І курс, ІІ семестр

Гармонія ХІХ-ХХ сторіччя

Змітовий модуль 1

Тема 1. Органний пункт.

Значення органного пункту для музичного розвитку.

Різновиди органних пунктів.

1. Функціональний органний пункт (тонічний, домінантовий, кадансовий), його місце та роль у формоутворенні.

2. Фоновий органний пункт. Подвійний органний пункт як його різновид. Органний пункт на інших ступенях ладу (зокрема, на ІІІ). Функціональна модуляція в колористичному органному пункті.

Мелодична фігурація та органний пункт. Відрізнення органного пункту від basso ostinato.

Завдання:

І. Письмова робота: гармонізація мелодій Бригадний підручник №723 (1,5)

ІІ. Аналіз творів: проаналізувати органні пункти у наступних творах

Й.С. Бах, ХТК І том, прелюдія ре мінор

Ф. Шопен. Мазурка ор.17 №4 (середня частина і кода)

С. Рахманінов «В молчанье ночи тайной»

ІІІ. Знайти у музичній літературі 5 прикладів органних пунктів різних ступенів.

Тема 2. Мажоро-мінор.

Мажоро-мінорна система як шлях ускладнення діатонічної системи. Шляхи взаємопроникнення ладів.

Побічні домінанти в мажоро-мінорі.

Тризвук VI низького щаблю.

Паралельно-перемінний мажоро-мінор та стильові умови його використання.

Однотерцеві системи як ознака гармонії ХХ ст.: особливості функційних зв’язків, логіка гармонічного руху.

Засоби однойменного мажоро-мінору в модуляціях у віддалені тональності.

Завдання:

І. Письмова робота: гармонізація мелодій Бригадний підручник №762 (4,5), 800 (1,3).

ІІ. Вправи на фортепіано: Соловйова, с.49, приклад 73 (І секвенція), Максимов ІІІ, с.25, завд.5

ІІІ. Аналіз творів: Максимов, ч.ІІІ, с.31, завд. 20.

Тема 3. Енгармонічна модуляція.

Визначення. Види акордів, що мають змогу енгармонічних змін.

Колористичне значення енгармонічних модуляцій. Особливості використання енгармонічних модуляцій в художній практиці (темпові, ритмічні, фактурні, динамічні особливості та ін.).

Енгармонічна модуляція за допомогою D₇ (перетворення D₇ на альтеровану субдомінанту - “удаваний” D₇). Енгармонічна модуляція через побічні домінантсептакорди.

Енгармонічна модуляція за допомогою зменшеного септакорду. Перетворення VIІ7 у ввідні септакорди до T, D та S інших тональностей. Можливість розв’язання зменшеного септакорду у 24 тональності.

Завдання:

І. Письмова робота: гармонізація мелодій Бригадний підручник №843 (1, 4), 849 (2)

ІІ. Вправи на фортепіано: Соловйова, с.54,схеми 27, 28; грати модуляції з використанням енгармонізму D₇: A-dur – c-moll; Des-dur – C-dur; G-dur – f moll; з використанням енгармонізму Зм.₇: B-dur – E-dur; Es-dur – h-moll.

ІІІ. Аналіз творів: Шопен, експромт №1

Моцарт, Фантазія до мінор, І ч.

Ліст, «Долина Обермана», І розділ

Змістовий модуль 2

Тема 1. Еліпсис.

Загальні відомості. Роль еліпсису в розширенні та ускладненні периферії тонального центру. Умови використання еліпсису в художній практиці.

Три форми еліпсису в музиці: гармонічна, синтаксична, композиційна.

Класифікація еліпсисів в гармонії:

- функціональний, ладовий, тональний, фонічний;

- внутрішньотональний та модулюючий.

«Домінантові ланцюжки».

Завдання:

І. Письмова робота: гармонізація мелодій Бригадний підручник №826 (1)

ІІ. Вправи на фортепіано: Соловйова, с.53, нотний приклад 78 (секвенції)

ІІІ. Аналіз творів: Ліст, Ноктюрн Ля-бемоль мажор «Мрії кохання», Чайковський. Увертюра «Ромео і Джульєтта», побічна партія

Тема 2. Тональні плани. Еволюція гармонії та формоутворення.

Основні принципи побудови тонального плану музичного твору.

Еволюція гармонії та формоутворення (ХІХ ст.).

Два різноспрямованих шляхи розвитку тональної системи:

1) зростання значення нестійкої функції із зменшенням ролі тонікальності;

2) послаблення функціональних зв’язків із зростанням колористичної ваги фонізму співзвуч.

Посилення функціональної перемінності. Розхитування класичної моделі гармонії.

Тема 3. Деякі виражальні засоби гармонії ХХ-ХХІ сторіччя.

Кризові риси класичної системи гармонії на рубежі ХІХ-ХХ століть. Виникнення нових методів звуковисотної побудови в руслі пошуку виходу з позначеної кризи.

Загальна характеристика сучасного багатоголосся. Додекафонія, серійність, серіальність, нова тональність, нова модальність, атональність, мікрохроматика як автономні звуковисотні техніки – загальні відомості. Сонорика, сонористика. Алеаторика. Нові можливості тональної системи.

Тенденція до індивідуалізації музичної мови, збільшення ролі авторських стильових засобів на рубежі ХХ-ХХІ ст.

Завдання:

Підготовка доповіді про авторський гармонічний стиль одного з композиторів XVIII – XX століть з ілюстрацією на фортепіано (5-6 художніх прикладів) та виконанням власного періоду в стилі обраного композитора.

Рекомендована література:

- Слонимская Р. Н. Анализ гармонических стилей. – Санкт-Петербург, 2001.

- Очерки истории гармонии в русской и советской музыке. Вып. 1, 2. – М., 1985; вып. 3. – М., 1989.

- Этингер М. Раннеклассическая гармония. - М., 1989.

Іспит з гармонії складається з двох частин – письмової (гармонізація мелодії) та усної, що включає:

1. Теоретичне питання.

2. Виконання на фортепіано модуляції.

3. Гармонічний аналіз музичного твору XVIII – XX ст..

Дата добавления: 2015-09-06