Якісний аналіз

Змагання — тип поведінки, за якого у конфлікті максимально враховуються і задовольняються власні інтереси і мінімально — інтереси опонента. Зміст такої поведінки можна охарактеризувати за допомогою приказок: «Сильний завжди правий», «Переможців не судять», а результат поведінки описати формулою «перемога — поразка» (власна перемога — поразка опонента). Оскільки у досліджуваної найвищі показники саме по цій шкалі (11 балів), то її можна охарактеризувати, як особу, яка використовує конфлікти як засіб самоствердження, а кожна наступна «перемога» - додатковий плюс до її самооцінки. А так як досліджувана, працюючи учителем, використовувала авторитарний стиль викладання, можна зробити припущення, що вона не звикла поступатися, тому змагання для неї є своєрідним самовираженням.

Пристосування – це стратегія за використання якої людина нівелює власні інтереси задля інших. Ця стратегія може використовуватися у ситуації знецінення людиною джерела конфлікту, або в умовах коли людина реально суперничати не може. За цим показником у досліджуваної 6 балів (з 9 можливих), тобто це досить високий показник. З огляду на це можна припустити, що досліджувана в конфліктних ситуаціях, попри суперництво, здатна вислухати думку опонента, але при цьому на противагу їй знайде власний аргумент і буде намагатися довести, що її думка є найоптимальнішим рішенням. Для досліджуваної не настільки є важливою причина конфлікту, як вираження власної точки зору відносно ситуації, що склалася. Особливістю є те, що досліджувана не може визнати своєї неправоти (бо для неї це своєрідна поразка), тому може плавно почати висловлювати протилежну думку.

Відхід від конфлікту, або намагання його не помітити — це такий тин поведінки, коли у конфлікті мінімально враховуються як власні інтереси, так і опонента. За такого типу поведінки на проблему просто не звертають уваги, вважають, що вона зникне сама по собі. Відтак жодна зі сторін нічого не отримує, а результат поведінки описується формулою «поразка — поразка» (власна поразка — поразка опонента). За цим показником 4 бали, тобто така поведінка не є для неї характерною. Її можна охарактеризувати як своєрідну хитрість.

Причинами такої поведінки досліджуваної в конфлікті можуть бути:

• усвідомлення відсутності необхідних ресурсів для отримання «перемоги» над опонентом;

• якесь особливе ставлення до опонента;

• намагання виграти час для «перегрупування сил» і наступної перемоги;

• індивідуально-психологічні особливості учасників конфлікту (несхильність до жорстких форм поведінки, лагідний характер, низький рівень домагань тощо).

За показником «Компроміс» у досліджуваної 3 бали. Її поведінку можна охарактеризувати так: досліджувана забезпечує часткове задоволення у конфлікті і власних інтересів, й інтересів опонента, що досягається за такої умови: «Я поступлюся тобі в чомусь, а ти мені — в іншому», а результат поведінки описується формулою «поразка — поразка» (частково власна поразка — частково поразка опонента), бо повністю не задовольняються інтереси жодного з опонентів.

Співробітництво — тип поведінки, який є найменш характерним для досліджуваної (2 бали). Він забезпечує максимальне задоволення в конфлікті власних інтересів та інтересів опонента, а результат поведінки визначає формула «перемога — перемога» (власна перемога — перемога опонента), а для досліджуваної важливою є її власна перемога.

Дата добавления: 2015-10-16