Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вимоги Я. Коменського щодо навчання

Читайте также:
  1. II. Вимоги до облаштування МС
  2. II. Вимоги до розташування та обладнання СТЗ та СГД
  3. II. Вимоги до складу митного органу
  4. II. Вимоги щодо організації та забезпечення безпеки на робочих місцях
  5. III. Вимоги щодо облаштування робочих зон
  6. IV. Вимоги щодо облаштування невиробничих приміщень
  7. АГРОТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

У «Великій дидактиці» Коменський виклав усі вимоги щодо навчання. Вони викликають не лише історичний, а й практичний інтерес.

Отже, кращі успіхи у навчанні досягаються, якщо:

1) освіта людини починається з дитинства і для цього відводяться ранкові години, а все, що підлягає вивченню, розподіляється згідно з ступенями віку;

2) розум розвивається раніше, ніж мова. Ніяка мова не вивчається по граматиці, а по відповідних творах письменників. Реальні навчальні предмети передують формальним, а приклади — правилам;

3) кожен, кого віддають до школи, залишається в ній до кінця. Розум учнів слід підготувати до засвоєння предмету, який вивчається, а все, що стоїть на заваді навчання, потрібно усунути;

4) в школі необхідно встановити порядок, за яким учні в один і той же час займатимуться одним предметом;

5) учитель а) по-перше, має домагатися розуміння речей, по-друге, розвивати пам’ять і по-третє, мову і руки; б) вдаватися до всіх способів розкриття пізнавальних здібностей і застосовувати їх згідно з обставинами;

6) навчальний матеріал має розподілятися так, щоб наступні заняття служили дальшим розвитком одержаних знань в їх частинах подібно до того, як всі гілки дерева виростають одна з одної. Будь-яка мова, наука чи мистецтво спершу повинні викладатись так, щоб в учнів склалось загальне уявлення про ціле;

7) уся сукупність занять має детально розчленуватися на класи з таким розрахунком, щоб попереднє завжди відкривало дорогу наступному. Час розподіляється з великою точністю, щоб на кожний рік, місяць, день була своя особлива робота, щоб нічого не пропустити і не перекрутити;

8) школа має знаходитись в тихій місцевості, віддаленій від місць розваг;

9) учні одержують відповідні кожному класу книги, які заслужено можна було б назвати джерелами мудрості, благочестя, в школі і поза її стінами не терпітимуть поганого товариства.

Чимало з цих загальних положень, сформульованих Коменським, уже давно стали педагогічними аксіомами, інші ще потребують своєї наукової розробки.

Необхідно, вказував Коменський, щоб навчання дітей було легким і приємним. Опанування мудрості має проходити без труднощів, повинно бути зручним, доступним для всіх, давати справжню насолоду. Вчитель покликаний прищеплювати дітям потяг до знань і навчання. Погано, коли дітей лише примушують вчитися. Необхідно використовувати лише ті методи, які зменшують труднощі навчання з тим, щоб воно не викликало в учнів незадоволення і огиду до занять.

З метою прискорення навчання Коменський запропонував використати класно-урочну систему. Він досить детально обґрунтував і розробив деталі цієї системи навчання і настійно впроваджував її у практику.

Він першим серед педагогів запропонував для освіти юнацтва чітку чотириступеневу систему шкіл, демократичну як за метою, так і за організацією. Він вважав, що в межах певної кількості років (24) повинен бути закінчений весь курс навчання і з цих шкіл мають вийти люди справді освічені.

Для кожного віку необхідна своя особлива школа: для дитинства — школа материнської опіки, підлітків — елементарна школа рідної мови, юнацтва — латинська школа (гімназія), зрілості — академія і мандрівки.

У материнській школі особливу увагу слід звертати на розвиток зовнішніх відчуттів, у школі рідної мови — тренувати їх виконавчими органами — руками, язиком. У гімназії — намагатися зрозуміти і міркувати над цим, зібраним відчуттями, матеріалом з допомогою запитань: що? чому? А в академії все акцентується на волі. Перші дві школи мають бути обов’язкові для всіх, а наступні — відкриті для всіх бажаючих.

Зупинимось на ідеї школи рідної мови, яка пройнята глибоким демократичним духом. Вона повинна бути обов’язковою для всіх, бо не лише діти знатних і багатих народжуються для високих знань.

І дуже важливе — це вимога вести навчання рідною мовою. «...Вчити кого-небудь іноземної мови перше, ніж він опанує рідну мову, це те ж саме, якби хто надумався навчати свого сина їздити верхи раніше, ніж той навчиться ходити».

Необхідно в елементарній школі одночасно з вивченням дисциплін, вважав Коменський, ознайомити учнів з усіма загальними ремісничими вправами, щоб вони не залишилися неуками ні в чому, що стосується людських справ.

У програму навчання в латинській школі (гімназії) входило вивчення семи вільних наук (граматики, діалектики, риторики, арифметики, музики, геометрії, астрономії), богослов’я, ряду навчальних предметів, що відповідають вимогам нового часу, — фізики, географії, хронології, історії, моралі.

Створення такої чотириступеневої шкільної системи дасть державі можливість одержати достатню кількість вчених, стверджує Коменський. А одна мудра людина має більше значення, ніж блискучі палаци, купи золота і срібла. Тому «не слід економити ніяких коштів заради правильної освіти навіть одного юнака».


Дата добавления: 2015-09-06; просмотров: 144 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Життя і педагогічна діяльність Я.А.Коменського| Я.А. Коменський про вимоги до особи вчителя

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)