Аудиторна робота

4.1. Лекції

№	Тема	Номер тижня	Кількість годин	Літе- ратура
1.	Літературна критика як наукова дисципліна. Предмет і метод літературної критики. Місце літературної критики в системі гуманітарних наук. Система літературно-критичних жанрів. Завдання і значення курсу історії української літературної критики.			1–3, 5,6
2.	Давній період світової та української критичної думки: від античності до Відродження.Античні уявлення про художню словесність (архаїчний, класичний періоди). Початкові форми української літературно-художньої критики у добу Середньовіччя. Художня форма критики у творах руських письменників (“Слово про Ігорів похід”, “Повісь минулих літ” та ін.), напутніх передмовах (І. Вишенський), філософських трактатах (Г.Сковорода). Поняття ренесансного гуманизму. Місце ренесансно-гуманістичного руху в культурі пізнього Середньовіччя. Літературна теорія доби Відродження. Нормативні поетики. Доба Ренесансу і розвиток неокласичної школи в літературній критиці. Латиномовні українські поетики та їх місце в становленні вітчизняного літературознавства, перші вияви протистояння нормативних та антинормативних методологій.			1 – 3, 5, 10
3.	Українська літературна критика доби романтизму. Зародження і становлення професійної української літературної критики (10-40 рр. ХІХ ст.). Р.Гонорський про завдання критики. Вплив романтичних теорій («міфологічна школа» тощо) на літературознавство та літературну критику ХІХ ст. Роль періодики 40-х рр. ХІХ ст. у літературному процесі. Внесок М. Максимовича, М. Костомарова та П.Куліша у розвиток української літературної критики. Літературно-критичні оцінки в літературній спадщині “Руської трійці”. Літературно-теоретична боротьба у критиці 50-60-х років ХІХ ст. Журнал “Основа” та його роль у розвитку літературної критики. Літературна критика на сторінках західноукраїнських періодичних видань (“Вечерниці”, “Мета”, ”Нива”, “Буковина” та ін.)			1 –3, 6, 8, 13
4.	Літературна критика доби реалізму: 60–70-х рр. ХІХ ст. в Україні.Вплив культурно-історичної школи та компаративістики на українську літературну критику. Посилення зв’язку літературної критики з публіцистикою, журналістикою та суспільно-філософською думкою. Літературно-критичні виступи львівського журналу “Правда”. Літературні полеміки 1873-1878 рр. Літературно-критична діяльність Івана Білика (І.Я.Рудченка). Літературно-критична діяльність Михайла Драгоманова. Суперечливість поглядів М. Драгоманова та російсько-українські літературні взаємини. Літературно-критична діяльність О.Терлецького та Вол. Навроцького.			1 – 3, 7, 10, 11, 14
5.	Літературна критика в Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст.Психологічний напрям у літературознавстві й критиці. Теоретичні праці (О. Потебня, Д. Овсяннико-Куліковський).Рання літературно-критична діяльність Івана Франка і Михайла Павлика. Журнали “Друг”, “Громадський друг”, ”Світ”, альманахи “Дзвін” та “Молот”. Літературно-критичні виступи О.Огоновського, В.Барвінського, О.Кониського. Особливості творчого методу І. Франка-критика. Роль критиків загальнодемократичного напрямку в історії української літературної критики (М. Комаров, А.Кримський, В.Горленко, О.Маковей). Літературна критика на сторінках “Киевской старины”.			1 – 4, 5, 8 11, 14
6.	Розвиток української критичної думки 10–40-х рр. ХХ ст. Основні тенденції.Перші пожовтневі журнали та альманахи про завдання пролетарської літератури та критики. Утвердження ідеологічних чинників як критеріїв оцінки художніх творів. Літературна дискусія 1925-1928 рр. та її роль у літературному процесі. Роль журналу “Критика” в активізації літературної критики. Літературна критика в Західній Україні 1922-1939 рр. Ідейні угруповання письменників і критиків. Львівська періодика. Критика в роки Другої світової війни: теми, проблеми, роль у літературному процесі та громадському житті.			1 – 3,
7.	Українська літературна критика 50 - 80-х рр. ХХ ст. Партійний вплив на розвиток літератури і критики. Активізація літературної критики на сторінках “Вітчизни”, “Дніпра”, “Радуги”, “Жовтня”. Різноманітність жанрів і форм літературно-критичних виступів. Особливості творчого методу і художня майстерність провідних критиків (О.Білецький, Л.Новиченко, І.Дзеверін, Г.Сивокінь, В.Дончик). Своєрідність письменницької критики. Літературно-критична діяльність дисидентів (Іван Світличний, Василь Стус).			1 – 4, 7, 17, 18
	Разом за триместр

4.2. Практичні заняття

№	Тема, план	Номер тижня	Кількість годин	Літе- ратура
1.	Система провідних жанрів літературно-художньої критики. Анотація. Рецензія. Завдання 1. З'ясувати із довідкової літератури відмінні ознаки таких жанрів літературної критики, як а) рецензія, анотація, огляд, бібліографічна замітка; б) стаття та есе, полемічна репліка та літературно-критичний діалог, літературний портрет. 2. Написати анотацію на художній твір, що нещодавно з’явився в печаті. 3. Знайти в українській періодиці критичну статтю на художній твір сучасного автора. Написати на неї рецензію за схемою: автор (якщо можливо, короткі відомості про нього) назва статті, предмет аналізу та оцінок структура статті аспекти аналізу характер оцінок (об’єктивність / суб’єктивність, позитивність / негативність тощо) переконливість висновків.
	Контрольна робота № 1: «Система провідних жанрів літературно-художньої критики (рецензія, огляд, анотація; критична стаття, есе, полемічна репліка, літературно-критичний діалог, літературний портрет»			1–4, 8, 19, 20, 22, 23, 24
2.	Зародження й розвиток літературно-критичної думки. Передумови української літературної критики. 1. Передумови літературної критики в античності (Арістотель, Платон). 2. Оціночні елементи в давньоруській літературі (художня форма літературної критики) («Слово про Ігорів похід», «Слова» протопопа Аввакума тощо). 3. Витоки оціночних критеріїв класицизму Зародження професійної літературної критики. Значення “Граматики” Лаврентія Зизанія-Тустановського та Мелетія Смотрицького в розвитку вітчизняного літературознавства. 4. Традиційне та новаторське в “Риториці” Феофана Прокоповича; 5. Традиційне та новаторське в поетиках Митрофана Довгалевського та Гедеона Слонімського. 6. Роль Григорія Сковороди в розвитку українського літературознавства (к/р).			1,2,4, 8, 19, 20
3.	Куліш-критик 1.Суть методології літературної критики у праці Пантелеймона Куліша “Характер и задача української критики ”. 2. Полемічний погляд критика на творчість Г. Квітки-Основ’яненки та І. Котляревського (“Григорій Квітка-Основ’яненко і його повісті”, “Переднє слово громади”). 3. Негації в сприйнятті творчості М.В. Гоголя, суперечності в поглядах на творчість Т.Г. Шевченка. 4.Стиль літературно-критичних виступів Куліша. 5. Куліш в оцінках інших критиків (М.Зерова, сучасних літературознавців).			1–3, 8, 19, 26
4.	Літературно-критична творчість М. Драгоманова на тлі здобутків української компаративістики. 1.Методологія порівняльного літературознавства у працях О.Веселовського (див.: «О методах и задаче истории литературы как науки», «Славянские сказания…», «Южнорусские былины», Разыскания в области русского духовного стиха»). 2. М. Драгоманов про порівняльно-історичний метод. Мета використання цього методу у літературно-критичних виступах М.Драгоманова. (Аналіз його праць “Література російська, великоруська, українська і галицька”, “По вопросу о малорусской литературе”, “Українське письменство 1866–1877 років” та ін.). 3. Патріотизм і космополітизм М. Драгоманова. Його концепція народності літератури, ідейно-художньої орієнтації української літератури Полемічні погляди М. Драгоманова на розвиток української літератури. (“Листи на Наддніпрянську Україну”). 4. Постать Т.Шевченка у полемічних поглядах М.Драгоманова як віддзеркалення власної ідеологічної позиції стосовно розвитку національної літератури у контексті європейської (праці “Шевченко, українофіли і соціалізм”).			1, 2, 4, 5;   8, 10, 15, 17 19
	Психологічний напрям в українській науково-літературній критиці кінця ХІХ – початку ХХ ст. 1. Погляд О.Потебні на природу художньої творчості. 2. О.Потебня про специфіку, суть, функції, завдання критики. 3. Д.Н.Овсяніко-Куліковський як послідовник Потебні в Україні. 4. Зв’язок методології О.Потебні із розвитком європейських літературознавчих шкіл. 5. Роль І. Франка в утвердженні психологічного напряму в українській літературно-художній критики (“Старе й нове в сучасній українській літературі”, “Маніфест “Молодої музи”) у контексті його поглядів на літературу (“Література, її завдання та найважніші ціхі”). 6. Вплив психологічної школи на світове літературознавство. Феномен психоаналізу. Його потенціал у літературно-критичній практиці.			Наєнко, С. 148–149
	Контрольна робота № 2. Літературна критика 40–50 рр.: материкова та діаспорна (основні ідеї, тенденції»)
5.	Філологічний погляд на літературу в Україні 20-30-х рр. ХХ ст. 1. Семінар В. Перетця та його роль у формування філологічного погляду на літературу. Суб’єктивні та об’єктивні методології у розумінні В. Перетця. 2. Всеукраїнська Академія наук та її роль у формуванні індивідуальних, але аргументованих підходів до потрактування літературних явищ. 3. М. Зеров та його підходи в оцінці сучасного літературного процесу. 4. П. Філіпович як інтерпретатор сучасного літературного процесу. Доля філологічного підходу у літературній критиці в умовах посилення ідеологічної заангажованості.			1–4, 8, 19, 25, 26
6.	Марксистська українська критика і тоталітаризм 1.Суспільно-економічні відносини як живільний постулат марксизму. 2. Перші кроки утвердження марксистської ортодоксії в українській критиці. Позиції М. Хвильового у дискусії 1925–1928 рр. (див.: «Камо грядеші», «Думки проти течії», «Апологети писаризму», «Україна чи «Малоросія»). 3. Українські вусппівці і молоняківці. Їхні прагнення щодо місця у літературному процесі. 4. Винятковість І Всесоюзного з’їзду письменників СРСР у контексті історії світової культури. Соціалістичний реалізм як єдиний можливий метод радянської літератури. 5. Руйнівні ідеї радянської критики 30-х рр. та її наслідки. Приклади суттєвих втрат, що траплялися у літературному житті України та інших республік Радянського союзу.			1, 2, 4, 8, 12, 18
7.	Актуальні проблеми сучасної літературно-художньої критики. Феміністична критика.   Сучасна феміністична літературна критика та «жіночий рух» 1960-х. Феміністична критика та її ставлення до теорії літератури (американська та французька гілки) психоаналізу. Феміністична критика в українському академічному літературознавстві та літературній критиці: а) роль Соломії Павличко в розвитку феміністичних і гендерних досліджень Україні; б) Віра Агєєва – емансипе ХХІ століття.			1, 2, 4, 5, 8, 16, 19
	Усього за триместр

5. Самостійна робота

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

з дисципліни «Теорія літератури»

кількість годин СРС згідно з навчальним планом 26

Види самостійної роботи	Трудомісткість (години)*	Планові терміни виконання	Форми контролю	Максимальна кількість балів
Денна форма навчання
1 6 т р и м е с т р
І. О б о в ’ я з к о в і
Види робіт на практичних заняттях
Підготовка до практичних занять за планами		1-13 тижні	Опитування
За виконання завдань самостійного опрацювання та інших завдань
Укладання словника-мінімуму літературознавчої термінології.		1–13 тижні	Перевірка словника
Разом
ІІ. В и б і р к о в і
За виконання творчих завдань для самостійного опрацювання
Написання анотації на художній твір			Перевірка письмової роботи
Написання рецензії на літературно-критичну статтю сучасного автора			Перевірка письмової роботи
Написання рецензії на театральну виставу			Перевірка письмової роботи
Написання реферату			Перевірка письмової роботи
Разом
Всього за СРС у триместрі

Вказівки до виконання завдань для самостійної роботи

І. Самостійна робота студентів

Самостійна робота студентів планується як найвищій ступень процесу навчання, на якому вони творчим шляхом використовують і теоретичні знання, і практичні навички, що ними отримано на лекціях та семінарах з даного курсу. Ця робота повинна обов’язково носити творчій характер.

Дата добавления: 2015-07-16