Зона приземлення та відриву.

Згідно з вимогами п. 3.1.13, [2] на вертолітному майданчику передбачається принаймні одна зона приземлення та відриву – зона TLOF. Зона TLOF може розташовуватись в межах зони FATO або за її межами. Для умов вертолітного майданчику аеродрому «Сімферополь», враховуючи його розміри, зону TLOF пропонується встановити в межах зони FATO, креслення 1.

Конфігурація зони TLOF представляє собою квадрат зі стороною 25 м, тобто умова п. 3.1.14, [2], що геометричні розміри зони TLOF повинні мати таки значення щоб вмістити круг діаметром, принаймні, 0,83D виконується. Вказані розміри обрані виходячи з наступного найкращого розташування аеронавігаційних вогнів зони TLOF.

Вимога п. 3.1.18, [2] про розташування центру зони TLOF на відстані не менше ніж 0,5D від границь зони FATO за умови розташування зони TLOF усередині зони FATO, також, виконується.

Денне маркування зон вертолітного майданчику

Денне розпізнавальне маркування вертолітного майданчику

Відповідно до вимог п. 5.2.2, [2], на вертолітному майданчику передбачається денне розпізнавальне маркування, яке розташовується в межах зони FATO – в центрі цієї зони для вертолітного майданчику аеродрому «Сімферополь», тому що майданчик розташований окремо від ЗПС.

Денне розпізнавальне маркування складається з літери «Н» білого кольору відповідних розмірів, креслення 1, та орієнтується таким чином щоб поперечна лінія літери «Н» розташовувалась під прямим кутом до напрямку, що є пріоритетним для кінцевого етапу заходу на посадку. Розміри літери «Н» представлені на кресленні 2.

Денне маркування зони кінцевого етапу заходу на посадку і зльоту – зони FATO

Відповідно до вимог п. 3.1.1, [2] на вертолітному майданчику передбачена зона FATO, яка підлягає обов’язковому маркуванню з двох причин:

1. Довжина зони FATO не є чітко вираженою

2. Для пілота вертольоту необхідно позначити зону FATO тому, що при візуальному заході на посадку ця зона є основною зоною (візуальним орієнтиром), на яку пілот орієнтується на кінцевому етапі заходу на посадку. Необхідність маркування зони FATO підтверджується ще і тим, що довжина зони FATO не є чітко вираженою.

Маркування зони FATO розташовується впродовж її границь і представляє собою прямокутну смугу білого кольору шириною 1,0 м і довжиною 9,0 м або 20% від довжини сторони зони FATO з інтервалами 50,0 м коли зона FATO має форму прямокутника. На кожній стороні зони FATO має бути розташовано, принаймні, три смуги включаючи маркування в кожному куті. Маркування зони FATO зі всіма розмірами представлено на кресленні 3.

Дата добавления: 2015-11-14