Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Педагогіка як мистецтво виховання

Лабораторне заняття №5 | Суспільне значення навчання рідною мовою | Дидактична система К.Д.Ушинського | Принципи навчання | Урок як основна форма організації навчального процесу |


Читайте также:
  1. Вальдорфська педагогіка.
  2. Вплив народних традицій на виховання почуттів та різних якостей особистості.
  3. Зарубіжна експериментальна педагогіка кінця ХІХ – початку ХХ століття.
  4. Культура та мистецтво (бібліотеки, фільмотеки, будинки культури, клуби, будинки художнього виховання дітей, кіноте­атри тощо).
  5. Мистецтво педагогічного спілкування
  6. Мистецтво. Стосовно початку художнього, мистецького ос­воєння світу людиною в палеоліті дослідники висловлюють кілька гіпотез.

Творча, ініціативна практична діяльність учителя, побудована на основі знання законів розвитку людини як предмета цієї діяльності. Саме з цієї точки зору педагогіка – „мистецтво найбільш широке, складне, найбільш високе і найбільш необхідне з усіх мистецтв”.

Учитель не може бути автоматичним виконавцем вимог офіційної рецептурної педагогіки, її „статутів” та „розпоряджень”. Він повинен бути творцем, художником своєї справи.

Виховання: Цілеспрямований організований процес формування всебічно розвиненої гармонійної особистості. Приготування до самовиховання, і якщо воно було справжнім, то самовиховання буде продовжуватися все життя.

Завдання:

- найпершим завданням виховання є підготовка людини до життя: „Саме виховання, якщо воно бажає щастя людині, повинно виховувати її не для щастя, а приготовляти до праці, життя”;

- моральне виховання як провідний напрям формування особистості:”Ми сміливо висловлюємо переконання, що у впливі моральному полягає головне завдання виховання, значно більш важливе, ніж розвиток розуму взагалі, наповнення голови пізнаннями і роз’яснення кожному його особистих інтересів”;

- виховання релігійного почуття, що відповідає духовній традиції народу;

- виховання твердої волі і характеру шляхом формування серйозного ставлення до праці та навчання;

- виховання патріотизму: „Як нема людини без любові до себе, так нема людини без любові до батьківщини, і ця любов надає вихованню вірний ключ до серця людини і могутню опору для боротьби з її дурними природними, особистими, сімейними і родовими нахилами”;

- виховання поваги до праці: „Виховання повинно постійно турбуватися, щоб, з одного боку, відкрити вихованцю можливість знайти собі корисну працю у світі, а з другого - сформувати у нього невтомну спрагу праці”;

- виховання гуманізму: „Виховання повинне просвітити свідомість людини, щоб перед очима її лежала ясна дорога добра”. Прагнення до творіння добра базується на релігійних почуттях, які слід виховувати у дитини;

- виховання художньо-естетичних почуттів: „Істина, якою б величною вона не була, без художньої форми не здійснить повного впливу”;

- • єдність завдань морального, розумового та фізичного виховання у формуванні цілісної особистості, в основу якої покладена єдність цільової основи та принципів здійснення процесу виховання, якими є народність та природовідповідність.


Дата добавления: 2015-07-12; просмотров: 79 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Тематика рефератів| Принцип народності виховання

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)