Читайте также:
|
У процесі виробництва деталей машин і металовиробів широко використовують термічну обробку (термообробку).
Термічною обробкою називають сукупність операцій теплової діїна матеріали і вироби з метою зміцнення структури, механічних і фізичних властивостей у необхідному напрямку.
Термообробку застосовують на різних стадіях виробництва. Вона може бути проміжною операцією, яка використовується для поліпшення обробки матеріалів тиском, різанням, або заключною операцією, що забезпечує необхідний комплекс фізичних, механічних та експлуатаційних якостей виробів.
В основі термічної обробки лежать фазові та структурні перетворення, які відбуваються в металах і сплавах у процесі нагрівання до визначених температур, витримування їх за цієї температури певний час та охолодження з визначеною швидкістю.
Вибір термічних режимів проводять, користуючись діаграмами стану сплавів.
Внаслідок термообробки вироби (заготовки або деталі) отримують певні пластичність, твердість, міцність, корозієстійкість та інші якості.
Залежно від режимів проведення розрізняють такі види термічної обробки: відпал, гартування, відпускання, старіння та обробку холодом.
Відпал — процес нагрівання виробів до визначеної температури, витримування певний час і повільного охолодження.
Відпал призначений для зміни форми і розмірів зерен кристалічної будови, усунення фізичної і хімічної неоднорідності, зняття внутрішніх напружень від попередніх обробок (прокатування, кування або лиття), зниження твердості, покращення умов для наступної обробки різанням.
Гартування — процес нагрівання виробів до визначеної температури, достатнього витримування і швидкого охолодження з метою фіксації високотемпературного стану і структури матеріалу, підвищення твердості.
Температура нагріву під гартування сталі вибирається залежно від вмісту в ній вуглецю.
Важливим моментом у процесі гартування є швидкість охолодження, яка визначає структуру матеріалу, що утворюється. Швидкість охолодження залежить від застосованого середовища, яким звичайно може бути вода, водні розчини солей і лугів або мінеральні мастила.
При гартуванні виробів виникають значні внутрішні напруження, деталі стають крихкими. Тому після гартування застосовують технологічну операцію — відпускання.
Відпускання — це процес нагрівання металу до температур нижчих від критичних, при яких починається перекристалізація витримування його при заданій температурі і охолодження на повітрі (іноді в мінеральному маслі або воді).
Відпускання пом'якшує дію гартування, знижує внутрішні напруження, зменшує твердість і крихкість, підвищує в'язкість, пластичність, пружність металу.
Старіння — вид термообробки, який використовують для релаксації (ослаблення) внутрішніх напруг.
Природне старіння — витримування на складі протягом тривалого часу в умовах дії змінних факторів — температури, вологості та інших.
Штучне старіння— нагрівання виробів в печах до 100—150 °С і охолодження разом з печами.
Обробка холодом — вид термообробки при від'ємних температурах (—60...—70 °С). Проводиться після гартування перед відпусканням (в разі необхідності) в середовищі твердої вуглекислоти (сухого льоду). Як наслідок вироби одержують стабільну структуру, розміри, деяке підвищення твердості та зносостійкості.
Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 62 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Антикорозійна обробка металевих виробів | | | Технологічний процес складання машин |