Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

IV. Історія єресі‑ІІ. У пошуках Абсолюту. Фауст‑мужчина і Фауст‑жінка

Дорожня мапа: розділ за розділом | VIII. Наша Славна Жірондистка: релігійна альтернатива в секулярну добу. Вступ до історії хамократії | І. «Одинокий мужчина» чи Велика Хвора? Культурна презентація героїні: тіло як текст | II. Міфологічна пригода жінки‑Орфея і любовний дискурс: конфлікт інтерпретацій 1 страница | II. Міфологічна пригода жінки‑Орфея і любовний дискурс: конфлікт інтерпретацій 2 страница | II. Міфологічна пригода жінки‑Орфея і любовний дискурс: конфлікт інтерпретацій 3 страница | II. Міфологічна пригода жінки‑Орфея і любовний дискурс: конфлікт інтерпретацій 4 страница | II. Міфологічна пригода жінки‑Орфея і любовний дискурс: конфлікт інтерпретацій 5 страница | II. Міфологічна пригода жінки‑Орфея і любовний дискурс: конфлікт інтерпретацій 6 страница | II. Міфологічна пригода жінки‑Орфея і любовний дискурс: конфлікт інтерпретацій 7 страница |


Читайте также:
  1. IV. Історія єресі–II. У пошуках абсолюту. Фауст‑мужчина і Фауст‑жінка 1 страница
  2. IV. Історія єресі–II. У пошуках абсолюту. Фауст‑мужчина і Фауст‑жінка 2 страница
  3. IV. Історія єресі–II. У пошуках абсолюту. Фауст‑мужчина і Фауст‑жінка 3 страница
  4. IV. Історія єресі–II. У пошуках абсолюту. Фауст‑мужчина і Фауст‑жінка 4 страница
  5. IV. Історія єресі–II. У пошуках абсолюту. Фауст‑мужчина і Фауст‑жінка 5 страница
  6. IV. Історія єресі–II. У пошуках абсолюту. Фауст‑мужчина і Фауст‑жінка 6 страница

 

Історія і свобода: до філософії гнозису 217–231

 

Про історичну адекватність релігій. – Історіософський песимізм Лесі Українки (і не тільки її…). – «Утопія в белетристиці» й поетичне візіонерство. З пророцьких технік: Леся Українка і Ямвліх. – «Прометеїзм» як альтернатива «релігії проґресу». Від Валентина до Геґеля. – Дух у земній історії: падіння Софії і «рідна неволя» – розшифровуємо «темні місця». – Любов і світила (еони): кредо стихійного гностика. – Для чого потрібне мистецтву memento mori? – 3 площини історії (Оксана) в простір міфа: рухаємось далі…

 

У пошуках українського Ґрааля 231–279

 

Чому «Лісова пісня» – «серце творчости Лесі Українки». «Поет з історією». Поняття гностичної містерії. – Трохи бібліографії: з дослідницьких інтуїцій. – «Природа» – не Мавка, а Лукаш! «Вульґарний Ерос» (Лукаш – Килина) і «високий Ерос» (Лукаш – Мавка). – І знову Платон: Афродіта Пандемос як руїнна сила, або Чому впала Троя. Кассандра і Мойсей. – Хто така Мавка? Духи і «стихіалі» (Д. Андрєєв): слухаємо Ваґнера! Шанс духа на просвітління в гностицизмі: Епінойя Світла – Amor – гнозис («слово»). Де ви, «пневматики»? – Помилка В. Петрова. – «Лісова пісня» і альбіґойська єресь: Кретьєн де Труа – Райнмар – Мавка (формула безсмертя). – «Я любила вік лицарства». За що? Проблема з першоджерелами. – Міннезінґери: беремо слід! – Лицарство як релігія‑в‑собі. Аналізуємо легенду про Ґрааль… – Український Парсіфаль – Лукаш. Орфічний мотив і духовне лицарство. Ніч у «Короля Рибалок». – Як лесезнавство у волинському лісі заблудило. – До діалектики міфа: «кластер» розростається. Від Килини до Ізольди Білорукої. – Лукаш і Мавка: його «гріх незнання» («формула Теодота») і її подвиг «психагога» (Amor як canoscenza трубадурів). – Три віки Лукаша. Доля і карма. – Мавка‑Психея: «очищення вогнем». «Молот відьом» і дещо про вогнепоклонство. – Історична аналогія: Майстер Екгарт про сестру Катрей. – Ласкаво просимо в пекло! – Про національне інфернальне. – Ніцше й Ґете. – Український Гадес. Т. Шевченко («Великий Льох») і Леся Українка (від «Оха‑чародія» до «Того, Що в Скалі Сидить»). – Спокуса Фауста і спокуса Мавки, або «Чоловіча цивілізація» Заходу і «жіноча єресь» Сходу. То що ж сказав Заратустра? – «Смерть до кінця» (Майстер Екгарт), або Мавка і гнозис: із пекла на світ, зі світу у Світло. «Грай же, коханий, благаю!»: фінал як орфічна містерія. – Що внукам Килини до тайн Діоніса? – Повертаючись до memento mori: «гностичну» гіпотезу доведено!

 

Лицареса Святого Духа: profession de foi 279–290

 

Лицарський міф Лесі Українки – не «вікно в Європу»! Гностицизм в Україні – богумильство (М. Драгоманов, І. Франко та інші). – Про переваги «літературно зораних епох». – Єретичка стихійна чи свідома? – «Символ віри» Лесі Українки. Виходимо на Гайне. – «Bergidylle»: антитринітаризм (три віки душі); синтез chevalerie і clergie; Святий Дух – ім'я платонівського Абсолюту. – «До історії релігії й філософії в Німеччині»: індо‑маніхейський характер християнської ідеї середньовіччя; Реформація як перемога юдео‑деїзму; романтизм як «повернення до середньовіччя». – Про принциповість, або Чому лицареса послідовніша за лицаря. Ґендер і походження. – Леся Українка – дитя аристократичної «контрреформації»?

 

V. Лицарі під заборолом: народники чи шляхта? (До генези української інтеліґенції)

 

Загублений гравець (з парадоксів колоніальної історіографії) 291–298

 

«А хіба у нас була своя шляхта?» – Трохи теорії: Е. Ґелнер. Від «культури локальних спільнот» (Кирило‑Мефодіївське братство й таємні ложі) до «загальної культури». Реабілітуємо братство тарасівців…

 

«Откуда это у них такое хлопоманство?» 298–325

 

Що таке народництво? – Російська версія, або Пригоди марксизму в Росії: від Михайловського до Леніна. – Українська версія: «весна народів» і «Книги битія українського народу». – «Погані правнуки»? «Превращение малорусской старшины в дворянство»: психоаналіз історичної травми. Українське обличчя декабристського бунту. – 3 доль «хуторної філософії», або Шляхта і Volksgeist (О. Шпенглер–П. Куліш–Олена Пчілка). – Дещо про користь станових привілеїв. – Так творився національний проект: від козацького «комітату» до «республіки духа». Воля і рівність. – «Лицарські сини»: українське селянство очима народників. – Два моральні кодекси – Антонович і Данте. Точка перетину: запорізьке козацтво і Мальтійський орден.

 

Культурне непорозуміння чи конфлікт тожсамостей? 326–342

 

Чи лицар для нас – слово іноземне? М. Попович (козацтво й magnificenza) – Ю. Іллєнко («Молитва про гетьмана Мазепу») – Ліна Костенко («Берестечко»)… – Козацтво і шляхта за В. Липинським. Роль шляхти на переломах історії: збереження тяглости. – Аристократична «контрреформація» і етика спадку. – Оцінка домодерних українських еліт у дворян і «різночинців»: «прихована війна». – Два національні проекти? Дещо про класову ненависть («Літературна Україна» проти «кровної аристократії»). – То що ж це значить – «Українка»?

 


Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 94 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
II. Міфологічна пригода жінки‑Орфея і любовний дискурс: конфлікт інтерпретацій| VII. Історія ордену: фінал. Герб лілеї. Notre Dame Dolorosa і її помста

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)