Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Нігерія

Федеративна республiка Нiгерiя займас площу 92З тис. КВ. КМ мае населення бл. 1523 млн. осiб (2010 р.). Державним святом є День незалежностi — 1 жонтня (з 1960 р). 2іЗ територii краiни являють собою обширнi вирiвнянi плато, iнша частина рiвнини. Вузька приморська рiвнина переходить в схiдцевi плато: Иоруба, Удi, Джос та iн. Найвищою точкою краiни пiк Фогель — 2042 м — анаходиться бiля кордону з Камеруном. На пiвнiч вiд плато Джос знаходиться Велика рiвнина Хауса. Грунти в краiнi типу червоноземних латеритiв неродючi. Клiмат екваторiально-муссоний. Сухий сезон» (грудень-сiчень) i сезон дощiв» (квiтень-травень) визначасться спiввiдношенням сухого вiтру з Сахари, що несе багато пиляки - «хармаггана» - i вологих муссонiв, що зароджуються на пiвднi Атлантики. Найбiльше опадiв випадас у дельтi Нiгеру та на схiднiй частинi узбережжя — до 4000 мм, найменше на пiвночi й пiвнiчному сходi — до 500 мм. Нiгерiя розташована у серединнiй на нижнiй течii Нiгеру, що в центрi краiни з’сднусться з свосю головною притокою — Бенуе. На пiвнiчному сходi краiни роэташоване озеро Чад. Пiвдень зайнятий мангровими болотами i тропiчними лiсами, а пiвнiч являс собою напiвпустелю.
Середня тривалiсть жиггя — 50,6 рокiв, грамотнiсть ледь перевищус 57%, у кра’iнi проживас 250 народiв, найбiльш значними з яких є хауса-фуланi — 29%, йоруба — 21%, iгбо — 18%, i,джо — 10%. Бл. 50% населения мусульмани, 40% - християни, 10% - прихильники мiсцевих релiгiй.
Європейці на територiю Н. проникли у хi ст. Тодi 11 узбережжя отримало назву <Невiльничого берега». у 1914 р. виникло сдине британське утворення ((Колонiя i протекторат Н.». Пiвнiчна частина бртанського Камеруну була присднана до Н. у 1961 р. Федерацiя Н. стала незалежною 1 жовтня 1960 р., з 1963 р. — Федеративна республiка Н. Протягом 29 рокiв з 51 незалежностi владу утримували вiйськовi, якi захоплювали 11 силою. Пiсля перевороту 1966 р. розпочалися масовi погроми i мiграцiя iгбо з пiвнiчнпх територiй та вихiд зi складу федерацii Схiдноi областi — батькiвщини iгбо, що створили власну республiку Бiафра». Громадянська вiйна тривала до 1970-х рр. i забрала жи’iтя блiiзько 2 млн. осiб. У 1970-х рр.. у краiнi розпочався нафтовий бум» (5 мiсце в серединi 1970-х рр..), що дало можливiсть вiйськовим режимам Муртали Мухаммеда i Олусегуна Обасанджо провести боротьбу з корупцiсю i передати владу цивiльним у 1979 р. Але протягом 1993 — 1999 рр. при владi знову опинилися вiйськовi на чолi з генералом Санi Абача. З 1999 р. була встановлена Четверта республка. Першим и президентом обрали О. Обасанджо.
у краiнi дiс конституцiя 1999 р. Країна подiлясться на 36 штатiв. Эаконодавча влада належить Нацiональнiй асамблеi, шо складасться з сенату i палати представникiв. Главою виконавчоi влади є президент. Вiн призначас вiце-президента — члена тiсi ж полiтичноi партii, вiд якоi балотусться сам. Президент призначас мiнiстрiв, якi потiм затверджуються Сенатом. При президентi iснус Державна рада, яка є дорадчим органом. Президент краiни — Гулак Джонатан. Посада вiце-президенза — вакантна.
Президент i НА обираються термiном на 4 роки. Президентом може бути одна особа не бiльше двох термiнiв. Щоб стати президентом потрiбно отримати не менше чвертi голосiв не менше, нiж у 2іЗ штатiв федерацi’i i федеральноi столичноi територi’i. Сенат складасться з 109 сенаторiв, що представляють штати i столичну територiю (по 3). 1 сенат i ПЛ обираються за мажоритарною системою.
Виконанча влада на мiсцях належить губернаторам, якi обираються термiном на 4 роки i повиннi отримати не менше чвертi голосiв на виборах не менше, нiж у 2і3 районiв мiсцевого управлiння.
ЭС Н. — найбiльшi у Тропiчнiй Африцi. Iх чисельнiсть складас бл. 80 тис. Призов здiйснюсться на добровiльнiй основi.
Сьогоднi Нiгерiя один з основних борцiв за реформу ООН i надання Африцi мiсця Постiйного члена у Радi Безпеки ООН. Нiгерiя — один з засновникiв ОАС, претендус на роль регiональноi супердержави» i захисника iнтересiВ Тропiчноi Африки та чорноi дiаспорш>. у 2001 р. президент Нiгерii О. Обасанджо виступив одним з iнiцiаторiв створення Нової африканськоi органiзацii — Африканськьго Союзу. Протяго 2004 — 2005 рр. був його головою. Вiн само є одним з авторiв програми Нове партнерство для розвитку Африки» (ВЕПАД), схваленоi у 2004 р. в Адiс-Абебi на сесii глав АС. Нiгерiя входить до Спiвдружностi нацiй.



Як член цiєi органiзацiї активно виступала за демонтаж режиму апартеiду у ПАР. Нiгерiя є сдиною краiною ЗА членом ОПЕК. З 1995 р. Нiгерiя входить до СОТ. Також є членом ЕКОВАС - Економiчного спiвтовариства краiн Захiдноi Африки.
Пiсля здобутгя незалежностi Нiгерiя опинчлася в оточеннi франкофонних держав, що вiдбилося на “i стосунках з сусiдами. Пiд час громадянськоi вiйни в Нiгерii деякi африканськi держави заявили про визнання Бiафри частково тому, шо на них вплинула позицiя Францii. Нiгерiя межус з Бенiном, Нiгером, Чадом, Камеруном i Екваторiальною Гвiнесю. Протяжний кордон понад 4 тис. км був проведений без врахування етнолiгвiстичних особливостей населения, а також погано демаркованчй.
З Бенiном Н. об’сднус подiбнi етнiчнi традицii, мовна спiльнiсть (йоруба — на пiвднi, барi ба на пiвночi), а також активнi мiграцii населення. У 1980-х рр. у нiгерiйських мiстах проживало бл. 300 тис. ленiнцiв. Багато нiгерiйцiв працювало в Бенiнi, особливо в сферi торгiвлi. За допомогоi-о Н. у Бенiнi було збудовано два крiпних промислових об’скти — цементний завод у Онiгболо i фабрика з виробництва цукру у Савi. Мiж Країнами iснус сдиний торговый ринок, Нiгерiя надас допомогу в пiдготовцi бенiнського вiйськового персоналу. Разом з тим кордон недемаркований, прикордонний i митний контроль неефективний. Оскiльки в економiцi Бенiну значну роль вiдiграс «тiньова економiка» - контрабандний бiзнес, заснований на вигiдному географiчному положеннi, то це дозволяс нелегально ввозити продукты харчування в Н., а звiдтч вивозити нафтопродукти й споживчi товары, у 2002 р. уряди обох краiн заявили про вiдсутнiсть територiальних претензiй одна до одноi.
Iнший сусiд Н. Нiгер — одна з найбiднiшых країн континенту. У зовнiшнiй торгiвлi Нiгер залежить вiд транспортно сiтки Н. Остання є другим за значениям покупцем нiгерськоi продукцii м’ясо, рыба, овочi, бавовна тощо) i третiм за значенням експортером (пiСля Кот-д’Твуару та Алжиру) експортером, що постачас Нiгеру продукцiю фармацевтичноi промисловостi i спожпвчi товары. Краiни посднус етнолiнгвiстычна сднiсть — пiвденнi районы Нiгеру заселяють хауса, якi iстотно представленi i в Нiгерii. Н. надавала допомогу Нiгеру в будiвництвi електростанцii, iнвестувала в добувну промисловiсть — вьдобуток залiзноi руды, ф осфатiв, урану. Затмарюс вiдносини контрабанда — нiгерiйськi контрабандисти постачають у Нiгер нафтопродукти i споживчi товары, отримуючи прыбуток за рахунок рiзницi в курсi афрыканського франка i нiгерiйськоi найри.
Складною є ситуацiя на кордонi з Чадом. Кордон тут недемарокваний, чадськi збройнi ф ормування часто проникають на терыторiю Нiгерii. Багато рокiв тривала суперечка щодо островiв на озерi Чад. у 2002 р. Н., Нiгер i Чад домовилися про створення спiльных сил для контролю за кордоном.
Негатывний вiдбиток на вiдсыны з Екваторiальною Гвiнесю є питання належностi острова Фернандо По. Також були випадки дискрымiнацi iгбо, якi працювалы по найму в Екваторiальнiй Гвiнеi. У квiтнi 2002 р. Н. i Екваторiальна Гвiнея пiдписалы в Абуджi угоду про морськый кордон. Вона дозволяс проводыти Країнам розвiдку шельфу.
Особливо серйознi протирiччя характернi для вiдносын з Камеруном. Суперечка зокрема стосусться пiвострова Бакассi. Камерун доки йшла громадянська вiйна в Нiгерii здiйснив заходи щодо перетворення пiвострова у свiй адмiнiстративный район з власною полiцiсю i жандармерiсю. 1971 р. з’явгiлася декларацiя щодо встановлення морського кордону мiж Н. i Камеруном по <лiнii Нго-Кокера». Вона позбавыла Н. спiрных територiй i контролю над протокою Калабар. Пiсля цього iнциденти щодо цiс протоки малы мiсце у 1970 i 1990-х рр. 1994 р. лiдер вiйськового режиму генерал С. Абача наказав унести вiйськовий контингент (500 солдат) на пiвострiв Бакассi. У 2002 р. Мiжнародний суд в Гаазi вынiс рiшення на користь Камеруну.
Нiгерiйськi контингенты брали участь в нормалiзацii ситуацi’ в Чадi, Лiберii, дарфурi.
Н. — аграрна краУна з розвыненою нафтодобувною промисловiстю. ВВП краiны — 206,7 млрд. дол., на душу населення — 1324 дол. За межею бiдностi прожывас понад 40% населення. Частi засухы i неврожаi, прибуткы вiд продажу нафты, що дозволяли закуповуваты iмпортнi продукты харчування, не дали можливостi реформуваты с/г i призвели до його стагнацii. У Н. виробляються какао-бобы — 200 — 250, арахiс — бл. 2800, соя — бл. 400 тыс. т. (за iх виробництвом Н. займас одне з перших мiсць в Африцi), а також продукти олiйноi пальми, бавовник, каучуконоси, цукрова тростина. За виробництвом какао-бобiв Н. займас 4- те мiсце в свiтi пiсля Кот-д’Iвуару, Гани 1 Iндонезi. Основу тваринництва складають ВРХ — бл. 20 млн., кози — бл. 25 млн. та вiвцi — 20,5 млн. 90% поголiв’я утримусться на пiвночi — в Суданському поясi. Зростас роль свинАРСтва (бп. 5 млн.) i птахiвництва (бл. 130 млн.). Вилов риби i видобуток морепродуктiв ведеться на шельфi Гвiнейськоi затоки i на о. Чад. Вилов риби складас бп. 250 тис. т, що становить 40% потреби краiни.
Нафтова промисловiсть — провiдна. Природний попутний газ використовусться неефективно. 75% спалюють, 12% - знову закачають у свердловини, лише 13% використовують для побутових i виробничих цiлей. 64% електростанцiй це ТЕС, 36% - ГЕС.

Загрузка...

 

ПАР

1. Пiвденно-Афрнканська республiка мае площу 1219,9 тис. кв. км i населения бл. 50 млн. осiб. У країні 11 державних мов. державним святом є день свободи 27 квiтня (з 1994 р.).

На заходi до берегiв ПАР пiдхОдить холодна Бенгельська затока, на сходi — тепла Мозамбiцька. Берегова лiнiя слабо порiзана, але є зручнi бухти. Всерединi ПАР знаходиться анклав — королiвство Лесото. Значна частина територi являс собою горбисте плато, обрамлене зi сходу драконовими горами, а на пiвднi — Капськимгi горами. Найвища точка — гора Н’есутi (3408 м) — знаходиться в драконових горах. На пивнiчному заходи плато знижусться и переходить у низовинну пустелю Калахарi. Мiж даконовими горами i iндiйським океаном знаходиться смуга низовини, що на пiвднi переходить у впадину Карру, яка виддиляс драконови гори вид Капських. З драконових гир беруть початок найкрупниши рики ПАР. Найбильша з них — Оранжева, довжина яко з притокою Вааль складас 2200 км. Вона впадас до Атлантичного океану, несудохiдна, гирло часто пересихас. Рики, що течуть до Iндiйського океану, не довгi, але повноводни. Найбильши з них вiдносяться до басейну Лимпопо. Остання протiкае по кордону з Зiмбабве. Земли в країні в основному родючi — червоно-бури, чорни, алювиальни. Флора краiни посднус пустельний тип (пiвнiчний захид), саванний з галерейними тропiчними лiсами по берегах рiк (пiвнiч), субтропiчний (пiвдень). Штучнi посадження сформованi в основному з евкалiпта i американсько сосни. Типова африканська фауна збереглася лише в нацiональних парках, найбiльшим з яких є парк Крюгера.
Надра ПАР надзвичайно багатi на кориснi копалини. Тут зосереджено 82% свiтових запасiв марганцевоi руди (12,2 млрд. т.), 56% хромiтiв (3,3 млрд.), 69% платини i платиноiдiв (31 тие.), 40% золота (33,7 тие.), 29% руди ванадiя (14 млн.). ПАР належить переш мiсце в Африцi за запасами вугiлля (115 млрд. т.), залiзно руди (9,5 млрд. т.), титану (40 млн.), сурми (297 тие.), свинцю (8,5 млн.), цинку (15,4 млн.), нiкелю (5,9 млн.), апатитiв (160 млн.). На шельфi є запаси природного газу. У ПАР є практично все, крiм нафти.
Клiмат субтропiчний, але контрасти лiтнiх i зимових температур складають 7 — 9 градусiв. Це пояснюсться впивом течiй, рiзною висотою поверхнi. У пустинях випадас не бiльше 100 мм опадiв, а на узбережжi iндiйського океану до 2000 мм.
Середня тривалiсть жиггя ледь перевищус 45 рокiв. У мiстах проживас понад 50%. Пенсiйний вiк складас 65 рокiв. Грамотнiсть населення як для Африки є достатньо високою
85,5%. У ПАР проживас чотири раси — африканцi (77%), бiлi (10,7%), азiати (2,6%), койкойни — бушмени i готтентоти (декiлька тисяч). Крiм цього, особливу етнiчну групу складають метиси — кольоровi (8,8%). Африканцi подiляються на багато етнiчних спiльнот. Найкрупнiшi з них зулу, коса, сото (бл. 7 млн., але три рiзних племенi), тсвана, свазi, ндебеле, педi. Бiлi подiляються на африканерiв (нащадкiв переселенцiв з Голландii i Францii) та англо-саксiв. Основне населення азiйського походження — iндiйцi, але представлеНi також малайцi i кптайцi. Найбiльш поширеними мовами є англiйська, африкаанс, мови найбiльших африканських племен. Понад 80% населения сповiдус християнство. Серед iнших релiгiй, представлених в ПАР — iндузм, iслам, традицiйнi африканськi релiгii.
В країні пiсля демонтажу апартеду склалася складна кримiногенна ситуацiя. Туристiв грабують i вночi i вдень. для них надають спецiальних охоронцiв, що безкоштовно супроводжують, не рахуючи чайових. Грабунком займаються виключно чорнi, серед яких дуже високий рiвень безробiтгя. В Кейптаунi молодь розважасться тим, що з мостiв i переходiв закидас машини бiлих камiнням i шматкамм цементу. В театри на авто iздити не прийнято, тому що авто будуть пограбованi чорними. Пiд час вистав полiцiя суцiльно от очус театри. Православний храм св. Сергiя Радонезького у Преторii, освячений патрiархом Кирилом, оточений загорожею з колючого дроту, по якому йде електрострум. Взагалi за довжиною колючого дроту (ним оточенi навiть вулицi) та за числом басейнiв на душу населення ПАР належить перша мiсце в свiтi. В часи апартеiду чорнi могли проживати лише у хоумлендах (бантустанах) — псевдодержавних утвореннях, створених на базi колишнiх резервацiй, чи у тауншипах — селищах. Останнiх особливо багато (понад 30) було в передмiстях Иоханесбурга. З часом вони всi злилися й створили 4 млн. передиiмтя — Соуето. Бонн й нинi проживають у хижчинах i бараках. Туди продовжують прибувати африканцi з бiдних африканських краiн — зокрема Мозамбiку. З Зiмбабве зокрема воин долають Нацiональний парк Крюгера, де стають часто жертвами диких тварин. Але разом з тим, в Соуето є квартал пiд назвою хСоуето Беверлi-Хiллс». Н. Мандела мас тут два особняки, кожний з який вартус понад 1 млн. рандiв. Мiж двома найбiльшими африканськими племенами зулусами i коса (кожний з яких понад 5 млн.) продовжусться ворожнеча. Бури вiддають перевагу зулусам, надаючи iм бiльш оплачувану роботу. Iн[ое велике мiсто Преторiя було засноване на честь перемоги 500 бурiв на чолi з Андреасом Преторiусом над 12 тисячами зулусiв. Нинi це сдине мiсто ПАР, де бiлi складають бiльшiсть. Втiм, мiсцевi бури, як стверджують, постiйно носять вогнепальну зброю. Бурiв у країні близько З млн., 1 млн. англосаксiв i бл. 1 млн. iнших вихiдцiв з Свропи — грекiв, свреiв, португальцiв. Законодавство ПАР дозволяс мати подвiйне громадянство. Тому багато з мiсцевих жителiв мають американськi, канадськi, англiйськi й нiмецькi паспорти. Лише бурам немас куди виiхати. В Кейптаунi живе 1 млн. кольорових, у Капськiй провiнцi, суцiль засадженiй винорадниками, 2 млн. Початково вони виникли внаслiдок змiшаних шлюбiв бурiв з готтентотами Эгодом до останнiх додалися малайцi, iндiйцi тощо. Розмовляють воин на африкаанс, працюють у фермерських господАРСтвах бурiв.

Система освiтч i охорони здоров’я, колись однi з найкращих в свiтi, поступово руйнуються. 45% населення (переважно чорнового) хворiють на СНIд. Для лiкування вiд останнього чорнi вважають необхiдним згвалтуватн 10-12 рiчних незайманих дiвчаток. Пошчренню СПiДу сприяс i звичай чорних брати замiж вдiв своiх братiв. Полiцiя сформована з колишнiх бойовикiв АНК. Бiлi створюють своi загонч самооборони. 70% парламентарiв свого часу переслiдувалися за кримiнальним та адмiнiстративним законодавством. Розпоччнасться полiтика реституцii — уряд пропонус за копiйки викуповувати у фермерiв Iх землю, що нiбито сто рокiв назад належала мiсцевим племенам (у Зiмбабве взагалi фермерiв зганяють з своiх земель).
2. Масова европейська колонiзацiя Пiвденноi Африки розпочалася в ХУII ст. 1652 р. голландська Ост-Iндська компанiя заснувала на мисi Доброi Надii поселення, яке згодом перетворилося в Кейптаун, а колонiя заснована тут отрчмала назву Капськоi. Пiд час наполеонiвських вiйн колонiя перейшла в руки британцiв. Стосунки британцiв i бурiв складалися непросто. Вiдмiна рабства у 1834 р. негативно вiдбилася на плантацiнийх господАРСтвах бурiв. Наприкiнцi 1830-х рр. буои заснували власну республiку — Наталь. Британцi побоювалися виходу бурiв до берегiв Iндiйського океану i 1843 р. анексували Надаль. Однак бури у 1850-х рр. на пiвнiч вiд Капськоi колонн заснували двi республiки — Оранжеву вiльну державу i Пiвденно-Африканську республiку Трансвааля. Велика Британiя. Iх визнала, а всi своi зусилля скерувала на пiдкорення сусiднiх африканських народiв. На кiнець ХIХ ст. бурськi республiки були оточенi бртанськими володiннями. Iх незалежнiсть була лiквiдована в ходi англо-бурськоi вiйни 1899 1902 рр. У 1910 р. ВБ створила домiнiон ПАС. Суспiльне жиггя опиралося на принципи расизму. У вiдповiдь африканцi створили АНК. Пiсля Першоi свiтовоi вiйнп ПАС отримав мандат Лiги Нацiй на управлiння ПiвденноЗахiдною Африкою (Намiбiсю). Пiсля Другоi свiтовоi вiйни до влади прийшла Нацiональна партiя, яка проголосила расизм офiцiйною iдеологiсю держави. Бiлiй меншостi вiдводилося 87% територii, африканцям — лише 13%. Кольоровим та iндiйцям вiдводилися резервацii всерединi бiлоi> ПАР. 1950 р. була заборонена КП, а через 10 рр. А}г[К. 1961 р. була проголошена незалежнiсть ПАР. Влiтку 1976 р. вибухнуло постання африканцiв в Соуето — передмiстi Йоханесбурга. Пiсля цього проти режиму були впровадженi першi мiжнароднi санкцii. Як наслiдок, влада приступила до обережних реформ — була вiдмiнена сегрегацiя на транспортi i в спортi, легалiзованi африканськi профспiлки. Нова Конституцiя перетворила ПАР у президентську республiку, створювався трипалатний парламент — для бiлих, кольорових i iндйцiв. Африканцi, як i ранiше, були вндстороненн вiд парламентськпх виборiв. У 1987 р. в Дакарi вiдбулася зустрiч бiзнесменiв i лiберальних полiтикнв ПАР з керiвництвом А}IК, де обговорювалася можливiсть полiтичного вирiшення проблем. 1989 р. прездентом ПАР став Фредерiк де Клерк — африканський Горбачов. У 1993 р. був схвалений проект тимчасовоi Конституцii на п’ятирiчний перiод i створювався уряд нацiональноi сдностi. В квiтнi 1994 р. вiдбулися першi загальнi вибори. АНК отримав 65% голосiв, Нацiональна партия — 20%, Партия свободи Iнката — 10%. Президентом став Нельсон Мандела.
Нинi ПАР — парламентська республiка. Дiс Конституцiя 1997 р. Країна подiлясться на 9 провнцiй. Кожна провiнцiя мас свiй законодавчий орган i уряд на чолi з прем’срмiнiстром. Адмiнiстративною столицею краiни є Преторiя, законодавчоiо — Кейптаун, судовою — Блумфонтейн.
Главою держави є президент, що обирався до 2009 р. Нацiональнгми зборами термiном на 5 рокiв. У квiтнi 2009 р. був всенародно обраний президент — лiдер АПК Джейкобе Зума. Сам зулус, популiст, але вважас себе соцiалiстом, мае три перших ледi. Президент є главою уряду.
Парламент складасться з двох палат — Нацiональних зборiв i Нацiональноi ради провiнцiй. Нацiональнi эбори складаютЬся з 400 депутатiв, що обираються за пропорцiйною системою. Нацiональна рада провинцнй складаеться з 90 депутатiв. 54 з них обираються провiнцiйними законоданчими зборами (по 6), 36 — Нацiональними зборами, але з числа кандидатiв, запропонованих зборами провiнцiй. Парламент обирасться на 5 рокiв. На виборах 2009 р. А}{К отримав 65,9%, демократичний Альянс (Хелен Эiлле (бiла) — 16,66%, Народний конгрес 7,42%, Партiя свободи Iнката 4,55%.
У зовнiшнiй полiтицi ПАР досягла покращення вiдносин з США та ВБ. Разом з тим, мае дружнi вiдносинп з такими кранами, як Куба i Лiвiя. ПАР бре активну участь у Спiвдружностi, Африканському Союзi. У груднi 2010 р. ПАР приедналася до БРiК, яка перетворилася в БIКС. ПАР брала участь в миротворчих операцiях в Лесото (1998 р.), дРК. ПАР зайняла обережну позицiю щодо погромiв ферм бiлих у Эiмбабве. Голосувала за виключення на рiк з Спiвдружностi, але проти впровадження мiжнародних санкцiй.
Чисельнiсть ЗС перевищуе 63 тисячi, витрати на оборону бл. 1,5%.
ВВП краiни у 2010 р. склало 354 млрд. дол. (бiльше, нiж на 100 млрд. менше, чим у 2008 р., на 50 млрд. менше, нiж у 2001 р.). Безробiття перевищуе 25%, iнфляцiя бл. 6%.
Найкрупнiша галузь в країні — чорна металургiя. Крупним виробником тут є корпорацiя iСКОР. Iй належить 5 комбiнатiв, в т.ч. комбiнат в Салданья-Бей (1,2 млн. т. сталi), запущений у 2003 р. Пiвдено-африканська сталь — одна з найдешевших у свiтi. Iншою важливою галуззю є виробнгщтво злиткiв золота i платини на аффiнажних заводах. Кольорова металургiя представлена виробництвом майже всiх кольорових металiв. Серед них найважливiше значення мае виробниитво алюмiнiю. ПАР належить одне з перших мiсць з виробництва ферохромових сплавiв (понад 200 т.). Свiтове значення мае також виробництво марганцю. Автомобiльна промисловiсть представлена комплектуючими заводами японських i нiмецьких фiрм. Втiм, понад 50% комплектуючих вже виробляеться у ПАР. достатньо добре розвиненим є виробництво продуктiв харчування i напов, особливо ф руктових сокiв, вина i пива. Одна з провiдних компанiй САЕ-Мiллер — виробник пива, в т.ч. марки «Золота бочка». Текстильна, швейна i взуггева промисловостi переживають серйознi труднощi внаслiдок конкуренцi з боку Китаю та Пiвденно-Схiдно Азii. Вiдносно новою галуззю, якщо не рахувати виробництво вибухiвки, є хiмiчна промисловiсть. У країні нинi виробляються мiнеральнi добрива, нафтопродукти, кислоти, фарби, пластмаси тощо. У ПАР винайдена технологiя i збудованi три заводи з виробництва бензину з вугiлля. Надэвичайно важливе значення мае гiрничодобувна промисловiсть. ПАР входить в трiйку свiтових лiдерiв з видобутку золота — бл. 250 т. (у 1970 р. було видобуто понад 1000 тонн). У цьому показнику ПАР повернулася на рiвень першоi половини ХХ ст. Причинами такого явища є глибоке залягання золота, проблема з кадрами, високий курс ренда. У країні видобуваеться 220 т. платини i платиноiдiв, понад 30 млн. т. залiзно руди, понад 2,3 млн. т. марганцю (20% свiтового видобутку), 225 млн. т. вугiлля, 10 млн. каратiв алмазiв. На ПАР припадае 40% свiтового видобутку хромiтiв — 7,5 млн. т., 40% - ванадiю — 25 тис. т., понад 40% паладiю, що добуваеться попутно на платинових рудниках — понад 90 т., 80% свiтового видобутку платини — понад 160 т. (лiдер протягом всього ХХ ст.). Країна займае друге мiсце в свiтi, пiсля Австралії , за видобутком титаномiстких мiнералiв — 1,2 млн. т. титану.
Розвиненим є i сіг. Орнi землi понад 12% територii краiни. Пасовищ значно бiльше, схили гiр i пагорбiв використовуються пiд виноградники i лiсопосадки. Але досить частi посухи, тому валовi збори культур зазнають сильних коливань. Так, валовий збiр кукурудэп коливаеться вiд З до 13,5 млн. т. щороку. Iснують два аграрних сектори:
натуральний i товарний. Основна культура в обох секторах — кукурудза, Врожайнiсть 11 невисока — складае бл. 40% врожайностi США. Вирощуються пшениця (понад 2 млн.), сорго (0,2 млн.), ячмiнь (0,1 млн. т.). Крiм зернових, ПАР забезпечуе себе всiма основними с/г продуктами. На експорт йде цукрова тростина (валовий збiр понад 20 млн.), овочi, фрукти i ягоди (збiр винограду i апельсинiв перевищуе 1 млн. т. кожний, яблук — понад 0,5 млн. т.). Тваринництво вирiзняеться бiльшою стабiльнiстю. Основним експортним товаром тут є овеча i козина шерсть (мохер). Поголiв’я овець складае майже ЗО млн., кiз майже 7 млн. У краiнi нараховуеться 13,5 млн. голiв ВРХ, 1,5 млн. свиней, 62 млн. курей. динамiчно розвиваеться рибальство. Крiм риби (понад 600 тис. т.), у ПАР виловлюються i розводяться ракоподiбнi та молюски.
Для краiни характерна густа транспортна мережа. Протяжнiсть залiзничних шляхiв понад З 1 тис. км. Третина з них — електрифiкованi. довжина автошляхiв понад 500 тис. км. На долю автотранспорту припадае 80% вантажних перевезень. У краiнi 7 крупных портiв — Дурман, Кейптаун ‘ст-Лондон, Рiчардс-Бей, Порт-Елiзабет, Салдан’я-Бей i Моссед-Бей, якi належить до пай рентабельнiших у свiтi. Торговий флот ПАР складасться з майже 200 суден.
Електроенергiя вироблясться на ТЕС (20) i декiлькох невеликих ГЕС. Всi вони належать державнiй компанi ЕСКОМ. ПАР є центром сдиноi енергосистеми Пiвдня Африки, що включас територй вiд Замбй до Намiбi. У країні здiйснюсться проект з перекидання вод з гiр Лесото в ПАР, вартiсть якого сягас майже 4 млрд. дол.
Швидко розвивасться i туризм. Чисельнiсть туристiв перевищус б млн. Сплеск х вiдвiдувань припав на чемпiонат свiту з футболу 2010 р.
Торговий баланс краiни позгiтивний. Основними торгiвельними партнерами ПАР є СС, США, Японiя, Нiдерланди, Саудiвська Аравiя. ПАР — член Пiвденноафриканського митного союзу, до якого також входять Ботсвана, Iгiамiбiя, Лесото i Свазiленд.

 

№43-44. США
США займають площу 9, 629 млн. кв. км. За територiею поступаються лише РФ, Канадi й КНР. Морська економiчна зона краiни простягаеться на 200 морських миль. Чисельнiсть населення перевищус 309 млн. осiб. державним святом краiни є день Незалежностi, що святкуеться 4 липня. США мае володiння Пуерто-Рiко, Вiргiнськi острови, Гуам, Схiдне Самоа, Уейк, Мiдуей та iн.
З географiчно точки зору США подiляеться на три окремi частини: 1) основна 4662 км х 4583 км 2) Аляска — 1, 53 кв. км 3) Гавайськi острови (24 острови) - 16, 8 тис. кв. км. Аляска знаходиться в субарктичному i арктичному поясах, для Калiфорнii, Гаваiв, частини Флориди й Мексиканського нагiр’я характерний тропiчний клiмат. Приблизно половину територii краiни займають рiвнинн й невисокi гори — Аппалачi, Скалистi, Височина Лаврентiя, Центральна рiвнина, Великi рiвнини. На заходi США рельеф пiдвищусться. Тут знаходяться плато гiрськоi системи Кордильер, плато Колорадо, хребет Сьера-Невада. Поблизу узбережжя Тихого океану тягнуться Береговi хребти. Найвищою точкою краiни є гора Мак-Кiнлi (6194 м), що знаходиться на Алясцi. Найнижча точка США — впадина долини Смертi (- 86 м). Територiею штатiв протiкае повнiстю або частково цiлий ряд великих рiк: Мiссурi (4086 км), Мiссiсiпi (3765 км), Рiо-Гранде (3605 км), Юкон (3185 км), Св. Лаврентiя (3057 км), Арканзас (2347 км), Колорадо (2333 км), Огайо (2100 км). На кордонi з Канадою роэташовано 5 вёликих озер. З них Мiчиган повнiстю належить США. Найбiльшим з великих озер є Верхне 82414 кв. км.
У краiнi розорано бл. 20% територii. Лiси займають майже 40% всiх земель. Це переважно хвойнi лiси. В Калiфорнii росте секвойя, на пiвднi Флориди — тропiчнi лiси. Основнi промисловi лiси знаходяться в штатах Вашингтон i Орегон. Але значна частина деревини iмпортуеться з Канади та екваторiальних краiн. На територii США збереглися представники типово пiвнiчноамерикансько фауни бiзони, алiгатори, ведмедi грiзлi i т.п. У федеральнiй власностi знаходиться 27,7% територii, яка вiдведена пiд нацiональнi та пам’ятнi парки, парки штатiв, заповiдники дикоi флори, рекреацiйнi територii. Понад 50% потреб США у мiнеральних ресурсах забезпечусться за рахунок iмпорту. Експорту корисних копалин практично немае.
У США значнi запаси залiзноi руди. Це високоякiснi гепатити з вмiстом залiза 50 — 55%. Але видобуток тривае з середины ХIХ ст., тому багато родовищ випрацювано. Основным регiоном видобутку руды нинi є Приозер’я (штати Мiчыган i Мiнесота (70 i 21% загальнонацiонального вгтдобутку). В идобуток тут йде вiдкритим способом. Руда iмпортусться також з Бра.зилii, Лiберii, Венесуели, окатишi — з Канади. Країна володiс найбiльшими в свiтi запасами кам’яного вугiлля. добуваеться в Аппалачському, Iллiнойському та Захiдному басейнах переважно вiдкритим способом. є високоякiсним. Використовуеться в тому числi й для виробництва штучних тканин. є похилий вуглепровiд, за допомогою якого вугiлля з захiдних штатiв передаеться в пiвденнi. Перша нафтова свердловина була встановлена в США у 1859 р. у Передаппалачському басейнi. За запасами нафти Країна входить в першу свiтову десятку. Нинi в краiнi два основних басейни — Мексиканський (Техас, Луiзiана, Алабама, Мiссiсiпi) i Аляска. У першому видобуток в основному ведеться на шельфi. В Алясцi знаходиться унiкальне нафтове родовище Прадхо-Бей на узбережжi моря Бофорта. Иого запаси оцiнюються в понад 2 млрд. т. Складнощi видобутку тут викликанi вiчною мерзлотою. Запаси традицiйного природного газу є iстотно вичерпаними. Натомiсть эростас видобуток вугiльного метану i сланцевого газу. Родовища останнього зосередженi в Техасi, в Аппалачському басейнi, в штатах Пенсiльванiя i Нью-Иорк. Запаси сланцевого газу є найбiльшими в свiтi й оцiнюються в 300 млрд. куб м. Завдяки зростанню його видобутку в останнi роки США вийшли на перше мiсце в свiтi (2009 р.) за видобутком газу (620 млрд, куб. м) i змогли вiдмовитися вiд iмпорту скрапленого газу. Рiзниця мiж видобутком i споживанням (650 млрд. куб. м) компенсуеться за рахунок iмпорту газу з Канади. Крана мае значнi запаси ф осфоритiв, що добуваються в районi Мексиканськоi затоки i у Флоридi. Мiдь добувають на плато Колорадо, золото — у великому басейнi. Значнi запаси молiдебну зосередженi у Колорадо, Ютi, Нью-Мексико.
Населення краiни подiлясться на 5 груп: бiлi — 79%, негри — 13%, азiати — 5%, iндiанцi, ескiмоси, алеути — менше 1%, гавайцi — 0, 18%. З 2000 р. в краiну в’iхало понад 12 млн. емiгрантiв. Нинi народжених в iнших кранах бл. 36 млн., з них 11 млн. — народженi в Мексицi. Англiйську рiдною мовою вважаiють 216 млн., iспанську — 33 млн., китайську —2,5 млн., вiрменську — 1,7 млн., французьку — 1,6 млн., нiмецьку — 1,4 млн.
дослiдники стверджують про зупинку американського <шлавильного котла» i iдентпфiкують сучасне американське суспiльство як етнiчну <миску салату». Пiд впливом масово’i iммiграцi’ з краiн Азi’, Африки i Латинсько Америки посилюсться <пористiсть» етнiчного простору, оскiльки в ньому спостерiгаються крупнi вкраплення спiльнот китайцiв, корейцiв, бiрманцiв, мексиканцiв i т.д. для прикладу в «чайнатауни» доступ 100% американця є практично неможливим. Виникають мiсця, де володiти англiйською мовою зовсiм необов’язково. В чайнатаунах поступово стала Вiдроджуватися трацийна структура китайського суспiльства (конфуцiанство, культ формальних i неформальних керiвникiв, замкненiсть, «трiади»). Расово-етнiчний фактор вiдiграс все бiльшу роль, тому дослiдники говорять про «мультпкультурнiсть» американського суспiльства, а деякi передбачають його азiатизацiю. Перегини навпаки стали проявлятися пiсля схвалення расового законодавства, яке приписувало унiверситетам i керiвникам установ i бiзнесу приймати на роботу у першу чергу небiлих. В деяких мiстах чорнi й мексиканцi буквально витiсняють бiлих. детройт i Балтiмор нагадують окупованi поселення з комендантською годиною протягом доби — на вулицях i вдень тут можна зустрiтн бiлих. А в Атлантi навiть в центрi бiлi не прогулюються навiть вдень. Бiлi не вiдвiдують тi кiнотеатри, в якi ходять чорнi в унiверситетських кампусах бiлi й чорнi студенти тримаються вiдособлено навiть на стадiонах пiд час матчiв сiдають окремо.
Разом з тим всi американцi надзвичайно патрiотичнi. Це прищеплюсться зi школи.
Найбiльшими етнiчними групами є нiмецька, iрландська, англiйська й афроамериканська, кокна з яких нараховус понад 20 млн. Понад б млн. нараховують iталiйська, мексиканська, французька, польська, корiнних американцiв, голландська, шотландсько-iрландська. Ще 28 груп нараховують понад 1 млн. кожна. до 1965 р. основна маса iммiгрантiв (70%) прибула з Англii, Iрландii та Нiмеччини. Пiсля схвалення нового iммiграцiйного закону у 1965 р. домiнувати стали вихiдцi з Латпнськоi Америки i Азй. Як наслiдок, сформувалися потужнi кластери з бiльше нiж третиною небiлого населення — Техас, Калiфорнiя, Нью-джерсi та iн. Бурхливими темпами вiдбувасться iспанизацiя Пiвденного Заходу — свосрiдна мирна <реконкiста» земель, колись вiдiбраних у Мексики. iспаномовнi складають 30% населення Техасу i 33% Калiфорнi. для вихiдцiв з третiх краiн характерна ендогамнiсть — укладення шлюбiв у межах своiх етнiчних груп. На початку 1990-х рр. виявилося, що не лише чайнатауни. У Нью-Иорку є Пiвденний Бронкс, де говорять лише на iспанськiй. Мер Майямi, який облюбували новi росiяни» i московська богема, говорить з великими труднощами англiйською мовою. У Калiфорнй є пiдприсмства якими i володiють китайцi i на яких працюють лише китайцi. Бiлий середнiй клас» поступово витiснясться корейЦями з престижних районiв Лос-Анджелесу. Половина офiцерiв прикордонного контролю у Сан-Франциско азiйського походження.

Росiйська <братва» б’с негрiв у Гарлемi, а негри витiсняють сврев з Бруклiна. Але вiд iммiграцi Країна вiдмовитися не може. дешева праця iммiгрантiв дас країні бл. 10 млрд. дол. щорiчно.
Нинi в амергiканському суспiльствi видiляють 4 групи iммiгрантiв. 1) що зберiгають свою культурну самобутнiсть i здiйснюють повсякденну дiяльнiсть у межах свох етнiчних груп (тотальна iдентичнiсть). 2) що зберiгають свою iдентичнiсть вибiрково, живуть в етнiчних групах, але знаходяться в комунiкацi з загальним стилем жи-ггя (часткова iдентичнiсть). 3) неприсднанi - як правило представляють сферу науки, культури чи мас-медiа. 4) гiбриди — що народилися у мiжнацiональних сiм’ях.
У США статистика видiляс три регiони, якi подiляi-оться на 9 районiв. На Пiвночi проживас 36% населення. Найкрупнiшими штатами тут є Нью-Иорк — 19,2 млн., Iллiнойс — 12,7, Пенсiльванiя — 12,4, Огайо 11,5. Пiвнiч подiляють на 4 райони - Нова Англiя (Массачусетс, Коннектикут), Середньо-Атлантичнi штати (Нью-Иорк, Пенсiльванiя), Пiвнiчно-Схiдний Центр (Огайо, Тллiнойс), Пiвнiчно-Захiдний Центр (Мiннесота, Мiссурi, Канзас). На Пiвднi мешкас 37% населення. Найчисельнiшi штати — Техас — 21,8, Флорида — 16,7 млн. На Пiвднi статистика видiляс З райони: Пiвденно-Атлантичнi штати (Вiрджинiя, джорджiя, Флорида), Пiвденно-Схiдний Центр (Теннессi, Алабама, Мiссiсiпi), Пiвденно-Захiдний Центр (Техас, Луiзiана), На Заходi проживас 27% населения, зокрема у Калiфорнii 35,2 млн. Тут статистика видiляс два райони: Гiрськi штати (Колорадо, Аризона, Невада, Юта) та Тихоокеанькi штати (Калiфорнiя, Вашингтон, Аляска, Гавайi).
Середня тривалiсть житгя в краiнi складас для чоловiкiв 74,5, для жiнок — 80,2 роки. У США бiльшiсть становлять протестанти — 56%. Римо-католикiв 28%, iудеiв — 2 %.
Актуальною для США є проблема корiнних жителiв. Iндiанцi (переважно племенi лакота) заселяють значнi частини штатiв Небраска, Пiвн. i Пiвд. дакота, Монтана, Вайомiнг, що сумарно вдвiчi перевищус територiю Францii. У груднi 2008 р. iндiанцi лакота розiрвали всi договори з США i проголосили створення iндiансько держави. Цю державу готовi визнати Болiвiя, Венесуела, Куба, Чилi, ПАР.

дослiдники видiляють б потенцiйних оплотiв сепаратизму в США:
1) Техас. Тут двi державнi мови — англiйська й iспанська. Республiка Техас iснувала протягом 1836 — 1845 рр. Зараз цей штат займас друге мiсце у федерацй за чисельнiстю населення й матерiальним достатком
2) Калiфорнiя сплачус найвищi податки. А. Шварценегерр пiдпчсав мiжурядову угоду з Великою Британiсю, що суперечить конституцii
3) Нью-Йорк. Популярним є вiдновлення вiльного мiста Нью-Йорк, яким вiн був до Громадянськоi вiйни
4) Вермонт був незалежним протягом 1777 — 1791 рр. Нинi користусться пiдтримкою iдея заснування другоi Вермонтськоi республiки чи Республiки зелених гiр,
5) Проект Нової Мексикщ
6) Штат Мiчиган подiлений однойменним озером на двi частини. Населення пiвнiчноi частини на 70% фiни. Тому вони вважають цю частину штату частиною Фiнляндiсю i в зв’язку з цим серед них популярна iдея Верхнього Мiчигану.
2. США — федеративна республiка з президентською формою правлiння. Конституцiя набрала сили у 1788 р., до неi додано 27 поправок. З них 26 дiючих — 18 поправка (1919), що запроваджувала сухгiй закон була вiдмiнена 21 (1933). Першi 10 поправок складають Бiль про права. Поправки мають бути ратифiкованi % всiх штатiв, тобто Iх легiслатурами. Загальне виборче право передбачас вiковий ценз — 18 рр. i ценз осiлостi — б мiсяцiв.
Адмiнiстративно Країна подiлясться на 50 штатiв i федеральний округ Колумбiя. Штати подiляються на графства, а штат Луiзiана — на приходи.
В основi функцiонування державного механiзму покладена система «стримок i противаг», що опирасться на принцьщ розподiлу влади.

Законодавча влада здiйснюсться конгресом, що складаеться з сенату i палати представникiв. до Сенату входить 100 сенаторiв — по 2 сенатори вiд кожного штату («Коннектикутський компромiс»). Обираються вони термiном на б рокiв. Кожнi два роки тритина сенаторiв ротусться. Вибори до Палати представникiв вiдбуваються що два роки. до складу палати входить 435 представникiв. Представництво штатiв залежить вiд чисельностi населення. до цiеi палати також входить З представники Колумбй з правом дорадчого голосу. Головою Сенату є вiце-президент. Вiн голосуе лише у випадку рiвно кiлькостi голосiв «за» i «проти». За його вiдсутностi роботоi-о Сенату керуе тимчасовий голова президент про темпоре. Роботу Палати представникiв очолюс спiкер, що представляе полiтичну партiю, яка отримала бiльшiсть голосiв на виборах. В обох палатах обираються голови постiйних i спецiальних комiтетiв та пiдкомiтетiв, лiдери бiльшостi й меншостi, а також «кнути». У кожнiй палатi функцiонуе до 20 комiтетiв, а також три об’еднаних комiтети. для розгляду особливо важливих питань зовнiшньоi i внутрiшньоi полiтики можуть вiдбуватися об’еднанi засiдання палат. Конгрес працюе сесiйно — 2 сесй в рiк. Конгрес затверджуе федеральний бюджет, встановлюе податки, регулюе зовнiшню й мiж штатну торгiвлю, контролюе дiяльнiсть виконавчоi влади й витрати федеральних ф iнансових коштiв. Прiоритет у бюджетнiй полiтицi мае ПП — лише нона може iнiцiювати законодавство у цiй сферi. ПП. Мае право обирати президента у випадку, коли жоден з кандидатiв не отримав бiльше половины голосiв Колегi виборникiв. Лише нона мае право iнiцiювати процедуру iмпiчменту. Сенат володiе правом оголошувати вiйну, запроваджувати надэвичайний стан, затверджувати мiжнароднi договоры, найбiльш важливих посадових осiб, включаючи суддiв Верховного суду i федеральних суддiв, виносити остаточне рiшення з процедуры iмпiчменту.
Законоданча влада у штатах здiйснюеться двопалатными легiслатурами (у Небрасцi — однопалатна).
Президент є главою держави i уряду. Обираеться термiном на 4 роки. Згiдно з 22 поправкою не може бути обраний бiльше, нiж на два термiни. Одночасно з ним обираеться вiце-презыдент. IХ кандидатури затверджуються делегатами нацiональних партiйних конференцiй, що вiдбуваються раз в чотиры роки. Вибори проводяться у 1-й вiвторок пiсля 1-го понедiлка лыстопада кожного високосного року. Остаточно за кандидатуру голосуе Колегiя виборныкiв, що обираеться пiд час виборiв виборцямы по штатам з числа партiйних актывiстiв. Кожен штат обирае число виборникiв рiвне кiлькостi представннкiв та сенаторiв вiд штату в Конгресi. Виборникы у 1-й понедiлок пiсля другоi середы грудня у столицях своiх штатiв обирають президента шляхом заповнення вiдповiдних форм. Згiдно 20 поправки датою вступу президента на посаду є полудень 20 сiчня. У випадку смертi чи недiсздатностi президента його обов’язкы переходять до вiцепрезидента. далi — до спiкера, тымчасового головы сенату, мiнiстрiв у хронологiчному порядку створення департаментiв. Президентом може стати особа не молодше 35 рокiв, що прожывае в краiнi не менше 14 рокiв. Вiн володiе правом законодавчоi iнiцiативи, представляе краiну за рубежем, є верховним головнокомандувачем, за згодою з Сенатом ф ормуе уряд i призначае суддiв — Верховного суду i федеральних. Представляе бюджет, володiе вето, яке може бути подолане 2іЗ голосiв Конгресу. Згiдно Закону про вiйськовi повноваження президент мае право унести вiйська на територiю iноземноi державы термiном до 60 днiв без згоди Конгресу. Вiце-презыдент виконуе доручення президента. Ним не може буты житель одного з президентом штату.
Кабiнет мiнiстрiв складаеться з 15 мiнiстерств. Окремо iснуе президентська адмiнiстрацiя, що формуеться главою держави одноосiбно. Виконавча влада у штатах здiйснюеться губернатором, що обираеться на 4 або 2 (Нью-Гемпшiр, Вермонт) роки й очолюе мiс вий уряд.
Верховний суд складаеться з 9 суддiв. Бонн прызначаються президентом по життево за згодою з сенатом з правом виходу у вiдстаВку за власным бажанням. Суддя Верховного суд може буты пiдданый процедурi iмпiчменту. З часу «справы Марборо» (1804 р.) Верховний суд володiе правом тлумачення законiв на вiдповiднiсть Конституцi.
Таким чином мандати (накази) Верховного суду стали одним з джерел американського права. для прикладу, саме мандатом Верховного суду про те, що входження штату до ф едерацй є остаточним i безповоротним (ухваленим у зв’язку з входженням до США Техасу), сформульовано неможливiсть виходу штатiв зi складу федерацi. Отже, система стримувань i противаг полягае в трьох основних принципах:

- три гiлки влади мають рiзнi джерела формування (Конгрес обираеться народом, президент виборниками, верховнi суддi призначаються президентом за згодою з сенато м)
- цi гiлки мають рiзний термiн повноважень (палата представникiв 2 роки, сенат 6, президент 4, суддi Верховного суду призначаються пожиттєво)
- кожна з гiлок мае можливiсть перешкодити можливiй узурпацi влади з боку iншоi гiлки (Конгрес володiе правоi iмпiчмента щодо президента i суддiв Верховного суду, президент мае право вето щодо законiв конгресу, Верховний суд володiе правом тлумачення законiв на вiдповiднiсть конституцй).
У США склалася двопартiйна система. формують демократична партiя, заснована 1828 р. (символ — вiслюк), та Республiканська партiя, створена 1854 р. (символ слон). Лише одного разу — в 1912 р. — Прогресивнiй партi Т. Рузвельта вдалося вiдтiснити республiканцiв на 3-те мiсце. Кожна з двох партiй мае Нацiональний комiтет, який активiзуе свою дiяльнiсть пiд час виборiв. для другоi половини ХХ ст. стало характерним таке явище як <роздiлене правлiння». Полягас воно в тому, що президент представляе одну партiю, тодi як бiльшiсть у Конгресi належить iншiй партii.
Эначення профспiлок поступово знижуеться. Найкрупнiшим профспiлковим об’еднанням є Американська федерацiя працi, що нараховуе 13 млн, членiв. Натомiсть, все бiльший вплив на полiтичне жиггя кра’iни здiйснюють лобiстськi органiзацii.
Мiнiстр оборони призначаеться президентом за эгоди Сенату з числа цивiльних осiб. Окремо є мiнiстри армii, флоту, авiацii, командуючий корпусом морськоi пiхоти. Робочим органом Мiнiстерства оборони є Комiтет начальникiв штабiв. Чисельнiсть Эбройних Сил складае 1,3 млн. оiб. Формуються воин на контрактнiй основi як з чоловiкiв, так i з жiнок. Пiсля завершения служби вони отримують цiлий ряд пiльг — при вступi до ВНЭ, отриманнi кредиту на житло, працевлаштуваннi. до складу ЗС входить Нацiональна гвардiя — бл. 470 тис. Вона призначена для оборони територii США. Витрати на оборону складають понад 3% ВВП, що складае бл. 400 млрд. дол.
3. Американська зовнiшня полiтика стала свiтовою ще на початку ХIХ ст. У 1823 р. президент джеймс Монро проголосив доктрину, що заперечувала втручання европейських краiн у справи Эахiдноi пiвкулi. Але зовнiшня полiтика США стала визначальною пiсля другоi свiтовоi вiйни, коли внаслiдок ослаблення европейських краiн та реалiзацii «Плану Маршалла» Сполученi Штати перетворилися в один з центрiв бiполярного свiту. Трансформацiя останнього пiсля 1991 р. роэширила сферу впливу США.
Традицiйно надважливим для США є европейський вектор. Iнструментом збереження американського впливу на Свропу є НАТО. США вдалося добитися включения до блоку бiльшостi краiн Центрально- та Пiвденно-Схiдноi Свропи. Разом з тим Бухарестський саммiт 2009 р., коли Францiя й Нiмеччйна заблокували надання ПДЧ Украiнi й Грузи засвiдчили бажання цих европейських краiн дистанцiюватися вiд США. Тому США бiльший акцент почали робити на спiвпрацю з новими членами НАТО — Польщею, Чехiею, Румунiею, Болгарiею, розмiщуючи або перемiщуючи туди з ФРН своi вiйськовi стратегiчнi об’екти. Традицiйно «особливi» вiдносинп пов’язують США з Великою Британiею. Щоправда, адмiнiстрацiя Б. Обами продемонструвала певнi вiдходи вiд трацийного змiсту цих вiдносин. Так, з Вашинтонгу лунали заяви про необхiднiсть справедливого вирiшення Фоклендського конфлiкту з врахуванням iнтересiв Аргентини. Ця ж адмiнiстрацiя проголосила про новий змiст вiдносин з Росiею. Вiн передбачае бiльше врахування iнтересiв РФ i навiть допускае пение вiдновлення зони 11 впливу.

Починаючи з 1990-х рр. бiльша увага американською адмiнiстрацiсю була придiлена стосункам з кранами АТР. Традицiйними союзниками тут залишаються Японiя, Пiвденна Корея, Тайвань. Вiдносно нормалiзувалися вiдносини з КI-ГР, але зростання економiчного та вiйськового потенцiалу цiс крани викликас серйозне занепокосння у Вашинтонзi. Побоювання можливо експансi КИР у Пiвденно-Схiднiй Азi эмусило ряд країн цього регiону, зокрема В’етнам, шукати пiдтримки саме у США. Посилення впливу США на Афганiстан поряд з традицiйними союзницькими вiдносинами з Пакистаном та покращенням стосункiв з Iндiсю дозволило посилити вплив США у Пiвденнiй та Центральнiй Азi. Свiдченням цього є ТАПI.
Важливим для США є регiон Персько затоки. Традицiйним союзником США тут є Саудiвська Аравiя, а головним суперником ‘ран. Останнiм часом в зв’язку з посиленням впливу КНР на африканськi крани США активiзувало свою зовнiшню полiтику щодо країн цього континенту. Це засвiдчують останнi подй у Суданi, Лiвi.
Натомiсть, констатусться ослаблення впливу США на Латинську Америку. Сформувався блок краiн на чолi з Венесуелою, який виступас за послаблення США на регiон. Так, не отримала пiдтримки американська iдеф створення зони безмитно торгiвлi
— АЛКА. Натомiсть, крани регiону створюють власнi регiональнi об’сднання — Антська група, МЕРКОСУР. США вдасться ще активно впливати на крани регiону, що мають значнi внутрiшньополiтичнi проблеми, зокрема Колумбiю i Аргентину.
ВВП — 14,3 трлн. дол. З економiчно точки зору видiляють 4 макрорайони: Пiвнiчний Схiд, Середнiй Захiд, Пiвдень i Захiд.
Пiвнiчний Схiд називають майстернею нацi. Це колиска Америки. Саме його мешканцiв почали називати янкi. Саме тут зародився промисловий пояс США, В його межах розташований пiвнiчно-схiдний мегаполiс, який називають Головною вулицею крани. Тут розташованi економiчна столиця Нью-Иорк та полiтична Вашингтон. Нью- Йорк — найбiльший фiнансовий, промисловий, транспортний, торговий i культурний центр США. Вiн дас 1і10 сумарного ВВП кранИ. Особливо важливим є його фiнансове значення. Мiсцевi фондова i товарна бiржi найбiльшi в свiтi. У промисловостi мiстi видiляються три групп галузей. По-перше, це галузi важко промисловостi, зв’язанi з портового функцiсю мiста i переробкою сировини нафти, кольорових металiв. По-друге, це галузi, що виникли з орiснтацiсю на робочу силу й споживача — машинобудування, швейна, харчова. По-третс, це полiграфiчна промисловiсть, яка створила мiсту славу «столицi новин». Нью-Йорк вiдiграс <законодавчу» роль у свiтi культури i видовищ. У мiстi проживають представники 177 нацiональностей. Не менше 2і5 його жителiв це iммiгранти та х дiти.
Вашингтон — столиця США з 1800 р. Нагадус свропейське мiсто. Тут немас хмарочосiв. У мiстi заборонено будiвництво споруд, вищих, нiж Капiтолiй — резиденцiя конгресу. У Вашинггонi мало промислових пiдприсмств, але мiсто є значним науковим i культурним центром.
Якщо Нова Англiя довгий час була головним районом легко промисловостi, то славу «американського Руру» ще в ХIХ ст. набула захiдна частина Пенсiльванi, де розташований Аппалачський басейн. Головний центр цiс вугiльно-металургiйно бази — Пiтсбург, що набув титулу <металургiйно столицi». Проте вже досить довгий перiод цей район переживас занепад i вiдноситься до категорi’ депресивних.
Середнiй Захiд є районом крупно промисловостi i сiльського господАРСтва. Тут базi багатих ресурсiв палива i сировини сформувалися такi значнi промисловi центри як Чикаго, детройт, Клiвленд. У другiй половинi ХХ ст. склався i Приозерний мегаполiс. Столицею цього макрорайону можна назвати Чикаго. Це найбiльший в США транспортний вузол, головний ринк зерна i худоби. В агломерацiю Чикаго входять десятки мiст-супутникiв, мiст-«спалень».
Багатством Середнього Заходу є не лише залiзна руда, але й винятково сприятлиВi грунтовi й агро клiматичнi умови. Займаючи 1і5 частину територi крани, макрорайон дає половину с/г продукцi. У його межах знаходиться молочний пояс крани, для якого притаманнi крупнi ферми. Тут само знаходиться i кукурудзянчй пояс, де фермери розводять м’ясну худобу i свиней. На пiвночi — пояс ярово пшеницi, що видтiснила традицiйнi прерii, а на пiвднi — пояс озимо пшеницi.
Пiвдень називають макрорайоном великих змiн. Довгчй час тут панувала монокультура бавовнику. Тепер регон займас лiдируючi позицi в країні за видобутком нафти, природного газу, вугiлля, фосфоритiв, за потужнiстю електростанцiй, нафтохiмiчних комбiнатiв. Тут концентрусться 9і10 вгiпуску тканин, тютюнових виробiв. Бавовняний пояс сильно скоротився, але с/г стало багатогалузевим та iнтенсивним. За рiвнем добробуту Пiвдень поступасться iншим макрорайонам, особливо це стосусться «негритянських штатiв» - Мiссiсiпi та Алабами.
Дослідники подiляють Пiвдень на декiлька частин. Це Старий Пiвдень, знаменитий своми тютюновими плантацiями — саме тут винайденi й випускаються цигарки <Мальборо». Тут само головний район вчробництва курчат-бройлерiв. Це Глибокий Пiвдень, який прославився монокультурою бавовнику. Символом його швидкого розвитку є мiсто Атланта. Це «сонячний» штат Флорида, який щороку вiдвiдують 50 млн. туристiв i вiдпочиваючих. Майамi є найбiльшим курортом свiту. Цитрусовi звiдсiля розвозяться по всiй кранi. На мисi Канаверал розташований головний космодром США. Це Новый Пiвдень (Техас), що пiсля «нафтовоi лихорадкш> перетворився в один з найбiльш заможних регiонiв США. Иого головными центрами є ультрасучаснi даллас i Хьюстон. Тут знаходиться крупне аерокосмiчне виробництво, звiдси керують космiчними польотами.
Захiд — самий молодый i динамiчний макрорайон США. Тут самi високi гори. найглибшi каньйони, найбiльшi пустелi (Арiзону називають Сгиптом в Америцi») i найбiльш родючi долини. Тут найбiльше змiшення англо-американськоi, iспаноамериканськоi, азiатсько-американсько i iндi анськоi культур. Тут контрастне сусiдство величезних мiст i майже безлюдних просторiв. донгий час макрорайон спецiалiзувався на добувнiй промисловостi й пасовищному тваринництвi. динамiчно почав розвиватися пiсля другоi Свiтовоi вiйни. На прерiях Великих рiвнин розводять ВРХ, вiвцi. Це край ранчо, ковбоiв i родео. У Скалистих горах багато мiдних, молiбденових, золотых рудникiв i вугiльних розрiзiв. Разом з тим тут багато нацiональних пар кiв i гiрськолыжних курортiв. На Тыхоокеанському Заходi видiлясться золотий» штат — Калiфорнiя, який називають «державою в державi». Це головний науковий i вiйськово-промисловий центр США. Також головный с/г штат краiни. Центральна долина являс собою 700 км фруктовий сад. У Калiфорнii всього вдвiчi менше авто, нiж в iнших 49 штатах.
Лос-Анджелес дякус своiм зростанням сіг, золоту, кiнематографi, а останнiм чином комплексу галузей вiйськово орiснтацi, виробництву лiтакiв, ракет, космiчних кораблiв, приладiв i електронiки. Як промисловий центр поступасться лыше Нью-Порку. Мiсто протягнулося вздовж узбережжя на 120 км, деякi вулицi мають до 16 тис. номерiв будынкiв. Це найбiльш одноповерхове мiсто США. В агломерацiю входить понад 220 населених пунктiв.
Сан-Франциско вважасться найкращим мiстом США. Поряд знаходиться знаменита Силiконова долина. до складу Заходу входить також Аляска — новый ресурсний район та Гавайi — островы ананасiв i туризму.
У США бл. 2 млн. ферм. В середньому на кожну припадас 190 га. Фермерська сiм’я мас статок у 5 разiв бiльший нi>к середньостатистична американська сiм’я, зайнята в iншiй сферi економiки. С\г США забезпечус 15% працездатного населення. 30% фермерiв мають вищу освiту, половина з них — вченчй ступiнь. Американцi тратять на iду бл. 11% своiх прибуткiв у ВБ — 11,2, Францii — 14,8, ФРН — 17,3%. Укладаються угоди мiсцевих громад з фермерами. Бонн передбачають внесок у виробныцтво, купiвлю овочiв, молока i тд. за заниженимы цiнами. Ця система «тейкей» выникла в Японii у 1970-х рр. У США почала впроваджуватися з 1985 р. Субсидй на с/г у США складають 16% у ЄС — 32%.

 

№45. Канада
Територiя Канади складас 9976 тис. кв. км, населення — 34 Млн.
Територiю крани подiляють на 7 фiзико-географiчних районiв:
1) Арктичнi гори охоплюють, острiв Елсмир та пiвнiчний схiд Баффеново землi. Цей район являс собою арктичну пустелю;
2) Лаврентiйський (Канадський) щит займас майже половину територi краiни, багатий на мiнеральнi ресурси, являс собою тундру, лiсотундру, на пiвднi домiнують хвойнi лiси,
3) Аппалачськi гори тягнуться Квебеком i Нью-фаундлендом. Найвищою точкою тут є гора д’Iбервiль — 1622 м, роэташована у провiнцii Квебек. На пiвночi цього району домiнус лiсотундра, на пiвднi хвойнi i змiшанi лiси. В останнiх проростас знаменитий канадський клен;
4) Внутрiшнi рiвнини являють собою лiсостеп, на пiвднi — степ. Тут знаходяться крупнi родовища нафти i природного газу;
5) Скелястi гори є продовженням однойменних гiр США. Найвищою точкою тут є гора Колумбiя — 3747 м.;
6) Мiжгiрськi райони Заходу розташованi в центральнiй частинi провiнцii Британська Колумбiя. Тут чергуються плато, невисокi хребти i долини;
7) Тихоокеанськi гiрськi системи багатi на поклади металiчних руд. Тут росте канадський кедр, що є гiгантською тусю. У горах Святого Тллi роэташована найнища точка краiни — гора Логан (6050 м).
Клiмат у краiнi переважно рiзко континентальний. Iстотно на клiмат впливас Гудзонова затока, що транспортус холоднi арктичнi води в саме серце краiни та холодна Лабрадорська течiя. Територii Канади взагалi називають далекою Пiвнiччiо.
У краiнi зосереджено 8% свiтового рiчкового стоку. Найдовшою рiчкою є Маккензi (4241 км), що врадас до моря Бофорта. Iншi великi рiки — Святого Лаврентiя (3058 км). Юкон (3185 км), Колумбiя (2000 км). Останнi лише частково протiкають територією Канади. З США Канада дiлить води Великих озер. З них лише Гурон i Онтарiо бiльшою частиною належать Канадi; Мiчиган повнiстю знаходиться у межах США. На далекiй Пiвночi роэташовано ще ряд великих озер — Атабаска, Велике Невiльниче озеро, Велике Ведмеже озеро.
З демографiчноi точки зору Країна подiлясться на 5 районiв. Центральний район включас провiнцй Онтарiо (12,3 млн.) та Квебек (7,5 млн). до Атлантичного району входять Ныю-фаунленд i Лабрадор (520 тис.), Нова Шотландiя (950 тис.), Нью-Брансуiк (750 тис,). Три провiнцii Манiтоба (1,2 млн.), Саскачеван (1 млн.) та Альберта (3,2 млн.) складають Центральний район або ((ПрерIi». до Тихоокеанського району входять Британська Колумбiя (4,2 млн.). i нарештi далеку пiвнiч складають Юкон (31 тис.), Пiвнiчно-Захiднi територii (42 тис.), Нунавут (27 тис.).
На 5% територii пiвденного сходу проживас 2і3 всiх канадцiв. Тут густота населення перевищус 100 чол. на кв. км. Бiльше % населення краiни проживас не далi 200 км вiд кордону з США. Ойкумена являс собою стрiчку, довжина якоi у 40 разiв перевйщус н ширину. У надэвичайно багатих ресурсами пiвнiчних районах, якi складають 70% територii Канади, мешкас всього 1,5% населення. В основному це iндiанцi та ескiмоси (iнути).
Мiське населення складас 78%. Найкрупнiшi мiста — Торонто (понад 5 млн.), Монреаль (3,6 млн.), Ванкувер (2,2 млн.), Оггава (1,2 млн.), Калгарi (бп. 1 млн.), Едмонтон (980 тие.). Щороку до Канади прибувас бд. 250 тис. iммiгрантiв. Це забезпечус 2і3 приросту населення. Понад 50% - це вихiдцi з Азiйсько-Тихоокенського регiону (найбiльше з КНР (16%), iндii та Пакистану (18%). 19% iммiгрантiв прибувас з Свропи, 18% - з Африки i Близького Сходу, 7,5% з Латинськоi Америки, 2,5% - з США. Кожен шостий мешканець краУни народився за УI межами. У краУнi проживас 100 рiзних етнiчних груп. два найбiльших народи — це англоканадцi й франко канадцi. Iх називають народамизасновниками Канади. Згiдно полiтики двомовностi, запровад?кеноУ ПАктом про офiцiйнi мови» 1969 р. i закрiпленоУ в конституцiйнiй ‘<ХартiУ прав i свобод» 1982 р. парламентськi дебати, державнi документи обов’язково публiкуються англiйською та французькою мовами i лише пiсля цього набувають юридичноУ сили. iндiанськi народи офiцiйно називають першими нацiями краУни. Бонн нинi розмовляють на 58 мовах. Iх чисельнiсть, включаiючи метисiв, складас 1,3 млн. 350 тис. з них проживас на територiях резервацiй (2,5 тис. площею 30 тис. кв. км), для яких характернi самоуправлiння й колективнi права на землю. Канадську Арктику заселяють ескiмоси (50 тие.), яких називають iнуУгами — людьми. у 1999 р. була створена сiiецiальна територiя Нунавут, де ескiмоси екладають 85% населення.
Термiни нацiя чи народ в Канадi не застосовуються до всiх iнших етнiчних груп застосовують назву етнiчне визначення плюс канадцi». У полiтичнiй культурi з 1971 р. прийнята концепцiя багатокультурностi чи едностi через багатоманiтнiсть», що закрiплено «Канадським актом про багатокультурнiсть» 1988 р.
Зростае число осiб, якi iдентифiкують свое походження як канадське — за 20 рокiв з 3% до 30%. Натомiеть, число осiб, якi визначають свое походження як чисто британське впало в б разiв, як чисто французьке у 10 разiв. Англоканадцi в етруктурi населения складають 40%, франко канадцi — 27%. Iншi великi етнiчнi групи (чисте походження + змiшане): нiмцi — 710 тис. + 2 млн., iталiйцi (730 тис. + 540 тие.), украУнцi (330 тис. + 750 тие.), китайцi (940 тис. + 160 тие.), голландцi (320 тис. + 610 тие.), поляки (260 тис. + 560 тие.). РiдноУ мовою 58,5% вважають англiйську, 22,6% - французьку, 2,9% - китайську, 1,6% - iталiйську, 1,5% - нiмецьку. Сдиною офiцiйною мовою Квебеку є французька, БрансуУку — французька й англiйська, всiх iнших провiнцiй — англiйська, Нунавуту — 8 мов — англiйська, французька, ескiмоськаi 5 iндiанських.
Найбiльша церква — католицька 45,2%. Англоканадцi — переважно прихожани протестантськоУ Об’еднаноУ церкви Канади, етвореноУ у 1925 р. в результатi об’сднання англiканськоi (8,1%) та чаетини преевiтерiанських, баптистських, конгрегацiй них i свангелiстських общин (11,5%). Понад 10% - прихильники iнших протеетантських громад. 1% - православнi, 1,2% - iудеУ, 0,9% - мусульмани, 0,6% - буддисти, 0,5% - унiати.

Канада — конституцiйна монархiя, фактично — федерацiя з парламентеькою ф ормою правлiння. Утворена в 1867 р. внаелiдок ехвалення Акту про Британську Пiвнiчну Америку. Вiн був основним конституцiйним документом до 1982 р., коли парламентом був ухвалений новий Конституцiйний акт. Останнiй консолiдував Акт 1967 р. i всi додатки до нього, додав формулу змiни КонституцiУ, а також ХартiУ прав i свобод. Складовою частиною КонституцiУ є неписанi звичаУ.
Адмiнiстративний подiл — 10 провiнцiй i 3 територiУ федерального пiдпор ядку ван ня.
Реальна влада належить парламенту, який виконуе законодавчi та виконавчi функцii i складаеться з монарха, сенату й палати громад. Монарха в краУнi представляе генерал-губернатор, що призначаеться Короною за поданням прем’ер-мiнiетра i володiе переважно церемонiальними повноваженнями.
У палатi громад 301 депутат, що обираються за мажоритарною сиетемою термiном на 5 рокiв. Лiдер партiУ, що отримала перемогу, формуе уряд. друга партiя мае назву «офiцiйноУ опозицiУ». Останнi вибори вiдбулися 14 жонтня 2008 р. Перемогла Консервативна партiя — 142 мандати (57,5%), IУ лiдер Стiвен Харпер став прем’ер мiнiстром. друге мiсце посiла Лiберальна партiя (Стефан дюн) — 78 мандатiв. На третьому мiсцi Квебецький блок — 49 мандатiв. Нова демократична партiя отримала 37 мандатiв.
Сенат (104 мiсця) розглядае iзатверджуе законопроекти, схваленi палатою общин. Не мае законолавчоi iнiцiативи з фiнансових питань, контролю над виконавчою владою, вотуму недоВiри уряду. Сенатори призначаються генерал-губернатором за рекомендацiею прем’ер-мiнiстра за нормою представництва вiд суб’ектiв федерацii. Йдуть на пенсiю по досягненнi 70 рокiв.
Найважливiшi повноваження належать центру. Провiнцii вiдають питаннями майнових i цивiльних прав, опосередкованого оподаткування, використання природних ресурсiв збiр на право розробки надр (роялтi). У сферу спiльноi компетенцй входить iммiграцiя, розвиток сіг.
Глава держави представлений у провiнцiях лейтенант-генералом, що призначасться генерал-губернатором за поданням прем’ ер-мiнiстра i володiс представницькими ф ункцiями. Законоданча i виконавча влада зосереджуеться в однопалатних Законоданчих зборiв (у Квебецi Нацiональноi асамблеi). Уряди в провiнцiях формуються за тим самим принципом, що й федеральний.
Судова влада мае три рiвнi — федеральний, провiнцiйний i територiальний. Вища судова iнстанцiя — Верховний суд. За Конституцiйним актом 1982 р. вiн, крiм вищоi iнстанцй з кримiнальних i цивiльних.справ, отримав повноваження Конституцiйного суду. 9 суддiв призначаються генерал-губернатором за рекомендацiею прем’ ер-мiнiстра i залишають свою посаду по досягненню 70 рокiв.

ВВП — 1,5 трлн. дол. Основними факторами, що впливають на економiчний розвиток крани є сусiдство з США i посилення iнтеграцii з Iх економiкою, багатство надр, iмпорт капiталу i трудова iммiграцiя. 3 1994 р. К. є членом НАФТА. На США привадае понад 80% експорту, 60% канадських iноземних iнвестицiй i майже 70% iноземних юнвестицiй в економiку Канади. Iноземним, переважно американським капiталом, контролюсться 85% автомобiлебудування, понад 40% нафтовидобутку. Як виробник авiацiйноi технiки К. займае 5-те мiсце в свiтю, як виробник легкових i вантажних авто входить до провiдноi десятки. На автомобiлебудування припадас майже чверть канадського експорту.
К. вюдноситься до числа найкрупнiших виробникюв мюнеральноi сировини — ураНової руди (1 мюсце — 9700 т. з них 7200 т. на родовищi МакАртур-Рiвер — це найнищий показник у свютю), нiкелю (2 мiсце), цинку (1 мюсце), мiдi (бп. 600 лю. т. — 8 мiсце в свiтi), азбесту (1 мiсце), золота (понад 100 т. (4% свiтового видобутку) — 8 мюсце в свiтi), залiзноi руди — 36 млн. т (8 мiсце). Бп. 80% мiнеральноi сировини вiдправляеться на еспорт, з цього 80% до США. Канада забезпечуе власнi потреби у нафтi (3300 барелiв за добу (бл. 180 млн. т. в рiк) — б мiсце в свютю) й займас 3-те мiсце в свiтi за видобутком газу. У Канадi на ГЕС виробляеться 370 млрд. кВтігод (друге мiсце в свiтi пiсля КНР). Це складае у загальнiй структурi енергii 61% (з великих краiн поступаеться за цим показником лише Бразилii).
Головнi промисловi райони зосередженi у Приозер’i, долинi Св. Лаврентiя, на пiвденному заходi Британськоi Колумбii.
Нафтопереробна промисловiсть зосереджена у Монреалi, Ванкуверi, Едмонтонi, хiмiчна у Монреалi, Торонто, Нiагарi-фолс. Канада входить до п’ятiрки провiдних свiтових виробникiв мiнеральних добрив.
Лiси займають бл. 45% територюi краiни. За виробництвом пилометарiалiв та паперу займае 4-те мюсце в свютю. Бюльше половини деревини експортуеться до США.
для краiни характерна промислова спецiалюзацiя. Лiдером лiсовоi галузi є Британська Колумбiя за нею слiдують Онтарiо та Квебек. 75% всього промислового виробництва припадае на Онтарiо ю Квебек. Тут основними промисловими центрами є Торонто i Монреаль. Основа промисзовостi — виробництво автомобiлiв, вантажiвок, автоi авiа запчастин. Центром автомобiлебудування є Онтарiо, де домюнують американськi й японськi компанi. Бiльшiсть продукцi еспортусться до США. Канада одним зi свiтових лiдерiв в авiабудуваннi та виробництвi поздiв метро. Цим займасться корпорацiя Бомбардiер Iнц. Бiльшiсть й заводiв знаходиться в агломерацi Монреаля. Нафтовою столицею крани є Монреаль, Онтарiо — провiдним у свiтi постачальником нiкелю, Ньюфаундленд i Лабрадор — найбiльшим виробником у країні залiзi, Британська Колумбiя
— мiдi, Нью-Брансуiк — цинку, Саскачеван — урану, Альберта — нафти i природного галу (тут найбiльшi в свiтi родовища бiтуму).
СiльськогосподАРСькi землi займають 7% територii краiни. З них % роэташовано у провiнцiях Центрального Заходу. 50% валового эбору пшеницi збирасться у Саскачеванi значнi врожаi також характернi для Альберти i Манiтоби. Найкрупнiшим поголiв’ям канадок (бикiв) володiс Альберта. Фермери цiсi провiнцii вирощують сочевицю, рапс, женьшень. Британська Колумбiя є найбiльшим виробником курчат i ясць, Квебек
молока, приатлантичнi провiнцii — картоплi. В Онтарiо та Квебецi вирощують огiрки, кукурудзу, яблука, тютюн, полуницi. Канада є крупним виробником рибопродуктiв. На Великих Банках, на схiд вiд Нової Шотландii i Нью-Брансуiку, виловлюють раки, лангусти, креветки, коропа. Найбiльшим продуцентом у Пiвнiчнiй Америцi лосося є Британська Колумбiя.

 


Дата добавления: 2015-09-06; просмотров: 49 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Китайська народна республiка | Нова Зеландiя | Мексика | Базилiя | Ізраїль |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Республіка Корея| Австралiя

mybiblioteka.su - 2015-2018 год. (0.245 сек.)