Переслідування.

Переслідуванням називаємо вплив або дії неприятеля на дух окремих людей. Мучення проявляється через зовнішній вплив, а переслідування стосується внутрішнього.

Є люди, пригноблені несамовитими проявами своєї сексуальної вдачі, манією самогубства, богохульними чи мазохістичними думками, ненавистю або духом, який переконує людину, що вона не гідна Божого прощення і т.п. В таких випадках причина полягає не тільки у психологічній чи фізіологічній сфері, бо людина страждає від обставин, які поневолюють її і відбирають сили до боротьби. Переслідування подібні до спокуси з тією тільки різницею, що замість того, щоб закінчитись, вони продовжуються постійно. Більше того, вони такі сильні й інтенсивні, що не можуть бути усунені людськими засобами.

Одного разу в Мексиці до мене привели одну жінку, яка багато років хворіла на дивну хворобу. Ми молилися за неї і просили, щоб вона відмовила з нами "Отче наш", але жінка не могла вимовити слів: "І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим". Виявилося, що вона мала давню образу на одного чоловіка, який використав демонів, аби помститися їй. З того часу жінка дуже страждала, одночасно ненавидячи того чоловіка. Це не була звичайна неприязнь, а поневолення ненавистю. Ми молилися за її звільнення, але безрезультатно. Тоді я пригадав хлопця, якого учні Ісуса не могли звільнити і привели до Вчителя. Ми наблизились до Найсвятіших Тайн і просили, щоб Ісус зцілив її через Свою Найдорожчу Кров. В результаті Христос звільнив її від духа чару і поневолення ненавистю. Жінка після цього вперше за довгий час змогла вимовити молитву "Отче наш".

В Домініканській Республіці проживав один чоловік з жінкою і двома дітьми. Однак йому не вдавалося покинути проституцію. Це було сильним прагненням, яке він не міг опанувати. Ми намагалися його вилікувати, але все залишилося без змін. У зв'язку з цим ми організували молитву за його звільнення, але також без результату. Він був звільнений тільки тоді, коли ми зрозуміли, що тут діє дух нечистоти, котрого слід вигнати. Бог звільнив його силою Своєї Євангелії.

В Квебеку жила монахиня, яка в момент Причастя завжди мала на думці якийсь святотатський образ. Вона це дуже важко переживала, мучилась і плакала. Розповіла про це своєму сповідникові, який порадив їй у тій справі молитись до Марії. Та ні молитви, ні пости не приносили результату. Одного разу священик з харизматичного руху прийшов до її згромадження і помолився за її звільнення від духу святотатства. Завдяки його молитві всі її об'яви зникли.

В Новому Завіті виступають різні типи духів, які слід знати:

— дух нечисті або нечистоти виступає найчастіше (Мт. 12,43; Мк1,23.26.27; 3,11; 5,2.8.13; 7,25; Лк.4,33-36; 6,18; 8,29; 9,25-42; 11,24).

— німий дух (Мк.9,17)

— німий і глухонімий дух (Мк.9,25)

— злі духи (Лк.7,21; Ді.19,12; Лк.8,2)

— дух віщунства (Ді. 16,16)

— дух злоби (Єф.6,12)

— духи обману (1Тим.4,1)

а) Молитва за звільнення

Звільнення здійснюється в Ім'я Ісуса Христа і Його силою. Це в Його Ім'я ми просимо Отця (Ів. 16,24) і протистоїмо нападам ворога. Це Його силою звільняємо від утиску і переслідування. Звільнення має два аспекти:

– молитва до Отця в Ім'я Ісуса, щоб Він звільнив певну людину від усього, що її поневолює. Цей аспект зрозумілий і не вимагає пояснення;

– наказ силою Христа, який сказав: "Ім'ям Моїм виганятимуть бісів" (Мк.16, 17). Тут не йдеться про прохання, а про виразний наказ, щоб злі духи залишили людину вільною і в спокої. Ця влада здійснюється в Ім'я Ісуса. Найпростішу й ефективну молитву подає св. Павло: "Велю тобі Іменем Ісуса Христа вийти з неї!" (Ді. 16,18).

Дехто виганяє бісів, але дозволяє їм повертатися, забуваючи слова Євангелії: "Тоді він іде, бере з собою сім інших духів, гірших від себе" (Мт. 12,43-45). Треба йому наказувати: "Вийди з нього і не входь більше в нього" (Мк.9,25).

Щоб так молитися, потрібно найперше просити в Бога захисту. Як у Пасхальну ніч будинки євреїв охоронила перед ангелом-губителем кров пасхального ягняти, так кров Агнця Божого захищає нас, охороняє від усілякого впливу зла.

Про це молимося так: "Прикликаю наді мною і над присутніми тут Кров Агнця Божого, який загладжує гріхи світу, щоб нас охоронила від усякого впливу зла".

Пригадую одну з перших наших молитв за звільнення, під час якої ми допустилися кількох помилок і яка навчила нас дуже багато: насампе ред ми вчасно не помолилися про захист, коли просили звільнення однієї людини в групі. Під час молитви ми наказали духові покинути цю людину. Вона була звільнена, але натомість у когось іншого з'явилися схожі ознаки. Ми молилися і над тим чоловіком, але проблема пересунулась на когось іншого. Завдяки цьому випадку ми на ціле життя навчилися декількох важливих речей:

— Не досить наказати злому духові вийти, а потрібно заборонити йому повертатись (Мк.9,25) і відіслати його до стіп Христа, щоб Ісус ним розпоряджався.

— Молитва повинна відбуватись у малій групі без участі зацікавлених та дітей.

— Група повинна складатися із зрілих і розумних людей, які не дошукуються всюди диявола, а намагаються розпізнати його вплив і присутність.

— Маємо владу в Ім'я Ісуса і використовуємо її через силу Його Найсвятішої Крові і Його Святих Ран.

Дуже важливий ще один аспект: недостатньо розсіяти темряву, треба ще засвітити лампу Христа. Коли проголошуємо Евангелію, справді приносимо світло Христа людям, уникаючи багатьох ускладнень, бо Христос – найсильніший, Він долає слабшого (Лк. 11,22). "І світло світить у темряві" (Ів. 1,5).

Ефективне звільнення не може відбутися поза контекстом цілої Євангелії. Звільнення від злих духів заради самого звільнення не має ніякого сенсу. Справді, Ісус не послав своїх учнів, щоб лиш виганяти злих духів, а щоб проголошували Добру Новину. Вигнання бісів є результатом проголошення Євангелії (Мт.10, 7-8).

Я відмовляю людям, які звертаються з проханням про молитву звільнення, але не навернулися до християнського життя.

б) Звільнення самого себе

У випадку мучення або переслідування можемо застосувати самі до себе молитву про звільнення, беручи до уваги все, що до цього часу було сказане. Завдяки вірі й Ісусові ми беремо участь у перемозі Христа і отримуємо від Нього владу проганяти все, що нас гнобить і непокоїть. Силою Христа людина проголошується звільненою завдяки Крові Христа. Залежно від конкретного випадку і харизматичного пізнання можна застосувати наступну молитву: "Духу (злості, самогубства, нечистоти, жалю, страху...) наказую тобі в Ім'я Ісуса віддалитися від мене і відійти до стіп Ісуса, щоб Він тобі наказав, що маєш чинити. В Ім'я Ісуса забороняю тобі повертатись і непокоїти мене!"

в) Одержимість

Вона рідкісна, але реальна. Одержимість зустрічається у тих випадках, коли хтось свідомо віддає свою волю сатані, продає свою душу, підписує сатанинські акти власною кров'ю або належить до секти сатаністів. Це трапляється також з людьми, що присвячені дияволові своїми родичами за допомогою ворожбитів.

Поневолення такого роду настільки сильне, що людина втрачає свою власну волю і можливість вирватися з цих ланцюгів. У таких випадках існує необхідність зовнішньої дії через літургічні екзорцизми. Такий звичайний екзорцизм застосовується єпископом або призначеним для цієї мети священиком, щоб він його здійснював силою молитв і постів.

Дата добавления: 2015-07-16