Нова пропозиція

Тоді митрополит Стефан, попросивши дозволу у владик говорити поза програмою, сказав:

"(...) Нещодавно Апостольська столиця увела нову посаду, тобто патріашого помічника, або помічника з делегованими властями. Такий помічник - це єпископ, обраний синодом єпископів. Він співдіє з патріархом і усюди представляє і заступає його. Він також з малими винятками поділяє всю патріаршу владу. Пропоную, отже, щоб блаженніший Мирослав, якщо не бажає зрікатися з уряду, дав свою згоду, щоб Синод єпископів обрав двома третинами голосів єпископа на становище помічника верховного архиєпископа з делегованими властями".

Отці Синоду вимагали, щоб піднесенням рук усі висловили свою гадку, чи повинен блаженніший Мирослав погодитися прийняти такого помічника. У висліді цього опитування майже всі були тієї гадки, щоб прийняв. Блаженніший погодився на таку розв'язку проблеми і сам запропонував кандидата. Синод обрав кандидата, якого він пропонував. Наступного дня блаженніший Мирослав відкликав своє рішення прийняти за помічника, кандидата якого сам запропонував, a Синод обрав. (Знову відбулася закулісна інтрига о. І. Дацька, та о. Л. Гузара, який в тому часі старався про визнання незаконних єпископських свячень.) Обраний кандидат покірно зрікся обраної нової посади, a Синод прийняв його зречення.

Ведучий Синодом митрополит Стефан подав тоді таку пропозицію:

" Беручи до уваги це, що сталося, я прошу дозволу в блаженнішого Мирослава, щоб кожний владика на карточці паперу бюлетені до голосування - написав iм'я того кандидата, якого він перед Богом уважає найздатнішим на становище помічника з делегованими властями. У наступному голосуванні будемо обирати тільки з тих двох кандидатів, які одержать найбільше голосів ".

Блаженніший погодився на цю пропозицію. Митрополит Стефан зробив тоді таку заяву: "На мене прошу, не голосувати, бо з огляду на вік, я не прийму вибору". За другим голосуванням обрано помічника з делегованими властями. Навіть сам блаженніший Мирослав голосував за ним, як це спостеріг митрополит Михаїл, що сидів ліворуч нього.

Тому, що посада такого помічника з делегованою владою не передбачена Кодексом Канонів, тo його вибір потребував схвалення Апостольською столицею. Ha думку блаженнішого Мирослава (чи того, хто дійсно кермує нашою Церквою) такого схвалення не було. (Знову свідома маніпуляція, щоб зірвати чесні вибори наступника Архиєпископа.)

Під час цього Синоду в Римі в листопаді 1995 року митрополит Стефан склав візит кардиналові Сільвестріні, префектові Конгрегації для Східних Церков, (...) він довідався, що апостольський нунцій в Києві, Антоніо Франко, пропонував іншу розв'язку проблеми: нехай Конгрегація для Східних Церков сама призначить одного названого пo імені владику на постійного секретаря Синоду Єпископів та трьох членів постійного Синоду, обраних самим блаженнішим Мирославом. Ця пропозиція пepeпaлa, бо вона суперечить церковним законам. (Тут показується, що в цій законспірованій інтризі зацікавлений сам нунцій, який "вистарався" визнати незаконні єпископські свячення о. Л. Гузара а пізніше його обрання за "єдиного" кандидата на пост Архиєпископа.)

Дата добавления: 2015-07-19