Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Соціалізація: сутність, фази, рівні, стадії та етапи. Агенти соціалізації.

Читайте также:
  1. Гіпотези в соціологічному дослідженні: сутність, правила висування та перевірки
  2. Глобалізація як соц.феномен:сутність,етапи,характерні ознаки
  3. Класифікація, функції, структура та стадії протікання соціальних конфліктів.
  4. Поняття колективу, його ознаки, структура, види, функції і принципи. Стадії розвитку учнівського колективу за А. Макаренком.
  5. Соціальна організація: сутність, структура і типологія. Управління організаціями. Бюрократіями.
  6. Способи і стадії капітального будівництва

Соціалізація являє собою процес становлення особистості, поступове засвоєння нею вимог суспільства, придбання соціально значимих характеристик свідомості і поведінки, які регулюють її взаємини із суспільством. Соціалізації особистості активного засвоєння ним соціального досвіду, соціальних ролей, норм, цінностей, необхідних для успішної життєдіяльності в даному суспільстві. У процесі соціалізації в людини формуються соціальні якості, знання, вміння, відповідні навички, що дає їй змогу стати дієздатним учасником соціальних відносин. Соціалізація відбувається як за умов стихійного впливу на особистість різних обставин життя, так і за умов цілеспрямованого формування особистості. Процес соціалізації безперервний і триває протягом усього життя людини. Навколишній світ змінюється, вимагаючи відповідних змін і від нас. Людська сутність не висікається навічно з граніту, вона не може в дитинстві остаточно сформуватися так, щоб більше вже не мінятися. Людина - істота соціальна. Однак жодна людина не народжується готовим членом суспільства. Інтеграція індивіда в суспільство - тривалий і складний процес.Він включає в себе засвоєння соціальних норм і цінностей, а також процес освоєння ролей.

Процес соціалізації особистості складається з трьох фаз. У першій відбувається адаптація індивіда, тобто освоюючи різні соціальні норми і цінності, він повинен навчитися бути як усі, уподібнитися всім, «загубити» на якийсь час свою особистість. Друга фаза характеризується прагненням індивіда до максимальної персоціалізаціі, впливу на людей, самоактуалізації. І лише в третій фазі, при сприятливому результаті, відбувається інтеграція індивіда в групу, коли він представлений в інших своїми особливостями, а в оточуючих його людей є потреба прийняти, схвалити і культивувати лише ті його індивідуальні властивості, які їм імпонують, відповідають їх цінностей, сприяють загальному успіху і т. д. Будь-яка затримка на першій фазі або гіпертрофованість другої фази може привести до порушення процесу соціалізації і його негативних наслідків. Вдалою вважається така соціалізація, коли особистість вміє захистити і утвердити свою індивідуальність і при цьому інтегрована в соціальну групу. Проте важливо враховувати той факт, що особистість протягом свого життя входить у різні соціальні групи і, отже, багато разів проходить всі три фази соціалізації. Однак в одних групах вона може адаптуватися та інтегруватися, а в інших - ні, в одних соціальних групах її індивідуальні якості цінуються, а в інших - ні. Крім того, і самі соціальні групи і особистість постійно змінюються.
Соціалізація включає в себе різні етапи, стадії. У сучасній соціології це питання вирішується неоднозначно. Одні вчені виділяють три стадії: дотрудовую, трудову та послетрудовую. Інші поділяють цей процес на два етапи: «первинну соціалізацію» (від народження до зрілої особистості) і «вторинну соціалізацію», пов'язану з перебудовою особистості в період її соціальної зрілості. • об'єктивну (соціально-економічну), в результаті якої людина обіймає певну позицію, положення в структурі спільноти; • функціональну, що обумовлює виконання людиною певних функцій, ролей;• нормативну, що визначає готовність людини діяти певним чином для досягнення власних цілей, узгоджених з цілями діяльності спільноти; • міжособистісну, що визначає ставлення оточення до індивіда, оцінку його взаємодії з ним

Агенти соціалізації — це люди та установи, діючі соціальні суб'єкти, за допомогою яких людина соціалізується завдяки процесам навчання, комунікації, прилучення до культури. Соціалізація, що відбувається у дитинстві, називається первинною соціалізацією, подальший процес засвоєння нових ролей, цінностей, знань, досвіду на кожному життєвому етапі. називається вторинною соціалізацією (ресоціалізацією).


Дата добавления: 2015-10-16; просмотров: 754 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Зародження і розвиток соціального знання в Україні від княжої доби до початку 19 ст. | Соц.дії,зв’язки і взаєм.як основа сусп.життя | Глобалізація як соц.феномен:сутність,етапи,характерні ознаки | Соціальні спільноти, їх тпологія і характерні риси. | Малі соціальні групи їх типологія. Референтна група. | Інституціалізація. Соціальні інститути. | Соціальна організація: сутність, структура і типологія. Управління організаціями. Бюрократіями. | Соціальна структура суспільства, її осовні елементи та види | Поняття, структура і функції культури. | Девіантна поведінка: поняття, види, причини,шляхи подолання. Молодіжна девіантність. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Основні соціологічні концепції особистості, їх характеристика.| Соціальна девіація: сутність і типологія.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)