Психологічна підготовка хворих перед протезуванням

Психологічна підготовка хворих має велике значення для кінцевого успі­ху ортопедичного лікування. Основна мета лікаря — заспокоїти хворого, зни­зити больовий поріг, а також запобігти емоційно-стресовим реакціям, які роз­виваються не тільки під час здійснення самого ортопедичного втручання, але ще й до його початку.

Лікар стоматолог-ортопед повинен знешкодити всі подразники, здатні спричинити нейровегетативну реакцію у хворого. Почуття страху та психомо­торне напруження у пацієнтів напередодні прийому у лікаря мають індивіду­альні прояви і можуть змінюватися у досить широкому діапазоні — від пасив­ного опору до нестримних психо-невротичних реакцій. Якщо у першому ви­падку можна використати з більшою чи меншою ефективністю методи психо­логічної підготовки та місцеву анестезію, то у другому необхідно застосувати медикаментозну седативну терапію і потенційоване місцеве знеболювання.

У наданні надійної, високоефективної допомоги важлива роль належить організації системи лікування. Цьому сприяють такі чинники, як можливість зареєструватися по телефону, отримати чітку, вичерпну інформацію, надану чемним, доброзичливим тоном, узгодити дії та години прийому.

Важливим моментом у заспокоєнні хворого є злагодженість роботи мед­персоналу, охайність його одягу, чистота робочого місця, сприятливе оточен­ня. Хворий повинен з перших хвилин переконатися, що лікар застосовує тільки стерильні або одноразові інструменти. Не останню роль у знятті не­рвової напруги чи страху відіграють відповідні інтер'єри лікувальних закладів.

Гарні, зі смаком підібрані меблі та обладнання, а також затишні кабінети з квітами, картинами чи іншими декоративними елементами позитивно діють на хвору людину.

Загальновідомо, що успіх лікування значною мірою залежить від бажання пацієнта співпрацювати з лікарем. Взаєморозуміння між лікарем та пацієнтом має надзвичайно важливе значення у профілактиці розвитку побічних реакцій, оскільки хвора людина перебуває у незвичній обстановці, що інколи може справ­ляти на неї гнітюче враження. Тому в клініці потрібно створити атмосферу взає­мної довіри і позитивних емоцій на всіх етапах лікування.

Психологічну підготовку загалом застосовують хворим, яким не потрібні невідкладні втручання, що дозволяє лікареві раціонально використати час на її здійснення, особливо коли мова йде про знімне протезування.

Хворий, у свою чергу, має можливість обміркували, зрозуміти й оцінити весь процес запланованого лікування. Тільки після цього у нього виникає упев­неність у необхідності лікування та віра в його успіх.

Для досягнення взаєморозуміння і довіри пацієнта до лікаря останній має володіти методами впливу на хвору людину. Основними серед них є роз'яс­нення, заспокоєння, переконування, підбадьорювання, наведення прикладів успішного лікування інших хворих. Під час вибору способів індивідуальних підходів до лікування обов'язково ураховують тип нервової системи хворого, різновид особистості, психофізичні та поведінкові реакції.

На практиці доводиться проводити протезування пацієнтам з неврозами, психопатіями, психозами. У такому разі лікар-ортопед змушений звертатися за допомогою до психіатра і разом з ним продовжувати лікування хворого, су­воро дотримуючись медичної деонтології та етики.

Лікар стоматолог-ортопед, так само як і лікар будь-якої спеціалізації, по­винен підходити до пацієнта як до хворої людини з дотриманням усіх канонів медицини.

Дата добавления: 2015-10-13