Конкурентні переваги регіонів України у світовій економічній системі.

В умовах посилення взаємозалежності, глобалізації економіч­них та політичних процесів вирішення

внутрішніх проблем України цілком залежить від визначення оптимального вектора розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Україна поки що не включена належним чином до міжнародної спеціалізації; її частка у світо­вому експорті залишається незначною. Проте конкурентоспроможною на зовнішньому ринку можна вважати лише деяку частину промислової продукції.

Разом з тим є потенційні конкурентні переваги українського експорту, які склалися на цей час: наявність технологічно пере­дових секторів промисловості, здатних до швидкого освоєння нових видів продукції, насамперед у військово-промисловому комплексі; наявність значних сировинних ресурсів; традиційних ринків збуту української продукції; високий рівень кваліфікації низки професійних категорій працівників.

Зараз досить стабільним попитом в окремих сегментах світо­вого ринку користується вітчизняна продукція металургійного комплексу (прокат чорних металів, сталеві труби, залізорудна си­ровина, феросплави), частково машинобудування (машини та об­ладнання для власного машинобудування), гірничо видобувної, електроенергетичної промисловості, будівельної індустрії, про­мисловості будівельних матеріалів (поліроване і віконне скло, каоліни, тугоплавка глина, кварцовий пісок, вироби з граніту, са­нітарно-керамічні вироби, цемент), хімічного комплексу (аміак, карбамід, оцтова кислота, бензол, вінілхлорид, шини, лікарські засоби тощо).

Оцінюючи експортний потенціал обробної промисловості, слід в першу чергу виділити металургію України. В умовах ско­рочення поставок металопродукції до країн СНД і скорочення внутрішнього попиту продукція цієї галузі почала постачатися на ринки далекого зарубіжжя.

Зростання експортних поставок підтверджує достатню конку­рентну спроможність продукції галузі на зовнішніх ринках — значна частка продукції сертифікована. Цей процес додатково стимулювали більш низькі експортні ціни (на декілька відсотків), ніж у західноєвропейських партнерів. За рахунок антидемпінго­вих заходів було досягнуто підвищення цін на експортовану про­дукцію. Експорт чорних металів збільшився у 2000 р. порівняно з 1999 р. на 29,4 % і досяг 5 млрд дол. США; алюмінію і виробів з нього — на 29,7 % (0,48 млрд дол. США). Проте вирішення бага­тьох проблем ускладнюється внаслідок значних поставок продук­ції на експорт через посередників та з використанням давальниць­ких схем.

Експортний потенціал чорної металургії постійно зростає. Експортний попит став головним чинником зростання виробни­цтва у хімічній промисловості

Слід зазначити, що позиції українського машинотехнічного експорту останнім часом значно погіршились. Підвищення конкурентоспроможності продукції машинобуді­вного комплексу, як найбільш прогресивного в науково-техніч­ному відношенні, повинно бути першочерговим. Для збільшення обсягів випуску експортної продукції слід та­кож відбудувати експортні потужності підприємств важкого, елект­роенергетичного машинобудування, верстато- і приладобудування, з випуску обладнання і устаткування для нафтогазовидобув­ної та нафтохімічної промисловості, що можуть суттєво поповни­ти експортний потенціал країни продукцією, яка відповідає світо­вому або близькому до нього науково-технічному рівню.

Але існують і серйозні проблеми для України, які пов'язані зі зрос­таючою залежністю від Росії і Заходу, втратою позицій у міжна­родному розподілі праці

Дата добавления: 2015-09-07