Творча робота №4

Написання доповіді з теми практичних і лекційних занять

Тематика доповідей

про розвиток західноєвропейської теоретико-літературної думки від античності до початку ХХ століття

1. “Дуалістична” концепція мистецтва Платона в його діалозі “Держава”
2. Проблема поезії в філософії Платона.
3. Теорія “наслідування життю” у Аристотеля (“Про мистецтво поезії”)
4. “Риторика” Аристотеля як фундамент літературознавства
5. Тип художньої критики у комедіях Аристофана (“Жаби”, “Ахарняни”)
6. Філософія мови у Данте ("Бенкет" і "Про народне красномовство")
7. "Захист та прославлення французької мови" Дю Белле як програмний документ ренесансно–гуманістичної літератури.
8. "Нове мистецтво складати комедії" Лопе де Вега як реакція на “аристотелеві” правила у літературі.
9. Роль барочної теорії у літературній свідомості у XVII ст.
10. Спір навколо “Поем самотності” Л. де Гонгори як прояв літературно-критичної боротьби.
11. Літературно–критична боротьба усередині класицистичного напряму (Спір навколо “Шкіл жінок” Мольєра)
12. “Поетичне мистецтво” Буало як нормативна поетика доби класицизму
13. “Лаокоон, або про межі живопису й поезії” як перша спроба обґрунтування художнього реалізму
14. “Трактат про прекрасне” Дені Дідро
15. Д. Дідро и Г.Е. Лессінг як як теоретики драми
16. Вольтер як теоретик просвітницького класицизму
17. Ф. Шлейермахер як засновник "універсальної герменевтики"
18. Герменевтика й "біографічний метод" Ш. Сент-Бева.
19. Шіллер як теоретик романтизму “Листи про естетичне виховання людини”, “Про наївну і сентиментальне поезію”)
20. Ідеї історизму в естетичних поглядах Й.Гердера (“Критичні ліса, або роздуми щодо науки про прекрасне. за даними новітніх досліджень”)
21. В. Дільтей та духовно-історична школа (Вступ до науки про дух", "Описова психологія", "Побудова історичного світу в науках про дух”)
22. Е. Кант про мистецтво у “Критиці здатності судження”
23. Г.В.Ф. Гегель про три типи художнього мислення
24. Теорія родів у Г.В.Ф. Гегеля
25. Брати Грімм про народність у мистецтві (“Германські героїчні сказання”, “Німецька міфологія”)
26. Ф.Шеллінг про мистецтво у “Філософії мистецтва”
27. Брати Шлегелі про історико-культурний та історико-літературний процеси
28. Значення "Фрагментів" Фр. Шлегеля у розвитку романтичної літературної критики
29. “Філософія мистецтва” І.Тена як нове слово у розвитку літературознавства.
30. Значення передмови Т. Бенфея до його перекладу "Панчатантри" у розвитку теорії компаративістики
31. Ф. Мерінг як перший марксистський історик німецької літератури (Методологічне значення “Легенди про Лессінга”)
32. П. Лафарг как литературный критик (“Походження романтизму”).

Вимоги до творчих робіт студентів

Студенти повинні:

• уважно прочитати обраний ними для аналізу твір;
• вміти обґрунтувати вибір матеріалу або власну зацікавленість ним (якщо це стаття або есе);
• уявляти собі особливості літературно–критичного жанру, до якого вони звертаються, і не порушувати його основні закони;
• визначитись з основними напрямами критичної оцінки твору або статті;
• володіти інформацією про наукові праці, що стосуються цих аспектів або матеріалу дослідження;
• володіти відповідним стилем викладення (науково–аналітичним, реферативним, есеїстським);
• дотримуватись основних вимог щодо композиції наукової роботи та умов її оформлення (див. нижче)

Вимоги щодо композиції та оформлення дослідницької письмової роботи:

1. В роботі мають бути такі частини як: вступ (де повинна бути названа тема роботи та обґрунтування її вибору, мета дослідження, матеріал аналізу, та напрями цього аналізу, огляд основної літератури з теми, обговорена структура роботи (особливо її основної частини, якщо вона поділяється на окремі розділи); основна частина, яка повинна містити саме аналіз твору в певних аспектах та висновки проміжного характеру; висновки наприкінці роботи мають бути підсумкового характеру, узагальнюючи усі спостереження, що були зроблені в ході багаторівневого аналізу; бібліографія, або список використаної літератури повинен бути оформленим згідно встановленим нормам і містити, по-перше, художні видання, що використовувались, по-друге, довідкові та теоретичні, по-третє, критичні, наприкінці списку можна довести довідково-бібліографічну літературу.

2. В роботі має бути певна в система виносок, тобто грамотне посилання на використану літературу.

3. Обсяг роботи – близько 0,5 др.арк.

4. Шрифт у друкованих роботах – 14.

Система оцінювання робіт

1. Написання анотації – 3:

· лаконічність і змістовність характеристики твору – 2

· стилістико–граматична коректність – 1

2. Написання рецензії – 7:

· глибина та переконливість оцінок, грамотне володіння термінологією – 4

· композиція, стилістика – 2

· оригінальність підходу – 1

3. Написання статі або есе – 30:

· знання історико-літературного контексту – 2

· грамотне володіння термінологією – 2

· знання основної літератури з історії питання – 2

· глибина та переконливість аналізу – 15

· оригінальність підходу до розв’язання питання, новизна спостережень – 5

· структура роботи та оформлення виносок і бібліографії – 2

· володіння науковим (або більш вільним есеїстським) стилем – 2.

4. Написання доповіді – 10:

· глибина та наукова достовірність і переконливість у розкритті певного

питання –5

· володіння науково - реферативним стилем – 3

· ораторська майстерність – 2

Питання для самоконтролю

Залік з курсу «Історія і теорія літературної критики» становить собою усну відповідь на два питання (відповідь оцінюється в 30 балів, відповідно по 15 балів за кожне питання

7. Підсумковий контроль

1. Предмет та мета літературно-художньої критики. Основні причини та умови її виникнення.

2. Основні етапи формування літературно-художньої критики. Функціональні зв'язки та відмінності між нормативною поетикою і літературною критикою.

3. Початкові форми української літературно-художньої критики. Місце критики у синкретичних творах.

4. Доба Ренесансу і розвиток неокласичної школи в літературній критиці. Нормативні поетики.

5. Латиномовні українські поетики та їх місце в становленні вітчизняного літературознавства.

9. Залежність руського літературознавства від неокласичних уявлень. Діяльність Ломоносова.

10. Значення Г. Сковороди у процесі формування вітчизняної критично-інтерпретаторської традиції.

1. “Міфологічна школа”в російському та українському літературознавстві (О.Афанасьєв, Ф.Буслаєв, М.Костомаров).

2. Харківські вченні у розвитку теоретичних основ літературної критики (І.Срезневський, Р. Гонорський, Є. Філомафітський, І. Кронеберг).

3. Значення культурно-історичної школи у літературознавстві та літературній критиці. Філософське підґрунтя її виникнення. Засновники, представники, прихильники в Україні.

4. Формування принципів порівняльного літературознавства. Міграційна (компаративна) теорія Т.Бенфея. Фундаторируської школи порівняльного літературознавства. Прихильники компаративістики в Україні.

5. Значення теоретичних праць О.Потебні (“Мысль и язык», «Из лекций по теории словесности», «Из записок по теории словесности» та ін.) у розвитку психологічного напряму в науковій та літературній критиці.

6. Психологічний напрям і феномен психоаналізу. Основні категорії фрейдизму та теорії К.Юнга.

7. Психоаналіз у літературознавстві початку ХХ ст. Подолання вульгарного застосування психоаналітичного методу в літературознавстві М.Бахтіним та Л.Виготським.

8. Психоаналіз у літературознавчих напрямах другої половини ХХ ст. (психоаналіз і екзистенціалізм; психоаналіз і структуралізм).

9. Мистецтво як форма ідеології та засіб класової боротьби. Вульгарний соціологізм праць Мерінга і Лафарга.

10. Утвердження марксистського літературознавства в Україні. Літературна дискусія 1925–1928 рр. Монополія марксистського літературознавства в Україні та теоретичне обґрунтування соцреалізму. Вплив марксистської методології на сучасне літературознавство.

8. Система оцінювання роботи студентів з дисципліни.

Рейтингове оцінювання

Дата добавления: 2015-07-16