Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Поняття, склад та вартісна оцінка майна суб’єктів господарювання.

Читайте также:
  1. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО: ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ І ДЖЕРЕЛА
  2. АНКЕТА. Оцінка розвитку вольових якостей.
  3. Б) Определение норматива материальных ресурсов в НП на складах цехов предприятия.
  4. Б) Юридичне оформлення входження Західної України і Північної Буковини до складу УРСР
  5. В первом случае речь идет о наличии на складах достаточных запасов сырья, материалов,
  6. Видовий склад
  7. Відносини власності у сфері господарювання.

В цивільному праві - майно – річ (у вузькому розумінні); - майнові права (у широкому).

Розуміння майна у господарському праві є тотожним.

Майном суб’єктів господарювання визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у їх діяльності та відображаються в балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Особливості розуміння майна у ГКУ:

- до складу майна включаються нематеріальні активи;

- до складу майна не входять обов’язки;

- має вартісне визначення;

- використовується у сфері здійснення господарської діяльності;

- відображається в балансі суб’єктів господарювання або інших формах обліку майна передбачених з-ном.

Залежно від економічної форми, якої набуває майно суб’єктів господарювання у процесі здійснення господарської діяльності, воно поділяється на (склад майна):

1) основні фонди (засоби) – більше 1 р.

2) оборотні фонди (засоби) – менше 1 р.

3) кошти;

4) товари; (ч. 3 ст. 139 ГКУ – невичерпний)

5) цінні папери;

6) нематеріальні активи.

Основні фонди суб’єкта господарювання – сукупність матеріально-речових цінностей, які діють у натуральній формі протягом тривалого періоду в часі, як у сфері матеріального виробництва, так і у невиробничій сфері. Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27 квітня 2000 року, основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). До основних фондів (засобів), зокрема, належать: земельні ділянки; капітальні витрати на поліпшення земель;будинки, споруди та передавальні пристрої; машини та обладнання;транспортні засоби;інструменти, прилади, інвентар (меблі);тварини; багаторічні насадження; інші основні засоби. +Різновидом майна суб’єктів господарювання, яке за правовим режимом прирівнюється до основних фондів, є цілісний майновий комплекс підприємства (його структурного підрозділу).

Оборотними фондами (засобами) є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно, призначене для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Коштами у складі майна суб’єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб’єктів з іншими суб’єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Товарами у складі майна суб’єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та надані послуги.

Особливим видом майна суб’єктів господарювання є цінні папери. Цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб'єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам (акції, облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик, облігації місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов'язання, ощадні (депозитні) сертифікати, векселі, сертифікати фондів операцій з нерухомістю (сертифікати ФОН), іпотечні сертифікати (сертифікати з фіксованою дохідністю, сертифікати участі)та інші).

Нематеріальними активами у складі майна суб’єктів господарювання визнаються немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та утримуються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. Згідно із Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 „Нематеріальні активи”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 242 від 18 жовтня 1999 року, до нематеріальних активів належать:

1) права користування природними ресурсами;

2) права користування майном (земельною ділянкою, будівлею, приміщеннями тощо);

3) права на комерційні позначення (торговельні марки, комерційні найменування тощо);

4) права на об’єкти промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі, ноу-хау тощо);

5) авторське право та суміжні з ним права;

6) незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи;

7) інші нематеріальні активи (права на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

 


Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 70 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)