Опалення

У даному проекті використано повітряне опалення.

Повітряне опалення має багато спільного з іншими видами централізованого опалення. І повітряне та водяне опалення засновані на принципі передачі тепла опалюваних приміщень шляхом охолодження теплоносія. У центральній системі повітряного опалення, як і в системах водяного і парового опалення, є генератор тепла - центральна установка для нагрівання повітря і теплопроводи - канали для переміщення теплоносія - повітря.

Відмінністю є те, що в системі повітряного опалення відсутні опалювальні прилади: гаряче повітря передає закумульоване їм тепло безпосередньо опалювального приміщення, змішуючись з внутрішнім повітрям і рухаючись уздовж поверхні огороджень. Радіус дії повітряного опалення може бути звужений до одного приміщення, опалюваного одним або декількома водяними або паровими повітронагрівачами. У цьому випадку повітряне опалення стає місцевим і перетворюється, по суті, в водяне або парове опалення (правда, потужність повітронагрівача значно більше потужності одного звичайного опалювального приладу і в приміщенні може бути створена інтенсивна циркуляція повітря).

Для повітряного опалення характерно також підвищення санітарно-гігієнічних показників повітряного середовища приміщення. Можуть бути забезпечені рухливість повітря, сприятлива для нормального самопочуття людей, рівномірність температури приміщення, а також зміна, очищення та зволоження повітря. Крім того, при влаштуванні системи повітряного опалення досягається економія металу.

Вентиляція

Використовується комбінована система повітряного опалення-вентиляції – завдяки циркуляції як теплого так і холодного повітря. Можливість поєднання повітряного опалення з припливною вентиляцією в холодний період, з охолодженням приміщень в літній період зближує повітряне опалення з вентиляцією та кондиціонуванням повітря і визначає область його застосування в промислових, цивільних і сільськогосподарських будівлях.
Властивість гарячого повітря - швидко нагрівати приміщення - використовується при здійсненні періодичного або чергового опалення.

Водопостачання, каналізація й водостік

Передбачено пристрій господарсько-питного водопроводу і централізованого гарячого водопостачання.

Водопроводи монтуються з оцинкованих сталевих труб за ГОСТ 3262-75.

Каналізація передбачається господарсько-побутова з відводом стічних вод у зовнішню мережу. Передбачається зовнішній водоотвід.

Електроустаткування та слабкострумові пристрої

Електрощитова розміщається в технічному підпіллі і комплектується з уніфікованих ввідно-розподільних пристроїв серії УВР. Електричне освітлення входів, сходів, коридорів, інших приміщень виконується від УВР.

3.7 ОХОРОНА ПРАЦІ

Сучасний малоповерховий дім оснащений великою кількістю різного обладнання і майна.. Саме тому питанням охорони праці та техніки безпеки в жилих будівляї приділяється велика увага.

3.7.1 ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ

Згідно з ДБН В.1.1-7-2002 "Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва" встановлює 8 ступенів вогнестійкості будівель і споруд: I, II, III, IIIa, IIIб, IV, IVa, V. Ступінь вогнестійкості залежить від групи горючості будівельних матеріалів, межі вогнестійкості основних будівельних конструкцій та межі поширення вогню на цих конструкціях.

Протипожежний захист будинків, споруд, людей, які в них перебувають зокрема досягається застосуванням установок автоматичної пожежної сигналізації (ДСТУ 3960–2000 “Системи тривожної сигналізації. Системи охоронної та охоронно-пожежної сигналізації. Терміни та визначення”; НАПБ Б.06.004-97 “Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежегасіння та пожежної сигналізації”).

Для ліквідації невеликих осередків пожеж, а також для гасіння пожеж у початковій стадії їх розвитку силами персоналу об’єктів застосовуються первинні засоби пожежегасіння (“Типові норми належності вогнегасників” (затверджено наказом МНС України 02.04.2004 № 151, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 р. за № 554/9153). До них відносяться: вогнегасники, пожежний iнвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати), пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо).

Їх застосовують для ліквідації невеликих загорянь до приведення в дію стаціонарних та пересувних засобів гасіння пожежі або до прибуття пожежної команди. Кожне приміщення, відділення, цех, транспортні засоби повинні бути забезпечені такими засобами у відповідності з нормами. Фарбування первинних засобів гасіння пожежі та їx розташування виконуються згідно вимог ГОСТу 12.4.026-76. Як правило, первинні засоби пожежегасіння розміщуються на пожежних щитах або стендах, які встановлюються на території об’єкта з розрахунку один щит (стенд) на площу 5000 м2.

Ступінь пожежної небезпеки вентиляційних систем залежить від конструктивних властивостей. Вони е небезпечними, бо через них дуже швидко переносяться полум'я і дим, тому в них пристроєні швидкодіючі прилади (клапани, перегородки), що автоматично діють на дим.

3.7.2 САНІТАРНІ ВИМОГИ ДО БУДІВЕЛЬ І СПОРУД

Приміщення, де розташоване електрощитове, вентиляційне, компресорне та інші види обладнання підвищеної небезпеки повинні бути постійно зачиненими на ключ з тим, щоб у них не потрапили сторонні особи.

Ширина виходів з приміщень має бути не меншою 1,0 м, висота - 2,2 м. У разі руху транспорту через двері їх ширина повинна бути на 0,8 м більше з обох боків габариту транспорту.

Підлоги виробничих приміщень повинні бути зносостійкими, теплими, неслизькими, щільними, легко очищуватись, а в деяких цехах та дільницях " волого-, кислото- та вогнестійкими. Через підлогу в інші приміщення не повинні проникати вода, мастила, шкідливі речовини, гази.

Вогнестійкість запроектованої будівлі не нижче II ступеня.

3.7. 3 ВИМОГИ ДО ДОВГОВІЧНОСТІ ТА КАПІТАЛЬНОСТІ БУДІВЛІ

Ступінь довговічності – необхідний термін служби будівлі, що обчислюється в роках. Встановлено три ступені довговічності конструкції: І ступінь – при температурі служби не менше 100 років; ІІ ступінь – при температурі служби не менше 50 років; ІІІ ступінь – при температурі служби не менше 20років.

Необхідна ступінь довговічності конструкцій повинна забезпечувати підбором будівельних матеріалів, що володіють показниками стійкості по відношенню до тих випадків, яким буде піддана конструкція в процесі її експлуатації: морозостійкості, вологостійкості, стійкості проти корозії і т.п. У разі неможливості підбору матеріалу, показники стійкості якого необхідні, обов’язково слід передбачати спеціальні заходи захисту менш стійких матеріалів або конструктивні рішення, що зменшують зовнішні впливи.

Надійність будівель і довговічність конструкцій найтіснішим чином пов’язані ще з однією вимогою до будинків – їх вогнестійкістю. Чим більше передбачуваний термін служби будівлі та її конструкцій, тим вище повинна бути ступінь їх вогнестійкості.

Капітальність – це сукупність властивостей, притаманних будівлі в цілому, його народногосподарське значення, значимість і т.п., з іншого боку – це комплекс найважливіших вимог до будівлі і його елементів.

Капітальність запроектованої будівлі – I клас.

3.8 ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

Зростаючі ціни на енергоносії стимулюють економно їх використовувати. Доцільність такого підходу показують європейські країни. Будуються будівлі вже спочатку спроектовані таким чином, щоб зробити більш дешевим їх обслуговування без втрати комфорту для життя.

Енергозбереження в будівництві - це комплекс інноваційних та прогресивних будівельних матеріалів і технологій, спрямованих на значне зниження енергоспоживання з традиційних джерел енергії. Будучи поняттям комплексним, енергозбереження можливе тільки з дотриманням технології на всіх стадіях будівництва: і під час монтажу теплої коробки будівлі, і при встановленні герметичних вікон зі склопакетами, при створенні системи вентиляції та опалення, встановлення систем теплої підлоги, додаткових джерел енергії.

Найбільш ефективним способом досягнення енергозбереження в будівництві є в першу чергу використання теплоізоляційних матеріалів для стін, перекриттів і даху будинку. Тепла і герметична коробка побудованого будинку, будучи захисним бар'єром від зовнішніх кліматичних умов, діє за принципом термоса - перешкоджає віддачі наявного тепла.

Заходи щодо економії теплової енергії

1. Використовувати на вхідних дверях гумові морозостійкі ущільнювачі. Також проектування допоміжних приміщень при вході – тамбур.

2. Встановити на двері автоматичні доводчики, що поліпшують примикання дверей, знижують вірогідність самовільного відкривання і забезпечують 100% закривання дверей.

3. Своєчасно проводити утеплення вікон, в разі необхідності заміну скла.

4. Використання високоякісних утеплювачів

5. – Використання повітряного опалення, що дає змогу зекономити на радіаторах і має ряд значних переваг:

· можливість підтримувати необхідний рівень вологості в приміщеннях і очищення повітря від запахів при установці вугільного або електронного фільтра а так само можливість бактеріологічної очищення повітря при установці в системі УФ лампи;

· немає необхідності прокладки труб опалення та установки радіаторів, що забезпечує естетичність інтер'єру;

· економічність - ККД системи обігріву повітрям на 20-30% вище в порівнянні з водяною, завдяки відсутності проміжного теплоносія - води;

· можливість повної автоматизації роботи системи з використанням програмованих термостатів і підключенню до ПК, планшетному комп'ютеру, стільниковому телефону

· можливість відключати і вводити в експлуатацію в будь-який час року, не боячись заморозки, протікання і інших проблем, які супроводжують водяній системі опалення;

· мала інерційність і висока швидкість прогрівання приміщень;

· можливість суміщення з іншими системами підтримки мікроклімату - з вентиляційної для організації часткового припливу зовнішнього повітря і кондиціонування з метою забезпечити якісне кондиціонування повітря у всьому будинку в літній період.

· Система дозволяє за 35-40 хвилин підняти температуру від -10 oС до + 24Сo. Пульт управління-термостат, підтримує задану температуру. Повітронагрівач протягом доби включається 3-4 рази на 10-15 хвилин.

Пропонована система допоможе ефективно вирішити проблеми вентиляції, кондиціювання та опалення для будівлі різної площі. Система повітряного опалення дозволяє економити не тільки в процесі експлуатації, а й на етапі будівництва.

4. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

Зміст

Вступ…………………………………………………………

Відомість підрахунку об’ємів будівельних робіт………..

Локальний кошторис № 1 …………………………….

Локальний кошторис № 2......................................... ….

Локальний кошторис № 3......................................... …

Локальний кошторис № 4......................................... …

Об’єктний кошторис.................................................. …

Договірна ціна............................................................ …

Розрахунок річних експлуатаційних витрат............ …

Техніко економічні показники………………………........

Порівняння варіантів конструктивних рішень.................

ВСТУП

Система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках та поточних цінах на трудові та матеріально-технічні ресурси.

Кошторисні нормативи поділяються на:

- загальнодержавні будівельні кошторисні нормативи;

- відомчі кошторисні нормативи;

- кошторисні нормативи для окремих новобудов;

- індивідуальні кошторисні норми.

За ступенем укрупнення всі кошторисні нормативи поділяються на елементні (до них належить ДБН Д.2.2-99) та укрупнені (УРКН).

Кошторисні нормативи призначені для визначення нормативної кількості ресурсів, необхідних для виконання різних видів будівельних, монтажних, ремонтних і реставраційних робіт, прямих витрат в вартості будівництва, а також для розробки поточних одиничних розцінок.

Інші витрати, які враховуються в вартості будівництва, визначаються не по нормам, а розрахунково.

До таких витрат належать:

- накладні витрати;

- кошти на зведення і розробку титульних тимчасових будівель і споруд або пристосувань та використання існуючих і знову створених будівель і споруд постійного типу;

- додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт в зимовий період;

- інші витрати замовника і підрядних будівельно-монтажних організацій, пов’язаних зі здійсненням будівництва;

- витрати на утримування служби замовника і авторський нагляд;

-

- підготовка експлуатаційних кадрів:

- проектні та дослідницькі роботи;

- кошторисний прибуток

- кошти на покриття ризику всіх учасників будівництва;

- кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами.

Договірна ціна – це вартість робіт, за яку підрядна організація згодна виконати будівництво. В склад цієї вартості підрядник включає як безпосередні так і супутні витрати (прямі та накладні) на будівництво об’єкту замовлення, прибуток, кошти на сплату податків, зборів, обов’язкових платежів.

Узгодження договірних цін на переговорах між замовником та підрядником відбувається, як правило, традиційним шляхом - замовник пропонує генеральній підрядній організації проектно-кошторисну документацію в повному обсязі, підрядник пропонує пропозиції щодо договірної ціни та узгоджує їх під час переговорів. В результаті загального рішення оформляється протокол узгодження договірної ціни на будівельну продукцію, який є невід’ємною частиною контракту.

Узгодження договірних цін на конкурсних торгах відбувається у відповідності до діючого законодавства на основі Положення про проведення конкурсів (тендерів) в будівництві. Ціна тендерного пропонування переможця є договірною ціною.

Договірні ціни можуть бути твердими або динамічними.

Тверді ціни встановлюються на будівництво тривалістю до 1,5 року. Вони є незмінними на весь об’єм будівництва і, як правило, не уточнюються.

Динамічні договірні ціни лишаються відкритими і можуть уточнюватись протягом всього строку будівництва, але не частіше одного разу на рік.

5. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Благовещенський Ф.А. «Архітектурні конструкції»

2. Вісіциан М.В «Архітектурне проектування житлових будинків»

3. ДБН В.2.2-16-2005. Будинки і споруди. Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади

4. ДБН В. 2.5 – 56:2010 Системи протипожежного захисту

5. Лінда С.М. «Архітектурне проектування громадських будівель і споруд»,Львів, видавництво «Львівська політехніка»,2010

6. Рогожин П.С., Гойко А.Ф. Економіка будівельних організацій. – К.: Видавничий дім «Скарби», 2001

7. СНиП 2.01.01-82 “Будівельна климатологія і геофізика” Москва – 1983 р.

8. СНиП 2.01.07-85 “Навантаження та вплив” Москва – 1985 р

9. СНиП II-К.3-62 Улицы, дороги и площади населенных мест.

10. Тосунова М.І. «Архітектурне проектування»

11. Шерешевский И. А. «Конструктирование гражданских зданий и сооружений», Москва, Архитектура-С, 2005г

o Особисті конспекти з дисциплін «будівельні конструкції», «Містобудування», «Типологія»

o https://www.knauf.ua/

o http://www.abok.ru/for_spec/articles.php?nid=4458

o http://canadaheat-vl.ru/

o http://www.stroy-sintez-n.ru/sistemy-vozdushnogo-otopleniya

---

Дата добавления: 2015-10-13