Тестування

Мозковий штурм

Мозковий штурм - це метод групового обговорення проблеми з метою її розв'язання. Мозковий штурм досить продуктивний, коли в ньому беруть участь 5-10 чоловік і є людина,яка має записувати все,що відбувається під час обговорення.

• Учасників ділять на підгрупи. У кожній підгрупі призначають секретаря, який записує всі думки, висловлені учасниками групи. Учасникам створюють проблему для обговорення.

• Учасники, перебуваючи у стані “фантазер”, висувають будь-які припущення щодо методів розв'язання проблеми. Секретар ретельно записує всі ідеї та перешкоджає критиці з боку учасників.

• Коли запас ідей вичерпано, група переходить у стан “практиків”. Кожну ідею обговорюють, відшукують засоби її практичної реалізації. Результати також записують.

• Прередостанній крок - стан “критики”, коли вся група шукає негативні наслідки від реалізації кожної пропозиції. І нарешті, група відбирає ті варіанти проектів, які можна реалізувати, та обговорює власні можливості щодо їх втілення.

• Якщо запитань і проблем небагато, то можна розбити групу на три підгрупи – фантазерів, практиків і критиків, які міняються ролями після завершення кожного циклу обговорення.

• Завдання тренера під час мозкового штурму – стежити за тим, щоб ролі не змішувались і обговорення залишалося в межах поставленої проблеми.

Ігри

Гра – форма діяльності в умовних ситуаціях, спрямована на відтворення і засвоєння суспільного досвіду.

Як мінімум, гра несе в собі три функції:

1. Звільняюча. Будучи полем самовираження, гра знімає окови супер-эго, і це дозволяє людині стати більш спонтанним, розкутим, щирим, відкритим. Вона відроджує в ньомуДитину з великої букви.
2. Діагностична. Людина у грі максимально проявляє свої здатності, і це робить тренінг дуже прогностичным; особлива цінність гри в тому, що діагностику з боку вона ненав'язливо перетворює в самодіагностику.
3. Розвиваючу. Особливий стан людини в процесі гри дозволяє ненасильно впровадити нову інформаці в його свідомість і несвідоме, закріпити нові форми поведінки й комунікації, розвити творчий потенціал індивіда.

Ігри в тренінгу діляться на ділові й рольові:

• Рольділової гри в тренінгу трохи знижена. Вона використовується в розв'язку організаційно-виробничих завдань на підприємствах і в установах. У ній великий акцент робиться на навчання.

• Рольова гра полягає у виконанні якої-небудь ролі в аматорській виставі. Вона використовується у всіх напрямках тренінгу і в психодрамі.

Я. Морено називає такі різновиди рольових ігор:

- імпровізаційна гра (вводиться за бажанням членів групи і розгортається сама по собі, відповідно до реальних або фантастичних уявлень гравців);

- рольова гра як виконання соціально-педагогічних функцій (навчання адекватної рольової поведінки, попередження рольової ригідності й інтеграції ролей);

- ситуаційна гра (оволодіння уміннями долати ускладнені соціальні ситуації).

4. Медитації

Медитація — це шлях до особливої пробудженої свідомості. Прийоми медитації призначені, щоб на певний час обмежити свідомість і увагу людини яким-небудь єдиним джерелом подразнення.

Виділяють три варіанти використання медитації в тренінгу:

- за допомогою сугестивних методик;

- шляхом викликання певних образів;

- через активне фантазування.

Сугестивні методики працюють на механізмах самонавіювання й систематичних вправ, що впливають на нервову систему, на психічні й м'язові стани. Використання сугестивних методів припускає активна участь членів групи в цьому процесі. Досягаючи стану розслаблення, учасники вчаться впливати на свою поведінку, і це надає їм віру у свої можливості.

Сугестивні методи:

1. Аутогенне тренування Шульца – виділяють два ступені:

• навчання релаксації за допомогою вправ, спрямованих на викликання відчуттів ваги й тепла в тілі, на оволодіння ритмом серцевої діяльності й подиху.

• створення трансових станів різного рівня

Ериксонівський гіпноз - увібравши весь позитивний досвід класичного гіпнозу, а також виділивши конкретні прийоми й вербальні патерни наведення гіпнотичного трансу, М. Эриксон зробив його більш доступним для кожного психолога і клієнта.

1. Підвищення інтенсивності занять - припускає заняття в групах по 12-14 годин протягом декількох днів. Завдяки цьому учасники знаходять особливий стан свідомості.

Зрозуміло, що використання подібних технік накладає на тренера дуже серйозну відповідальність; і є сенс уводити їх у тренінг, тільки будучи впевненим у своєму високому професіоналізмі й великому досвіді в індивідуальній роботі.

Медитації, спрямовані на викликання образів, використовуються практично у всіх напрямках тренінгу. Суть даної медитації в тому, що учасники, перебуваючи в стані релаксації, намагаються під голос тренера викликати в себе візуально-аудиально-кинестетичні образи в заданому їм напрямку.

Активне фантазування — це творчий процес, при якому людина об'єктивно спостерігає за розвитком своєї фантазії, не намагаючись свідомо впливати на неї. Даний прийом особливо активно використовується в казкотерапії, арттерапії, на тренінгах юнгіанського напрямку; але може застосовуватися й в інших напрямках групової роботи, де необхідно задіяти уяву.

5. Методи невербальної активності

Методи невербальної активності, до яких належать техніки тілесної, музичної й арттерапії, використовуються як в спеціалізованих тренінгах, так і в якості елемента групової роботи будь-якого напрямку.

Усі ці методи об'єднані припущенням, що невербальні засоби самовираження відіграють важливу роль у звільненні людини від проблем: більш продуктивно досліджують невирішені питання й конфлікти; легше долають опір; дають можливість для роботи з думками й почуттями, які видадуться неприйнятними для словесного вираження.

Невербальна поведінка — форми комунікації, за допомогою яких інформаціявіноднієї людини до іншого передаєтся, невербальним шляхом.

На неспеціалізованих тренінгах використовують спрощений варіант тілесної терапії — психогімнастику —один з невербальних методів групової психотерапії, в основі якого лежить використання рухів в якості головного засобу комунікаціїв групі.

Вона містить у собі три самостійні частини:

1. Підготовчу. Її завдання — зняти напругу учасників, і тому їй треба приділити значний час.

2. Пантомімічну. На цьому етапі відпрацьовується основна тема, зміст якої відбиває звичні життєві ситуації, загальні й специфічні проблеми взаємин у групі. Дана частина припускає програвання вправи й обговорення побаченого.

3. Заключну. Її завдання знову зняти напругу, але вже викликану центральною частиною заняття.

Музична терапія як фактор впливу на емоційну сферу людини здавна використовувалася в терапії нервово-психічних розладів.

Музичні техніки сприяють збагаченню сприймання, розвитку уваги й спостережливості, поглибленню знань про себе, контролю емоцій, адаптації людей у соціумі, підвищенню рівня невербальних комунікативних навичок. Також музикотерапія використовується при лікуванні страхів, емоційних розладів, рухових і мовленнєвих розладів, психосоматичних захворювань і т.д.

Проведення під музику медитацій, ігор, поведінкових технік і включення музичних прийомів комунікативної музикотерапії в тренінгу дозволяють наситити його додатковим засобом емоційного невербального впливу.

Використання технік арттерапії в тренінгу базується на припущенні, що внутрішнє «Я» відбивається у візуальних формах з того моменту, як тільки людина починає малювати.

• Образи художньої творчості відбивають усі види підсвідомих процесів, включаючи страхи, конфлікти, спогади дитинства.

• Застосування арттерапевтических технік надає більші можливості для підсилення уваги до почуттів.

• Для цього застосовуються підручні матеріали: папір, олівці, фарби, фольга, пластилін, тісто, глина, вирізки з журналів. Також використовується комбінація артметодів з іншими формами самовираження (музикою, рухом, драмою, медитацією).

Тестування

Мета тестування: перевірити актуальний рівень знань і навичок учасників, створити мотивацію навчання, зробити висновки щодо ефективності тренінгу.

Тестування можна проводити такими способами:

• способом заповнення друкованих матеріалів;

• виконання завдань, для яких потрібні певні навички;

7. Читання посібника

Варіанти ознайомлення учасників з інформацією, яка викладена в посібнику:

• учасники мовчки читають посібник та обговорюють отриману інформацію в підгрупах;

• учасники по черзі читають фрагменти тексту вголос;

• тренер пропонує прочитати посібник удома;

• група розбивається на підгрупи, у яких один читає посібник і потім переказує інформацію іншим.

8. Захист проектів

Для закріплення інформації та застосування результатів, отриманих на тренінгу, у майбутній діяльності використовують захист проектів.

Проекти можуть бути таких типів:

• збільшення обсягів продажів;

• план презентації товару;

• проект корпоративної вечірки;

• проект виробничої наради;

Груповий проект записують на фліпчарті, й один з членів підгрупи доповідає та відповідає на запитання інших підгруп.

9. Міні-лекції

Мета лекції – надати групі потрібну інформацію з певних питань.

Під час лекції тренер користується: плакатами, малюнками, на яких подано схеми, що допомагають засвоїти матеріал.

Лекція триває 5-10 хвилин, її зміст потрібно закріплювати за допомогою вправ, дискусій тощо.

Дата добавления: 2015-10-13