Дроблення

Дроблення починається наприкінці 1-ї доби, триває впродовж 3-4 діб після запліднення і продовжується під час руху зародка по яйцепроводу до матки. Рух зародка забезпечується перистальтичним скороченням мускулатури яйцепроводу, мерехтінням війок його епітелію, а також переміщенням секреторної рідини. Живлення зародка відбувається за рахунок невеликих запасів жовтка в яйцеклітині і, очевидно, вмісту яйцепроводу.

Дроблення зиготи людини повне, асинхронне, відбувається зі швидкістю в середньому одного поділу за добу. Перший поділ відбувається через 30 годин. При цьому, борозна дроблення проходить по меридіану і утворюються два бластомери (рис. 30). За стадією двох бластомерів іде стадія трьох, а ні чотирьох (як у ланцетника). Через 40 годин утворюються 4 клітини.

З перших поділів формуються два типа бластомерів: “темні” і “світлі”. “Світлі” бластомери дробляться швидше і розміщуються одним шаром навколо “темних”, які виявляються в середині зародка, - при цьому формується морула. З поверхневих “світлих” клітин у подальшому виникає трофобласт, який зв’язує зародок з материнським організмом. Внутрішні “темні” бластомери формують ембріобласт – з нього утворюються тіло зародка та всі інші позародкові органи, крім трофобласту. Дроблення впродовж перших двох діб проходить повільно, а далі швидше, і на 4 добу зародок складається з 7-12 бластомерів. Через 50-60 годин зародок має вигляд щільного пухирця – морули, а на 3-4 добу починається формування бластоцисти – порожнього пухирця, який заповнений рідиною.

Рис. 30. Ембріон людини на стадії двох бластомерів (рис. В.Г.Єлісєєва).

Бластоциста впродовж 3 діб знаходиться в яйцепроводі, а через 4-4,5 діб складається з 58 клітин, має добре розвинутий трофобласт і розташовану всередині клітинну масу ембріобласту (рис. 31). Через 5,5 діб бластоциста збільшується в розмірах через ріст кількості бластомерів до 107 клітин і посиленому всмоктуванню трофобластом секрету маткових залоз, а також активній виробці рідини самим трофобластом. У порожнині, прикріплюючись із середини до трофобласту, розміщується ембріобласт у вигляді зародкового вузлику. Через 5-5,5 діб бластоциста попадає до матки, а на 6-7 добу відбувається імплантація. Таким чином, протягом 1-2 діб зародок проходить стадію вільної бластоцисти. В цей період у трофобласті і ембріобласті відбувається підготовка до імплантації. Бластоциста покрита блискучою оболонкою. В трофобласті збільшується кількість лізосом, в яких накопичуються ферменти, що забезпечують руйнування (лізис) тканин матки і тим самим сприяють закріпленню зародка в товщі слизової оболонки матки. Цитоплазматичні вирости, які з’являються зупиняють обертання бластоцисти. В ембріобласті зародковий вузлик перетворюється в зародковий щиток, що відповідає підготовці до першої фази гаструляції, яка відбувається шляхом делямінації з утворенням епібласта (включає матеріал майбутньої ектодерми, мезодерми і хорди) і ентодерми.

Рис. 31. Ембріон людини на стадії бластоцисти:

1-ембріобласт; 2-трофобласт; 3-порожнина бластоцисти (рис. В.Г.Єлісєєва).

Імплантація (нідація) – вселення зародка в стінку матки – за інтерстиціальним типом відбувається на 7 добу після запліднення і триває до 40 годин. Розрізняють дві стадії імплантації: адгезія (присипання) та інвазія (проникнення). В першій стадії трофобласт прикріплюється до стінки матки і починає диференціюватися на цитотрофобласт і симпластотрофобласт, або плазмодіотрофобласт. Під час другої стадії симпластотрофобласт продукує протеолітичні ферменти, які руйнують слизову оболонку матки. При цьому, ворсинки трофобласту, які формуються, вселяються в матку і послідовно руйнують епітелій, потім сполучну тканину і стінки судин. Після чого, трофобласт вступає в тісний контакт з кров’ю материнських судин, забезпечуючи гемотрофний тип живлення. Навколо зародку з’являються ділянки крововиливів. Трофобласт споживає продукти розпаду материнських тканин і черпає поживні речовини та кисень з материнської крові. Одночасно з цим, посилюється утворення з клітин сполучної тканини матки багатих глікогеном децидуальних клітин.

Після того, як зародок повністю поглиблюється в імплантаційну ямку, отвір заповнюється продуктами руйнування материнської тканини. Період імплантації є першим критичним періодом розвитку зародка. Гемотрофний тип живлення, який змінює гістотрофний, супроводжується переходом до якісно нового етапу ембріогенезу – закладці позазародкових органів і до другої фази гаструляції.

Дата добавления: 2015-10-13