Перелік форм контролю за навчальною діяльністю студентів.

Поточний контроль: усне опитування на практичних заняттях, оцінювання самостійної та індивідуальної роботи до модулю.

Модульний контроль: контрольна робота у формі тестування з тем змістового модуля.

Підсумковий контроль: екзамен у формі усної перевірки знань – відповідей на запитання, що подаються у кінці робочої програми (згруповані по 2 запитання теоретичного характеру, 3 – тест, 4 – практичне завдання в кожному білеті).

1.5. Оцінювання навчальної діяльності студентів з дисципліни “Основи сценарної роботи соціального педагога” здійснюється за 100-бальною шкалою:

За шкалою ECTS	За національною шкалою	За шкалою навчального закладу
A	відмінно	90-100
B	(дуже) добре	83-89
C	добре	75-82
D	задовільно (посередньо)	68-74
E	задовільно (достатньо)	60-67
FX	незадовільно з можливістю повторного складання	35-59
F	незадовільно з обов’язковим повторним курсом	1-34

1.6. Розподіл балів за види навчальної діяльності студентів упродовж семестру:

Поточний і модульний контроль	Індивідуальна робота	Підсумковий контроль	Загальна сума
Змістовий модуль 1. · усна відповідь (0-2,5 балів); · виконання завдань самостійної роботи (0-2,5 балів); · модульна контрольна робота (10 балів).		0-20 балів (2,5 бали на кожному практичному / лабораторному занятті)	40 балів = 20 + 10 + 10   (два теоретичні питання по 10 балів за кожне = 20 балів, 10 балів за тест та 10 балів за практичне завдання)	100 балів
Змістовий модуль 2. · усна відповідь (0-2,5 балів); · виконання практичних завдань на лабораторних заняттях (0-2,5 балів); · виконання завдань самостійної роботи (0-2,5 балів); · модульна контрольна робота (15 балів).
Змістовий модуль 3. · усна відповідь (0-2,5 балів); · виконання практичних завдань на лабораторних заняттях (0-2,5 балів); · виконання завдань самостійної роботи (0-2,5 балів); · модульна контрольна робота (15 балів).
Всього: 40 балів

Рейтингове оцінювання навчальних досягнень студентів при вивченні курсу “Основи сценарної роботи соціального педагога” є комплексним, воно враховує: обсяг і міцність засвоєння теоретичних знань, уміння їх застосовувати при аналізі сутності соціально-педагогічних процесів і явищ драматургії, творчий підхід до виконання практичних завдань, при проведенні лекційних, практичних і лабораторних занять, виконанні індивідуальної, самостійної роботи, а також різних форм контролю.

1.6.1. Рейтингове оцінювання лекційного курсу відбувається на основі аналізу представлених студентами текстів лекцій – 0-2,5 бали за кожну лекцію (ці бали не входять у загальну кількість (100) балів, а є додатковими).

Кількість балів	Критерії оцінювання
0 балів	ксерокопія, уривчасте, непослідовне ведення записів, відсутність конспекту
2,5 бали	повний за обсягом, розкрито зміст теми, що розглядається, виявлена особиста позиція, виокремлені структурно-логічні блоки, є висновки й узагальнення, доповнення

Кожні 0,5 балів знімаються за граматичні помилки, неправильні назви теми і пунктів плану лекції, якщо не виділені структурно-логічні блоки, неохайні записи тощо.

1.6.2. Рейтингове оцінювання практичних і лабораторних занять відбувається на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів – максимально 2,5 бали за практичне чи лабораторне заняття. Оцінюються письмові та усні відповіді, доповнення, виконання практичних завдань, самостійної роботи до практичного і лабораторного заняття, поточний контроль.

1.6.3. При оцінюванні усної або письмової відповіді на теоретичні питання враховуються творчий підхід та якість розкриття питання 2,5 бали (максимально).

Кількість балів	Критерії оцінювання
0-0,5 балів	неволодіння спеціальною термінологією; зміст матеріалу нерозкритий, грубі помилки у його тлумаченні;
1 бал	репродукція тексту лекції, підручника без висновків, узагальнень, прикладів; зміст матеріалу нерозкритий, грубі помилки у його тлумаченні; помилки у вживанні спеціальних термінів.
1,5 бали	правильна відповідь на теоретичні питання, репродуктивний підхід при відповіді на запитання проблемного характеру; помилки у вживанні спеціальних термінів; неповна відповідь, але суть запитання в цілому розкрита; безсистемний виклад матеріалу.
2 бали	повне, але не завжди творче, розкриття змісту матеріалу відповідно до поставленого завдання; розуміння змісту спеціальних термінів, відповідь без грубих помилок; під час відповіді 1-2 неточності у вживанні спеціальної термінології, робить несуттєві висновки, узагальнення, незначні помилки, які не впливають на конкретний зміст; дотримання поставлених вимог до навчання.
2,5 бали	повна, ґрунтовна відповідь на питання; вільне володіння категоріальним апаратом навчальної дисципліни; вільне орієнтування у матеріалі; демонстрація аналітичних, прогностичних, проективних умінь.

1.6.4. Доповнення на практичному занятті характеризує навчально-пізнавальну активність студентів та оцінюється за тими ж вимогами, що й відповідь на теоретичне запитання – 2,5 бали (максимально).

1.6.5. Виконання завдань самостійної роботи – 2,5бали (максимально). Кожне завдання оцінюється окремо у тому випадку, якщо на одне практичне чи лабораторне заняття пропонується кілька завдань.

Кількість балів	Критерії оцінювання
0-0,5 балів	фрагментарне виконання, формальний підхід; третина завдань не виконана; завдання виконані неправильно або на недостатньому рівні
1 бал	недостатній рівень виконання завдань; половина завдань не виконана; зміст матеріалу не розкритий, грубі помилки у його тлумаченні
1,5 бали	задовільний рівень виконання завдань; помітні труднощі при виконанні завдань творчого рівня, втрачає розуміння сутності досліджуваного явища
2 бали	достатній рівень виконання завдань; виявляє знання істотних ознак понять та явищ, що вивчаються.
2,5 бали	високий рівень виконання завдань; демонструє глибокі, міцні, системні знання та творчу їх реалізацію у завданні

1.6.6. Рейтингове оцінювання індивідуальної роботи студентів відбувається на основі результатів контролю знань студентів. Оцінюються у 0-2,5 балів. Тут необхідно підкреслити, що виконання завдань індивідуальної роботи у кількох варіантах оцінюється окремо. Наприклад, якщо студентом виконано 2 варіанти завдання на найвищий бал, то він відповідно отримає 5 балів. Критерії оцінювання індивідуальної роботи студентів у цілому збігаються з критеріями оцінювання наведених вище видів робіт.

1.6.7. Оцінювання навчальних досягнень студента відбувається за допомогою поточного, модульного та підсумкового залікового контролю.

Під час поточного контролю студенти набирають певну кількість балів за виконання різних видів роботи: відповідь на теоретичне питання, виконання самостійної та індивідуальної робіт; як додаткові бали – конспект лекцій, доповнення на практичному занятті, участь у дискусії на лекції тощо.

Під час модульного контролю студенти набирають певну кількість балів за виконання модульної контрольної роботи після вивчення кожного з трьох модулів.

Підсумковий заліковий контроль – екзамен – проводиться у формі усної та практичної перевірки знань і вмінь – відповіді на запитання у білеті (згруповані по 4 питання, перші два з яких теоретичні, 3 – тест, 4 – практичне завдання). Питання і завдання до екзамену подаються у кінці робочої програми.

1.6.8. Особливої уваги викладача й студентів заслуговують наукові студії студентів, робота у науково-дослідній (проблемній) групі та підготовка публікацій.

За підготовку повідомлення на студентській науковій конференції – 5-10 балів у залежності від обсягу публікації (кількості д.а.), авторського внеску й пізнавальної активності студента.

Робота у науково-дослідній групі – 10 балів за результативністю й систематичністю.

Підготовка статті до збірника наукових праць оцінюється у 10 балів –враховується обсяг публікації і наукове значення.

1.7. Рекомендації для студентів щодо опрацювання змістових модулів, індивідуальної та самостійної роботи, оформлення звітної документації, організації навчального процесу.

Найголовнішим у навчанні є систематичність, яка може бути досягнутою лише завдяки постійній роботі з навчальними посібниками, підручниками та додатковою літературою. Прослухавши лекцію, потрібно обов’язково поставити лектору запитання, якщо деякі викладені положення Вам не повністю зрозумілі. Це найлегший шлях до сприйняття студентом загальної логічної структури курсу та розуміння його окремих положень і понять. В іншому випадку відповідальність за повноцінне отримання знань покладається на самого студента і залежить від його зацікавленості, відповідальності і працелюбності.

Методичним забезпеченням навчальної дисципліни є посібники і підручники з проблем драматургії і сценарного мистецтва вітчизняних і зарубіжних авторів:

Воловик А.Ф., Воловик В.А. Педагогіка дозвілля: Підручник. – Харків: ХДАК, 1999. – 322 с.

Житницький А.З. Драматургія масових театралізованих заходів: Навч. посібник / Харк. держ. акад. культури. – Харків: ХДАК, 2004. – 128 с.

Іванишин В.П., Іванишин П.В. Пізнання літературного твору: Метод. посібник для студентів і вчителів. – Дрогобич: ВФ “Відродження”, 2003. – 95 с.

Сценарное мастерство: Методическое пособие в помощь начинающему автору. – М.: ВЦХТ, 2002. – 160 с.

Опарина Н.А. Пьесы, сценарии для детей и юношества: Методика сценарно-режиссерской деятельности. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – 480 с.

Для зручності навчання за матеріалами даного курсу складено навчальний посібник – “Сценарне мистецтво” (Автор В.І. Березан), у якому Ви самостійно зможете знайти вичерпні відповіді на запитання, що виникають при вивченні дисципліни. При виконанні індивідуальних завдань широко користуйтеся бібліотечним фондом університетської, обласної наукової бібліотек та Інтернет-джерелами.

Ніколи не лінуйтеся повернутись до вже пройденого матеріалу, якщо виникли проблеми у вивченні нового, що спирається на вже отримані знання.

Дата добавления: 2015-07-16