Приховане спостереження – спостереження, про яке піддослідним не повідомляється, яке проводиться не помітно для них. 5 страница

Спільна діяльність — спрямована на створення об'єктів матеріальної та духовної культури організована система активності індивідів, які взаємодіють між собою.

Споживання — соціальне явище, що характеризується визнанням споживання і споживчих благ як вищих цінностей, які панують над ін­шими цінностями людського життя.

Сприйняття — психічний процес сприймання і перетворення інфор­мації, що забезпечує організму відбиття об'єктивної реальності та можливість орієнтування в навколишньому середовищі.

Ставлення до грошей — суб'єктивно-оцінне, усвідомлено вибіркове уявлення про гроші, що виявляється в економічній поведінці.

Стратегія — довгостроковий курс розвитку організації, який грунту­ється на усвідомленні сутності її виробничо-господарської та соціаль­ної діяльності, способів досягнення її цілей.

Товар — продукт праці, призначений для обміну чи продажу.

Товариство з додатковою відповідальністю — товариство, статутний фонд якого розділений на частки визначених засновницькими доку­ментами розмірів. При недостатності майна товариства учасники то­вариства відповідають за його зобов'язаннями своїм майном в однако­вому для всіх учасників кратному розмірі до суми їхніх внесків.

Товарна пропаганда —діяльність, спрямована на популяризацію пев­ного виду товару, який ринок з різних причин визнає недостатньо, не­зважаючи на його позитивні властивості (без вказівок на конкретні товарні марки).

Товарний асортимент — сукупність асортиментних груп товарів, що їх пропонує підприємство.

Товарний знак — оригінальне позначення, за допомогою якого това­ри і послуги одного виробника відрізняються від товарів і послуг ін­ших виробників; має правовий захист.

Товарний фонд — об'єднання капіталів інвесторів, як правило, дріб­них, за принципом взаємних фондів. Кошти акумулюються у вигляді внесків або шляхом продажу паїв (акцій) для вкладання в біржові опе­рації, у запаси товарів, операції на фондових і валютних біржах. Торги — змагальна форма закупівлі, при якій покупець оголошує кон­курс для продавців на товар з певними характеристиками.

Трейдер (атторней торгового залу) — безпосередній виконавець за­мовлень на купівлю-продаж цінних паперів у торговому залі біржі, працівник брокерської фірми.

Тренд — напрям, у якому змінюються ціни.

Угода — дії громадян і юридичних осіб, спрямовані на встановлення, зміну або припинення громадянських прав або обов'язків.

Ціна — це грошове вираження вартості товару.

Цінні папери — належним чином оформлені документи, що виража­ють майнові відносини в суспільстві та підтверджують право на певне майно або грошову суму.

Честолюбство — вираженість в особі мотивів досягнення першості, прагнення до слави, до отримання нагород, до почесного становища в якій-небудь галузі або сфері діяльності. Гіпертрофоване честолюбст­во посилюється пихатістю — зарозумілим ставленням до інших.

Чиста купівельна здатність — вільний залишок коштів за вирахуван­ням можливих втрат у разі руху цін в несприятливому напрямі.

Чистий прибуток — це прибуток, що надходить у розпорядження під­приємства після сплати податку на прибуток та інших обов'язкових платежів.

Якість — сукупність, технічних, економічних, експлуатаційних влас­тивостей і процесів, які характеризують їх корисність.

Якість трудового життя — міра задоволення важ­ливих особистих потреб через діяльність у трудовій організації.

Яма — ділянка приміщення біржі, де дозволено укладати угоди членам біржі.

«Експериментальна психологія»

Аддитивні тести (від англ. слова - прибавляння) - розуміють довільне завершення досліджуваним стимульного матеріалу, наприклад, завершення речення (методики А.Пейна, Д. Сакса і С. Леві, Дж. Роттера та ін.) або завершення історії (методики Л.Дюсса, М. Тома та ін.).

Анкета (опитувальний лист) – спеціально оформлений список питань, звернених до визначеної категорії респондентів.

Анкетування – це опитування за допомогою анкети.

Асиметрія – неоднаковість розподілення відносно центрального значення.

Атрибутивне пояснення – розкриває закономірні зв’язки об’єкту з його атрибутами. Атрибут – це невід’ємна властивість об’єктів.

Балансування - у тих випадках, коли відсутня можливість створення константних умов проведення експерименту або константності умов недостатньо, застосовують техніку балансування ефекту від дій зовнішніх змінних.

Бесіда – це метод усного отримання даних від зацікавленої дослідника людини шляхом ведення з нею тематично направленої розмови.

Бімодальність – розподіл з двома класами даних у вибірці.

Біографічні методи - представляють собою метод синтетичного описання людини як особистості і суб’єкту діяльності.

Вербально-комунікативні методи – це група способів отримання і застосування психологічної інформації на основі словесного (усного чи письмового) спілкування.

Вибірка — це множина об'єктів, подій, зразків або сукупність вимірів, за допомогою визначеної процедури вибраних з статистичної популяції або генеральної сукупності для участі в дослідженні.

Вибіркове спостереження – спостереження, яке проводиться в окремих проміжках часу за вибором дослідника.

Вимірювання -процес приписування чисел об’єктам або подіям у відповідності до визначених правил.

Випадкове спостереження – не заплановане раніше спостереження, яке здійснюється в силу обставин, які виникли.

Вирішальні дані – це дані які дозволяють однозначно прийняти або заперечити сформульовану гіпотезу.

Відкрите спостереження – спостереження, при якому спостережені знають про свою роль об’єкта дослідження.

Включене спостереження – спостереження, при якому дослідник входить у склад досліджуваної групи вивчаючи її із нутрі.

Генетичне пояснення - здійснюється через звернення до попередніх станів об’єкту. Припускається, що знання причини (минулого) пояснює наслідок (тепершнє).

Генетичний метод – це спосіб дослідження і пояснення явищ (в тому числі і психічних), заснований на аналізі їх розвитку як в онтогенетичному, так і філогенетичному планах.

Гіпноз – це часовий стан свідомості, який характеризується звуженням його об’єму і різки фокусуванням на змісті навіювання, яке здійснюється гіпнотизером.

Гіпнотерапія – це вплив на свідомість людини за допомогою гіпнозу з терапевтичними цілями.

Гіпотеза – наукове припущення, яке формулюється перед поясненням певного явища, вона потребує перевірки.

Графологія (від грец. креслити, зображувати) – наука, яка вивчає почерк людей.

Дисперсійний аналіз - цей метод дозволяє виявляти не тільки взаємозв’язок, але і залежність між змінними, тобто вплив різних факторів на досліджувану ознаку.

Доекспериментальне спілкування – етап комплектування контингенту досліджуванихекспериментатором.

Експериментальна змінна - представляє собою будь-який аспект дійсності, який можна змінити, виявити ці зміни і зафіксувати їх в експерименті.

Експериментальне спілкування - складний багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між експериментатором і досліджуваними, породжуваний потребами спільної діяльності.

Експресивні тести - передбачають отримання інформації, яке ґрунтується на аналізі малюнків досліджуваного.

Ексцес – показник, який характеризує швидкість нарощення концентрації даних до центрального значення.

Елімінація - найбільш простий за суттю, але не за можливостями здійснення «радикальний» спосіб контролю. Експериментальну ситуація конструюють таким чином, щоб виключити будь-яку присутність в ній зовнішньої змінної.

Залежна змінна — предмет психологічного експериментального дослідження, те явище, зміни в якому спричиняються експериментальними маніпуляціями.

Зкошеність – редукція однієї або двох віток розподілу.

Знакові моделі є представленням об’єкту оригіналу засобом умовних позначень.

Значимі дані – це дані, які вносять вагомий вклад у вирішення проблеми, про те є недостатніми для її розв’язання без залучення інших даних.

Ігрова психотерапія – вид колективної психотерапії, при якій ситуація впливу визначена ігровою діяльністю.

Імпресивні тести - передбачають виділення одних стимулів (як найбільш бажаних) іншим.

Індивідуальне спостереження – спостереження, яке здійснюється одним спостерігачем.

Інтервальні дані – це ті, які дозволяють метрично оцінити вияв ознаки і відповісти на питання «на скільки» у одного об’єкту ця ознака виявлена більше або менше, ніж у другого.

Інтерпретативні тести - передбачають толкування досліджуваним деяких подій, ситуації.

Катартичні тести - представляють собою здійснення ігрової діяльності спеціально організованих умовах.

Каузометрія (причина) – це один із БМ, який реалізовується у дослідженнях суб’єктивної картини життєвого шляху і психологічного часу особистості.

Квазіексперимент - дослідження, спрямоване на встановлення причинно-наслідкового зв'язку між двома змінними, в якому, проте, відсутня процедура попереднього вирівнювання груп, тобто паралельний контроль за участю контрольної групи замінюється порівнянням результатів тестування групи до і після вимірювань.

Квазіекспериментальні плани - є спробою обліку реалій життя при проведенні емпіричного дослідження.

Кількісна обробка даних – це маніпуляція із виміряними характеристиками об’єкта, який вивчається, з його «об’єктивізованими» у зовнішньому прояві властивостями.

Класифікація (лат. classic - розряд, facere - робити) – це розподіл множини об’єктів за групами (класами) в залежності від їх загальних ознак.

Колективне спостереження – спостереження, яке здійснюється сумісно з кількома спостерігачами.

Комплексний підхід – це напрямок, який розглядає об’єкт дослідження як сукупність компонентів, які необхідно вивчити за допомогою відповідної сукупності методів.

Констатуюче спостереження – спостереження, при якому явища лише фіксуються і не підлягають обговоренню або оцінюванні дослідником в ході спостереження.

Конститутивні тести -характеризуються ситуацією, в якій від досліджуваного вимагається створення деякої структури із слабоструктуризованого, аморфного матеріалу, оформлення стимулів, надання їм змісту.

Конструктивні тести - передбачають конструювання, створення із деталей змістового цілого.

Контрагенетичне пояснення або наслідкове – пояснення обернене генетичному і апелює до наступних станів об’єкта: знаючи теперішній стан (наслідок), можна пояснити минуле (причини).

Контрбалансування - це прийом контролю додаткової змінної найчастіше застосовується тоді, коли експеримент включає в себе декілька серій. Досліджуваний потрапляє в різні умови послідовно, і попередні умови можуть змінити факт впливу наступних умов.

Кореляційне дослідження – це дослідження, які проводяться для підтвердження або заперечення гіпотези щодо статистичного зв’язку між кількома (двома і більше) змінними. В психології в якості змінних можуть виступати психічні властивості, процеси, стани та ін.

Кореляційний аналіз – аналіз, який зводиться до обчислення коефіцієнтів кореляції у різних відношеннях між змінними.

Лабораторне (експериментальне) спостереження - спостереження в штучно створених умовах.

Медіана (Ме) – це значення, вище і нижче якого кількість відмінних значень однакова, тобто центральне значення у послідовному ряді даних.

Метод – сукупність прийомів і операцій практичного та теоретичного освоєння дійсності.

Методологія - рефлексивна теорія пізнання – розуміння методу в широкому змісті; вчення щодо системи методів.

Метричні методи – кількісні дані, які мають одиниці виміру.

Міри зв’язку - виявляють відношення між двома змінними або між двома вибірками.

Міри зміни (розсіювання, розкиду) - Ці статистичні показники, характеризують відмінності між окремими значеннями вибірки.

Міри центральної тенденції (м.ц.т.) – це величини, навколо яких групуються дані.

Мода (Мо) – це значення, яке найбільш часто зустрічається у вибірці, тобто значення з найбільшою частотою.

Моделі – (міра, взірець) –спеціально штучно створені об’єкти, які вивчаються і за своїми визначеними характеристиками схожі до реальних об’єктів.

Моделювання - це опосередковане практичне або теоретичне дослідження об’єкту, при якому безпосередньо вивчається не сам об’єкт, який нас цікавить, а деяка допоміжна штучна або природна система (модель)

Наближене моделювання – складання обмежених вибірок і поширення висновків про цю вибірку на ширшу популяцію.

Наукові дані – це дані, отримані в результаті наукових досліджень і характеризуються високим ступенем достовірності (доведеності і надійності), можливістю перевірки, теоретичною обґрунтованістю, включеністю в широку систему наукових знань.

Невключене спостереження – спостереження зі сторони, без взаємодії дослідника з об’єктом вивчення.

Незалежна змінна - якщо змінна маніпулюється експериментатором, як це має місце в ситуації, де він варіює величини експериментальних впливів у різних групах досліджуваних або пропонує одній і тій же групі різні впливи в різних умовах дослідження, вона називається незалежною.

Незалежна змінна (фактор) — це експериментальний вплив, безпосередня маніпуляція в експерименті.

Незначимі дані – дані малої інформативності щодо питання, яке вирішується.

Неметричні методи – це ті, які не мають метрики, тобто одиниць виміру.

Ненаукові дані – це дані, отримані не науковими шляхами. Наприклад, із життєвого досвіду, із релігійних джерел, із традицій, від авторитетів і т.п.

Неповне спостереження – спостереження, при якому увага спостерігача звертається на оптимальне (рідше на мінімальне) число параметрів ситуації і поведінки досліджуваних.

Непровоковане спостереження – спостереження, процедура якого не передбачає спеціального провокування на хід подій, які спостерігаються.

Нерепрезентативна вибірка – вибірка, характеристики досліджуваних якоїне відповідаютьхарактеристикам популяції.

Нерефлексивне слухання – це «уміння уважно мовчати».

Нерівномірна вибірка - це така вибірка, яка не є репрезентативною через певні обмеження, що були внесені при доборі досліджуваних.

Несистематичне спостереження – це не строге спостереження без визначеного плану.

Нестандартизоване спостереження – нерегламентоване спостереження, при якому описання того, що відбувається виконується спостерігачем у вільній формі.

Нульова гіпотеза – це гіпотеза, відхилення від якої приписують випадку.

Об’єкт психологічного дослідження – фрагмент реального світу, на який направляються дослідницькі дії та зусилля.

Об’єктивне спостереження – спостереження зі сторони, тобто спостереження зовнішніх щодо відношення до експериментатора об’єктів.

Об’єктивні тести – вимагають дослідження через спостереження за зовнішньою поведінкою.

Образні моделі – це ідеальне представлення об’єктів, які вивчаються свідомості людини.

Обсяг вибірки – число випадків, включених у вибіркову сукупність.

Опитування - спеціальний спосіб ціленаправленого отримання первинної інформації засобами опитування людей

Оцінююче спостереження – спостереження, супроводжується формулюванням спостерігачем оцінки ситуації або явища фактів.

Передбачуване спостереження – наперед заплановане спостереження, яке входить у задум дослідника і відповідні цілі.

Перефразування – формулювання висловлення співбесідника в іншому виді.

Періодизація – це хронологічне упорядкування існування об’єктів та явищ які вивчаються.

Плани ex-post-facto – це плани, в якості впливу яких (позитивного значення незалежної змінної) виступає деяка реальна подія із життя. Відбирається група досліджуваних, які пережили вказану подію, і група яка не піддалася впливу. Відбір здійснюється на основі даних про особливості досліджуваних до впливу; в якості інформації можуть виступати особисті спогади і автобіографія, інформація із архіву, анкетні дані і т.д.

Планування експерименту - підбір експериментальних ситуацій з визначеними комбінаціями НЗ та ЗЗ.

Побічне (опосередковане) спостереження – спостереження, яке проводиться через посередників.

Побічні змінні – представляють ті умови, які під час експерименту не повинні змінюватися, щоб не порушити логіку виведення причинно-наслідкового зв'язку.

Повне спостереження – спостереження, при якому охоплюється і фіксується максимум доступної досліднику інформації.

Польове (природне) спостереження – спостереження за об’єктами в природних умовах їх повсякденного життя.

Помилки типу «G» – наявність випадкових змін у фізичному чи соціальному оточенні під час експерименту, які можуть непердбачувано вплинути на показники залежної змінної цілої пігрупи (експериментальної чи контрольної).

Помилки типу «S» - помилки, які зумовлені непропорційно великою кількість досліджуваних, які різко відрізняються від інших учасників експерименту.

Помилки типу R – це ще один із типів помилок, які пов’язані з попереднім досвідом та умовами життя досліджуваних, що можуть суттєво впливати на їхню поведінку в експериментальних умовах.

Попарний відбір – стратегія побудови груп вибірки, при якому групи випробовуваних складаються з суб’єктів/об’єктів, еквівалентних по значущих для експерименту побічних параметрах. Ідеальний варіант – використання близнюкових пар (моно-, дізіготних).

Порядкові, або компаративні дані (лат. порівняльний) – це дані, на ґрунті яких об’єкти можна порівняти за степенем вияву їх ознак в системі оцінок «більше-менше».

Пояснення через моделі життєвого досвіду - процедура пояснення заклечається у встановленні причинних зв’язків між умовами середовища і реакціям, які характеризують поведінку.

Предмет наукового пізнання – форма досліджуваного об’єкта.

Предметні моделі - представляють собою фізичне втілення оригіналу.

Приховане спостереження – спостереження, про яке піддослідним не повідомляється, яке проводиться не помітно для них.

Проблема (грецького походження – задача, завдання) – означає теоретичне або фактичне питання, яке потребує вирішення.

Проективні тести – ґрунтуються на аналізі реакцій досліджуваного на ніби особисто-нейтральний матеріал.

Пропорційні дані – це дані, які додатково до інтервальної інформації дають відповіді на запитання «у скільки разів» ознака у одного об’єкта виявлена сильніше або слабше, ніж у другого.

Пряме (безпосереднє) спостереження – спостереження. яке проводиться безпосередньо самим спостерігачем.

Психобіографія - цей метод психологічного аналізу особистості, ґрунтується на біографічній інформації.

Психоестеотерапія - це сукупність психотерапевтичного впливу через звернення до творчої сфери людини.

Психологічна автобіографія – збиральне найменування великої групи способів отримання біографічної інформації від самої людини яка вивчається.

Психологічна казуїстика – це опис та аналіз як найбільш типових, так і виключних випадків для досліджуваної реальності.

Психологічне тестування – це метод вимірювання і оцінки психологічних характеристик носіїв психіки за допомогою спеціальних методик, які називаються тестами.

Психологічний експеримент – це сумісна діяльність досліджуваного і експериментатора, яка організовується експериментатором і направлена на дослідження особливості психіки досліджуваних.

Психологічний тест – це стандартизована система питань або завдань, які дозволяють виявити рівень розвитку різних психологічних характеристик людини.

Психотерапевтичні методи – це спеціальні прийоми впливу на свідомість людини з ціллю надання йому допомоги при вирішенні його психологічних проблем.

Психофізіологія – це наука про нервові механізми психіки, яка відображає єдність психіки і її нейрофізіологічного субстрату: щодо неуловимих рухів душі можна судити на основі реєстрації матеріальних фізіологічних явищ.

Рандомізація – процедура підборуеквівалентних груп і еквівалентних досліджуваних.

Раціональна (поясннююча) психотерапія – це вербальний вплив спеціаліста на суб’єкта шляхом ведення бесіди, лекції та інших форм пояснення його проблеми.

Регресивний аналіз -метод, який дозволяє вивчати залежність середнього значення однієї величини від варіацій другої (других) величин.

Репрезентативна вибірка -передбачає ступінь адекватності характеристик досліджуваних (вік, освіта, стать, соціально-економічні умови існування тощо) відповідним характеристикам популяції, на яких планується поширити експериментальні результати.

Репрезентативність - тобто ступінь адекватності характеристик досліджуваних (вік, освіта, стать, соціально-економічні умови існування тощо) відповідним характеристикам популяції, на яких планується поширити експериментальні результати.

Розмах (Р) – це інтервал між максимальним та мінімальним значенням ознаки.

Самоспостереження – спостереження суб’єкту за самим собою, за своєю поведінкою і зовнішністю, а також за актами власної свідомості (інтроспекція).

Середнє арифметичне (М) – це ділення всіх значень (Х) на їх кількість (N):

.

Систематизація – це упорядкування об’єктів в середині класу, класів між собою і множин класів з другою множиною класів.

Систематичне спостереження – це передбачуване спостереження, здійснене за раніше складеним планом, і як правило, за раніше складеним графіком.

Системний підхід – це методологічний напрямок у вивченні реальності, який розглядає будь-який її фрагмент як систему.

Ситуаційні моделі – це штучне представлення реальних обставин існування природного об’єкту, які обумовлюють його появу (народження), розвиток, функціювання або зникнення.

Соціологічні пояснення – пошук причини індивідуальних реакцій та індивідуальної поведінки у сфері мікросередовища (а в деяких випадках) соціальних взаємозв’язків.

Соціологічні, психологічні і т.д. дані – дані, які отримано із відповідних сфер буття, в першу чергу – суспільного буття. У вузькому змісті – це дані відповідних галузей наук.

Спровоковане спостереження – спостереження, в ході якого дослідник провокує респондента на деякі дії і поступки.

Стандартизоване спостереження – спостереження, яке здійснюється за раніше розробленій схемі, яке передбачає форму фіксації і перелік параметрів, які підлягають реєстрації.

Статистична гіпотеза – твердження щодо невідомого параметру, сформульоване на мові математичної статистики.

Стратометричний відбір – рандомізація з виділенням страт.

Структурне пояснення - реалізується через встановлення елементів складу об’єкта і способів поєднання цих елементів у єдине ціле (внутрішня структура) або через вияв місця об’єкту у сукупності інших об’єктів (зовнішня структура).

Структурний метод – направлення, орієнтоване на вияв і опис структури об’єктів (явищ).

Структурні моделі - імітують організацію об’єкту-прототипу.

Суб’єктивні тести – опитувальники, автобіографії вимагають від суб’єкту дослідження за собою як за об’єктом.

Субстанціальні пояснення - складаються у розкритті субстрату, з яким об’єкт закономірно пов'язаний.

Субстанціональні моделі – це моделі, чий матеріальний субстрат за своїми деякими властивостями ідентичний субстрату оригіналу.

Суцільне спостереження – постійне спостереження за об’єктом без перерви.

Таксономічний (кластерний) аналіз. Даний метод представляє собою математичний прийом групування даних в класи (таксони, кластери), таким чином, щоб об’єкти, які входять в один клас, були більш однорідні за певною ознакою у порівнянні з об’єктами, які входять в другі класи.

Тести досягнень - представляють собою тести оцінки рівня оволодіння знаннями, уміннями, навиками в конкретній діяльності і використовуються здебільшого в сферах навчання та профвідбору.

Тести здібностей – методи, направлені на оцінку можливостей людини в оволодінні знаннями, уміннями і навиками як загального, так і часткового характеру.

Тести інтелекту - тести, направлені на оцінку рівня інтелектуального розвитку.

Тести особистості – це тести, направлені на вияв особистісних властивостей, однак не на ґрунті само описання цих особливостей досліджуваним, а через виконання ним ряду завдань з чітко структурованою та фіксованою процедурою.

Типологізація – це групування об’єктів за найбільш суттєвими для них системам ознак.

Факторний аналіз - метод, який дозволяє знизити розмірність простору даних, тобто обґрунтоване зменшення кількості досліджуваних ознак (змінних), за рахунок їх об’єднання у деякі сукупності, які виступають як цілісні одиниці, які характеризують досліджуваний об’єкт.

Фізіологічне пояснення – складається у зведені психічного до фізіологічного.

Функціональний підхід – орієнтований на вияв і вивчення функції об’єктів (явищ)).

Функціональні моделі - імітують способи взаємодії об’єкту з середовищем, тобто поведінку.

Ціль – це образ майбутнього результату, до якого повинно прийти дослідження.

Шкала відмінностей - на відміну від шкали відношень, на має природного нуля, але має природну одиницю вимірювання.

Шкала відношень – найбільш часто використовується у фізиці. Ідеалом вимірювальної процедури є отримання таких даних про вираженості властивостей об’єктів, коли можна сказати у скільки разів один об’єкт більше другого.

Шкала інтервалів – є першою метричною шкалою, визначає величину різниці між об’єктами у виявленні властивостей.

Шкала найменувань – це шкала, яка отримується шляхом присвоєння «імен» об’єктам.

Дата добавления: 2015-11-14