Освіта і охорона здоров’я

Потенціал розвитку системи освіти:

· конституційне право кожного на освіту, обов’язковість загальної середньої освіти, державні зобов’язання щодо доступності, безоплатності і розвитку визначених законодавством основних видів і форм освіти (Ст. 53 Конституції України); розвинута законодавчо-нормативна база освітньої галузі;

· зростаючі останніми роками кількісні показники дітей і молоді, охоплених освітою (за даними 2006 року, питома вага серед населення віком 7–22 роки більше 85 %[18]); студентів ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації та аспірантів (за даними 2006 року, майже 500 осіб та 7 осіб відповідно на 10 000 населення[19]); загальної чисельності студентів (за період 1991–2006 років, у 2,5 рази[20]); кількості ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації (350 у 2006/07 навчальному році[21]) та недержавних ВНЗ (199 у 2006/07 навчальному році[22]) і ПТНЗ (1021 у 2006 році.[23]);

· значна кількість атестованого населення: близько 96 % осіб у віці 10 років і старше на початку тисячоліття (2001 рік) мали освіту, в тому числі, повну, базову і неповну вищу разом більше 31 %; повну і базову загальну середню разом – майже 51 %; початкову загальну – більше 14 %[24]; серед економічно активного населення за даними 2006 року, практично всі особи у віці 18 років і старше мали освіту не нижче базової середньої, у тому числі, повну і базову вищу разом – близько 63 %, повну і базову загальну середню разом – майже близько 37 %[25];

· визначення згідно Декларації тисячоліття ООН для України однією з цілей розвитку тисячоліття, яка має бути досягнута до 2015 року, гарантування якісної освіти впродовж життя[26] та охоплення більше половини економічно активного населення протягом найближчих 3–5 років (за даними 2006 року) різними формами і видами навчання впродовж життя[27];

· приєднання України з 2005 року до Болонського процесу, сприяння внаслідок цього євроінтеграції, позитивне сприйняття кредитно-модульної системи значною кількістю сумлінних студентів[28]; приєднання України з 2006 року до міжнародної діяльності з рейтингової оцінки університетів і навчальних програм[29];

· давня багата історія, традиції, теоретико-методологічні та методичні надбання вітчизняної педагогічної школи, відомої в світі видатними вчителями (Г. Сковорода, К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський тощо); діяльність сучасних українських педагогів-новаторів, значний поки що загальнонауковий і власне науково-педагогічний потенціал.

Потенціал розвитку системи охорони здоров’я:

· конституційне право кожного на охорону здоров’я, медичну допомогу та страхування, державні зобов’язання щодо ефективності, доступності, безоплатності і розвитку визначених законодавством основних видів і форм охорони здоров’я, фізичної культури і спорту, забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя (Ст. 49 Конституції України); право кожного на безпечне для життя і здоров’я довкілля, вільний доступу до інформації про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту (Ст. 50 Конституції України); розвинута законодавчо-нормативна база галузі охорони здоров’я;

· збільшення за період 2000–2007 років видатків зведеного бюджету на охорону здоров’я на 0,8 % ВВП; очікуваної тривалості життя при народженні на 0,2 року; кількості лікарів на 10 000 населення на 2,1 осіб; кількості лікарняних ліжок на 10 000 населення на 0,2 ліжка; кількості лікарських амбулаторно-поліклінічних закладів на 0,6 тис.; планової ємності амбулаторно-поліклінічних закладів на 19 тис. відвідувань за зміну;

· зменшення за період 2000–2007 років смертності дітей віком до 1 року на 1000 народжених живими на 0,9 осіб; кількості населення на одного лікаря на 11 осіб; середньої тривалості перебування хворого у стаціонарах МОЗ на 2 дні;

давня багата історія, традиції, науково-теоретичні та лікувально-практичні надбання вітчизняної медичної школи, відомої в світі видатними медиками (М. Пирогов, М. Амосов, О. Шалімов тощо), досвід реалізації централізованої моделі організації загальнодоступної охорони здоров’я; діяльність сучасних українських передових лікарів, певний науково-медичний потенціал, науково-теоретичні розробки та практичний досвід упровадження адаптованої канадської моделі health promotion на експериментальних майданчиках 2 областей України.

Дата добавления: 2015-11-14