Основні критерії

1. Закони, регуляторні документи або наглядовий орган вимагають від банків наявності належної стратегії, методів та процедур управління операційним ризиком з метою виявлення, оцінки, розрахунку, моніторингу, повідомлення, контролю або пом'якшення операційного ризику. Наглядовий орган повинен переконатися, що стратегія, методи та процедури узгоджуються з профілем ризиків банку, його системною важливістю, позицією щодо ризиків та рівнем капіталу, а також що ними беруться до уваги ринкові та макроекономічні умови, і що стратегія, методи та процедури враховують різні важливі аспекти операційного ризику у сфері діяльності усього банку (також під час можливого підвищення операційних ризиків).

2. Наглядовий орган повинен вимагати від банків погодження та регулярної перевірки стратегії, методів та принципів управління операційним ризиком (у тому числі бажання банку брати на себе операційні ризики) Радою банку. Наглядовий орган має також вимагати від Ради банку забезпечення ефективного впровадження методів та процедур керівництвом банку.

3. Наглядовий орган повинен переконатися, що погоджена стратегія та найважливіші методи і процедури управління операційним ризиком ефективно впроваджуються керівництвом банку, а також що вони повністю інтегровані у загальні засади управління ризиками у банку.

4. Наглядовий орган повинен здійснювати перевірку якості та повноти охоплення планів виходу з кризових ситуацій та планів забезпечення безперервності діяльності з метою оцінки їхньої реалістичності у випадках реалізації сценаріїв значних порушень діяльності банку, які можуть негативно вплинути на його функціонування. При цьому наглядовий орган повинен переконатися, що банк керується принципом забезпечення безперервності діяльності та намагається звести до мінімуму збитки у випадках значних порушень у діяльності банку, у тому числі збитки, які можуть виникнути в наслідок порушень функціонування платіжних та розрахункових систем.

5. Наглядовий орган повинен переконатися, що банки мають належні методи та процедури у сфері інформаційних технологій для виявлення, оцінки, моніторингу та управління за технічними ризиками. Крім того наглядовий орган повинен переконатися, що банки мають належну та ефективну інформаційну інфраструктуру, яка дозволяє забезпечити дотримання поточних та майбутніх вимог до їхньої діяльності (як за звичайних умов, так і в стресових ситуаціях). Така інфраструктура має забезпечити стабільність, безпеку та доступність даних і систем, а також сприяти інтегрованому та комплексному управлінню ризиками.

6. Наглядовий орган повинен переконатися, що банки мають належні та ефективні інформаційні системи з метою:

a) здійснення моніторингу операційних ризиків;

b) збору та аналізу даних щодо операційних ризиків;

c) сприяння створенню належної процедури повідомлення Ради, Правління та працівників підрозділів банку, які здійснюють активне управління операційними ризиками

7. Наглядовий орган повинен вимагати від банків розробки належних механізмів повідомлення наглядовому органу про події, які можуть впливати на операційні банків у їхніх юрисдикціях.

8. Наглядовий орган повинен переконатися, що банки мають належні методи та процедури оцінки, управління та нагляду за операціями, для виконання яких були залучені треті особи. Програма управління ризиками, пов'язаними з делегуванням певних функцій третім особам, повинна включати:

a) проведення належної перевірки під час вибору постачальників послуг;

b) укладання чітко структурованих угод про делегування функцій;

c) здійснення управління та моніторингу ризиків, пов'язаних з угодами про делегування функцій;

d) забезпечення ефективного контролю;

e) розробку реалістичних планів на випадок настання непередбачуваних ситуацій.

Політика та процедури вимагають від банків передбачати укладання комплексних контрактів та/або угод про надання послуг, у тому числі чітко розмежовувати сфери відповідальності між зовнішнім постачальником послуг та банком.

Дата добавления: 2015-11-16