Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Недемократичні політичні режими

Читайте также:
  1. Воєнні та політичні передумови утворення Української гетьманської держави. Державницька концепція Б.Хмельницького.
  2. ГЕОПОЛІТИЧНІ ВІЗІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІЗМУ
  3. Зовнішньополітичні процеси
  4. Історичні та політичні обставини утворення Галицько-Волинської держави. Князь Роман Мстиславич.
  5. Охарактеризуйте процеси державотворення в незалежній Україні: політичні, економічні, культурні та міжнародні аспекти (з 1991 року до сьогодення).
  6. Підготовка та початок визвольної війни під проводом Б.Хмельницького. Воєнні події 1648 р. та їх суспільно-політичні наслідки.

ВСТУП

Якщо поняття "політична система" передає характер і специфіку функцій політичних інститутів стосовно інших суспільних систем у їх статичному вигляді, то поняття "політичний режим" розкриває способи й механізми формування та розподілу політичної влади у політичній системі, форми взаємозв'язків суб'єктів політичного процесу. Отже, поняття "політичний режим" стосується динамічного, або процесуального, аспекту політичної системи.

Поняття "політичний режим" розкриває не весь, а лише політико-владний зміст поняття "політична система". Наприклад, вимоги студентів до органів державної влади як політичне явище можна включити у зміст поняття "політична система". Однак, якщо аналізується характер відносин між студентами і державою з погляду суспільних впливів на владу, то за змістом вживається поняття "політичний режим".

Отже, поняття "політичний режим" висвітлює процесуальні аспекти інститутів політичної системи, взаємодію суб'єктів політичного процесу у структурі політичної системи; способи й механізми розподілу влади у політичному просторі; характер відносин між політико-владними і політико-невладними суб'єктами, а також між політичними і неполітичними інститутами.

Політичний режим розкриває характер відносин між державою і громадянами, вищими органами державної влади (главою держави, урядом, парламентом, вищими судовими органами), державою та органами регіонального і місцевого самоврядування, а у федеративних державах — між державою і суб'єктами федерації, державою і партіями; правлячими елітними групами й опозицією, виборчою системою і формою державного правління, партіями і групами тиску, ідеологічними та неідеологічними формами політичного процесу.

 

 

Недемократичні політичні режими

Щоб виявити природу політичного режиму, буває достатньо тих уявлень, які мають про нього навіть найменш обізнані люди: «... республіканське правління - це те, при якому верховна влада знаходиться в руках або всього народу або частини його; монархічне - при якому управляє одна людина, але за допомогою встановлених незмінних законів; тим часом як у деспотичному все поза всяких законів і правил рухається волею і свавіллям однієї особи».

Монархія (від грец. Monarchia - єдиновладдя) - це такий державний устрій, при якому управління державою знаходиться в руках однієї людини і по спадку залишається в одній родині. У спадкової монархії виключені ті суперечки і громадянські війни, які можуть виникнути при зміні престолу у виборній монархії, бо честолюбні могутні особи не можуть живити ніякої надії на трон. Монарх не в змозі безпосередньо здійснювати всю повноту влади і частково довіряє реалізацію окремих на них функцій державним чиновникам. Монархічна форма правління збереглася і понині, наприклад у Великобританії, Іспанії, Швеції, але тут влада монархії обмежена конституцією, законодавчі функції передані парламенту, а виконавчі - уряду.

У рабовласницьких і феодальних державах монархія виступала як необмежена деспотія. Гегель писав, що збоченням монархії є деспотизм, коли правитель здійснює управління державою за своїм уподобанням. При цьому Гегель підчеркує, що державний устрій залежить головним чином від характеру народу, від його вдач, ступеня освіченості, способу життя і чисельності.
Слід згадати також такий недемократичний режим, як олігархія (від грец. Oligarchia - влада небагатьох) - політичне й економічне панування, правління невеликої групи рабовласників, кріпосників, капіталістів, мілітаристської верхівки; фінансова олігархія - група найбільших капіталістів, які володіють промисловими і банківськими монополіями, фактично пануючих в економічному і політичному житті суспільства.

До недемократичним режимам відноситься і авторитарний (від лат. Autoritas - влада, вплив), що базується на антиправовій концепції та практиці владарювання. До історичних форм такого режиму відносяться азіатські деспотії, тиранічні режими давнини, абсолютистські режими середньовіччя, Нового часу, а також військово-поліцейські і фашистські режими. Такого роду режими іменуються також тоталітарними (від лат. Totalitas - цілісність, повнота). При тоталітарних режимах влада грунтується на однопартійній системи і всі пронизує, нав'язаної зверху ідеології. Це відноситься до культури, економіці, суспільному та особистому житті. Сам термін «тоталітаризм» ввів Б. Муссоліні для характеристики керованого ним руху та режиму.

 


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 44 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Тема 14. Становлення глобального менеджменту| Тоталітаризм: ознаки та види

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)