Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

А. Євангелізація.

Чуда та зцілення | Молитва за хворих | Хвороба зранених почуттів і внутрішнє зцілення | Коріння проблеми | Молитва за зцілення спогадів. | Молитва | Хвороба духа. | Повернення здоров'я | ЗВІЛЬНЕННЯ | Мучення. |


Найгірше, що можна зробити – це відокремити зцілення від його суті, пов'язаної з проповідуванням Євангелія. Зцілення, відірване від проголошення визволення в Ісусі Христі, дуже легко може бути неправильно потрактованим. Обіцянка Христа звучала так: "Ім'ям моїм виганятимуть бісів, будуть говорити мовами новими, на хворих будуть класти руки, і добре їм стане" (Мк. 16,17-18). Вона була дана безпосередньо у словах: "Ідіть же по всьому світу та проповідуйте Євангелію всякому створінню" (Мк. 16,14-16).

Євангелізувати – означає проголошувати цілковите визволення людини через Ісуса Христа. Це визволення охоплює душу, тіло і дух. Зцілення без проголошення Доброї Новини є справою знахарів. Зцілення, яке здійснюється Богом, завжди перебуває у зв'язку з проголошенням Євангелії. Ісус посилав своїх учнів, щоб вони проголошували Євангелію (і також зціляли), але головна увага приділялась не звільненню від хвороб, а переказуванню послань, бо ці дві речі завжди існують в парі. Останні слова з Євангелії св. Марка пояснюють це: "Вони ж пішли й проповідували всюди, і Господь допомагав їм та стверджував слово чудесами, які його супроводжували" (Мк. 16,20).

Тому я не люблю молитися за хворих там, де не можу проповідувати, що Ісус – живий і розповісти декілька свідчень, які вказують, що Євангелія справджується і переживається сьогодні. Я свідок збільшення чуд і знаків усюди, де проголошується Ісус. Не можу зрозуміти, як ще існують люди, які дивуються чудам і не хочуть їх визнати. Особисто для мене було б дуже дивним, якби Ісус не дотримувався своїх обіцянок, коли ми просимо і прославляємо Його Ім'я.

Під час харизматичного конгресу в Квебеку в 1974 році мене попросили провести сесію на тему знаків, які супроводжують проповідування Євангелії. В конференційному залі було понад 2000 осіб. В коридорі стояв сильний шум, тому я підійшов зачинити двері, щоб не чути звуків, які нам заважали. Тут я побачив одну жінку на інвалідному візку. Я запросив її зайти всередину, але вона відповіла мені:

- Дуже цього хочу, але зал переповнений, а я не можу рухатись.

- Прошу, заходьте! –- сказав я їй і штовхнув візок до залу. Я зачинив двері і розпочав конференцію, наголошуючи на необхідності проголошувати факт, що Ісус воскрес, живе, зцілює і визволяє всіх людей.

Я розповів про своє зцілення і про те, як Бог зцілює Своєю любов'ю. Я підкреслив важливість свідчення про те, що Бог творить чуда в нашому житті. Один чоловік встав і сказав:

- Я християнин і вірю в Бога. Але я лікар і вважаю, що перш, ніж твердити, що ми зцілені, треба пройти обстеження лікарів, як це відбувається, наприклад, у Люрді...

- Як лікар ви маєте право так вважати, але якщо хтось раптом відчув, що зцілений, як це сталося зі мною, то не мусить чекати висновку лікарів, щоб подякувати Богові.

Він повторив це ще раз, говорив слова, які навіть добре не розумів, казав, що ми повинні бути обережні і т.п. Слова цього чоловіка були, як лід, що заморозив ціле згромадження, і я не знав, що йому відповісти.

У той час, коли лікар все підпорядкував своїй мудрості і розважливості, жінка з інвалідного візка відчула велику силу, встала і пішла власними силами. Вона 5 років тому в результаті дорожньої катастрофи втратила здатність ходити, їй робили складні операції на коліна, і на думку офіційної медицини вона мала на все життя залишитись нерухомою. Але Господь підняв її під оплески і прославлення Божого Імені, які линули з залу. Одні плакали, інші благословляли Бога. Жінку звали Гелена Лякроікс. Вона підійшла до мікрофона і про все розповіла. Коли жінка закінчила, і з залу полинули оплески, вона звернулася до того лікаря, запитуючи, чи він вважає, що їй треба чекати на результати лікарського огляду, чи можна відразу подякувати Богові. Лікар не відповів, а впав на коліна. Він був зворушений найбільше і почував себе присоромленим, бо став посміховищем. Я сказав до нього:

– Прошу вас, не турбуйтеся! Бог прагнув вчинити сьогодні велике чудо і використав вас, щоб об'явити Свою Славу, кажучи: "Коли отець Еміліан Тардіф не зможе відповісти, Я тобі відповім".

Це було перше зцілення, яке я побачив на власні очі під час євангелізації.


Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 62 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Переслідування.| Б. У вірі й очікуванні.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)