|
Читайте также: |
Дієприкметник — елемент книжного мовлення. В усному мовленні (у розмовно-побутовому стилі) він уживається рідко.
До широко вживаних у всіх книжних стилях належать пасивні та активні дієприкметники минулого часу.
Пасивні дієприкметники теперішнього часу вживаються здебільшого в науковому та діловому мовленні (досліджувана проблема, обговорюваний проект і т. д.)
Активні дієприкметники теперішнього часу вживаються рідко. Здебільшого їх замінюють підрядними реченнями, коли немає залежних від них слів. Н-д:
Працюючий чоловік закінчив роботу.(так не говоримо)
Правильно буде:
Чоловік, який працює, закінчив роботу.
!!!!!!Дехто вважає, що для УМ взагалі не характерні такі дієприкметники.
Погляди вчених на дієприслівник і його місце в системі частин мови. Творення дієприслівників.
Не усі лінгвісти виділяють дієприслівник як форму дієслова. Такі мовознавці, як Кучеренко і Вихованець, відносять дієприслівник до прислівника, бо дієприслівник і прислівник –це незмінювані частини мови. Але такі вчені, як Кулик, Жовтобрюх, Горпинич вважають дієприслівник особливою формою дієслова.
Дієприслівник – це особлива незмінювана форма дієслова яка означає додаткову дію до головної дії, яка в реченні буває присудком.
Працюючи, сказавши.
- Повечерявши, я сіла писати курсову роботу (додаткова дія, бо основна дія- те, що я сіла вечеряти)
Дієприслівник як дієслівна форма має такі морфологічні ознаки:
· Категорія виду: доконаний (написавши, зробивши) і недоконаний вид (читаючи, пишучи)
· Категорія перехідності/неперехідності: перехідні (читаючи книгу, пишучи конспект), неперехідні (їдучи додому, летячи)
Дієприслівники зберігають значення перехідності/неперехідності дієслова, від якого вони творяться.
· Категорія стану. Дієприслівник зберігає станові ознаки особових дієслів: активний:читаючи, пишучи; зворотно-середній: помившись. За Жовтобрюхом в УМ лише 2 стани: активний і зворотно-середній, а форма пасивного стану не властива для УМ.
!!!Не можна сказати поле ореться трактором!!!!-це не правильно.
· Дієприслівники мають окремо часову форму, а окремо часове значення, які можуть співпадати і не співпадати.
- Я пишу сидячи (часова форма і часове значення співпадають)
- Я писала сидячи(часова форма теперішнього часу, а часове значення минулого часу)
- Я буду писати сидячи (часова форма тепер часу, а часове значення майб часу).
Коли брати до уваги часову форму, то дієприслівники тепер часу мають суфікси: «учи, ачи»:пишучи, читаючи, летячи, бачачи, а дієприслівники мин часу: суфікси «вши,ши»: написавши, зробивши, привізши
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 147 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Категорія часу дієслова. Творення часових форм. | | | Класифікація сполучників |