|
Читайте также: |
1. Реабілітаційна програма передбачає звернення до особистості людини, поєднання фізіологічних, психологічних та соціальних форм відновного впливу. Для її складання необхідно враховувати весь комплекс морфологічних, фізіологічних, психологічних змін та керуватися правилами, які передбачають партнерство фахівця та людини, що потребує реабілітації, визначення потенціалу людини та її можливостей, різнобічність та комплексність відновлювальних заходів, ступінчастість застосованих впливів та поетапне призначення реабілітаційних заходів з урахуванням динаміки стану людини.
2. Підбір фізичних вправ та визначення їх тривалості визначають з урахуванням принципу поступовості та особливостей фізичної підготовленості людини. Тривалість фізичних вправ визначається фактичним часом, що витрачається на їх виконання, і залежить від складності вправ. Кількість вправ в комплексі та кількість повторень кожного залежить від характеру та виду вправ, які входять у даний комплекс, і тривалості їх виконання. Кількість повторень гімнастичних вправ для дрібних м’язових груп може бути більшою, ніж для великих. Темп руху виконання може бути повільним, середнім і швидким.
3. При масажі спини людина повинна перебувати в положенні лежачи або сидячи. Всі прийоми масажу проводять у напрямку від периферії до центру. Масаж не повинен викликати посилення болю. Після нього потрібно очікувати відчуття тепла, комфорту, розслабленості в масажованій області, поліпшення загального самопочуття, збільшення рухливості суглобів, сонливості, більш легкого і вільного дихання.
4. Суб’єктивні відчуття за умови правильного вибору масажних прийомів і методики їх застосування і дозування виражаються в появі відчуття приємного тепла у всьому тілі, поліпшенні самопочуття і підвищенні загального тонусу. При неправильному застосуванні масажу можуть виникнути загальна слабкість, почуття розбитості й інші негативні загальні та місцеві реакції. Енергійне застосування в перші сеанси масажу таких прийомів, як поплескування, рубання, може привести до травми тканин - появи шкірних крововиливів, спазму судин, підвищенню пучкового м’язового тонусу, виникненню болю в усьому тілі.
5. Особливістю м’язів спини є те, що їх неможливо відвести від кістки. Судини і нерви спини численні, мають велику кількість анастомозів. Лімфатичні вузли тулуба розташовані зверху - в надключичній і пахвовій ділянках і знизу - в паховій області. Лімфатичні судини переплітаються, і є ділянки, з яких одні судини несуть лімфу догори, а інші – донизу (такою ділянкою є ділянка донизу від кутів лопаток).
6. Масаж спини проводять в протилежних напрямках - зверху вниз і знизу вгору. Людина лежить на животі, руки витягнуті уздовж тулуба, голова знаходиться на маленькій плоскій подушечці. Руки покласти вздовж тулуба, злегка зігнувши їх в ліктях. При масажі спини спочатку впливають на шкірні покриви і після цього вибірково масажують м’язи. Спочатку застосовується поверхневе погладжування, потім глибоке. При русі вгору від крижів і гребеня клубових кісток, паралельно остистих відросткам, долоні досягають ключиці і повертаються до крижів. Потім долоні кілька відсувають від лінії хребта і при русі вгору доходять до пахвових ямок, а при рухах вниз - до пахових складок. При цьому долоні не відриваються від поверхні тіла. Масажними рухами потрібно охопити всю поверхню спини. Крижі масажують, обходячи їх навколо, прийомами погладжування і розтирання, потім йдуть по крижам вгору вздовж поперекових хребців. Прийоми не повинні бути інтенсивними в зоні від шиї до пахвової ямки (зоні сегментарної іннервації серця і легенів) та в міжлопатковій ділянці. При розтиранні, розминанні дію посилюють, поклавши одну руку на іншу і виконують прийом в поздовжньому і поперечному напрямках. Після всіх прийомів повторюють погладжування.
Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 51 | Нарушение авторских прав