Схема 3. Проби з п'яти пунктів

Відібрані точкові проби після встановлення їхньої однорідності з'єднують в об'єднану пробу. В об'єднаній пробі міститься, як пра­вило, більше насіння, ніж необхідно для середньої проби. Так, якщо у кожній точці відібрано приблизно по 150 г зерна, то об'єднана проба становитиме більше 2 кг, середня ж — повинна бути 1 кг. Для виділення середньої проби можна застосовувати спеціальні прилади — дільники. Але частіше середню пробу виділяють вручну методом квартування (навхрестного ділення). Для цього насіння об'єднаної проби висипають на гладеньку поверхню, ретельно перемішують двома планками й розрівнюють у вигляді квадрата товщиною шару до 1,5 см для дрібнонасінних культур і не більше 5 см — для крупнонасінних, а потім ділять за діагоналями на чотири трикутники. Насіння двох протилежних трикутників об'єднують у середню пробу.

Готуючи насіння для аналізу в держнасінінспекцїї, виділяють три середні проби:

• першу (одна з двох пар трикутників) вміщують у чистий тка­нинний мішечок, куди кладуть етикетку з характеристикою партії; мішечок зав'язують шпагатом, кінці його пломбують, опечатують або заклеюють папером з підписом особи, яка відібрала пробу, і приклеюють зовнішню етикетку. Вона призначається для визна­чення чистоти, схожості, життєздатності, маси 1000 зерен;

• другу (один з двох залишкових трикутників) кладуть у чистий скляний посуд або поліетиленовий мішечок, герметизують і етикеткують. Вона призначена для визначення вологості й заселе­ності насіння шкідниками;

• третю (останній трикутник) кладуть у паперовий пакет, ви­користовуючи для аналізу на зараженість хворобами.

При внутрішньогосподарському контролі обмежуються відбиран­ням двох середніх проб (визначення частоти, схожості, життєздатно­сті, маси 1000 зерен, вологості й заселеності шкідниками), а якщо до аналізу приступають негайно — лише однією першою пробою.

Визначення чистоти та відходу

Аналіз проводять на двох паралельних наважках, які виділяють з середньої проби. Розміри (маса) наважок для аналізів внутріш­ньогосподарського контролю представлені у табл. 7.

Таблиця 7. Розміри наважок для аналізу чистоти і відходу

Культура	Маса наважки, г
Кукурудза, горох, квасоля, нут, чина 200 Люцерна, буркун, райграс, житняк, пирій безкореневищний 4 Просо, сорго, сорго-суданкові гібриди, еспарцет 20 Пшениця, жито, овес, тритикале, рис, гречка 50 Соняшник, соя 100 Тимофіївка лучна, грястиця збірна, лисохвіст 1

Наважки повинні пропорційно містити всі ті домішки, що є в середній пробі. Для цього середню пробу висипають на гладеньку поверхню, ретельно перемішують насіння і проводять органолеп­тичну оцінку його стану за кольором, блиском, запахом, наявніс­тю цвілі й іншими ознаками. Часто такий огляд дає дуже багато для орієнтовної оцінки якості насіння. Якщо при огляді виявлено великі сторонні домішки — грудочки землі, камінці тощо, що не можуть рівномірно розподілитись у пробі, їх виділяють, зважують І обчислюють вміст у відсотках до маси середньої проби. Потім одержаний результат додають до відходу, який обчислюють за ре­зультатами аналізу наважок.

Рештки розрівнюють у вигляді прямокутника (шаром не товщим 1 см) й відбирають 16 виїмок у шаховому порядку для однієї наважки; для другої наважки виїмки беруть у- проміжках між пер­шими (схема 4).

О Х О Х О Х О Х

Х О Х О Х О Х О

О Х О Х О Х О Х

Х О Х О Х О Х О

Дата добавления: 2015-10-21