Контрольні запитання для самоперевірки

1. Визначте концептуальні засади міжнародного співробітни­цтва органів місцевого самоврядування України.

2. Визначте суб'єктио-об'єктпий склад міжнародного співробіт­ництва органів місцевого самоврядування України.

3. Яку роль відіграють міжнародні неурядові організації у ста­новленні та розвитку міжнародного співробітництва органів місцевого самоврядування України?

4. Визначте правовий статус організаційних структур органів місцевого самоврядування України, які займаються міжна­родним співробітництвом.

5. Визначте повноваження організаційних структур органів міс­цевого самоврядування, які займаються міжнародним співро­бітництвом.

6. Визначте поняття оргаиізаційпо-правових форм міжнарод­ного співробітництва органів місцевого самоврядування України.

7. Дайте видову характеристику організаційио-правових форм міжнародного співробітництва органів місцевого самовряду­вання України.

-544-

РОЗДІЛ XVIII.

МАТЕРІАЛЬНО-ФІНАНСОВІ (ЕКОНОМІЧНІ)

ОСНОВИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Відповідно до ст. 142 Конституції У'країни матеріальною і фінан­совою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, які є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Таким чином, конституційно закріплене право власності тери­торіальних громад на ці матеріальні і фінансові ресурси, яке є запору­кою розвитку і гарантією реального забезпечення права самостійно, в межах Конституції і законів України реалізовувати інтереси населен­ня відповідних територій.

Конституція надала також територіальним громадам сіл, селищ і міст право об'єднувати на договірних засадах об'єкти комуналь­ної власності та кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підпри­ємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні орга­ни й служби.

Важливим конституційним положенням є положення про те, що держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого само­врядування, фінансово його підтримує. Витрати, які виникли внаслі­док рішень органів державної влади, компенсуються державою.

Ці конституційні положення повністю відповідають Всесвітній Декларації місцевого самоврядування та Європейській Хартії місце­вого самоврядування, які передбачають гарантії фінансової та мате-

35. Зпм '15.

-545-

Муніципальне право України

Розділ XVIII. Матєріально-фінансові (економічні) основи місцевого самоврядування

ріальної самостійності органів місцевого самоврядування при здій­сненні своїх повноважень.

Відповідно до статті 8 Всесвітньої Декларації місцевого самовряду­вання місцеві органи влади повинні мати право на відповідні фінансові кошти, відокремлені від коштів інших рівнів управління, та вільно роз­поряджатися грошовими надходженнями в межах своїх повноважень.

Розподіл коштів між місцевими органами влади, як зазначено у цій статті, в розумних пропорціях має відповідати тим завданням, які ними виконуються. Розумна частина цих коштів має надходити від місцевих податків, платежів та внесків, рівень яких вони мають вста­новити самі.

Автономія слабкіших у фінансовому відношенні місцевих ор­ганів потребує системи фінансового вирівнювання. В свою чергу, у статті 9 Європейської Хартії місцевого самоврядування визначено, що такі процедури (фінансового вирівнювання) не повинні обмеж­увати свободу вибору органів місцевого самоврядування в межах їх­ньої компетенції.

Законом України від 21 травня 1997 року "Про місцеве самовря­дування в Україні" відповідно до зазначених конституційних поло­жень регламентується право комунальної власності, суб'єктом якого є територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах. Зокрема, статтею 60 Закону закріплено, що територіальним громадам сіл, се­лищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, част­ку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, за­клади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою та іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, при­дбання майна органами місцевого самоврядування у порядку, вста­новленому законом.

Права щодо здійснення територіальними громадами управління комунальною власністю ґрунтуються на положеннях статті 143 Кон-

-546-

ституції України, якою встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через створені ними органи місце­вого самоврядування управляють майном, яке знаходиться у кому­нальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджу­ють бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референду­мів та реалізацію їх результатів; створюють, реорганізовують та лік­відують комунальні підприємства, організації та установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання міс­цевого значення, віднесені до їхньої компетенції.

Відповідно до конституційних засад, статтею 60 Закону про міс­цеве самоврядування в Україні визначені права органів місцевого само­врядування шрдо здійснення права власності та управління об'єктами комунальної власності. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійсню­ють правомочності щодо володіння, користування та розпоряджен­ня об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фі­зичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, викорис­товувати як заставу, вирішувати питання їх відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Враховуючи особливості здійснення місцевого самоврядування в районах та областях, зазначена стаття містить положення, що ра­йонні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їх спільної власності, які задоволь­няють спільні потреби територіальних громад.

Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права ко­мунально} власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спря­мовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами роз­витку.

Закон чітко визначає обов'язкову умову, що майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ

-547-

Муніципальне право України

Розділ XVIII. Матеріально-фінансові (економічні) основи місцевого самоврядування

місцевого самоврядування, зменшувати обсяги та погіршувати умови надання послуг населенню.

Конституцією передбачено судовий захист прав органів місцевого самоврядування. Це положення стосується і захисту їх майнових прав. Крім того, у пункті 8 статті 60 Закону конкретно визначено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних гро­мад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосеред­ньо територіальної громади або до відповідно рішення ради чи уповно­важеного нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Забезпечуючи майнові інтереси органів місцевого самовряду­вання, Закон надає сільським, селищним, міським, районним у містах (у разі їх створення) радам такі права: вносити пропозиції про пере­дачу або продаж у комунальну власність відповідних територіальних громад підприємств, установ та організацій, їхніх структурних під­розділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіаль­них громад; мати об'єкти комунальної власності поза межами відпо­відних адміністративно-територіальних одиниць, а також право на переважне придбання в комунальну власність приміщень, споруд, інших об'єктів, розташованих на відповідній території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальних громад.

Повноваження щодо комунальної власності чинне законодав­ство чітко розмежовує між представницькими органами місцевого самоврядування, їх виконавчими органами та місцевими державни­ми адміністраціями.

До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад від­повідно до статті 25 Закону про місцеве самоврядування в Україні належать: встановлення для підприємств, установ та організацій, які належать до комунальної власності відповідних територіальних гро­мад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету; прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації

-548-

об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про при­дбання в установленому порядку приватизованого майна; про вклю­чення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого в процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому поряд­ку розірвано або визнано недійсним про створення, ліквідацію, реор­ганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади; прийнят­тя рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відпо­відної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб'єктами комунальної власнос­ті спільних проектів або спільного фінансування (утримання) ко­мунальних підприємств, установ та організацій, визначення повно­важень цих органів (служб); вирішення відповідно до законодавства питань про створення підприємствами комунальної власності спіль­них підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, місь­ких рад щодо управління комунальною власністю належать власні (самоврядні) повноваження, а саме: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; встановлення порядку та здійснення контр­олю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад; заслухо­вування звітів про роботу керівників підприємств, установ та органі­зацій комунальної власності відповідних територіальних громад; під­готовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм прива­тизації та переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; подання раді пись­мових звітів про хід та результати відчуження комунального майна.

Ці органи мають делеговане повноваження погоджувати в уста­новленому порядку кандидатури для призначення на посаду керівни­ків підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території, які перебувають у державній власності.

До повноважень районних і обласних рад в сфері комунальної власності належать: вирішення за дорученням відповідних рад питань про продаж, передачу в оренду або під заставу об'єктів комунальної

-549-

Муніципальне право України

власності, які забезпечують спільні потреби територіальних громад і перебувають в управлінні районних, обласних рад, а також придбан­ня таких об'єктів в установленому законом порядку; вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад, при­значення та звільнення їх керівників.

Відповідно до статті 43 Закону про місцеве самоврядування в Україні ці питання вирішуються районними і обласними радами ви­ключно на їх пленарних засіданнях.

Місцеві державні адміністрації також здійснюють відповідно до законодавства делеговані відповідною радою функції щодо управління майном, яке перебуває у спільній власності територіальних громад.

Важливішою гарантією забезпечення виконання завдань та функцій органів місцевого самоврядування і разом з тим їх дійсної самостійності в межах Конституції і законодавства України є місцеві бюджети.

Місцеві бюджети складають бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюдже­ти місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Місцевий бюджет, відповідно до статті 63 Бюджетного кодексу України, містить у собі надходження і витрати на виконання повно­важень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих дер­жавних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці над­ходження і витрати складають єдиний баланс відповідного бюджету. „ Органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, райо­нах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджу­ють і виконують відповідні бюджети згідно з чинним законодавством.

Конституцією України також встановлено, що районні та облас­ні, ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між те­риторіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних програм.

Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними від­повідних джерел доходів, правом відповідних органів місцевого само­врядування на визначення напрямів використання коштів відповідно до

-550-

Розділ XVIII. Матеріально-фінансові (економічні) основи місцевого самоврядування

законодавства України та правом відповідних рад самостійно і незалеж­но одне від одного розглядати та затверджувати відповідні бюджети.

Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності забюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, які також коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного та держави.

Доходи місцевих бюджетів районних у містах рад формуються відповідно до обсягу повноважень, які визначаються відповідними міськими радами.

Бюджетним кодексом України регламентуються міжбюджетні відносини. Стаття 81 Бюджетного кодексу визначає міжбюджетні відносини як відносини між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповід­них бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією та законами України.

Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення від­повідності між повноваженнями на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами України за бюджетами, та бюджетними ресур­сами, які повинні забезпечувати виконання цих повноважень.

Відповідно до Бюджетного кодексу України доходи і видатки місцевих бюджетів поділяються на доходи і видатки, які враховують доходи і видатки, що не враховуються при визначенні обсягів між­бюджетних трансфертів.

Міжбюджетні трансферти — це кошти, які безоплатно і безпо­воротно передаються з одного бюджету до іншого. Вони поділяються на: 1) дотацію вирівнювання; 2) субвенцію; 3) кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших міс­цевих бюджетів; 4) інші дотації.

За допомогою системи міжбюджетних трансфертів здійснюється регулювання бюджетів.

Обов'язкові платежі, податки і збори, які закріплюються за бю­джетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, складають кошик доходів цих бюджетів.

Розрахунок видатків, який враховується при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів відповідно до статей 94, 95 Бюджетного кодексу України здійснюється за допомогою фінансових нормативів

-551-

Муніципальне право України

бюджетної забезпеченості та коригуючих коефіцієнтів для цих нор­мативів.

Загальний обсяг фінансових ресурсів, що спрямовується на ви­конання бюджетних програм місцевими бюджетами, розподіляється між видами видатків відповідно до пріоритетів бюджетної політики держави. Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості визна­чається шляхом поділу загального обсягу фінансових ресурсів, які спрямовуються на реалізацію бюджетних програм, на кількість меш­канців чи споживачів соціальних послуг тощо.

Коригуючі коефіцієнти затверджуються Кабінетом Міністрів України і враховують відмінності у вартості надання соціальних по­слуг залежно від:

1) кількості населення та споживачів соціальних послуг;

2) соціально-економічних, демографічних, кліматичних, еколо-гічнихтаіншихособливостейадміністративно-територіальних одиниць.

Також, відповідно до чинного законодавства, у дохідній части­ні місцевого бюджету окремо виділяються доходи, необхідні для ви­конання власних повноважень, і доходи, необхідні для забезпечення виконання делегованих законом повноважень органів виконавчої влади.

Видатки місцевих бюджетів, так само як і доходи, також поділя­ються на видатки, пов'язані з виконанням власних повноважень міс­цевого самоврядування, і видатки, пов'язані з виконанням делегова­них законом повноважень органів виконавчої влади.

Сільські, селищні, міські, районні в містах ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їхнього використання. Виконання районних і обласних бюджетів здійснюється місцевими державними адміністраціями в цілях та обсягах, які затверджуються відповідними радами в рішеннях про бюджет.

Держава фінансує в повному обсязі здійснення органами місце­вого самоврядування наданих законом повноважень органів вико­навчої влади. Крім того, рішення органів державної влади, які при­зводять до додаткових видатків органів місцевого самоврядування, обов'язково супроводжуються передачею їм необхідних фінансових ресурсів. Ці рішення виконуються органами місцевого самовряду­вання в межах переданих їм фінансових ресурсів. Ці витрати, які

-552-

Розділ XVIII. Матеріально-фінансові (економічні) основи місцевого самоврядування

виникли внаслідок рішень органів державної влади і попередньо не забезпечені фінансовими ресурсами, мають обов'язково компенсува­тися державою.

Органи місцевого самоврядування мають широке коло прав щодо участі у фінансово-кредитних відносинах, які регламентуються статтею 70 Закону про місцеве самоврядування в Україні.

Рада або за її рішенням інші органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства можуть випускати місцеві позики, лоте­реї та цінні папери, отримувати позички з інших бюджетів на покрит­тя тимчасових касових розривів з їх погашенням до кінця бюджетно­го року, а також отримувати кредити в банківських установах.

Органи місцевого самоврядування можуть у межах законодавства створювати комунальні банки та інші фінансово-кредитні установи, виступати гарантами кредитів підприємств, установ та організацій, які належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміщувати належні їм кошти в банках інших суб'єктів пра­ва власності, отримувати відсотки від їх доходів із зарахуванням до місцевого бюджету.

Органи місцевого самоврядування відповідно до закону можуть встановлювати місцеві податки і збори. Передбачено також право за рішенням зборів громадян за місцем їх проживання запроваджувати місцеві збори на засадах добровільного самооподаткування.

Місцеві податки і збори, порядок їх сплати встановлюються ор­ганами місцевого самоврядування відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законодавством України. Поки що їх частина в доходах місцевих бюджетів незначна.

Повноваження органів місцевого самоврядування в бюджетно-фінансовій сфері також детально регламентовані законодавством. До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад стат­тею 26 Закону про місцеве самоврядування в Україні віднесені такі питання, які вирішуються тільки на пленарних засіданнях цих рад:

— затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; за­твердження звіту про виконання державного бюджету;

— встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах, визначених законом;

— утворення позабюджетних цільових (у тому числі валютних) коштів, затвердження положень про ці кошти та звітів про їх використання;

-553-

Муніципальне право України

— прийняття рішень щодо випуску місцевих позик;

— прийняття рішень щодо отримання позик з інших місцевих бюджетів та джерел, а також щодо передачі коштів з відповід­ного місцевого бюджету;

— прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного зако­нодавства пільг по місцевих податках і зборах.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, місь­ких рад в цій сфері статтею 28 віднесені такі власні (самоврядні) по­вноваження:

— складання проекту місцевого бюджету, подання його на за­твердження відповідної ради, забезпечення виконання бю­джету; поквартальне подання раді письмових звітів про хід і результати виконання бюджету; підготовка і подання відпо­відно до районних, обласних рад необхідних фінансових по­казників і пропозицій щодо складання проектів районних і обласних бюджетів;

— встановлення у порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організа­ціями комунальної власності відповідної територіальної гро­мади; погодження в установленому порядку цих питань з під­приємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності;

— встановлення за узгодженим рішенням відповідних рад по­рядку використання коштів та іншого майна, що перебувають у спільній власності територіальних громад;

— здійснення в установленому порядку фінансування видатків місцевого бюджету;

— залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній територій, та коштів населення, а також бю­джетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утри­мання на пайових засадах об'єктів соціальної й виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища;

— об'єднання на договірних засадах коштів відповідного місцево­го бюджету та інших місцевих бюджетів для виконання спіль­них проектів або для спільного фінансування комунальних

підприємств, установ та організацій, вирішення інших питань, що стосуються спільних інтересів територіальних громад. До їх відання віднесені також такі делеговані повноваження:

— здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням зобов'язань щодо платежів до місцевого бюджету на підпри­ємствах і в організаціях незалежно від форм власності;

— здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням цін і тарифів;

— сприяння здійсненню інвестиційної діяльності на відповідній території.

Місцева державна адміністрація, згідно зі статтею 18 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", здійснює такі повно­важення в галузі бюджету та фінансів:

— складає і подає на затвердження ради проект відповідного бюджету та забезпечує його виконання; звітує перед відповід­ною радою про його виконання;

— подає в установленому порядку до органів виконавчої влади вищого рівня фінансові показники і пропозиції до проекту Державного бюджету України, пропозиції щодо обсягу ко­штів Державного бюджету України для їх розподілу між тери­торіальними громадами, розмірів дотацій і субсидій, дані про зміни складу суб'єктів, що підлягають бюджетному фінан­суванню, баланс фінансових ресурсів для врахування їх при визначенні субвенцій, а також для бюджетного вирівнювання виходячи із забезпеченості мінімальних соціальних потреб;

— отримує від усіх суб'єктів підприємницької діяльності неза­лежно від форм власності інформацію, передбачену актами законодавства для складання і виконання бюджету;

— здійснює фінансування підприємств, установ та організацій освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, соціального захисту населення, переданих у встанов­леному законом порядку в управління місцевій державній ад­міністрації вищими органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, а та­кож заходів, пов'язаних з розвитком житлово-комунального господарства, благоустроєм та шляховим будівництвом, охо­роною довкілля та громадського порядку, інших заходів, пе­редбачених законодавством;

- 554 -

- 555 -

Муніципальне право України

- у спільних інтересах територіальних громад об'єднує на дого­вірній основі бюджетні кошти з коштами підприємств, уста­нов, організацій та населення для будівництва, розширення, реконструкції, ремонту та утримання виробничих підпри­ємств, транспорту, мереж тепло-, водо-, газо-, енергозабезпе­чення, шляхів, зв'язку, служб з обслуговування населення, закладів охорони здоров'я, торгівлі, освіти, культури, соці­ального забезпечення житлово-комунальних об'єктів, у тому числі їх придбання для задоволення потреб населення, та фі­нансує здійснення цих заходів;

— здійснює в установленому порядку регулювання інвестицій­ної діяльності;

— регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також ви­значає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх дотриманням.

Місцеві державні адміністрації можуть здійснювати інші повно­важення, делеговані їм відповідними органами місцевого самовряду­вання.

Дата добавления: 2015-11-30