Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Технологічний процес складання машин

Характеристика зварювання та види зварних з'єднань | Термічні способи зварювання | Електроконтактне зварювання | Механічні способи зварювання | Паяння металів | Обробка металів різанням, точність обробки та шорсткість поверхні | Основні способи механічної обробки металів різанням | Автоматизовані системи механічної обробки металів різанням | Фізико-хімічні та інші способи обробки різанням | Антикорозійна обробка металевих виробів |


Читайте также:
  1. B) — інтегральна схема, яка виконує функції центрального процесора (ЦП) або спеціалізованого процесора.
  2. Ha вивченні рельєфу та рельєфотвірних процесів і прогнозуванні за ними структурних елементів, з якими можуть бути пов'язані поклади нафти і газу базуються:геоморфологічні
  3. I. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ. ОСОБЕННОСТИ ОРГАНИЗАЦИИ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОГО ПРОЦЕССА
  4. III. Ньютоновский мир-машина
  5. III. Образовательный процесс
  6. III. Образовательный процесс
  7. IV етап____1750—1764 рр._____Тимчасове уповільнення процесу російської експансії________________

Складання машин — це заключна стадія виробництва машин. Трудомісткість складальних робіт досягає 20—50 % загальної трудомісткості виготовлення машин. Від якості складання залежать експлуатаційні показники виробу, його надійність, роботоздатність і довговічність.

Складальне виробництво характеризується складністю і різноманітністю операцій, що виконуються, високою трудомісткістю та вартістю. Для зменшення ручної праці дуже важливо автоматизувати складальні роботи, а це можливо або за допомогою спеціальних складальних машин, або за допомогою промислових роботів.

Складання є послідовним сполученням деталей у складальні одиниці, механізми і машини. Виріб, залежно від його складності, може бути розчленований на кілька складальних одиниць. Будь-який процес складання містить такі стадії:

1. Підгонка і обробка деталей у складальні одиниці (характерна, як правило, для одиничного і дрібносерійного виробництва).

2. Попереднє складання — з'єднання окремих деталей у прості складальні одиниці і агрегати (механізми).

3. Загальне складання.

4. Регулювання та випробування виробу.

Технологічний процес складання розробляють для кожної стадії і оформляють у вигляді технологічних карт, схем, які є основною технологічною документацією.

При проектуванні технологічних процесів складання використовують креслення виробу, специфікацію деталей, технічні вимоги до готового виробу, обсяг виробничого завдання, терміни та умови виконання складальних робіт. Потім намічають основні етапи проектування складального процесу.

Залежно від обсягу випуску продукції застосовують складання стаціонарне та рухоме.

При стаціонарному складанні виріб повністю складається на одному місці (посту), до якого подаються всі деталі і складальні одиниці, виконує його одна бригада робітників. Цей метод використовується в одиничному та малосерійному виробництвах.

При рухомому складанні виріб, що складається, послідовно переміщується по робочих місцях, на яких виконуються певні складальні операції. Таке складання застосовується в масовому та багатосерійному виробництвах. Рухоме складання є поточним, тому поділяється на операції, що потребують однакового часу для їх виконання, що відповідає такту складання. При цьому переміщення виробу (рух конвеєра) може бути безперервним або періодичним. При безперервному складанні операції виконуються в процесі руху конвеєра, швидкість якого повинна забезпечувати виконання складальної операції на даному робочому місці і відповідати такту складання. При періодичному переміщенні складальна операція виконується під час зупинки конвеєра.

Умовами рухомого складання є повна взаємозамінність деталей, вузлів, необхідна кількість робітників, деталей, інструментів на місці праці.

Взаємозамінністю називають властивість однакових деталей, вузлів, агрегатів або інших складових машин, механізмів, обладнання та конструкцій заміняти один одного без будь-якої найменшої доробки, підбору або регулювання.

Важливим завданням складання є механізація операцій та автоматизація всього складального процесу.

Автоматичні складальні лінії використовують на автомобільних заводах, підприємствах радіотехнічної промисловості, точної механіки, сільськогосподарського машинобудування.

Останньою стадією складання машин є контроль і випробування виробів. Окремі вузли проходять контроль у процесі складання.

Існує вибірковий і обов'язковий контроль. Обов'язковому контролю підлягають відповідальні вузли. Випробування машин є перевіркою параметрів, які отримала машина в процесі виготовлення.

З метою перевірки роботи механізмів проводять випробування без навантаження. Для перевірки роботи машини в умовах експлуатацій проводять випробування з навантаженням. Машини спеціального призначення або дослідні зразки випробовують на продуктивність.

На основі результатів випробувань роблять висновки про якість виробу і виписують паспорт.


Контрольні запитання

1. В чому сутність обробки металів різанням?

2. Що розуміють під поняттями точність та шорсткість поверхонь?

3. Поясніть технологічні процеси основних способів механічної обробки металів різанням.

4. Які особливості технологічного процесу обробки різанням в автоматизованих системах?

5. Які технологічні особливості електрохімічної та електроерозійної механічної обробки?

6. В чому сутність ультразвукового способу різання?

7. Що таке корозія? Види корозії.

8. Які найпоширеніші способи антикорозійного захисту металів і сплавів?

9. Що називають термічною обробкою? Види термообробки.

10. Що називають хіміко-термічною обробкою? Їїї види.

11. У чому суть технологічного процесу складання?

12. Які особливості стаціонарного і рухомого складань?


Література

1. Деречин В.В. Системи технологій.— Одеса: Латстар, 2002. — 300 с.

2. Дубровин Ф.Е., Павленко В.В. Отраслевые технологии. — Одесса; Харь-ков, 1999.- 285с.

3. Дубровін Ф.Є., Павленко В.В. Системи технологій / За ред. д. е. н. проф. В.В. Деречина. — Одеса: Латстар, 2002. — 300 с.

4. Збожна О.М. Основи технології. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 486 с.

5. Никифоров В.М. Технологія металів і конструкційні матеріали. — К.: Вища шк., 1984. — 342 с.

6. Технологія конструкційних матеріалів: Підруч. / За ред. М.А. Сологуба. — 2-ге вид., — К.: Вища шк., 2002. — 372 с.


 

ЛЕКЦІЯ 19


Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 111 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Термічна обробка металевих виробів| Структура хімічної промисловості та фрагменти історії хімічних виробництв

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)