Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Соціальний простір



Читайте также:
  1. Правовий і соціальний захист посадових осіб митних органів
  2. Соціальне партнерство в охороні праці. Соціальне партнерство як принцип законодавчого та нормативно-правового забезпечення охорони праці. Соціальний діалог в Європейському Союзі.
  3. Соціальний діалог
  4. Соціальний статус та соціальна роль особистості

 

Соціальний простір і час на відміну від реальних просторово-часових характеристик визначає норми того, де і коли ми маємо знаходитись залежно від інших людей. Утворилась навіть ціла науково-прикладна галузь – проксеміка, яка вивчає це явище.

Проксеміка (від англ. рroximity ‘близкість’) – спеціальна галузь соціальної психології, міжкультурної комунікації, паралінгвістики, інших суміжних наук, яка вивчає норми та особливості просторової і тимчасової організації спілкування.

Засновником проксеміки, як і міжкультурної комунікації в цілому вважається Е. Холл, який назвав проксеміку «просторовою психологією». Цікаво, що спочатку вчений досліджував природні форми просторової організації спілкування у тварин. Ми вже згадували про те, що в царині тварин існує чітка ієрархія, що виражається, крім усього іншого, й місцем знаходження на території, яке тварини обирають залежно від свого рангу в стаді.

Як це не гірко усвідомлювати, але соціальний ранг людей теж так чи інакше позначається на їхньому соціальному просторі. Це видно з розташування присутніх на будь-яких офіційних заходах, де місця розподіляються залежно від відстані до керівництва та поважних осіб. Нічого не поробиш: авторитет – явище соціальне, а не індивідуальне.

У разі людської комунікації Е.Холл визначив загальні норми наближення людини до партнера по спілкуванню, властиві американській культурі. Тут виділяються такі відстані, або зони спілкування: 1) інтимна відстань (спілкування близьких людей - 0-45 см; 2) особистісна (персональна) відстань (спілкування із незнайомими) - 45-120 см; 3) соціальна відстань (офіційне спілкування) -120-400 см; 4) публічна відстань (виступ перед аудиторією) - 400 -750 см. Кожна із зазначених зон не тільки відповідає особливим ситуаціям спілкування, а визначає психологічно релевантні та етично прийнятні відстані між людьми.

Друга зона, за американськими мірками, визначає етично прийнятну відстань між співрозмовниками у звичайній, а не тісній (інтимній) обстановці. Неважко помітити, що вона значно більше, ніж у нас: в нашій культурі спілкуються на ближчій, ніж 45-120 см., відстані один від одного. Тому інколи наші студенти, яким доводиться навчатися у американських викладачів, не можуть зрозуміти, чому це американці «відскакують» від студентів і намагаються сісти або бути подалі від них.

А от уривок з розповіді одного з учасників міжнародної економічної конференції, який спостерігав бесіду американця і японця:

 

Нещодавно на конференції я помітив, що коли зустрічалися і розмовляли два американці, вони стояли один від одного на відстані 90 см і зберігали цю дистанцію протягом усієї розмови.Коли ж розмовляли японець і американець, то вони повільно почали пересуватися по кімнаті. Американець постійно відходив від японця, а японець постійно підходив, наближаючись до нього. Тим самим кожний з них намагався пристосуватися до звичного та зручного для себе простору спілкування. Японець, чия інтимна зона складає 25 см, постійно робив крок уперед, щоб звузити простір. При цьому він втручався в інтимну зону американця, змушуючи його відступати на крок назад, щоб розширити свій зональний простір. Відеозапис цього епізоду, відтворений із прискоренням, складає враження, що обоє вони танцюють по конференц-залі, і японець веде свого партнера. Стає зрозумілим, чому при бізнесах-переговорах азіати й американці поглядають один на одного з деякою підозрою. Американці вважають, що азіати "фамільярні" і надмірно "давлять", азіати ж вважають, що американці "холодні і занадто офіційні.

 

Незнання або нехтування прийнятими в кожній культурі нормами соціального простору є просто обов’язковими, як і дотримання усіх інших кодів невербаліки в умовах між культурного спілкування. В деяких африканських племенах вас можуть і вбити, якщо ви наблизитесь до вождя ближче, ніж це дозволено. Так само їм зовсім може не сподобатись ваша протягнута для привітання рука, відверто прямий погляд, запах одеколону та багато чого іншого.

Тож, засоби невербальної комунікації є дуже тонким інструментом спілкування і обміну інформацією. Невербальні коди разом з мовними та іншими складниками національних культур слугують індикаторами міжкультурних стилів комунікації, знання яких також є кроком до успіху у встановленні міжнародних та міжнаціональних контактів.

 

 

.

:


 

 


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 92 | Нарушение авторских прав






mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)