних дисциплін” перебувають у межах, указаних у таблиці Ж19 (див. Додаток Ж) або на рис. 3.12. Усі значення перебувають у діапазоні [0;1].

Рис. 3.12. Довірчі інтервали ступеня вияву компонентів блоку „ Санітарно-гігієнічні умови організації самостійної роботи студентів у процесі вивчення педагогічних дисциплін” у моделі організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін

Проранжуємо значення верхніх меж довірчих інтервалів, що дозволить говорити про найбільш інформативні компоненти блоку „ Санітарно-гігієнічні умови організації самостійної роботи студентів у процесі вивчення педагогічних дисциплін” (див. табл. Ж20 додатку Ж).

Найбільше значення, на думку експертів, мають чинники: здійснення заходів щодо покращення психічного й соціального здоров’я студентів, створення оптимального мікроклімату в навчальних аудиторіях.

У додатку З наочно представлені експериментально отримані компоненти моделі організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін (з урахуванням ранжирування експертів).

У результаті об’єднання експериментально отриманих компонентів і структурних компонентів, отриманих шляхом узагальнення педагогічної літератури, було побудовано модель організації організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін (див. п. 2.3).

Наступним етапом констатувального експерименту було формування двох незалежних вибірок: № 1 – експериментальна (n = 38 осіб, групи ДГ-БЖД8-1, ДГ-К6-1) і № 2 – контрольна (n = 38 осіб, групи ДГ-Т6-1, ДГ-Е6-1).

З метою встановлення рівнозначності вибірок ми провели дослідження у два етапи:

– перевірка гіпотези про рівномірність розподілу випадкових величин у сукупностях оцінок з психолого-педагогічних дисциплін, що вивчалися раніше (див. табл. 3.5). При цьому ми аналізували такі дисципліни: „Теорія і методика виховної роботи”, „Методологічні засади професійної освіти”, „Вікова і педагогічна психологія”. У додатку К подано приклад початкової матриці для перевірки гіпотези про рівномірність розподілу випадкових величин у сукупностях (див. табл. К1);

– перевірка гіпотези про рівномірність розподілу випадкових величин у сукупностях показників інтелекту за стислим відбірковим тестом В. Бузіна (див. табл. 3.6).

Таблиця 3.5

Дата добавления: 2015-07-25