Читайте также: |
|
Розрахунок лінії 10 кВ включає:
-
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
БАТІ – КР.000 АІФ 018 ПЗ |
Розроб. |
Савіцький В. М. |
Перевір. |
Бунько В.Я. |
Реценз. |
Н. Контр. |
Карась В.І. |
Затверд. |
Електричний розрахунок лінії 10 кВ |
Літ. |
Аркушів |
БАТІ гр.Е-42 Б |
- підрахунок електричних навантажень на ділянках лінії 10 кВ;
- вибір перерізу проводів ліній 10 кВ.
Розрахункові навантаження РР існуючих підстанцій 10/0,4кВна розрахунковий рік знаходяться по формулі:
РР = КН·РМ,
де РМ – максимальне існуюче навантаження ТП, кВт (згідно завдання);
КН – коефіцієнт зростання навантаження, змінюється залежно від виду споживачів (див. табл. 4.1).
Таблиця 4.1 Коефіцієнт зростання навантаження
Вид споживачів | Розрахунковий рік | ||
Виробничі Змішані Комунально-побутові | 1,3 1,3 1,2 | 1,4 1,4 1,3 | 2,1 2,0 1,8 |
Денні та вечірні навантаження існуючих ТП визначають множенням розрахункового навантаження на коефіцієнт участі його в денному КД та вечірньому КВ максимумах, які дорівнюють:
- для виробничих споживачів КД = 1,0; КВ = 0,6;
- для комунально-побутових – КД = 0,3...0,4; КВ = 1,0;
- для змішаних – КД = КВ = 1,0.
Дані розрахунків записують у таблицю 4.2.
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
БАТІ – КР.000 АІФ 018 ПЗ |
Таблиця 4.2 Розрахункові навантаження ТП-10/0,4 кВ
№ | РМ, кВт | Вид навантаження | РР=КН ·РМ, кВт | РД=КД·РР, кВт | РВ=КВ·РР, кВт |
1. | 120 | змішане | 168 | 168 | 168 |
2. | 90 | змішане | 120 | 120 | 120 |
3. | 120 | виробниче | 168 | 168 | 100,8 |
4. | 30 | комунально-побутове | 39 | 11,7 | 39 |
5. | 100 | комунально-побутове | 130 | 39 | 130 |
6. | 70 | змішане | 98 | 98 | 98 |
7. | 50 | комунально-побутове | 65 | 19,5 | 65 |
Для точки приєднання заданого населеного пункту до лінії 10 кВ у таблицю 5 записують сумарні розрахункові навантаження (денне РД та вечірнє РВ населеного пункту) згідно з розрахунками.
Підрахунок електричних навантажень на ділянках лінії 10 кВ починають з кінця лінії, підсумовуючи навантаження ТП по денному і вечірньому максимумах (окремо по добавках) при допомозі таблиць.
На кожній ділянці лінії знаходять виробниче навантаження РВИР, яке включає в себе в денний час навантаження ТП з виробничим і змішаним видами споживачів, у вечірній час – тільки навантаження ТП з виробничим видом, та загальне навантаження РЗАГ, яке включає навантаження всіх ТП.
Розрахунки навантажень лінії 10 кВ виконуємо таблицею.
Переріз проводів лінії 10 кВ вибираємо по мінімуму приведених затрат (з використанням економічних інтервалів потужностей) залежно від еквівалентної потужності Sе на ділянці лінії. Границі економічних інтервалів для вибору перерізів проводів ліній 10 кВ наведено.
4 5
ШИНИ
10 кВ РТП
35/10 3
0 1 2 6 7
Рис.4.1.Схема розподільної мережі 10 кВ з навантаженнями.
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
БАТІ – КР.000 АІФ 018 ПЗ |
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
БАТІ – КР.000 АІФ 018 ПЗ |
Ділянка | Вид | Навантаження | |||||||
Денне, кВт | Вечірнє, кВт | ||||||||
РДБ | РДМ | Р(РДМ) | РД | РВБ | РВМ | Р(РВМ) | РВ | ||
6-7 | РВИР | ___ | ___ | ___ | ___ | ___ | ___ | ___ | ___ |
РЗАГ | 19,5 | ___ | ___ | 19,5 | 65 | ___ | ___ | 65 | |
2-6 | РВИР | 98 | 19,5 | +12,5 | 110,5 | 98 | ___ | ___ | 98 |
РЗАГ | 98 | 19,5 | +12,5 | 110,5 | 98 | 65 | +44,5 | 142,5 | |
4-5 | РВИР | ___ | ___ | ___ | ___ | ___ | ___ | ___ | ___ |
РЗАГ | 39 | ___ | ___ | 39 | 130 | ___ | ___ | 130 | |
3-4 | РВИР | ___ | ___ | ___ | ___ | ___ | ___ | ___ | ___ |
РЗАГ | 39 | 11,7 | +7,3 | 46,3 | 130 | 39 | +26,5 | 156,5 | |
2-3 | РВИР | 168 | ___ | ___ | 168 | 100,8 | ___ | ___ | 100,8 |
РЗАГ | 168, | 46,3 | +34 | 202 | 156,5 | 100,8 | +76 | 232,5 | |
1-2 | РВИР | 168 | 110/120 | +76/+84 | 328 | 100,8 | 98/120 | +69/+84 | 253,8 |
РЗАГ | 202 | 110/120 | +76/+84 | 362 | 232,5 | 142/120 | +108/+84 | 424,5 | |
0-1 | РВИР | 328 | 168 | +123 | 451 | 253,8 | 168 | +123 | 376,8 |
РЗАГ | 362 | 168 | +123 | 458 | 424,5 | 168 | +123 | 547,5 |
Еквівалентна потужність ділянки лінії 10 кВ SЕ дорівнює:
SЕ = КД SМ,
де SМ – максимальна потужність ділянки лінії (найбільше з розрахункових навантажень денного SД або вечірнього SВ максимумів), кВА;
КД – коефіцієнт, який враховує динаміку навантаження (для сільських мереж рекомендується КД =0,7).
Розрахункове денне SД та вечірнє SВ навантаження знаходять, виходячи з загального денного РД та вечірнього РВ навантажень і коефіцієнта потужності користуючись формулою
S=Pзаг./cos φ
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
БАТІ – КР.000 АІФ 018 ПЗ |
№ ділянки | Денне навантаження | Вечірнє навантаження | SМ, кВА | SЕ, кВА | Провід | ||||
РВИР РЗАГ | cos φ | SД, кВА | РВИР РЗАГ | cos φ | SВ, кВА | ||||
6-7 | 0 | 0,9 | 21.7 | 0 | 0,92 | 70.7 | 70.7 | 49.5 | А-35 |
2-6 | 0,8 | 0,8 | 138.1 | 0.69 | 0,83 | 171.7 | 171.7 | 120.2 | А-35 |
4-5 | 0 | 0,9 | 43.3 | 0 | 0,92 | 141.3 | 141.3 | 98.9 | А-35 |
3-4 | 0 | 0,9 | 51.4 | 0 | 0,92 | 170.1 | 170.1 | 119.1 | А-35 |
2-3 | 0.72 | 0,7 | 288.6 | 0.43 | 0,75 | 310 | 310 | 217 | А-35 |
1-2 | 0,77 | 0,8 | 460 | 0.6 | 0,83 | 511.4 | 511.4 | 357.9 | А-35 |
0-1 | 0,82 | 0,8 | 606.3 | 0.7 | 0,83 | 659.6 | 659.6 | 461.7 | А-35 |
Перевірка проводів лінії 10 кВ на допустиму втрату напруги
Перетин проводів лінії 10 кВ, які вибрані за допомогою економічних інтервалах потужностей, потрібно перевірити на допустиму втрату напруги. При цьому фактична втрата напруги до найвіддаленішої точки у мережі не повинна перевищувати допустиму, тобто
ΣΔUі < ΔUДОП.
Фактична втрата напруги на і -й ділянці лінії (%):
ΔU і = [(Ріri /UН) + (Qixi/UН)]100/UН,
де Рі, Qі – розрахункові активна та реактивна потужності ділянки лінії, кВт;
ri, xi – активний та реактивний опори ділянки лінії, Ом;
ri= roi·Li; xi= xoi·Li,
roi, xoi – питомі активний та реактивний опори провода на ділянці лінії, Ом/км;
UН – номінальна напруга лінії, кВ;
Li – довжина ділянки лінії, км;
Таблиця 4.5 Дані ділянок лінії 10 кВ
Ділянка | Провід | SМ, | Рі | Qi | Li | ri | xi | Втрата | напруги |
кВА | кВт | кВт | км | Ом/км | Ом/км | ΔU і | ΣΔUі | ||
6-7 | А-35 | 70.7 | 65 | 27.8 | 0,8 | 0.704 | 0.304 | 0,0542 | 0,2635 |
2-6 | А-35 | 171.7 | 142.5 | 95.8 | 0,4 | 0.352 | 0.152 | 0,0647 | 0,3957 |
4-5 | А-35 | 141.3 | 130 | 55.4 | 0,5 | 0.44 | 0.19 | 0,0677 | 0,5124 |
3-4 | А-35 | 170.1 | 156.5 | 66.64 | 0,3 | 0.264 | 0.114 | 0,0489 | 0,5494 |
2-3 | А-35 | 310 | 232.5 | 205.1 | 0,6 | 0.528 | 0.228 | 0,1695 | 0,3957 |
1-2 | А-35 | 511.4 | 424.5 | 285.2 | 0,3 | 0.264 | 0.114 | 0,1445 | 0,3311 |
0-1 | А-35 | 659.6 | 547.5 | 367.9 | 0,3 | 0.264 | 0.114 | 0,1864 | 0,1864 |
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
БАТІ – КР.000 АІФ 018 ПЗ |
Фактичну витрату напруги до будь-якого споживача визначають як, суму втрат напруги на окремих, послідовно з'єднаних ділянках лінії від джерела живлення.
У загальному випадку фактичну втрату напруги потрібно знаходити по денному та вечірньому максимумах навантажень окремо. Але в деяких випадках шляхом інженерного аналізу можна оцінити, при якому навантаженні (денному чи вечірньому) буде мати місце більша втрата. Це також можна вирішити, підрахувавши суму моментів для денного та вечірнього часу. Далі розрахунок вести для випадку з більшою сумою моментів.
Для визначення допустимої втрати напруги в мережі складається таблиця відхилень напруги. У цій таблиці розглядають два режими: режим максимальних навантажень і режим мінімальних навантажень (100% і 25%). Відхилення напруги на шинах 10 кВ РТП у режимі максимальних навантажень становитими +3%, а мінімальне навантаження становитиме -2%.
При складанні таблиці розглядають дві споживчі ТП, ближня і віддалена. Ближня – це ТП приєднана в безпосередній близькості до шин РТП де втрата напруги дорівнює нулю.
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
БАТІ – КР.000 АІФ 018 ПЗ |
Таблиця 4.6 Розрахунок допустимої втрати напруги (приклад)
Елемент мережі | Віддалена ТП | |
100% | 25% | |
Шини 10 кВ РТП | +2 | -2 |
Лінія 10 кВ | -4.8 | -1,2 |
ТП 10/0,4 кВ: постійна надбавка регульована надбавка втрати напруги | +5 +2,5 -4 | +5 +2,5 -1 |
Лінія 0,38 кВ | -3.2 | |
Споживач | -5 | +0.8 |
Допустиме відхилення напруги у споживача | -5 | +5 |
При складанні таблиці розглядаються дві споживчі ТП – ближня та віддалена. Ближня ТП – це ТП, приєднана в безпосередній близькості до шин 10 кВ РТП (наприклад, трансформатор власних потреб на РТП) і втрата напруги в лінії 10 кВ до цієї ТП рівна нулю. Віддалена – це ТП, до якої втрата напруги в лінії 10 кВ найбільша. Розглядаються також два режими навантаження – максимальних (100%) та мінімальних (25%) навантажень.
На кожній споживчій ТП (ближній та віддаленій) розглядають два споживача електроенергії – ближній, підключений безпосередньо до шин 0,4 кВ ТП (без лінії 0,38 кВ, втрата напруги дорівнює нулю), і віддалений, підключений через найдовшу лінію 0,38 кВ, де втрата напруги буде найбільша.
Якщо фактична втрата напруги в лініях 10 та 0,38 кВ для заданого населеного пункту перевищує допустиму, необхідно передбачити заходи по її зменшенню. Це може бути - збільшення перетинів проводів ліній 10 та 0,38 кВ, зниження навантаження на лінії 0,38 кВ (збільшити кількість ліній).
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
БАТІ – КР.000 АІФ 018 ПЗ |
Розроб. |
Савіцький В. М. |
Перевір. |
Бунько В.Я. |
Реценз. |
Н. Контр. |
Карась В.І. |
Затверд. |
Розрахунок струмів короткого замикання |
Літ. |
Аркушів |
БАТІ гр.Е-42 Б |
Вихідною величиною для розрахунку струмів короткого замикання є потужність короткого замикання на шинах 10 кВ РТП-35/10 кВ.
Струм трифазного к. з. на шинах 10 кВ РТП обчислюють за формулою:
де SКЗ – потужність к. з., МВА;
UБ – базисна напруга, кВ (UБ = 10,5 кВ).
I(3)кз=(45·106)/(1,73·10,5· )=2475,45 А=2,47545 кА
Ударний струм:
.
іу=1,5·1,41·2475,45=5198.02 А=5.19802 кА
Діюче значення ударного струму короткого замикання:
,
де КУ – ударний коефіцієнт (1 < КУ < 2).
Ід=√ 1+2(1,5-1)2·2475,45=4287,3А= 4,2872кА
Струм трифазного короткого замикання в інших точках мережі
,
I(3)кз =10500/(1,73·4.13)=1700 А=1.7 кА
де ZКЗ – опір кола короткого замикання до розрахункової точки, Ом.
.
Zкз =√(2,35+0,76)2+1.762 = 3.57 Ом
Опір системи:
.
Змн. |
Арк. |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
Арк. |
БАТІ – КР.000 АІФ 018 ПЗ |
Дата добавления: 2015-12-01; просмотров: 75 | Нарушение авторских прав