Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

ТУЙСÖ БÖРЙÖ СЬÖЛÖМ 4 страница

Жысь Егорлöн сизимöт висьт | Кин сэтшöм Селик? Анькытш шогöт. Арча Кима баитö кöккöт. Король гымалö и чарлалö. | Жысь Егорлöн кыкьямысöт висьт | Кыкпöвса праздник. Семён локтiс. Операция «Гöрд югöр». Сюримö налькö. Меднöй руббес разь добро? | Бур юöр. Неби «Паразитин». Весь эг кывзö Прокопсö. Менам лоас виль костюм. Шондiа тшакьяшыд | Жысь Егорлöн öкмысöт висьт | Кучиковöй вичку. Чугуйлöн бекöр. Адззисьлытöдз, Синяшор, адззисьлытöдз, Лапья! | МЕ ЫДЖЫТ НИ, МАМА | ТУЙСÖ БÖРЙÖ СЬÖЛÖМ 1 страница | ТУЙСÖ БÖРЙÖ СЬÖЛÖМ 2 страница |


Читайте также:
  1. 1 страница
  2. 1 страница
  3. 1 страница
  4. 1 страница
  5. 1 страница
  6. 1 страница
  7. 1 страница

— Тэ?! — тшöк мунiс Гоша. — Тэ лысьтiн сэтшöмсö керны, акань?

— А мый повны? Правдасö висьтавны — не гусясьны и не пируйтны.

— Мед ашын сiя эз вöв, — синбугыллесö бергöтлöмöн шуис Гоша. — Кылiн?

— Öшавны пондас сымда, мымда колö. Тэ тожö кылiн? Быдöс! А тэныт мый, Проня? — юалiс Сима, Гоша вылö видзöттöн, кöда дрöжитан киэзнас дыр эз вермы öзтыны папиросасö.

— Кывзы, Сима, — пондöтiс Проня. — Тэ былись мöдан дзугны менчим туйöс?

— Семинарияас? Дзугны... Не дзугны, Проня, а отсавны мöда. Вежöрт, тэ понда буржык жö. Ло мортöн, уджав, велöтчы.

— «Уджав», «велöтчы»... А ежели оз пет велöтчöмыс, а уджавнытö оз туй — шогала? Сэки мый керны?

— А винасö юны эм здоровьеыт? А турунсö аслыт верман керны?

Гоша сьöлыштiс öмсис окуроксö, тальччис сы вылö да нöитiс сапог нырнас.

— Кывзы, акань, — шуис сiя чöлöм бöрын. — Тэ, тыдалö, мывкыд юра, да оланыс кулак увтö абу на сюрлöмат. Висьтав-ко: Проняыс морт али не? Морт! Овнытö сылö колö али оз? Колö! А кытшöм миян отирлöн принцип? Морт мортлö вон да ёрт — вот кытшöм! Мöднёж шуны, ме отсала тэныт, тэ — меным. А кыдз петö? Тэ он отсав, а вöтян бы мортсö... Ветлы-ко ашын районас, висьтав, мед эз лэбтö шумсö комсомолас.

— Меным некöр кадсö каттьыны, — орöтiс Сима. — Кадыс öнi — золото.

— Кадыс — золото, кадыс — деньга, — öдззис лёбны Гоша и пондiс мыйкö кошшыны писис. — Эн пов, мийö вежтам. То сiя, деньгаыс, — Гоша треситiс кынымкö рубöн. — Мымда сувтас луныс, сымда и сетам.

— Öмöс мöдат тупкавны, да?! — горöтiс Сима да нетшкöвтчис стынланяс. Гоша бöр-бöр керсис — сэтшöм нёштöм вöлi чужöмыс Сималöн эта минутаö. Тöвныр кватитiс Гоша кырымись деньгасö, рознитiс стын пöлöнняс. Нывкасö пöдтiс ыджыт лöг. И Сима сулалiс стынник бердö кутчисьöмöн да поиктiс, ровно пичик, и эз адззы нiйö зубыт кыввесö, кöднöн позис бы шуны Гошаöс. А сiя кыскасис нёльподöн лудовка кузяс, тэрмасьöмöн турун сорнас öктiс деньгасö, бытьтö полiс, что сiйö кинкö вермас мырддьыны сылiсь.

Проня жöдзис местаас, видзчисис ёртсö и шы эз сет. Но вот Гоша казялiс öтiк руб ва гöпись и пондiс дзарьясьны, мыйöн бы судзöтны сiйö. Матын нем эз вöв сэтшöмыс и Гоша пöрччалiс öт коксö и кутiс деньгасö да дыркодь чышкис сiйö плащ бердас.

Проня чурс сьöвзис ёртысланьö и пондiс воправны-мунны гортланяс нятя улица шöрöт.

Сима сiдз и эз пырав тятюыс дынö, а лэдзчис бöр виль гортас.

Эта рытö Чукановвез керкуын быдöс вöлi вольк миськалöм-чышкöм, и жыррес шыннялöны, дзик зэр бöрын гожся видз. Кöть и öтöрас зэрис, кöть и керкуö чукöртчöма неетша отир, но не посöдзын, не жыррезын нятьтор он казяв. Ордчöн сувтöтöм кык пызан сайын пукалiсö Михей гозъя, Иван Лукич иньнас, Тасимлöн тёткаэз да дяддез, ортса деревняись очавоннэз. Гор бокын, важся аскерöм креслоын, пукалiс Олён баб — девяностогодся старуха. Сiя киас видзис малинаа ырöш и дугдывтöг висьтасис аслас кумалö, сэтшöм жö пöрись мортлö, аслас олан йылiсь. Уна басни чукöртчöма и Михейлöн да пöрись Чукановлöн, но нiя баитöны кыдз дипломаттэз, некöда öта-мöднысö оз костiалö, поперёк и кыв оз горöтчö. А механик татшкисьöм-пуксьöм челядь коласö и велöтö нiйö, кыдз колö уджавны, кыдз колö вундыны пöрöм сюэз. Тасим да Сима чурдöтöмась пеллез и кывзöны, только шочыника юавлöны, мый невежöртана.

Савельевна котрасьö одз да бöр, ваялö пызан вылас паннез, вилкаэз, рюмкаэз; сылö отсалö Мари сойыс, Тасимлöн медлюбöй тётка. Чепöссяс Сима местасис, мед отсавны стряпкаэзлö, а Савельевна лапкöтыштас сiйö пельпонöттяс, шуас:

— Ми асьным керамö, мун кывзы умнöй баснисö. Иван Лукич — золотöй морт.

Вот лöньсьыштiс шумыс керкуас, тыдалö, баитчисис ни. Сэк Савельевна петiс комсис горницаас да сьылöмöнмоз пондiс баитны:

— Локтö, дона гöссез, пешлö миянлiсь стряпнясö, сур-брагасö да гажöтö хозяинсö, нимлуна мортсö. А сыбöрын и асьным гажöтчыштам, не öммез, не чаркиэз ог пондö жалейтны, а бырасö, дак сьöкталам-вочам... Вешшö, донаэз, пызан саяс...

Дзуркнитiсö стуллэз, чуш-паш пондiсö ветлыны ботинкиэз, торскöтны сапоггез, бöра гардчис басни.

Пуксис и Тасим отир шöрö. Сылö и гажа, и не ас сьöртöттяс: первуись сiя эттшöм зыкас сюрис, да и Иван Лукичлöн иньыс, Клавдия Власовна, не öтiк год зонкасö велöтiс. Вот и пукалö зонкаыт дзик домйылын, вöрзьöтчыны оз лысьт. И виль йöрнöсыс не паок, зэлöтö, нырыштö дзик, и кузь киэсö оз тöд кытчö дзебны. А Михейöс он и тöд талун: нятьöсьмöм да вошшитчöм, кыдз мазутöсь трепич, комбинезон туйö сы вылын свиттялö веськыт сикöджа голубöй йöрнöс да лöзкодь вешьян, а сапоггес сiдз весöтöмöсь да волькöтöмöсь, что ныö, кыдз зеркалоö, позьö видзöтчыны. И чужöмыс талун дзик озъягöдок, рöмсялöм да томмöма, и только öмдорас рубецыс сё сэтшöм жö лöзгöрд да нёштöм. То сiя лэбтiс тыра рюмка, пондiс баитны:

— Быдмы, Миша, ме ыжда жö и мед тэ бердö некытшöм висян эз павкöтчы.

— Сiя тэсся ыджытжык ни, — шуö механик. — Тэ мыйкö сорласян талун.

— А тi эд дзугö менö, — öвтö кинас Михей. — Дак вот, быдмы, значит, уджав. И Савельевнатö эн обижайт.

— Да не свадьба эд талун, сiдз баитнытö, — поперегалö Михейöс мöдiк.

— Не свадьба... Лоас сiя эта керкуын. Вон жöникыс. Юамö и сы понда.

Тасим да Сима пантасисö синнэзнаныс. Нывка серöмтчис, а зонка öзйыштiс, сэсся пондiс гуддьыны черинянь. Но кынöм эз ни симав, и пукавны абу охота, и сiя чеччис пызан сайись да мунiс Сима дынö.

— Ветлам клубö, — корис зонка Симаöс. — Кöть кино видзöтамö.

Эта коста Мари сöстöм да небыт голосöн пондöтiс:

Не югыт шондi сiдз югдöтö керкуас...

Сы дынö öтлаасис вöснитик, силькöтчан голосок — Клавдия Власовналöн, и песня пондiс горавны гажöнжык:

Не тöлiсь вашöтö ойся пемытсö...

Сима кватитiс аккордеон, бöрйис проглассö, кокньöтiс, басöксьöтiс песнясö, отсалiс сьылiссеслö нуöтны сiйö одзлань. А песня сё ыждiс, вынсялiс, готов потолоксö лэбтыны. Тасим адззис, что керкуас дзескыт песняыслö, и осьтiс öшынсö: мед лэбзьöны басöк шыэс, дзик волькыт юссез, Сюзя дорö, паськыт ыбö, парма шöрö.

Мича зон пукалö веськыт лабичын,

Мича зон, да ой, Михайлушко,

Удав зон, да ой, Касьян пиян...

— Но и Мари тётка, — дивуйтчис песельница вылö Тасим. — Да и Симаыс вон кыдзи серöтö, быд кывсö петкöтö... Колö жö, а!

Не пистöг кыскалö ассис голоссö,

Не пöлян петкöтлö гажа проглассö —

Мича зон, да ой, Михайлушко

Виль тальянка видзö öлöдзас

Да лöсьöтлö чочком чуннесö-ö-ö.

Гармонист миян, да ой, Михайлушко,

Эн жалейт ассит гармоннятö,

Ноко, паськöт тэ тальянкатö,

Ноко, везöвт зэлыт меххетö,

Чож кадриль серöт миян понда-а-а.

Песня сьывсис, пондiсö жольöтны рюмкаэз да посуда, и Сима пуктiс аккордеонсö, мед мунны клубö. Но Мари пондöтiс виль песня, и нывка бöра öдззис орсны.

Розосвоыс локтас, гаж ваяс, Менö модзö да босьтас ас саяс, Сыкöт мийö öтлаасямö, Öтлаасямö да йитсямö, Гажа поз гöрдззыштам аслыным, Бур олан да керам позаным...

Öнi сьылiсö ни быдöнныс. Кин эз тöд кыввесö — нюжлалiс голоссö; кинлöн голосыс бырис — öмсö паськöтлiс, дзик чери, да макайтiс киэзнас. Нельки вукöй Олён баб и то мыйкö шамйис пиньтöм öмнас.

Песня бура горалiс и музыкатöг, сiйöн Сима дугдiс орсны да петiс Тасимкöт öтöрö.

Зэрны дугдöма ни, и незьдöм муыс, дзик суктöм нянь, сильöтö-ловзьö. Вöр сайсянь дзардö-гöрдöтö саясьöм шондi, мичöтö бордовöй рöмö деревняись саддэз да ны коласö дзебсисьöм керкуюррез. Кымöррез, дзик вирöсьмöм торк коколлез, чукöрöн-чукöрöн öшалiсö деревня весьтын, и нiйö шочыника югдöтлiс вöр сайись вирдалöмлöн югöр.

Рытыс вöлi гажтöм, повзьöтчан, но клуб оградаын, кыдззаинын, кытöн веж видзис зэр ваöн гывьялöм песок, йöктiсö том отир. Бокынжык, пöрись бадь увтын, шумитiс кодышкодь ватага. Мöдöра тырпа Гоша, топ заводитöм патефон, дугдывтöг сярзис. Зыка да дружнöй сералöм сьöртi позис вежöртны, что сiя мыйкö висьтасис öддьöн забавнöйö. Касса дынын сулалiсö кынымкö морт. Тасим сувтiс ны бöрö, а Сима нёджжалiс йöктiссесö да пöв синнас видзöтлiс бадьланьö. Гоша, конечно, юыштöма, и буржык бы вöлi не пантасьны сыкöт: сiя кодувьяс прокод вышитчö да желлясьö и нем понда вермас öбидитны кöть кинöс. Не ас пондас полiс Сима, а Чуканов понда. Гоша, да и Проняыс, сы вылö йирöны пиннезнысö. А кодувьяныс мужиккезлöн юрныс пустöй куд кодь: умныс пидзöссэзаныс лэдзчисьö, а сы местö чукöртчö майöв вын.

— Бур рыт, Сима, — кылiс нывка мичагора голос и бергöтчис эта шы вылö — одзас сулалiс Проня. — Ме эг мешайт тэныт? — юалiс сiя.

Проня тожö юыштöма — эта тöдчис сы дзузсялöм синнэз сьöртi, — но старайтчис не мыччавны юöмсö и вöлi ласков.

«Тöдö я оз я, что сылö армияö мунны чожа?» — думайтiс Сима да юалiс:

— Бöра взятка вайин? Кöть тысяча сет, оз отсав. Öткö, ме не сэтшöм, кыдз тэ думайтан, мöдкö, тэныт ковсяс мунны служитны.

— Сiдз, ковсяс мунны. Часöт тöдi — повестка вайöмась. Öнтай сы йылiсь эг тöд. А взяткасö ме эг мöд сетны.

— Бöбöтчан, Проня, — шуис Сима. — Деньгаыс тэнат. Гошалöн сiя оз öшшы.

— Деньгаыс менам, — эз суськись Проня. — Одзöсöн корис... Ме вот мый мöдi висьтавны, — Проня нёджжöвтiс öтмöдöрö. — Ештiн и кужин керны — молодец. Ошка дёка йöзсö. Но тöд: ежели бы эг радейт тэнö... — зонка эз висьтав, мый бы сэк керис, а вашкыштiс Сималö чужöмас: — Висьтав Чукановыслö, мед берегитчис.

— Повзьöтлан? — вешшыштiс сы дынiсь Сима.

— Ок, вежöрттöм!.. — видчис Проня. — Не ме, а мöдiккез повзьöтлöны.

— Гошаыс? — юалiс Сима. — Ог вежöрт, кыдз тэ лысьтiн «вузавны» — сiдз некö тiян моз баитöны? — ассит ёрттö.

— Лёль сiя, а не ёрт, — висьталiс Проня и мунiс кытчöкö пемытiнас.

Сима дынö сибöтчисö сылöн подружкаэс — Аннушка-корреспондент да Зина-модница — и öдззисö юасьны-висьтасьны том олöм йылiсь. Нывкаэз эзö казялö, кöр Тасим дынö локтiс Гоша, нуöтiс сiйö бокö да мыйкö пондiс баитны сылö. Вöлись сэк, кöр пондiс сильгыны звонок — корны отирöс киноö, — Сима кылiс йывтöм пожум увтiсь чирзöм и казялiс, кыдз пу бердiсь тойышсис Тасим и кыдз гатш-гатш таралiс туёк вылас Гоша. Сима котöртiс сэтчин. Гоша куйлiс му вылас и малалiс тшöкасö.

— Мый керат?! — горöтiс Сима. — Тасим, тэ эд сiдз вийны верман! — и мöдiс отсавны чеччыны Гошалö, но сiя вдруг туан моз чеччöвтiс кок йылас, и киас мелькнитiс отвёртка.

Ойкнитiс Сима, кутiс синнэсö киэзнас, мед не адззыны, мый öнi лоас, но кытшöмкö вын тшöктiс калькöтны киэсö чужöм бердсис, мед отсавны кыдзкö Тасимлö. Но отсавны эз ков: Гоша бöра поперегасис туёк вылас.

— Тыдалö, не быдöс песканнэз татöн, Гоша, эмöсь и ёршшез, — шуис кытшöмкö мужик, пожум дынö сибöтчикö. — Сет сылö, зонка, эшö ме понда.

— Дугдö, часöт жö дугдö! — горöтiс Сима. — Нето дружинниккезöс кора.

— Эн чирзы абусö, — лöгöнмоз шуис сiя жö мужикыс. — Етша эшö павкис.

Тасим эз понды баитны. Сiя кутiс Симаöс кипöлöттяс да нуöтiс гортланяс.

Нывка казялiс, кыдз куйлiсь Гоша дынö пу сайсянь чепöссис вуджöр. Этö вöлi Проня.

 

* * *

 

Юасьтöг-висьтасьтöг, кыдз гаж гöсь, бöра локтiс виль лун, мича лун. Сима талун, первуись страда коста, пöттöдз узис. Чеччис сiя, кöр жырыс вöлi тырöма ни шондi югöррезöн, да осьтiс асывланись öшынсö и пондiс видзöтны, кыдз балямош кошшö жабрей цветокись аслыс сёян. Тöння нятьрöма кымöррезлöн и след абу. Нiя лэбтiсьöмась вылö, лоöмась чочкомöсь, дзик матег быг, и öшалöны, оз и вöрзьöтчö, бытьтö дорöмöсь небо бердас. Öтiк сэтшöм кымöрок сайöвтöм шондiсö, но югöррез писькöтöны сiйö шучкöп и нюжöтчöны Сюзя дорись расокöдз. А муыс быдсöн мöдiк лоöма: рöмажыкöсь куйлöны видззез, гажöнжык видзöтчö расок, а деревняись кыдззез, рябинаэз да яблоняэз дзик лоöмась читкыляжыкöсь. Зэр бöрын гöгöр вильмöм, басöксялöм, и гажöтö син. И Сималöн сьöлöм вылас долыт, ровно зыртыштöмась сылiсь тöння гажтöмсö да шогсö, кöдö керис Гоша.

Ыджыт туйö петiс Сима, и вот часöт, кöр казялiс ни, что сьöкыт лоас туйыс, немымда полöмыс абу. Да кытшöм полöм, кöр сыкöт ордчöн уна отир мунöны. И Тасимыс. Тасим... Нывкалöн валькыта шардö сьöлöмыс этö нимсö шуикö. Кöдкоста ештiс пырны сы сьöлöмö эта сьöдсинкыма зонкаыс? Может сэк, кöр нывкаыслö козьналiс ассис рисунок — Сималiсь портрет? Али сёрöнжык, кöр сёр рытнас панталiс сiйö Сюзя дорын да вайöтiс гортас? Сэк я, не я, но Тасим быдсöн пырис-сунгисис сы уджö, сы оланö. Öнi нылö прокод тшöтш оськавны олан туй кузя, сiя туй кузя, кöдö бöрйисö нылöн сьöлöммезныс. Öнi нылö тшöтш уджавны, велöтчыны. И летны-вотны оланiсь важсö да умöльсö, кыдз петшöрöс, вужсорнас. А сы местö садитны мыйкö мичаö, сöдзö, мед эта мичаыс вöрзьöтiс ас гажнас мöдiк сьöлöммез, мед содтiс отирлö вын да öд.


 

ВИСЬТТЭЗ

ПЫТШКÖС:

 

Астыркинлöн ар 1965 (< Тырдоз. К.,1977)

Бикерись 1967 (< Тырдоз. К.,1977)

Бондялöн шогöт (< Парма. К.,1962)

Виль нянь-сов (< Виль нянь-сов. К.,1963)

Гажа Библия (< По ленинскому пути, 1964, №132)

Дзуток (< Чайдöм ув. К.,1960)

Дявпу (< Тырдоз. К.,1977)

Жугдöм крест 1958 (< Чайдöм ув. К.,1960)

Иньва дорись зон 1964 (< Иньва. К.,1966, вар. 1964: Тырдоз)

Каляннэз (< Томмезлöн рыт. К.,1965)

Каньыс висьталö гöсьöс (< Тырдоз. К.,1977)

Кин эд мый радейтö (< Иньва. К.,1968)

Косинка (< Иньва. К.,1961; вар.1992: Кымöрыс мунiс гымавтöг)

Кöр оз шед чери (< Лöз йöрнöс. К.,1992; вар. 1958: Кык дед)

Кульгозъя (< Тырдоз. К.,1977)

Кык дед (< Гажа рыттэз. К.,1958; вар. 1992: Кöр оз шед чери)

Кыкись чужлöм (< Лöз йöрнöс. К.,1992)

Кымöрыс мунiс гымавтöг (< Лöз йöрнöс. К.,1992; вар.1961: Косинка)

Медбур лекарство (< Иньва. К.,1964)

Милёв да Ярашко 1964 (< Тырдоз. К.,1977)

Мича шондi (< Иньва. К.,1965)

Морт чужис (< Виль нянь-сов. К.,1963)

Мортыс быдöс вермö (< Тырдоз. К.,1977)

Мыля? (< Иньва, 1992)

Оз вермы шондiыс кусны (< Гажа рыттэз, 1969)

Öграв-öграв! 1961 (< Виль нянь-сов. К.,1963)

Палатаын ыджыт лун (< Тырдоз. К.,1977)

Победа лунö (< Иньва, 1992)

Правдаыс öтiк 1971 (< Тырдоз. К.,1977)

Сеникалöн висьтасьöм (< Иньва. К.,1964)

Сёрьягöд (< Тырдоз. К.,1977)

Сiйö позьö (< Иньва. К.,1968)

Солдат бертiс (< Иньва. К.,1966)

Счастье понда (< Чайдöм ув. К.,1960)

Сылöн олан вуж (< Веж ыб. К.,1960)

Тöвчик (< Иньва. К.,1987)

Тырдоз (< Тырдоз. К.,1977; вар. 1966: Иньва дорись зон)

Тэкерко (< Гора му. К., 1963)

Чайдöм ув (< Чайдöм ув. К.,1960)

Черива понда куимдас кольть (< Лöз йöрнöс. К.,1992; вар. 1967: Эн казьты лёк кылöн)

Шогöт вужыс юрын олö (< Иньва. К.,1964)

Эн казьты лёк кылöн (< Иньва. К.,1967; вар.1992: Черива понда куимдас кольть)

Юкмöс дорын (< Иньва, 1992)

Юсиньöй (< Иньва, 1992)


 


Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 40 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ТУЙСÖ БÖРЙÖ СЬÖЛÖМ 3 страница| ОЗ ВЕРМЫ ШОНДIЫС КУСНЫ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.021 сек.)