Сцена восьма. Входить Клотальдо, який спочатку зупиняється за завісою.

Входить Клотальдо, який спочатку зупиняється за завісою.

Клотальдо (убік)

Я Сехисмундо погамую вдачу,

Бо ж виховав його... Та що я бачу!

Росаура

Схилюсь перед тобою

І відповім тобі я тишиною, -

Коли тріпоче серце з хвилювання,

Говорить краще за слова мовчання.

Сехисмундо

Ти не повинна так піти, стривай-но!

Чому ти хочеш залишить негайно

Мене в пітьмі відчаю?

Росаура

Про дозвіл вашу світлість я прохаю.

Сехисмундо

Йдучи так самовільно,

Його не просиш, а береш насильно.

Росаура

Ти не даєш його, тож мушу взяти.

Сехисмундо

Я ґречним був, та можу й грубим стати,

Твій опір і стремління -

Це злюча трута для мого терпіння.

Росаура

Але, коли ця трута

Жорстокістю і злом, їдка і люта,

Терпіння подолає, -

Вона моїх чеснот не захитає.

Сехисмундо

Я довести беруся

Те, що краси твоєї не боюся,

Мені ж не перепона

В змаганні й неможливе; я з балкона

Сьогодні викинув того, хто спорив

Зі мною без докорів;

І, щоб підтвердить це за мить єдину,

Я у вікно твій гонор з честю кину.

Клотальдо (убік)

Його спинити треба.

Що маю я робить, коли, о небо,

Через підступність злую

Сьогодні вдруге честю ризикую?

Росаура

Немарно, як стихію,

Зірки твою вістили тиранію

Для нас і королівства, -

Страхіття, злодіяння, зради, вбивства.

Що візьмеш від людини,

В якої людського - ім’я єдине,

Яка - лиха, безжальна,

Жорстока, тиранічна і брутальна,

Породжена між звірів?

Сехисмундо

Ти знай, з тобою я не лицемірив,

Був ґречним і ні разу

Не сподівався на таку образу;

Якщо ж про це я говорив, заклятий,

Ти мусиш, бачить Бог, усе сказати.

Гей, нас одних зоставте й цю ж хвилину

Там двері зачиніть!

Кларін і слуги виходять

Росаура (убік)

Я тут загину.

(До Сехисмундо)

Зваж...

Сехисмундо

Ти - перед тираном,

І вже не візьмеш знов мене обманом.

Клотальдо (убік)

Яка нестримна сила!

Заваджу їй, хоча б і смерть скосила.

(До Сехисмундо)

Сеньйоре, це ж не диво...

(Виходить наперед)

Сехисмундо

Ти вдруге вже довів мене до гніву,

Старий безумцю вбогий.

Ти не зважаєш на мій гнів ні трохи?

Як ти сюди потрапив?

Клотальдо

Я голос чув, що грізно мене квапив

Таке тобі сказати:

Розважним будь, як хочеш панувати;

Не будь жорстоким, ставши до правління, -

Можливо, все це тільки сновидіння.

Сехисмундо

Мій гнів ти викликаєш,

Коли в мені знов сумнів оживляєш.

Я вб’ю тебе й побачу

Це сон чи дійсність.

Сехисмундо виймає шпагу; Клотальдо притримує її і стає на коліна.

Клотальдо

Вірю я в удачу,

Триматимусь щосили.

Сехисмундо

Зніми зі шпаги руку, знахабнілий.

Клотальдо

Ні, буду я чекати,

Поки прийдуть тебе угамувати,

І не пущу.

Росаура

О небо!

Сехисмундо

Пустиш, знаю,

Безумцю, враже, варваре, гультяю,

Чи власною рукою

(Борються)

Тебе я тут навіки упокою.

Росаура

Сюди скоріше, люди,

Клотальдо убивають!

(Виходить)

Дата добавления: 2015-10-16